Особенности управления материальными запасами на предприятии.

4

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти управління запасами на підприємстві

1.1. Економічна сутність запасів підприємства

1.2. Особливості та класифікація виробничих запасів

1.3. Системи управління матеріальними запасами на підприємстві

1.4. Законодавче регулювання товарно-матеріальних запасів

Розділ 2. Аналіз ефективності використання матеріальних  запасів

ТзОВ „ПромБуд”

2.1. Організаційно-економічна характеристика ТзОВ „ПромБуд”

2.2. Особливості управління запасами ТзОВ „ПромБуд”

2.3. Аналіз динаміки, структури запасів у ТзОВ „ПромБуд” та впливу факторів на зміну їх формування та використання

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання

матеріальних запасів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми. Будь-яка діяльність, пов’язана з виробництвом, обміном та споживанням матеріальних і нематеріальних цінностей, наданням та використанням послуг, називається господарською діяльністю. Для здійснення господарської діяльності, кожне підприємство має в своєму розпорядженні необхідні господарські засоби – будівлі, машини, матеріали, товари, грошові кошти. Стабільне забезпечення підприємства матеріальними ресурсами, а також їх раціональне використання - важливий фактор розвитку та інтенсифікації виробництва.

У процесі споживання виробничі запаси трансформуються в матеріальні витрати. У загальній сукупності витрат, витрати на виробництво займають, як правило, найбільшу частку, що свідчить про високу матеріаломісткість продукції. Відповідно виробнича діяльність підприємства та її результати залежать від ефективної діяльності підприємства і раціонального та економічного використання запасів. Тому управління матеріальними запасами має важливе значення.

Управління товарно-матеріальними запасами є частиною системи управління оборотними активами підприємства. Запаси — найменш мобільна частина оборотних коштів. Кошти, вкладені у запаси товарно-матеріальних цінностей, як правило, не приносять підприємству доходу, а навпаки - зберігання запасів потребує цілого комплексу затрат на зберігання, обслуговування, страхування і т.д. До того ж запаси можуть псуватися, старіти, убувати. Слід також взяти до уваги, що вкладаючи кошти в матеріальні запаси, підприємство втрачає можливості реалізації альтернативних проектів: збільшення виробничих потужностей; освоєння нових технологій та продуктів;  інвестиції в інші підприємства;  виплати дивідендів тощо.

Отже, запаси товарно-матеріальних цінностей для підприємства неприбуткова стаття. Але, відомо, що підприємство різних галузей економіки мають запаси сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, покупних товарів. Більше того, вони вкладають у матеріальні запаси від 20 до 60% усього оборотного капіталу. Це можна пояснити наступними причинами:

1) підприємству, як правило, доводиться платити більш високі ціни за малі партії товару;

2) існує ризик короткострокової зупинки виробництва у випадку непоставки сировини і матеріалів;

3) створення запасів готової продукції дає можливість для маневрування на ринках збуту;

4) завдяки запасу незавершеного виробництва можна більш раціонально управляти виробничими процесами;

5) матеріальні запаси є страховкою підприємства на випадок знецінення грошових коштів, росту цін на сировину і матеріали.

Виходячи з вищесказаного, управління запасами - це постійний баланс між ризиком і витратами, стабільністю і високою прибутковістю капіталу, тому потрібен постійний аналіз і контроль для оптимального використання. Аналіз ефективності використання матеріальних запасів дає можливість оцінити наскільки вигідні для підприємства його інвестиції в запаси, виявити причини фінансових втрат, розробити комплекс заходів для оптимізації розмірів запасів і їх структури. Результати аналізу є основою для прийняття рішень щодо управління структурою активів, фінансовою стійкістю та незалежністю підприємства.

Предмет даної роботи – управління матеріальними запасами підприємства; об’єктом виступає ТзОВ „ПромБуд”.

Метою дослідження є аналіз процесу управління матеріальними запасами на підприємстві ТзОВ „ПромБуд”.

Поставлена мета вимагає виконання наступних завдань:

- дати характеристику економічній сутності, видів запасів та виробничих запасів;

- розглянути системи управління матеріальними запасами на вітчизняному і зарубіжному підприємстві;

- розкрити особливості законодавчого регулювання товарно-матеріальних запасів;

- проаналізувати ефективність використання матеріальних запасів на прикладі ТзОВ „ПромБуд”;

- визначити шляхи підвищення ефективності використання матеріальних запасів.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів і висновку. У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, визначаються мета і завдання дослідження, а також предмет, об'єкт курсової роботи. В основній частині аналізується поставлена проблема. В висновках сформульовані основні результати дослідження.

Розділ 1. Теоретичні аспекти управління запасами на підприємстві

1.1. Економічна сутність запасів підприємства

Однією з основних складових оборотного капіталу є матеріальні запаси підприємства. Грошові кошти, вкладені в оборотні виробничі фонди, поділяють на дві відносно самостійні групи: виробничі запаси і незавершене виробництво. Необхідність виділення виробничих запасів і незавершеного будівництва в самостійні групи оборотних виробничих фондів зумовлена наступними причинами.

Вартість продукту у незавершеному виробництві безперервно змінюється і зростає. В неї входить заново створена на даному підприємстві вартість у формі затрат живої праці, перенесена вартість спожитої сировини, палива і т.д. і вартість зносу основних фондів у вигляді амортизації. Вартість же виробничих запасів залишається в основному незмінною.

Різниця між виробничими запасами і незавершеним виробництвом по функціональному призначенню в кругообігу засобів виражаються у тому, що оборотні фонди, вкладені в елементи виробничих запасів є прихованою частиною виробничих фондів підприємств, тоді як засоби, вкладені у незавершене виробництво призначені забезпечувати безперервність процесу праці (рис. 1.1).

На багатьох промислових підприємствах у складі виробничих запасів найбільшу питому вагу мають сировина і основні матеріали. По своєму речовому змісту вони є такими предметами праці, які входять у склад продукції що виготовляється, утворюючи її основу. Правильне визначення потреби підприємств у даному виді запасів необхідне для ритмічного і безперебійного постачання цехів сировиною і матеріалами [25, с. 239].

До незавершеного виробництва відносяться розпочаті, але не завершені обробкою вироби, які знаходяться у виробництві: на робочих місцях, в процесі міжопераційного і міжцехового транспортування, на спеціальних складах комплектування деталей, в технічному контролі і т.д.

Готовими виробами є продукція, обробка якої завершена на даному підприємстві і прийнята відділом технічного контролю, як годна. Необхідність запасу готовою продукції зумовлена тим, що підприємство не може кожен виріб відвантажувати негайно по закінченню виробництва.

Норма запасу по готовим виробам планується в днях запасу в сумі. Величина норми в днях залежить: від тривалості знаходження продукції на складі і часу оформлення платіжних документів. Тривалість знаходження готових виробів на стаді визначається часом необхідним для укомплектування і упаковки виробів, підбір виробів по партіям відповідного асортименту, накопичення виробів до розміру партії відвантаження і на завантаження і транспортування готових виробів зі складу підприємства до залізничної станції чи пристані відправлення.

Рис. 1.1. Місце товарно-матеріальних запасів в русі оборотних активів в процесі виробничо-комерційного циклу

Оскільки підприємство вкладає кошти в утворення запасів, то витрати на зберігання пов'язані не лише з складськими витратами, а й ризиком псування, старіння товарів, а також; з внутрішньою вартістю капіталу, тобто нормою прибутку, яка могла б бути отримана в результаті інших інвестиційних можливостей з таким же ступенем ризику. Більшість підприємств допускає, що утворення запасів має такий же ступінь ризику, як типові для даного підприємства капітальні вкладення, тому при розрахунку витрат зберігання використовують середню внутрішню вартість капіталу підприємства [25, с. 240].

Економічні та організаційно-виробничі результати від зберігання певного виду поточних активів в тому чи іншому об'ємі носять специфічний для даного виду активів характер. Наприклад великий запас готової продукції (пов'язаний з прогнозованим обсягом продаж) знижує можливість дефіциту продукції при несподівано високому попиті. Подібним чином досить великий запас сировини і матеріалів рятує підприємство у випадку несподіваної нестачі відповідних матеріалів, від припинення процесу виробництва або закупівлі більш дорогих матеріалів-замінників. Велика кількість замовлень на придбання сировини і матеріалів хоч і призводить до великих запасів, має сенс, якщо підприємство може скористатися зниженням цін (так як більший розмір замовлення, як правило, передбачає більшу знижку). По тим же причинам підприємство надає перевагу достатньому запасу готової продукції, який дозволяє довше і більш економічно управляти виробництвом.

В результаті цього, як правило, уже саме підприємство надає скидку клієнтам. Завдання фінансового менеджера виявити результат і затрати, пов'язані з зберіганням запасів, і підвести розумний баланс.

Запаси є найбільш значною частиною активів підприємства. Вони займають домінуючу позицію у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності, їх облік і оцінка впливає на результати господарської діяльності підприємства та на розкриття інформації про його фінансовий стан.

Визначення терміну "запаси" в різних країнах відрізняється. Якщо в Україні запаси є активами, призначеними для виробництва продукції, надання послуг або для перепродажу протягом короткого періоду часу, то в США запаси - це активи, призначені для продажу протягом одного звичайного ділового циклу, або використання протягом одного виробничого циклу.

В нормативних документах Німеччини визначення терміну "запаси" не наводиться, однак під останніми завжди розуміють предмети, призначені для короткострокового використання або перепродажу.

В системі ПСОП Великобританії визначення терміну "запаси" трактується аналогічно до визначення ЗПБО США, за виключенням наступної лінгвістичної особливості. В американській обліковій літературі такі активи позначаються терміном "inventory". У Великобританії запаси позначаються терміном "stock", тоді як в американській літературі "stock" - це, як правило, акції.

В МСБО 2 "Запаси" під запасами розуміють активи, призначені для використання в ході звичайної господарської діяльності в процесі виробництва, для продажу, чи у формі матеріалів для споживання при наданні послуг.

За кордоном, на торговельних підприємствах, де придбані товари, які не підлягають обробці перед реалізацією, практично всі запаси є товарними. Порівнюючи термін "запаси", наведений в МСБО 2 та П(С)БО 9, можна стверджувати, що термін "запаси" за міжнародними та вітчизняними стандартами має аналогічний зміст [7, с. 32].

1.2. Особливості та класифікація виробничих запасів

Запаси товарно-матеріальних цінностей групуються в розрізі наступних їх видів:

1. Виробничі запаси  (запаси сировини  і матеріалів необхідні для виробництва продукції).

2. Запаси готової продукції, призначені для безперебійної її реалізації споживачам.

В розрізі кожного з видів запасів потреба в них визначається окремо по групам:

а) технологічний запас - запас, який створюється у разі необхідності для заповнення ємностей та порожнин, які не можуть бути пустими, на початку першого виробничого циклу. Цеп запас не може бути витрачений до закінчення останнього виробничого циклу [12, с. 63].

б) підготовчий запас - запас, який створюється для підготовки деяких видів сировини (просушка деревини, випробування металу) чи готової продукції (комплектування партій поставки) для їх подальшого споживання у виробництві чи продажу. Підготовчий запас дорівнює кількості днів, необхідних для такої підготовки. На більшості підприємств матеріали, що надходять, можуть бути передані у виробництво без підготовки, тому середній норматив цього запасу не розроблений.

в) транспортний запас. Його необхідність обумовлена тим, що час руху документів і вантажів не співпадає. При перевезенні вантажів на великі відстані рахунки по ним надходять до покупця раніше, ніж вантаж.

г) страхові запаси. Під страховим виробничим запасом розуміють запас, призначений для запобігання ризику раптової зупинки виробництва внаслідок несвоєчасної поставки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів. Обсяг цього запасу залежить від того, наскільки гарантованим є стабільне забезпечення підприємства. Страховий запас готової продукції на складі призначений для компенсації коливань попиту на ринку. За умов ринкової економіки більшість виробників користуються послугами дилерів, дохід яких залежить від того, чи вдасться їм знайти споживачів продукції та у найкоротший термін забезпечити їх усім необхідним.

Враховуючи, що ринок у нашій країні знаходиться у стадії формування і характеризується суттєвими і важко передбачуваними коливаннями попиту, підприємства змушені формувати страхові запаси готової продукції для компенсації цих коливань, тобто для зниження ступеня ризику. Запаси позитивно впливають на стимулювання попиту, оскільки дилери гарантовані у будь-який момент швидко одержати необхідний обсяг певного товару.

Проте необхідно враховувати і негативний вплив запасу на фінансовий стан підприємства, бо в запасах підприємство фактично "заморожує" частину засобів, вилучаючи їх з обігу. Надмірні запаси, резерви обтяжують підприємство великими затратами [12, с. 64].