Особенности управления материальными запасами на предприятии.

1. Абсолютна стійкість фінансового стану трапляється рідко і є крайнім типом фінансової стійкості. Вона задається системою умов: надлишок (+) власних обігових коштів або рівність величин власних обігових коштів і запасів.

2. Нормальна стійкість фінансового стану гарантує його платоспроможність: а) недостача (-) власних обігових коштів; б) надлишок (+) довготермінових джерел формування запасів або рівність величин довготермінових джерел і запасів.

3. Нестійкий фінансовий стан пов'язаний із порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення реального власного капіталу і зростання власних обігових коштів, а також за рахунок додаткового залучення довготермінових кредитів і позичених коштів: а) недостача (-) власних обігових коштів; б) недостача (-) довготермінових джерел формування запасів; в) надлишок (+) загальної величини основних джерел формування запасів або рівність основних джерел і запасів;

4. Кризовий фінансовий стан наявний тоді, коли підприємство перебуває на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації грошові кошти, інші фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість та інші обігові активи не покривають навіть його кредиторської заборгованості: а) недостача (-) власних обігових запасів; б) недостача (-) довготермінових джерел формування запасів; в) недостача (-) загальної величини основних джерел формування запасів.

Оскільки позитивним чинником фінансової стійкості є наявність джерел формування запасів, а негативним - величини запасів, то основними шляхами виходу з нестійкого і кризового фінансового стану (ситуації 3 і 4) будуть: поповнення джерел формування запасів й оптимізація їх структури, а також обґрунтоване зниження рівня запасів.

У нашому випадку спостерігається відносна стійкість фінансового стану, хоча майже всі показники надлишку в 2007р. зменшилися

Найбільш безризиковим способом поповнення джерел формування запасів необхідно визнати зростання реального власного капіталу за рахунок нагромадження нерозподіленого прибутку. Зниження рівня запасів відбувається у результаті нормування залишків запасів, а також реалізації невикористаних товарно-матеріальних цінностей.

Аналіз забезпеченості запасів джерелами проводять на основі таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Аналіз забезпеченості запасів джерелами у ТзОВ „ПромБуд” (у тис. грн.)

Надходження матеріалів, запасних частин, палива та малоцінних та швидкозношуваних предметів аналізуються за допомогою таких первинних документів, як акт закупки товарно-матеріальних цінностей, накладна  на внутрішнє переміщення матеріалів.

Оскільки основною діяльністю ВАТ “Будівельник” є виготовлення та реалізація продукції, то питома вага матеріалів у витратах на виготовлення продукції досить велика.

ВАТ “Будівельник” має не досить широку номенклатуру виробничих запасів. Найбільшу їх частку складають матеріали, а найменшу -  малоцінні та швидкозношуючі предмети. Це свідчить про те, що матеріали у виробничому процесі підприємства відіграють більшу роль, ніж паливо та запасні частини.

Як підсумок, необхідно зазначити, що підприємство з кожним роком все економніше використовує матеріальні запаси.

2.3. Аналіз динаміки, структури запасів у ТзОВ „ПромБуд” та впливу факторів на зміну їх формування та використання

Аналіз динаміки використання запасів (на 1 гривню виготовленої продукції) підприємстві наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Аналіз динаміки використання запасів в 2007р.ТзОВ „ПромБуд”

Аналіз витрат матеріальних запасів показав, що в 2006р. їх сума була більшою на 22,9 тис. грн. (64,5%). Якщо здійснювати аналіз безпосередньо за періодами, необхідно зазначити, що і в 2006р., і в 2007р. спостерігається найбільший розмір понесених матеріальних витрат в ІІІ кварталі, а найменший – на IV квартал.

Аналіз структури запасів наведено в таблиці 2.7.

Проведений аналіз структури витрачених запасів встановив, що найбільша сума матеріальних ресурсів, витрачених на виробництво припадає на будівельні матеріали, питома вага яки становить: в 2006р. 69,9%; в 2007р. 73%. На допоміжні матеріали припадає 11,5% питомої ваги в 2006р. і 16,3% - в 2007р.

Таблиця 2.7

Аналіз структури запасів ТзОВ „ПромБуд”

Проаналізуємо матеріаломісткість виробу ВАТ «Будівельник (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8

Аналіз матеріаломісткості виробу підприємства

Проведемо аналіз порівняння показників 2006р. з 2007р. Отже, в 2007р. відбулося зниження матеріаломісткості за рахунок: зниження суми матеріальних витрат та зміни обсягу продукції в 2007р.

Отриманий результат свідчить, що у випуску продукції, найбільший вплив на зміну матеріаломісткості спричинила зміна розміру витрачених матеріальних ресурсів, що й зменшила матеріаломісткість на 0,14, в порівнянні показників 2006р.

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання

матеріальних запасів

Управління запасами ТзОВ „ПромБуд” полягає у вирішенні двох основних задач: визначення розміру необхідного запасу, тобто норми запасу; створення системи контролю за фактичним розміром запасу і своєчасним його поповненням, у відповідності зі встановленою нормою.

Нормою запасу називається розрахункова мінімальна кількість предметів праці, яка повинна знаходитись у підприємства, для забезпечення безперебійного постачання виробництва продукції або реалізації товарів.

Контроль за станом запасів – це вивчення і регулювання рівня запасів продукції, з метою виявлення відхилень від норм запасів і прийняття оперативних заходів до ліквідації відхилень.

Оскільки запаси ТзОВ „ПромБуд”, в процесі виробництва, переносять свою вартість на виготовлений продукт, то, очевидно, що чим нижчими будуть витрати на їх придбання й утримання, тим нижчою буде собівартість виробу і, відповідно, вищою ефективність виробництва.

Створення запасів – це складова частина виробничої діяльності, займатися якою без значних запасів неможливо. Обсяги виробничих запасів безпосередньо залежать від характеру й масштабу виробництва, ступеня насиченості ринку товарами тощо. Так, наприклад, збільшення розмірів запасів може бути викликано як зростанням масштабів виробництва, так і нерівномірним, недостатнім насиченням ринку матеріальними ресурсами, а також недотриманням постачальниками своїх зобов’язань. Створення більших, ніж це необхідно, виробничих запасів має певні суттєві недоліки, які заважають підвищенню ефективності виробництва. До них можна віднести: витрати на фізичне зберігання запасів; вилучення із обороту значних коштів; упущений доход; втрати при зберіганні як в кількості, так і в якості запасів; моральний знос запасів матеріальних ресурсів. З одного боку, при зберіганні матеріальних запасів, виникає випаровування, розкладання та інша їх кількісна втрата, а також зниження споживчих властивостей, що призводить до погіршення якості запасів.

З другого боку, запасів не повинно бути мало. В існуючих умовах нашої економіки відсутність запасів іноді примушує замінювати матеріали, комплектуючи іншими, менш доцільними, або організовувати термінову доставку відсутнього ресурсу. Все це призводить до додаткових фінансових витрат і зниження якості продукції, а іноді навіть до невиконання договірних зобов’язань, що спричинює штрафні санкції, втрату покупця. А це в умовах жорсткої конкурентної боротьби вкрай небажано.