де R – загальний рейтинг, може становити від 2 до 13; r1– коефіцієнт наукової цінності (виконання може привести до принципово нових результатів); r2– реальність виконання (науковий рівень керівника і команда; наявність наукового доробку; матеріально-лабораторної бази; ризики та ін.); r3 – коефіцієнт корекції сумарної оцінки r1 і r2;
- третій рівень – прийняття висновку щодо проекту і його фінансування.
Методика експертизи інноваційних програм з позицій інвестора
Група 1. Характеристики організації. Використовуються 15 критеріїв з ваговими коефіцієнтами:
- w=3,0 (кваліфікація менеджерів; маркетологів; організаційно-управлінська структура; система збуту; фінансове та економічне становище;
- w=2,0 (репутація організації та товарів; кваліфікація наукового персоналу; кваліфікація виробничого персоналу; технологічний рівень виробництва; доступність матеріальних ресурсів; доступність енергетичних ресурсів; рівень розвитку транспортних мереж; доступність ринку; безпека; екологія; культура виробництва).
Методика експертизи інноваційних програм з позицій інвестора
Група 2. Характеристики галузі і галузевого ринку. Використовуються вісім критеріїв з коефіцієнтами:
- w=3,0 (перспективи розвитку галузі та ринку; рівень конкуренції; стабільність; тенденції зміни попиту; витрати на проштовхування товару);
- w=2,0 (місткість ринку, здатність ринку до сприйняття товару);
- w=1,0 (вплив програми на суміжні галузі).
Методика експертизи інноваційних програм з позицій інвестора
Група 3. Характеристики товару (послуги) у зіставленні з базовим (кращим взірцем). Використовуються 11 критеріїв з коефіцієнтами:
- w=3,0 (функціональні і споживчі властивості; надійність і довговічність; екологічність; безпека споживання; ціна; собівартість);
- w=2,0 (дизайн, можливість удосконалення товару; відповідність стандартам; технологічність);
- w=1,0 (готовність клієнта до використання товару або послуги).
Методика експертизи інноваційних програм з позицій інвестора
Група 4. Характеристика комплексу маркетингу з огляду на його реалістичність та ефективність. Використовуються критерії:
- w=3,0 (дослідження ринку; реклама; канали збуту; методи стимулювання збуту);
- w=2,0 (перед- і післяпродажне обслуговування).
Група 5. Характеристики виробництва – оцінка виробничого плану з огляду на раціональність використання технологічного потенціалу. Використовуються критерії:
- w=3,0 (система якості; накладні видатки);
- w=2,0 (використання технологічного потенціалу; витрати на сировину; матеріали; витрати на паливо й енергію; виробнича кооперація).
Методика експертизи інноваційних програм з позицій інвестора
Група 6. Фінансові аспекти. Використовуються критерії:
- w=4,0 (можливість бюджетного фінансування; можливість залучення коштів населення; фінансові гарантії);
- w=3,0 (участь інноваційної організації у фінансуванні; можливість національних, зарубіжних інвестицій; отримання кредитів у вітчизняних, зарубіжних банках);
- w=2,0 (загальний обсяг фінансування).
Група 7. Соціально-економічні аспекти. Використовуються критерії з коефіцієнтами:
- w=3,0 (забезпечення зайнятості; експортний потенціал; екологія регіону; ріст ділової активності);
- w=2,0 (використання науково-технічного потенціалу; ріст доходів населення; ріст галузі; ріст суміжних галузей; розвиток соціальних об’єктів; вирішення демографічних проблем; розробка нових ринків; раціональне використання природних ресурсів; безпека населення; розвиток інфраструктури).
Методика експертизи інноваційних програм з позицій інвестора
Група 8. Комерційна ефективність. Використовуються критерії з коефіцієнтами:
- w=4,0 (прибутковість програми);
- w=3,0 (період окупності інвестицій; ліквідність і платоспроможність).
Група 9. Оцінка ризику. Використовуються критерії з коефіцієнтами:
- w=3,0 (економічний ризик; ризик збуту; соціально-політичний);
- w=2,0 (ризики, якість, забезпечення виробництва, бюджетний, природний, екологічний та кримінальний ризики).
Методика експертизи інноваційних програм з позицій інвестора
- Результатний рейтинг (Rпр) розраховується за формулою:
де Wi – ваговий коефіцієнт;
Ві – значення оцінок;
і – порядковий номер критерію;
n – число критеріїв.
Програми ранжуються за рівнем Rпр, при Rпр < 200 програма вважається неконкурентноздатною, відхилення Rпр для різних програм у межах 10% дозволяє вважати їх рівноцінними.