"justify">     Реферат має велике значення і для користувачів, і для роботи систем НТІ. Цей вторинний  документ прискорює відбір документів, призначених для використання; забезпечує підвищення ступеня точності, повноти інформації; дає можливість оперативного інформування споживачів; полегшує процес індексації та класифікації документів; є засобом поточного інформування щодо нових досягнень науки і техніки; дає змогу здійснювати ретроспективний пошук.

     Реферат — це багатофункціональний вторинний  документ. Він виконує безліч функцій: інформативну та науково-комунікативну, прогностичну, довідкову і адресну, індексування й індикативну. Відповідно до завдань реферат може надавати необхідну систематизовану фактографічну інформацію, оцінювати, узагальнювати, синтезувати її, рекомендувати найбільш нові, цінні та корисні повідомлення для конкретного користувача.

     Особливу  роль відіграє інформативна функція. З усіх вторинних документів саме реферат розкриває зміст первинного документа найповніше, у цілісному, узагальненому вигляді. Вивчення першоджерел із залученням рефератів суттєво економить час.

     Реферати, вміщені у деяких інформаційних  виданнях, можуть замінити первинні документи. Нерідко користувачі обмежуються ознайомленням з рефератами, якщо необхідна їм інформація стосується суміжних питань, а документ-оригінал, недоступний внаслідок мовного або організаційного бар'єрів. За цих умов реферат являє собою засіб розповсюдження інформації про нові досягнення зарубіжної науки й техніки. У такий спосіб реалізується науково-комунікативна функція реферату.

     Якщо  реферуванням охоплений основний потік  документів певної галузі науки чи техніки за значний проміжок часу, то реферати слугують підгрунтям для вирішення завдань прогнозування подальшого розвитку цієї галузі, зокрема, з застосуванням методів бібліометричного, інформетричного та наукометричного аналізу.

     Реферат можна розглядати і як ІПС, одержувати за його допомогою необхідні довідки. Користуючись рефератами, абонент здійснює пошук довідкової та фактографічної інформації. Разом з тим, реферат виконує функцію пошукового образу документа, що дозволяє широко використовувати його в ІПС із залученням сучасних технічних засобів.

     Наявність у рефераті точного бібліографічного опису документа забезпечує виконання  рефератом адресної функції, без  чого неможливий документальний інформаційний  пошук. Такий пошук, як правило, пов'язаний з переглядом рефератів, представлених у певному зібранні (РЖ, картотека тощо). Особливо важливу роль відіграє РЖ, оскільки містить реферати первинних документів, де б ці документи не знаходилися, і завдяки цьому дозволяє користувачам ознайомитися з великою кількістю не тільки вітчизняних, а й зарубіжних джерел.

     Реферати, які друкуються в РЖ, виконують  також сигнальну функцію, оскільки повідомляють про вихід у світ і наявність первинного документа. Для НІД особливо важливо, щоб  реферати готувалися та були отримані користувачем перш ніж вийдуть з друку первинні документи. В конкретних установах реферати можуть стати підставою для сигнального повідомлення про нові надходження літератури до фондів.

     Ще  одна функція реферату — можливість індексування змісту первинних документів без використання текстів першоджерел. Така методика у 2-4 рази скорочує витрати часу й праці на проведення цієї роботи.

     Для того щоб реферат ефективно ніс  пошукову функцію, його зміст повинен  адекватно відбивати суть первинного документа. Відображенням цієї вимоги є індикативність реферату. Здійснюючи індикативну функцію, він вказує на наявність відповідного документа, характеризує окремі елементи змісту та висвітлює бібліографічні дані.

     Кожен реферат виконує й інформативну, й індикативну функції, але одна з них переважає, що дає можливість віднести вторинний документ до групи індикативних або інформативних рефератів.

     Факт  поділу рефератів на інформативні та індикативні був визнаний міжнародною  конференцією з наукового реферування (Париж, 1949 р.). Інформаційний реферат, за її визначенням, містить аргументи й наводить основні дані та висновки оригінальних документів, які вносять цінний вклад у загальну систему знань або корисні для певного кола читачів, а індикативний — це стислий реферат, створений з метою допомогти читачеві у вирішенні питання, чи слід йому звертатися до оригінального документа.

     Які ж ознаки характерні для кожного  з цих видів рефератів, у чому їх переваги та недоліки?

     Інформативний реферат найповніше розкриває зміст  документа, передає важливі фактичні та теоретичні відомості. Інформативність реферату досягається внаслідок скороченого викладення змісту першоджерела. У такому рефераті має бути вказано предмет дослідження та мету роботи, вміщено дані про метод і умови дослідження, висвітлено результати та пропозиції автора щодо їх застосування, наведено основні характеристики нових технологічних процесів, технічних виробів, нову інформацію про відомі явища, предмети та ін. Послідовність викладу матеріалу виступає як головна вимога, що висувається до такого реферату. Інформативний реферат може виконувати увесь комплекс притаманних рефератам функцій.

     Індикативний  реферат містить відомості тільки про найважливіші аспекти змісту первинного документа та його інформаційний  зміст. Індикативність передбачає узагальнене подання матеріалу відповідно до конкретної функції вторинного документа та характеру тексту, що аналізується. При цьому вирішальним є не послідовність викладення матеріалу (як це передбачено в інформативному рефераті), а логіка бібліографічного задуму. Вона полягає у виділенні найголовнішого та найактуальнішого в документі. У такому рефераті немає детальної фактографічної інформації, практичних і теоретичних результатів, висновків. Його основне цільове призначення — привернути увагу користувача до наукового документа й сприяти вирішенню питання щодо необхідності його використання, тобто виконати завдання представлення документа.

     Звернення до індикативного реферату може диктуватися  особливостями первинного документа (великим обсягом, насиченістю складним символьним матеріалом), відсутністю кадрів кваліфікованих референтів, іншими обставинами. Проте, як вважають деякі дослідники, індикативні реферати можуть бути й основною формою представлення первинних документів у системах, покликаних забезпечувати користувачів саме сигнальною інформацією.¹⁵

     У вітчизняній практиці реферування 1920-1930 рр. можемо знайти реферати, які  зараз називають індикативними, а на той час вони існували у  формі реферативної анотації. Реферативну  анотацію слід розцінювати як змішаний, проміжний документ; її можна було б назвати рефератом-анотацією, але, з огляду на те, що у НІД закріпився термін "індикативний реферат", зручніше користуватися ним.

     Індикативний  реферат характеризує зміст, інформаційне наповнення первинного документа. На відміну від анотації, у ньому розглянуто ті змістові аспекти, які заслуговують на реферування, тобто містять нові, корисні відомості. Реферат характеризує ступінь їх розробки, новизни, корисності, повноти (докладності) висвітлення у першоджерелі. Той факт, що індикативний реферат має у своїй структурі елементи анотації, зайвий раз вказує на діалектичну взаємозалежність та взаємообумовленість у розвитку та функціонуванні різних документальних джерел інформації, які у сукупності становлять собою єдину систему.

     Для великих (центральних) інформаційних  установ найбільш притаманний індикативний підхід до аналізу інформації. Найголовніше при цьому не підміняти бібліографічні видання. Наприклад, УРЖ "Джерело" планує на 100 % відображати українську наукову літературу, те саме завдання виконують і бібліографічні видання Книжкової палати України. За ступенем охоплення вони майже збігаються, але інформативність УРЖ, завдяки наявності реферату, набагато вища. Таким чином, на базі РЖ можна ефективніше проводити пошук документальної інформації й замовляти копії відповідних першоджерел. До того ж РЖ відбиває не всю, а найціннішу інформацію, тобто на засадах наукового відбору в максимальних межах бібліографічної інформації. Факт подання першоджерела в реферативному виданні вказує на його значущість.

2.3. Аналітичний огляд

     Аналітичні  огляди поділяються на такі види:

     Науково-технічний  аналітичний огляд - первинний документ, який містить, на основі відомостей, одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку теоретичних, експериментальних аспектів проблеми, предмета і, за необхідності, обґрунтовані рекомендації з їх практичного використання.

     Виробничо-технологічний  аналітичний огляд – первинний документ, який містить, на основі відомостей одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку виробничо-технологічних аспектів предмета, проблеми і, за необхідності, обґрунтовані рекомендації з їх практичного використання.

     Техніко-економічний  аналітичний огляд - первинний документ, який містить, на основі відомостей одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку розробок техніко-економічних аспектів проблеми, предмета.

     Комплексний аналітичний огляд - первинний документ, який містить, на основі відомостей, одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку теоретичних, експериментальних виробничо-технологічних, техніко-економічних аспектів проблеми, предмета.

     Порівняльний  огляд - первинний документ, який містить, на основі відомостей, одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку теоретичних, експериментальних виробничо-технологічних, техніко-економічних аспектів проблеми, предмета, галузі народного господарства в Україні і за кордоном.

     Прогностичний огляд - який містить, на основі відомостей, одержаних з першоджерел (в тому числі, і з раніш зроблених прогнозів), аргументовану авторську наявної ситуації, тенденцій, темпів і прогнозів розвитку теоретичних, експериментальних аспектів проблеми, предмета, галузі і конкретні шляхи подальшого науково-технічного і соціально-економічного і соціально-культурного прогресу.

     Науково-популярний огляд - який містить, на основі відомостей, одержаних з першоджерел, аргументовану авторську оцінку стану і тенденцій розвитку теоретичних, експериментальних аспектів проблеми, предмета, викладену доступно для читача-неспеціаліста. Відповідно, перелік питань, які необхідно відобразити у кожному з видів оглядів варіюється.

     Наприклад, у науково-технічному огляді необхідно відобразити предмет і методи дослідження, взаємозв'язки або неузгодженість нових даних із старими теоріями, гіпотезами; результати і висновки, зроблені авторами першоджерел та ін.

     У виробничо-технологічному огляді особливу увагу слід приділити принциповим особливостям конструкцій, технології, їх перевагам і недолікам.

     У техніко-економічному огляді необхідно  висвітлити, наскільки економічним, технологічним, конкурентноздатним є  предмет, наскільки складним є напрям, скільки потребує часу, людських і матеріальних витрат, які складнощі принципового порядку очікуються, з чим вони пов'язані.

 

Висновок

     Одним з радикальних засобів впорядкування  сучасного інформаційного потоку вважається система інформаційних видань. Свідоцтво  тому — створення багаточисельних міжнародних, загальнодержавних, галузевих і тому подібне документальних інформаційних систем. Але ефективність їх, не дивлячись на все ширше впровадження електронно-обчислювальної техніки, ще недостатня.

     Аналітично-інформаційна діяльність є найбільш поширеною формою копцептографічеського обслуговування. Багатьма ученими розширення оглядової діяльності розглядається як одна з доріг розв'язання сучасної кризи інформації, засоби подолання протиріччя між об'ємом накопиченої і поточної інформації і фізичними можливостями сприйняття її окремою людиною. Криза інформації, на думку фахівців, може привести до деякого уповільнення прогресу науки. Щоб усунути цю загрозу, необхідне зведення воєдино фактів і ідей. Багато учених вважають, що написання оглядів - це завдання, гідне найглибших розумів, здатних критично проаналізувати великі масиви результатів.

     Наукова інформація, що створюється мільйонами учених і фахівців, часто безсистемно  розкидана у великій кількості  наукових документів. Для оптимізації використання цієї інформації необхідна її конденсація, класифікація, систематизація, аналіз, оцінка. Але ні в одному з різних видів аналітико-синтетичної переробки інформації всі ці операції не здійснюються з такою повнотою і глибиною, як при інформаційно-аналітичній діяльності.

     Вважається, що в даний час в області  науково-інформаційної діяльності існує  необхідність у виділенні  огляду як особливого наукового документа.