Планування діяльності підприємства

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА 

Інститут  соціології, психології та управління

Кафедра управління та євроінтеграції 
 

Курсова робота

 з  навчальної дисципліни „Основи  менеджменту”

на тему:

ПЛАНУВАННЯ ЯК ФУНКЦІЯ УПРАВЛІННЯ

ПІДПРИЄМСТВОМ 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 

Київ  – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1 ПЛАНУВАННЯ ЯК ЗАГАЛЬНА ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ.........5

      1.1. Сутність планування..................................................................................5

      1.2. Планування як функція управління  підприємством...............................8

      1.3. Методи та інструменти планових  розрахунків.....................................13 1.4. Інформаційні ресурси  планування підприємства....................................16

      1.5. Нормативна база планування..................................................................19

      1.6. Функціонування системи планів на підприємстві....................................21

      1.7. Різновиди планів та їх комплекси...............................................................26

РОЗДІЛ 2 ПЛАНУВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА МАТЕРІАЛЬНИМИ  РЕСУРСАМИ...................................................................................................................................33

      2.1. Загальна характеристика підприємства...............................................................33

      2.2. Постановка задачі планування................................................................34

      2.3. Модель і розрахунок задачі планування................................................35

ВИСНОВОК...............................................................................................................................37 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................38  
 
 
 

 

 

     ВСТУП 

    Кожна фірма, починаючи свою діяльність, зобов'язана  чітко представляти потребу на перспективу у фінансових, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання, а також уміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі роботи своєї фірми. У ринковій економіці підприємці не можуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості. [6]

    Актуальність  теми пов’язана в різноманітті форм підприємництва, в котрих існують ключові положення, які застосовуються практично в усіх сферах комерційної діяльності і для різних фірм, необхідні для того, щоб вчасно підготуватися, обійти потенційні труднощі і небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні поставлених цілей.

    Проблемна ситуація полягає в тому, що багато бізнесменів недооцінюють у ринковій економіці бізнес-план, який є робочим інструментом для діючих фірм і використовують у всіх сферах підприємництва. Вони не уявляють, наскільки наявність гарного бізнес-плану здатна допомогти новому бізнесу добути капітал, визначити плани на майбутнє, скласти аналітичні таблиці, за якими можна буде оцінювати, як розвивається справа. Бізнес-план спонукає підприємця ретельно вивчити кожен елемент передбачуваного ризикового ринкового заняття. Напевно в цьому процесі виявиться безліч слабких місць, усуненню яких прийдеться приділити істотну увагу. Там, де з такого роду проблемами справитися неможливо, сам факт їхнього виявлення дозволить прийняти рішення про відмову від підприємства ще до того, як у нього будуть вкладатися кошти.

    Розкриття всіх аспектів, пов’язаних з плануванням діяльності підприємства є основною метою даної курсової роботи.

    Предметом даної курсової роботи є детальне вивчення комплексу управлінських заходів, що використовує підприємство для організації виробництва і збуту своєї продукції. Об’єктом є саме підприємство та його планова політика.

    Завдання  роботи, що стояли в процесі написання цієї роботи:

• дослідити суть поняття «планування» як функції управління (принципи, концепції);
• ознайомитись із системою планування ( види, напрями, методи, інформаційні ресурси і нормативна база);
• ознайомитись на конкретному прикладі з методами планування.

      Основна гіпотеза полягає в тому, що планування в підприємстві зменшує безліч слабких місць у процесі управління.

    Курсова робота виконана на 39 сторінках, складається з вступу, двох розділів (поділених на підрозділи), висновків, списку використаних джерел на 2 сторінках (20 джерел), містить 1 рисунок, та 5 таблиць.

 

     РОЗДІЛ 1

ПЛАНУВАННЯ  ЯК ЗАГАЛЬНА ФУНКЦІЯ  МЕНЕДЖМЕНТУ 

1. Сутність  планування

 

    Призначення планування як функції управління полягає в намаганні завчасно врахувати за можливістю всі внутрішні та зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку підприємств. Воно передбачає розробку комплексу заходів, які визначають послідовність досягнення конкретних цілей з урахуванням можливостей найефективнішого використання ресурсів кожним виробничим підрозділом і всією фірмою. Тому планування повинно забезпечити взаємозв'язок між окремими структурними підрозділами фірми, які включають всю технологічну ланку: наукові дослідження і розробки, виробництво та збут. Ця діяльність опирається на виявлення та прогнозування споживчого попиту, аналіз й оцінку наявних ресурсів та перспектив розвитку господарської кон'юнктури. Звідси випливає необхідність зв'язку планування з маркетингом та контролем з метою постійного коригування показників виробництва і збут слідом за змінами попиту на ринку [11].

    У залежності від змісту, мети і завдань  виділяють такі форми планування та види планів:

    1. Форми планування  в залежності від  тривалості планового  періоду:

    - перспективне  планування (прогнозування);

    - середньострокове  планування;

    - поточне  (бюджетне, оперативне) планування.

    2. Види планів:

    а) в залежності від змісту господарської діяльності — плани науково-дослідницьких та дослідницько-конструкторських робіт; виробництва і збуту; матеріально-технічного постачання; фінансовий план;

      б) в залежності від організаційної структури підприємства (фірми) — плани виробничої дільниці; плани дочірньої компанії.

    Планування — це початковий етап управління. Однак це є не єдиний акт, а процес, який триває до завершення комплексу операцій, що плануються. Планування містить у собі визначення:

    - кінцевої  та проміжної мети;

    - завдань, вирішення яких необхідне для досягнення мети;

    - засобів  та способів їх вирішення;

    - необхідних  ресурсів, їх джерел і способу  розподілу [1].

    Нині  значна увага приділяється перспективному плануванню як інструменту централізованого управління. Таке планування охоплює період від 10-ти до 20-ти років (частіше 10-12 років). Воно передбачає розробку загальних принципів орієнтації фірми на перспективу (концепцію розвитку); визначає стратегічний напрям і програму розвитку, зміст і послідовність здійснення найважливіших заходів, які забезпечують досягнення поставленої мети. Перспективне планування допомагає приймати рішення з комплексних проблем діяльності фірми в міжнародному масштабі [3]:

    - визначення напрямів і розмірів  капіталовкладень та джерел їх  фінансування;

    -   впровадження технічних новинок  і прогресивної технологи;

    -   диверсифікація виробництва й  оновлення продукції;

    - форми здійснення закордонних  інвестицій в умовах придбання  нових підприємств;

    -    удосконалення організації управління  вокремих підрозділах і кадровій політиці .

    В системі перспективного планування в залежності від методології  і мети розрізняють довгострокове і стратегічне планування.

    В системі довгострокового планування використовується метод екстраполяції, тобто використання результатів показників минулого періоду і на основі визначення оптимістичної мети поширення декількох завищених показників на майбутній період, розраховуючи на те, що майбутнє буде краще, ніж минуле.

    Системи довгострокового планування застосовують в 70-80 відсотків найбільших японських корпорацій, які організують планування таким чином:: вибираються 5-10 ключових стратегій і навколо них формують політику довгострокового розвитку; одночасно приймаються середньострокові плани для об'єднання стратегій в єдине ціле і ув'язки з розподілом ресурсів; вище керівництво визначає мету кожному підрозділу, а підрозділ розробляє кількісні плани досягнення цієї мети "знизу—доверху" [16].

    Стратегічне планування має на меті дати комплексне наукове обґрунтування проблем, з якими може зіткнутися фірма в майбутньому, і на цій основі розробити показники розвитку фірми на плановий період. За основу при розробці стратегічного плану беруть:

    - аналіз перспектив розвитку фірми,  завданням якого є виявлення  тенденцій і факторів, що впливають на розвиток відповідних тенденцій;

    - аналіз позицій у конкурентній  боротьбі, завдання якого полягає  у визначенні, наскільки конкурентоспроможна продукція фірми на різних ринках і що фірма може зробити для поліпшення результатів роботи в конкретних напрямах;

    - вибір стратегії на основі  аналізу перспектив розвитку  фірми в різних видах діяльності  та визначення пріоритетів з  конкретних видів діяльності  з точки зору її ефективності  й забезпечення ресурсами;

    - аналіз напрямів диверсифікації  видів діяльності, пошук нових, більш ефективних її видів і визначення результатів, що очікуються [13].

    Середньострокові  плани найчастіше охоплюють п'ятирічний  строк, оскільки він найбільш точно відповідає періоду оновлення виробничого апарату та асортименту продукції. В цих планах формуються основні завдання на встановлений період, наприклад, виробнича стратегія фірми в цілому і кожного підрозділу (реконструкція та розширення виробничих потужностей, освоєння нової продукції і розширення асортименту); стратегія збуту; фінансова стратегія; кадрова політика; визначення обсягу та структури необхідних ресурсів і форм матеріально-технічного постачання з урахуванням внутріфірмової спеціалізації та кооперування виробництва. Середньострокові плани передбачають розробку в певній послідовності заходів, які спрямовані на досягнення мети, визначеної довгостроковою програмою розвитку.

    Поточне планування здійснюється шляхом детальної  розробки оперативних планів для фірми в цілому та ЇЇ окремих підрозділів. Наприклад, програми маркетингу, планів з наукових досліджень, планів з виробництва, матеріально-технічного забезпечення. Основними ланками поточного плану виробництва є календарні плани (місячні, квартальні, піврічні). Це — детальна конкретизація мети і завдань, які поставлені перспективними та середньостроковими планами [7].