Зміст

       Вступ………………………………………………………………………….4

1. Ефективність застосування індивідуального або групового прийняття управлінських рішень…………………………………………………...6

       1.1 Поняття управлінських рішень………………………………………....6

       1.2 Вивчення основних методів прийняття індивідуальних управлінських рішень………………………………………………………............11

       1.3 Вивчення основних методів прийняття групових управлінських рішень……………………………………………………………………….............18

       2 Аналіз системи управління ТОВ «Зоя»…………………………………28

       2.1 Характеристика ТОВ «Зоя»……………………………………………28

       2.2 Коротка характеристика торгового відділу ТОВ «Зоя»……………..32

       2.3 Положення про торговий відділ  ТОВ «Зоя»………………………….34

       2.4 Діагностика  менеджменту ТОВ  « Зоя»……………………………....38

       2.5 Аналіз роботи персоналу ТОВ  « Зоя»………………………………...42

       2.6 Висновки за результатами аналізу…………………………………...52

       Висновки…………………………………………………………………..53

       Список  використаної літератури………………………………...………..55

       Додатки……………………………………………………………………...57 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Вступ 

       Розвиток  будь-якої цивілізації засновано  на розробленні і реалізації різного роду рішень. Усі рішення звичайно пов'язуються з людиною чи організацією. Рішення розробляються і реалізуються людьми з різним ступенем професіоналізму, тому діапазон рішень великий - від недостатньо обміркованих до детально розрахованих.

       Обрана  тема є актуальною, тому що знання особливостей принципів і методів групового та індивідуального прийняття управлінських рішень значно підвищує ефективність діяльності підприємств. Це розуміють керівники підприємств та організацій і керівники держав. Природно, що чим вище рівень управління, тім більш вагомими та значущим є відповідне рішення. Проте й кількість факторів, які необхідно враховувати, у процесі прийняття рішень, значно більша. 

       Мета  даної курсової роботи полягає у  виявленні переваг характерних для прийняття групового та індивідуального прийняття управлінських рішень, в аналізі процесу їх вироблення й ухвалення.

       Для досягнення поставленої мети необхідно  виконати ряд задач:

• місце, займане управлінськими рішеннями в реальних економічних умовах, усвідомити їхнє місце в інформаційній системі підприємства;
• розкрити сутність, класифікацію управлінських рішень, методи і способи прийняття управлінських рішень, функції.
• дати характеристику об'єкту дослідження;
• визначити ефективність застосування індивідуального або групового прийняття управлінських рішень.

       Предмет дослідження застосування індивідуального або групового прийняття управлінських рішень.

         Об’єкт дослідження вивчення основних методів прийняття управлінських рішень індивідуальним  або груповим способом.

       Сьогодні  існує широкий спектр поглядів, щодо понять і категорій, притаманних процесу прийняття управлінських рішень, для кращого усвідомлення їх сутнісного змісту пропонується опрацювання рекомендованих за цією темою літературних джерел. Зокрема, значущість та місце процесу прийняття управлінських рішень в системі управління організаціями, а також природа та сутність цього явища, склад його елементів, класифікація управлінських рішень за різними ознаками тощо з достатньою повнотою висвітлені в працях Дж. Гібсона, Р. Дафта, Д. Дерлоу, М. Мескона, М. Альберта і Ф. Хедоурі , В.Б. Ременникова, Е.О. Смирнова, Р.А. Фатхутдинова, В.С. Юкаєвої.

       Хотілося  б відзначити, що проблема прийняття  управлінських рішень не дуже добре висвітлена в українських періодичних виданнях. По-перше,  тому, що процес прийняття рішень повинен бути унікальним для кожної фірми і мало хто з менеджерів хотів би висвітлювати свої особисті підходи, а по-друге, процес прийняття рішень повинен враховувати фактори, які є індивідуальними для кожної ситуації, і тому навряд чи обмін досвідом допоможе прийняти вірне рішення. Найчастіше в періодичних виданнях висвітлюються проблеми управління персоналом, мотивації підлеглих, побудови доскональної організаційної структури, а не стратегії прийняття управлінських рішень. 
 
 
 
 
 

1. Ефективність  застосування індивідуального або групового прийняття управлінських рішень

1.1 Поняття  управлінських рішень

 

       Діяльність  будь-якого керівника пов'язана  з розробкою і реалізацією  рішень у рамках виконання їм посадових обов'язків у компанії. Основний принцип управління - єдиноначальність. Суть його в тім, що влада, право рішення, відповідальність і можливості контролювати процеси і відносини в організації надаються тільки одній посадовій особі. Відповідно керівник - особа яка персоніфікує відповідальність, владу і право контролю.

       Характеризуючи  повний цикл управлінської діяльності, що складає з планування, організації, координації, контролю і коректування цілей, легко помітити, що вона, у  кінцевому рахунку, представлена у виді двох елементів управління: вироблення і здійснення управлінських рішень. Саме тому рішення - центральний елемент управління й організації.

       Ухвалення рішення  являє собою свідомий вибір серед наявних  варіантів  чи альтернатив напрямку  дій, що скорочують розрив між сьогоденням  і  майбутнім  бажаним станом організації. Таким чином, даний процес містить у собі багато різних елементів, але неодмінно в ньому присутні такі елементи, як проблеми, мети, альтернативи і рішення. 

       Управлінські  рішення, таким чином, завжди пов'язані зі змінами в організації, їхнім ініціатором звичайно виступає посадова  особа чи відповідний орган, що несе повну відповідальність за наслідки контрольованих чи реалізованих рішень. Границі компетенції, у рамках якої він приймає рішення, чітко позначені у вимогах формальної структури.

       Управлінське  рішення - це творчий акт, спрямований  на усунення проблем, що виникли на суб'єкті управління (організація, фірма  і т.д.). Описати математичною мовою  творчий процес неможливо. Але основні принципи технології ухвалення рішення вже давно розроблені. Даний процес лежить в основі планування діяльності організації.

       Вироблення  рішення — це творчий процес вибору однієї або декількох альтернатив  із множини можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

       Вироблення  управлінського рішення — творча, вольова дія суб'єкта управління на основі знання об'єктивних законів  функціонування керованої системи  й аналізу інформації про це, яка  полягає у виборі цілі, програми і способів діяльності з її досягнення або у зміні цілі. У широкому значенні управлінське рішення розглядаєтьcя акт реалізації влади з вибором способу дій у конкретній ситуації, що становить основу процесу управління.

       Підготовка  управлінських рішень у сучасних організаціях нерідко відділена від функції їхнього прийняття і передбачає роботу цілого колективу фахівців. У "класичній" теорії управління вона, як правило, є функцією штабних служб.[10, с.76]

       У літературі класифікації управлінських  рішень будуються по самих різних підставах.

       Управлінські  рішення можна класифікувати:

       • За характером цілей рішення, які  приймаються, можуть бути: стратегічні, тактичні, оперативні.

       • За функціональним змістом, тобто за відношенням до загальних функцій  управління, управлінські рішення поділяються на: планові рішення, організаційні, технологічні, прогнозуючі.

       • За рівнями ієрархії систем управління розрізняють управлінські рішення: на рівні великих систем; на рівні  підсистем; на рівні окремих елементів  системи.

       • Залежно від характеру організації розробки рішень виділяють: одноособові, колегіальні, колективні.

       • За причинами виникнення управлінські рішення поділяють на:

       — ситуаційні, пов'язані з характером обставин, що виникають; 

       —  рішення, що виникають за приписом (розпорядженням) вищестоящих органів;

       —  програмні, пов'язані із включенням даного об'єкта управління в певну структуру програмно-цільових відносин, заходів;

       —  ініціативні, пов'язані з виявленням ініціативи системи, наприклад, у сфері виробництва товарів, послуг, посередницької діяльності;

       —  епізодичні й періодичні, що випливають із періодичності відтворювальних процесів у системі.

       • Залежно від методів розробки управлінські рішення бувають:

       — графічні, з використанням графоаналітичних підходів (сіткових моделей і методів, стрічкових графіків, структурних схем);

       — математичні, які передбачають формалізацію уявлень, відносин, пропорцій, термінів, подій, ресурсів;

       —  евристичні, пов'язані з широким використанням експертних оцінок, розробки сценаріїв, ситуаційних моделей.

       • За організаційним оформленням управлінські рішення поділяють на:

       —  жорсткі, що однозначно задають подальший шлях їх втілення;

       — орієнтовні, що визначають напрямок розвитку системи;

       — гнучкі, що змінюються відповідно до умов функціонування і розвитку системи;

       — нормативні, що задають параметри  протікання процесів у системі.

       Другий  підхід до класифікації пов'язаний з  характером завдань, що вирішуються: економічних, організаційних, технологічних, технічних, екологічних та ін.

       Зазвичай  класифікаційні підходи використовують комплексно, що дає змогу всесторонньо оцінити обставини, в яких приймаються управлінські рішення.

       До  управлінських рішень висувається  низка вимог, зокрема:

       —  всестороння обґрунтованість;

       — своєчасність;

       —  необхідна повнота змісту;

       Своєчасність управлінського рішення передбачає недопущення відставання або випередження потреб і завдань соціально-економічної системи.

       Необхідна повнота змісту рішень означає, що рішення  має охоплювати весь об'єкт управління, всі сфери його діяльності, всі  напрямки розвитку. В найбільш загальній формі управлінське рішення має охоплювати:

       1)  сукупність цілей функціонування і розвитку об'єкта управління;

       2) основні шляхи і способи досягнення  цілей;

       3) засоби і ресурси, які використовуються  для досягнення цих цілей, а також джерела надання ресурсів;

       4) відповідального за все управлінське  рішення та відповідальних за  досягнення конкретних цілей  та надання необхідних ресурсів;

       5)  терміни досягнення цілей та надання необхідних ресурсів;

       6) порядок взаємодії між виконавцями;

       7) організацію виконання робіт  на всіх етапах реалізації  рішення1.

       До  чинників, які визначають якість, результативність і ефективність управлінських рішень належать: