Механізм розрахунків у зовнішньоекономічних операціях

    Найпоширенішою  формою є розрахунки покритими акредитивами (відповідна схема була наведена вище).

    Відкличний  акредитив може бути змінений або  анульований банком-емітентом без  попереднього узгодження з постачальником (наприклад, відмови банку-емітента гарантувати платежі за акредитивом).

    Усі розпорядження про зміну умов відкличного акредитива платник  може давати постачальнику тільки через  банк-емітент, що сповіщає банк постачальника (виконуючий банк), а той уже, у  свою чергу, - постачальника. Але виконуючий банк повинен оплатити документи, що відповідають умовам акредитиву, виставлені постачальником і прийняті банком постачальника  до одержання останнім повідомлення про зміну або анулювання акредитива.

    Безвідкличний акредитив не може бути анульований  або змінений без згоди постачальника, на користь якого він відкритий.

    Постачальник  може достроково відмовитися від  використання акредитива, якщо це передбачено  умовами акредитива.

    Подільний акредитив передбачає виплату експортеру певних узгоджених у контракті сум  після кожного часткового постачання.

    Неподільний акредитив передбачає, що вся належна  експортеру сума буде виплачена після  завершення всіх поставок або після  останньої часткової поставки. Такий  акредитив захищає інтереси покупця.

    Для експортера найвигіднішим є акредитив  безвідкличний, підтверджений, подільний.

    Відновний (револьверний) акредитив передбачає, що в межах загального терміну  використання акредитива його сума відновлюється, як тільки імпортер відшкодує банкові, який відкрив акредитив, здійснені  за ним платежі експортерові. Такий  акредитив використовується звичайно, коли імпортер проводить регулярні  закупівлі товарів у даного експортера або коли здійснюється періодична поставка певних партій товарів через узгоджені  проміжки часу.

    Акредитив за своєю природою є угодою, відокремленою  від контракту купівлі-продажу, і  банки не несуть відповідальності за порушення умов контракту кимось із контрагентів. Банк відкриває акредитив, тобто бере на себе певні зобов'язання, на підставі інструкцій імпортера - наказодавця. Ці інструкції складаються згідно з умовами контракту купівлі-продажу. Тому в контракті повно і чітко мають бути визначені всі умови майбутнього акредитива:

    * коли імпортер має дати своєму  банкові інструкції щодо відкриття  акредитива (за стільки-то днів  до початку відвантаження товару (звичайно 15-45 днів); через стільки-то  днів від дати підписання контракту);

    * коли експортер повинен повідомити  імпортера про готовність товару  до відвантаження;

    * які банки виступатимуть у  ролі емітента, авізуючого, підтверджуючого і виконуючого;

    * які документи, що свідчать  про здійснення відвантаження,  повинен надати експортер у  свій банк, щоб одержати гроші  за товар;

    * який термін дії акредитива, тобто  протягом якого часу експортер  може одержати гроші проти  подання документів (звичайно від  30 до 150 днів, але не більш одного  року);

    * вид акредитива;

    * спосіб використання акредитива (шляхом негайного платежу після  подання документів; платежу з  розстрочкою в обумовлені терміни;  негоціації банком тратт, відновлених  бенефіціаром; терміном за поданням (або в інший термін) на наказодавця акредитива, на банк емітент або інший банк зазначений банком-емітентом; акцепту банком тратт, виставлених бенефіціаром на виконуючий банк, банк-емітент або уповноважений ним банк, або на наказодавця акредитива (із зобов'язанням банку-емітенту забезпечити акцепт і платіж термін, зазначений у траттах));

    * інші умови, залежно від виду  акредитива.

    ІНКАСО. Застосування інкасової форми розрахунків  регулюється "Уніфікованими правилами  щодо інкасо" ухваленими в 1978 р. Міжнародною  торговельною палатою Інкасо - це банківська розрахункова операція, за допомогою  якої банк за дорученням свого клієнта (експортера) отримує на підставі розрахункових  документів належні клієнтові кошти  від платника (імпортера) за відвантажені на адресу імпортера товари і зараховує  ці кошти на рахунок клієнта-експортера у себе в банку.

    Для експортера інкасо часто виявляється  неприйнятним через те, що він спочатку повинен відвантажити товар, а тоді передавати документи в банк і  очікувати виконання покупцем своїх  зобов'язань з оплати.

    Для зменшення ризику неплатежу при  інкасовій формі розрахунків  експортер повинен наполягати на наданні банківської гарантії платежу. Гарантія в цьому разі видається  на термін, що перевищує термін оплати за документами, і на суму, яка відповідає сумі поданих на інкасо документів.

    Крім  банківської гарантії, забезпечення платежу здійснюється через застосування телеграфного інкасо. При телеграфному інкасо банк експортера виплачує йому виручку за товар негайно або  через певний термін після одержання  документів на інкасо, повідомляючи телеграфом свій банк-кореспондент, з яким він  повинен мати спеціальний договір  про телеграфне інкасо.

    Інкасо  може бути документарним і чистим. Документарне інкасо - це інкасо фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами (рахунки, транспортні, страхові документи), а також інкасо тільки комерційних документів.

    Банк, що отримує інкасове доручення від  свого клієнта-експортера, називається  банком-ремітентом. Банк-ремітент спрямовує  інкасовані документи в інкасуючий банк країн імпортера, котрий звичайно одночасно є і репрезентуючим банком (тобто він повідомляє платника про наявні в банку неоплачені або неакцептовані документи і видає документи платникові).

    Репрезентуючий банк передає документи платнику-імпортеру, без яких він не зможе одержати товар у своє розпорядження, відповідно до інструкцій, зазначених в інкасовому дорученні. Він мусить або оплатити їх (виписавши заяву на переказ чи платіжне доручення), або відмовитися акцептувати векселі чи чеки.

    Акцептовані фінансові документи залишаються  в інкасуючому банку до настання терміну платежу або відсилаються банку-ремітенту (згодом, до моменту платежу по них, банк-ремітент відсилає їх назад за кордон для оплати). Банки звичайно страхують відіслані документи від втрати по дорозі.

    Якщо  документи оплачені, інкасуючий банк кредитує рахунок банку-ремітента, а той, у свою чергу, після отримання кредитового авізо або електронного повідомлення про зарахування коштів на рахунок, кредитує рахунок експортера.

    Чисте інкасо - це інкасо фінансових документів (векселі, чеки й інші документи, що використовуються для отримання  платежів), які не супроводжуються  комерційними документами.

    При чистому інкасо банк-ремітент приймає  від довірителя-експортера вказані  фінансові документи, а репрезентуючий банк у країні платника пред'являє платникові інкасовані фінансові документи до оплати.

    Усі розрахункові операції при чистому  інкасо проводяться у такому самому порядку, як і при документарному інкасо.

    ВІДКРИТИЙ РАХУНОК - це найменш вигідна форма  розрахунків для експортера, тому що вона не дає йому ніяких гарантій своєчасного отримання платежу. Експортер поставляє покупцеві  товар разом із товаророзпорядчими документами і записує у своїх  бухгалтерських документах у дебет  відкритого покупцеві рахунку суму покупки.

    Імпортер  записує суму відвантаження в  кредит рахунку постачальника. Протягом обумовленого в контракті терміну  імпортер мусить оплатити вартість товару через банківський переказ чека або векселя строком платежу  за пред'явленням. Після оплати сторони  роблять у своїх бухгалтерських документах оборотні записи.

    За  відкритим рахунком розраховуються здебільшого за товари, поставлені на консигнацію, а також під час  продажу запасних частин до раніше поставленого устаткування або машин.

    Механізм  розрахунків у зовнішньоторговельних  операціях - це ціла система різноманітних  способів, засобів і форм платежу. Залежно від співвіднощення термінів платежу і поставок товару розрізняють три основні способи платежу: платіж готівкою, авансовий платіж і платіж у кредит.

    Під готівковим платежем мається на увазі  оплата товару в повній вартості до переходу товару або товаророзпорядчих  документів у розпорядження покупця  або в момент цього переходу.

    Під розрахунком у кредит (із розстрочкою  платежу) розуміють комерційний  кредит, тобто кредит експортера імпортеру  або видача авансів імпортером експортеру Умови комерційного кредиту вказуються при укладенні контракту з  урахуванням особливостей законодавства  країн-контрагентів.

    Поширення в зовнішній торгівлі комерційного кредиту зумовлює зростання ролі кредитних засобів платежу - чеків  і векселів. Третім засобом платежу, що використовується у міжнародній  торгівлі, є банківський переказ, який здійснюється за допомогою пересилання  платіжного доручення від одного банку до іншого.

    У зовнішній торгівлі застосовуються такі форми платежів (подано від  найбільш до найменш вигідного експортера): 100-процентний аванс, акредитив, інкасо, відкритий рахунок. Переважно використовуються інкасова й акредитивна форми, які  значною мірою забезпечують інтереси експортера й імпортера, їх перевага в тому, що експортер отримує виручку, а імпортер здійснює платіж тільки після відвантаження товару. Інкасо й акредитив використовуються як при розрахунках готівкою, так  і при розрахунках із розстрочкою  платежу. В останньому разі експортер  виставляє на імпортера тратту; при  інкасо оплата товарних документів відбувається чеком. 

   1.2. Розроблення раціональних-форм організації  управління 

     Завдання 7

     Розроблення раціональних-форм організації управління:

• провести аналіз діючих  організаційних структур управління ЗЕД;
• збалансовувати відповідальність та повноваження, визначати та сформувати центри відповідальності;
• на основі розподілу повноважень та відповідальності між ланками та рівнями спроектувати організаційну структуру управління ЗЕД;
• вдосконалити організаційні та технологічні взаємозв'язки між підрозділами та службами підприємства - відділи ЗЕД ,відділ маркетингу, логістики, збуту та постачання, і механізм їх координації;
• розробити посадові інструкції та положення про структурні підрозділи .

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1.2.1. Xарактеристика ВАТ «ІнГЗК»

    Вiдкрите акцiонерне товариство "Iнгулецький гiрничо-збагачувальний комбiнат" є виробником залiзорудного концентрату та добуває товарну залiзну руду для забезпечення споживачiв України та iнших держав залiзорудним концентратом. Відкрите акціонерне товариство „Інгулецький гірничо–збагачувальний комбінат” – одне з ведучих підприємств металургійного комплексу України з повним циклом видобутку, переробки й збагачення залізних кварцитів і виробництва залізорудного концентрату сировини металургійного переділу.

    Виробнича потужність комбінату – 14 млн. т. концентрату  на рік.

    Розвідані запаси руди до відмітки 600 м. складають 1 млрд.800 млн. т. При збереженні поточних обсягів видобутку руди запаси дозволять  працювати комбінату більш 40 років. Родовище представлене сьома різновидами  руди. Чисельність трудящих – 12,3 тис. чоловік.

    Основною  метою діяльності ВАТ „ІнГЗК” є забезпечення народного господарства України й інших держав залізорудним концентратом, а також одержання прибутку від усіх видів виробничої, торгової, комерційної, фінансової та іншої діяльності, дозволеної законодавчими актами України з метою задоволення соціальних і економічних інтересів акціонерів та трудового колективу.

    У 2008р. обсяг виробництва товарного  концентрату склав 12628 тис. т , що в  зрiвняннi з попереднiм перiодом менше на 1042 тис.т (-7,6%). При цьому iз загального обсягу товарного концентрату вироблено концентрату ММС - 9894 тис.т , концентрату МФД - 2733 тис.т. - високоякiсний концентрат з вмiстом залiза 67,78%. У звiтному перiодi збут власної продукцiї здiйснювався шляхом укладання договорiв з металургiйними пiдприємствами. В основному договора на поставку залiзорудного концентрату укладались на умовах FCA - ст. Iнгулець з вiдсрочкою сплати вiд 3 до 22 календарних днiв. Постачання продукцiї виконувалось залiзничним транспортом. На експорт поставки здiйснювались металургiйним пiдприємствам Схiдної Європи та Китаю на умовах DAF - захiдний кордон України, FOB - порт Чорного моря. Основним ринком збуту є внутрiшнiй ринок України.