Класифікація аналітичної інформації

     Моніторингові аналітичні дослідження, як правило, регламентуються  етапами обробки інформації, обраною тематикою і фіксованим переліком джерел. Головне в моніторингових дослідженнях - чітка орієнтація на конкретну постановку задачі і цілеспрямовану змістовну обробку інформації.

     2. Ініційовані аналітичні дослідження  проводяться за раніш незапланованими дорученнями керівництва або в результаті виявлення при проведенні моніторингових досліджень нових проблемних ситуацій.

     Ініційовані дослідження вирізняються істотним впливом чинників невизначеності цілей  і суб'єктивності критеріїв оцінки рішень, які приймаються. Важливе значення в цьому процесі надається виявленню індикаторів, формальних характеристик, якісних і кількісних показників, які відображають аналітичну динаміку ситуації. Це завдання передбачає вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду вибору інформаційних індикаторів даної проблемної ситуації, наявні державні і комерційні джерела інформації, оцінити взаємозалежність значень покажчиків з урахуванням динаміки в часі та ін. Вибір індикаторів має проводитись під безпосереднім змістовим контролем кінцевого користувача з урахуванням сформульованої ним задачі аналітичного дослідження. Для виявлення і формулювання характеристик досліджуваної ситуації необхідно забезпечити аналіз і оцінку альтернативних характеристик ситуації з урахуванням їх суб'єктивно-інтуїтивних оцінок експертами-аналітиками.

     У результаті ініціації або одержують  кінцевий аналітичний результат  із структуризацією проблеми, або  починається моніторинговий аналітичний  процес, або проводиться кумулятивне  аналітичне дослідження.

     3. Кумулятивні дослідження характеризуються  високими вимогами до оперативності  їх проведення, використанням спеціалізованих  методів опрацювання експертної  інформації.

     Кумулятивні дослідження проводяться на основі ситуативної обробки інформації групами керівників та/або експертів-аналітиків. У цих дослідженнях широко застосовується методологія групових експертних процедур (метод "комісій", метод "мозкової атаки", метод "ситуаційного аналізу", процедура "Дельфі" та ін.).

     Одним із видів інформаційно-аналітичного моніторингу є комунікативний аудит, який передбачає вивчення повідомлень про фірму і повідомлень, розповсюджуваних від лиця фірми і здійснюваний для визначення результативності комунікативної політики, яка проводиться організацією.

     Поняття "комунікативна політика" може застосовуватись у таких значеннях: 1. Перспективний курс дій підприємства і наявність у нього обґрунтованої стратегії використання комплексу комунікативних (комунікаційних) засобів взаємодії з усіма суб'єктами маркетингової системи, яка забезпечує стабільну і ефективну діяльність з формування попиту і просування товарів і послуг на ринок. 2. Комплекс заходів із забезпечення ефективної взаємодії бізнес-партнерів, організації реклами, методів стимулювання збуту і зв'язків із громадськістю.

     Бізнес, як сфера інформаційної діяльності, є предметною галуззю з притаманними тільки їй завданнями, джерелами і  каналами одержання інформації, з  новою понятійною парадигмою, пов'язаною із певною структурою управління діяльністю, її цілями і критеріями. Сфера підприємництва потребує осмислення нових підходів до інформаційної діяльності, вироблення адекватних форм і методів її забезпечення і підготовки кадрів, яки володіють цими підходами, формами і методами.

     Система інформаційного забезпечення управління ефективно функціонує за таких умов:

     - спеціальна підготовка спеціалістів  широкого профілю, які добре  обізнані з відповідною тематикою  і завданнями, які стоять перед  організацією;

     - чітке визначення методів, форм  і видів інформаційного обслуговування  для забезпечення його оперативності і компактності. Інформаційне забезпечення управління і бізнесу включає:

     - пошук і оцінку ідей, гіпотез,  рішень;

     - виявлення і опис проблем, тенденцій,  альтернатив, конфліктних і надзвичайних  ситуацій;

     - багатокритеріальний аналіз даних і оцінка складних об'єктів;

     - інформаційне моделювання проблем  і вибір методів їх вирішення;

     - формування системи критеріїв  і оцінок, інформаційна експертиза  планів, програм, наукових і конструкторських  досліджень, проектних робіт;

     - оцінка і впровадження науково-технічних досягнень і передового досвіду конкуруючих організацій;

     - збирання і аналіз даних про  партнерів і конкурентів;

     - визначення поведінки в конкурентній  боротьбі, конфліктах, протистоянні; аналіз і прогнозування надзвичайних ситуацій, пошук їх аналогів;

     - аналіз і прогнозування "лідерів"  у комерції, науці, технології, техніці,  виробництві;

     - інформаційне супроводження розробки  прогнозів розвитку галузі, підприємства, регіону;

     - акумулювання і оцінка ініціатив,  інновацій і розробка пропозицій з їх використання;

     - інформаційно-діагностичний аналіз  ліцензійної діяльності і угод;

     - діагностичний передпрогнозний  аналіз торговельних угод, пропозицій  по бартеру, лізингу, клірингу, біржовим процедурам, контрактам, намірам,  угодах, поставках, фінансових процедурах та ін.;

     - інформаційна експертиза проектів  з ризиковим фінансуванням;

     - інформаційна експертиза проектів  для інноваційних банків;

     - прогнозування хвиль економічної  кон'юнктури;

     - прогнозування хвиль соціального  розвитку;

     - аналіз комерційного рейтингу фірм, партнерів і конкурентів;

     - аналіз соціально-політичного рейтингу;

     - накопичення відомостей і їх  використання для посередницької  діяльності в науці, технології, виробництві, в діяльності бірж, банків, у великих програмах, соціальних і політичних заходах;

     - накопичення і використання відомостей  про виставки, аукціони, ярмарки,  конференції, наради;

     - редакційно-аналітична діяльність  і підготовка аналітичних матеріалів, довідок, доповідей, прогнозів,  реклами.

     Аналіз  інформаційних потреб, вивчення мотивацій в управлінських рішеннях, тематичне інформаційне забезпечення керівників, психологія індивідуального і групового інформаційно-аналітичного забезпечення є об'єктами діяльності в галузі інформаційного забезпечення управління і бізнесу.

     Інформаційне  забезпечення управління і бізнесу  передбачає:

     - комплексне інформаційне забезпечення  найбільш повною і достовірною  фактографічною і концептуальною  інформацією порівняльного і  прогнозного характеру - стану,  тенденцій і перспектив розвитку  предметної галузі, конкретних об'єктів-аналогів;

     - підготовка аналітичних, порівняльних  або реферативних оглядів;

     - проведення патентних досліджень;

     - організація консультацій, експертних  оцінок;

     - співставлення техніко-економічних  параметрів виробів;

     - переклад ділової інформації;

     - формування спеціалізованих (в  тому числі повнотекстових) баз даних для побудови аналітичних моделей і кількісного аналізу об'єктів експертизи і прогнозування.

1.3. Класифікація аналітичної  інформації

     Залежно від характеру інформації (міри згорненості первинної інформації, методу аналізу і характеру узагальнення) огляди діляться на бібліографічні, реферативні і аналітичні. Цей основний ряд був доповнений в класифікації Д. Є. Шехуріна фактографічним і прогностичним оглядом.⁵ Виділення прогностичного огляду є закономірним розвитком ідеї аналітичного огляду на новому етапі узагальнення. Що ж до фактографічного огляду, то він не може вважатися самостійним типом видання по методу аналізу і характеру узагальнення: це або реферативний, або аналітичний огляд. Його виділення правомірне з позицій характеру використання першоджерел.

     Бібліографічним оглядом (БО) є зведення бібліографічних  даних про різного роду первинні джерела інформації. У завдання БО входить відбір достатнього числа  показних джерел, їх бібліографічний опис і характеристика вмісту. Огляди зазвичай складаються з двох частин: тексту, що містить порівняльну характеристику основної літератури, і бібліографічного списку по темі. БО можуть носити описово-інформаційний характер. Найчастіше такі огляди переслідують науково-допоміжні цілі і наближаються до вичерпних по обхвату первинних документів. БО можуть бути і рекомендаційними. І тоді відбираються і ставляться основною задачею найбільш важливі і цікаві, з точки зору укладачів, первинні документи. БО служать джерелознавчою базою для наукової і інформаційної діяльності. Це перший рівень інформаційного узагальнення.

     Реферативний  огляд (РО) містить звідну характеристику питань, що розглядаються в первинних  документах, але не передбачає їх критичної оцінки. Завдання РО - адекватне віддзеркалення вмісту документів-першоджерел. Проте РО не можуть обмежитися описовою інформацією. У будь-якому випадку в РО мають бути вказані основні проблеми і тенденції у вирішенні теми, що торкнулася. У РО рекомендаційного характеру висуваються на перший план найбільш важливі і актуальні документи і що містяться в них виводи.

     Аналітичний огляд (критичний, концептуальний) (АТ) містить всебічний аналіз даних  первинних документів, їх критичну аргументовану оцінку і обгрунтовані рекомендації по суті досліджуваних питань. АТ є якісно новим типом ІЇ, що знаходиться на межі вторинної і первинної інформації. На основі аналізу великого числа первинних документів автори роблять самостійні виводи про тенденції розвитку в певної галузі науки, виробництва, життя суспільства, пропонують обгрунтовані рекомендації за рішенням поставлених проблем. АТ грають важливу роль в інформаційному забезпеченні системи управління наукою, виробництвом і суспільними процесами. Спеціальні АТ служать для інформування громадськості про досягнення науки і виробництва.

     Прогностичний огляд (ПО) Містить оцінку тенденцій  розвитку науки, виробництва, суспільства, на основі якої компетентні органи можуть приймати вирішення в ході розробки річних, п'ятирічних і довгострокових планів розвитку народного господарства і наукових досліджень. На базі ПО готуються пропозиції за рішенням першочергових проблем науки і суспільної практики, підвищення ефективності діяльності підприємств і організацій.

     Ці  основні групи аналітичної інформації можуть бути диференційовані по ряду ознак.

     Аналітичні  інформація  може бути підрозділена по додатковому функціональному  призначенню на наукову, виробничу (практичну) і науково-популярну  залежно від того, яку сферу  суспільної практики вона покликана обслуговувати.

     Наукова аналітична інформація виконує два  завдання. Вона веде сигнальне сповіщення фахівців з проблем, пов'язаних з  їх науковою діяльністю, і сприяє інтеграції наукових знань у відповідних  галузях. Виробнича (практична) аналітична інформація також виконує ці завдання, але її головна функція - інформація і пропаганда нової техніки і технології, прогресивних методів праці, передового досвіду на виробництві. Вона носить здебільшого рекомендаційний характер.

     Огляди  можуть бути науково-популярними, покликаними інформувати широкі круги читачів про проблеми, що цікавлять їх, теми по суспільних науках, питаннях культури, літератури, мистецтва, природним наукам, краєзнавству і тому подібне Аналітичні науково-популярні огляди знайомлять фахівців-суміжників з тенденціями і перспективами розвитку науки, виробництва. Вони грають важливу інформаційно-пропагандистську роль і тим сприяють інтеграції наукових знань, зв'язки науки і виробництва, підвищують інформованість громадськості про найважливіші наукові, виробничі і соціальні проблеми. Такими виданнями є збірки видавництва "Знання" - "Наука і людство".