ВИДИ, СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ОСНОВНИХ УМОВ МІЖНАРОДНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ УГОД
Характерні риси та види міжнародних ліцензійних операцій та угод
Зміст та структура міжнародних ліцензійних угод
Преамбула та предмет угоди.
Види ліцензій
Умови і способи розрахунку ліцензійних платежів
Зобов`язання та права сторін ліцензійної угоди.
Міжнародні ліцензійні операції
- По-перше, об’єкти ліцензійних операцій з’являються без прямої орієнтації на ринок.
- По-друге, ліцензіар в більшості випадків зацікавлений не в комерційних цілях (прибутку) від продажу, а в завоюванні міцних позицій на закордонних ринках.
- По-третє, якщо в договорі купівлі-продажу товар повністю відчужується від виробника, то в ліцензійних операціях повного відчуження не відбувається.
- По-четверте, в ліцензійних операціях здійснюється процес, подібний до процесу роздвоєння капіталу на капітал-власність і капітал-функцію, тобто передача права ліцензіату на спосіб господарювання. Економічним результатом такого роздвоєння виступає так звана технологічна рента – плата за доступ до господарського використання науково-технічних рішень, що знаходяться в приватній власності.
Операції з міжнародного ліцензування можуть здійснюватись на основі таких договорів та угод
- 1. Міжнародна ліцензійна угода. Об’єктом її можуть бути ліцензія на винахід, ноу-хау або товарний знак.
- 2. Міжнародний договір купівлі-продажу, яким передбачено поставку обладнання з супутньою ліцензією на надання додаткової інформації про технологічний процес, ремонт обладнання тощо.
- 3. Комбіновані міжнародні договори про продаж ліцензії і поставку обладнання.
- 4. Міжнародні договори на проектування і будівництво промислових об’єктів.
- 5. Міжнародні договори про науково-технічне співробітництво.
- 6. Міжнародні договори про промислове співробітництво, що також можуть містити умови про надання ліцензій.
Способи комерційного застосування об’єкта промислової власності
- 1. Промислове застосування запатентованого винаходу у ході самостійного господарського використання.
- 2. Продаж або уступка патенту.
- 3. Територіальна уступка патенту, яка полягає в продажу патентних прав у повному обсязі на певній території.
- 4. Оренда запатентованих винаходів, втілених у машини та устаткування.
- 5. Використання винаходів як промислового (фабричного) секрету.
- 6. Використання винаходів без патентного захисту.
Ліцензійна угода
- дозвіл, відповідно до якого ліцензіар (власник виключного права на винахід або інші науково-технічні досягнення та супутні їм послуги) дозволяє ліцензіату за обумовлену винагороду і в певних межах користуватися об’єктом цього права.
Можливі цілі ліцензіара:
- (1) торговельна експансія;
- (2) „зняття вершків” з морально застарілої технології шляхом продажу її недостатньо інформованому ліцензіату;
- (3) продаж ліцензії як альтернатива прямій інвестиції у підприємство ліцензіата;
- (4) розподіл ринків збуту з покупцем ліцензії, коли продавець знає, що не в змозі охопити своїми операціями всі перспективні ринки збуту;
- (5) отримання впливу на потенційного конкурента з можливими негативними наслідками для ліцензіата;
- (6) переключення небезпечних потенційних або реальних конкурентів на принципи власної науково-технічної політики, не властиві їм базові конструкторсько-технологічні рішення і стандарти.
Типові ліцензійні угоди
- Типові ліцензійні угоди розробляються комісіями ООН, галузевими асоціаціями промислових фірм, крупними фірмами - торговцями ліцензіями. При цьому такі фірми не практикують укладання оригінальних угод.
Структура ліцензійної угоди
- 1) назву, дату і місце підписання;
- 2) визначення сторін;
- 3) визначення термінів;
- 4) предмет угоди;
- 5) визначення виду ліцензії;
- 6) технічну документацію;
- 7) удосконалення та покращання;
- 8) умови платежу;
- 9) технічну допомогу в освоєнні виробництва по ліцензії;
- 10) зобов’язання ліцензіара;
- 11) зобов’язання ліцензіата;
- 12) інформацію і звітність;
- 13) забезпечення конфіденційності;
- 14) рекламу;
- 15) термін, умови припинення або продовження дії угоди;
- 16) форс-мажорні обставини;
- 17) строк дії угоди;
- 18) арбітражне застереження;
- 19) юридичні адреси сторін.
Порядок укладання ліцензійних угод в Україні
- ліцензія може надаватися лише в межах строку чинності відповідного патенту;
- ліцензійна угода складається лише у письмовій формі;
- для надання ліцензії потрібна згода всіх власників охоронного документа;
- співвласник може передати свою частку власності іншим особам;
- дія ліцензії може припинятися достроково;
- ліцензії можуть бути винятковими або невинятковими, винятковий ліцензіар може надавати субліцензії;
- до зареєстрованої ліцензійної угоди можуть вноситися зміни на підставі заяви сторін і за умови сплати встановленого за це збору.
Преамбула
- передбачає посилання на попередні генеральні (рамкові) домовленості, міждержавні угоди.
- крім того, вказуються реквізити патентів (номер і дата видачі), обумовлюється право власності на них ліцензіара і намір ліцензіата використовувати патентні права.
Предмет угоди
- полягає у передачі права використання об’єкта промислової власності, права на який захищаються патентом (винахід, спосіб виробництва, технологічний процес, товарний знак тощо).
Об’єкт ліцензійної угоди
- запатентований винахід або технологічний процес
- передача технічних знань і досвіду
- товарний знак (марка), знак обслуговування, знак походження
Класифікація ліцензійних угод за предметом ліцензії
- ліцензійні угоди на запатентовані винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки та ноу-хау.
За видами ліцензій:
- чисті (передача прав на використання об’єктів промислової власності в межах самостійної угоди),
- супутні (передача прав на використання об’єктів промислової власності у складі інших комерційних угод),
- повернені (надання ліцензіару прав використовувати удосконалені об’єкти, створені ліцензіатом), перехресні (взаємне надання ліцензій),
- примусові (видаються за рішенням компетентної інстанції у обов’язковому порядку за наявності певних визначених законом обставин),
- субліцензії (надання ліцензіатом прав на використання об’єкта промислової власності третім особам за згодою ліцензіара).
За обсягом прав, що передаються
- виняткові (ліцензіар надає ліцензіату право виключного використання об’єкта угоди, відмовившись від його самостійного використання та надання ліцензій третім особам),
- невиняткові (ліцензіар надає ліцензіату частину своїх монопольних прав на використання об’єкта, залишаючи за собою право як самостійно його використовувати, так і продавати аналогічні ліцензії третім особам)
- повні (рівноцінні продажу патенту).
За взаємовідносинами партнерів:
- ліцензії між незалежними фірмами, внутрішньофірмові ліцензії.
За способом охорони предметів ліцензії
- патентні (угоди, що передбачають передачу прав на використання захищених патентами об’єктів промислової власності)
- безпатентні (здійснюється передача прав на ноу-хау).
Приклади продажу безпатентних ліцензій
- 1) від материнської компанії до дочірньої або навпаки, всередині промислово-фінансової групи;
- 2) угоди, обумовлені особистими зв’язками менеджерів;
- 3) угоди від боржників до кредиторів (деколи навпаки);
- 4) між підприємствами-суміжниками, пов’язаними між собою довгостроковими угодами про поставки;
- 5) у випадку внесків у статутні фонди та акціонерні капітали підприємств, що створюються спільно ліцензіаром та ліцензіатом;
- 6) між фірмами, що визнають високу ділову репутацію одна одної.
За безпатентними ліцензіями передаються
- (1) піонерні винаходи, що лежать в основі нових поколінь технологій, сутність яких небезпечно публікувати в патентних описах;
- (2) патентоспроможні винаходи, що належать малим та недосвідченим фірмам або фізичним особам;
- (3) нововведення, щодо яких дотримання режиму комерційного технічного секрету є дешевшим та надійнішим інструментом захисту;
- (4) технології, якими користується обмежене коло контрагентів, що дотримуються умов довіри та конфіденційності.
Примусові ліцензії
- на патент, що не використовується
- на залежний патент
- У суспільних інтересах