Скорочення в галузі автомобілебудування та їх переклад українською мовою

4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

                   Запорізький національний технічний університет

                                                                                                                                          Кафедра

                                                                                    теорії та практики перекладу

Курсова робота

з практики перекладу

   Тема:“Скорочення в галузі автомобілебудування та їх переклад українською мовою"

Розробила

ст. гр. ГФ-328                                                              Іванова О.О

Керівник

доцент                                                                         Хавкіна О. М.

2011

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………….……………6

1 СКОРОЧЕННЯ В НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ……………………..8

1.1 Поняття «скорочення» та його види...........................………………...……. …8

1.2 Скорочення як одна з лексичних особливостей НТЛ …………………….....12

2 СКОРОЧЕННЯ В АВТОМОБІЛЬНІЙ СФЕРІ………………………………….16

2.1 Лексико-семантичні особливості англійських автомобільних скорочень….16

2.2 Специфіка структури скорочень автомобільної сфери………………………19

3 СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ СКОРОЧЕНЬ В АВТОМОБІЛЬНІЙ СФЕРІ…..22

ВИСНОВКИ ………………………...…………………………………………….. 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………...…………………………….…32

ВСТУП

   Сучасний час швидкостей вніс суттєві зміни не тільки до культури, політичного життя, а також до наукового та технічного розвитку суспільства.

   Помітна стрімкість поширення новітніх технологій призвела до своєрідного перенасичення інформацією, змусила людей вчитися стисло викладати думки, описувати явища коротко, але при цьому інформативно. Тому логічною є тенденція мов світу активно поповнюватися скороченнями.

   Скорочення як лінгвістичне явище є постійним об’єктом дослідницької уваги мовознавців. Для перекладачів особливий інтерес становлять скорочення із науково-технічної сфери, як найекономніші з лексичних одиниць, що потребують ретельного підбору відповідного еквіваленту при перекладі, зокрема англійської мови на українську. Автомобільні скорочення є лексичним втіленням бурхливого розвитку автомобільної індустрії, інтернаціональної співпраці великих транснаціональних інкорпорацій. Усе це зумовлює актуальність пропонованого дослідження.

             Об’єктом даного дослідження є англійські скорочення з автомобілебудування та специфіка їх перекладу .

  Предметом дослідження виступають лексико-семантичні та структурні особливості англійських автомобільних скорочень та специфіка їх перекладу українською мовою.

   Мета полягає у виявленні та аналізі засобів перекладу автомобільних термінів-скорочень як англійської, так і української мов.

  Досягнення поставленої мети передбачає виконання ряду завдань:

- визначити поняття «скорочення» та з’ясувати види скорочень;

- простежити особливості функціонування скорочень у науково-технічних текстах;

- виявити структурні особливості автомобільних скорочень англійського мовлення;

- проаналізувати способи їх перекладу українською мовою.

   У ході аналізу використовувались наступні методи:

- метод узагальнення;

- метод порівняльного аналізу;

- метод  лінгвістичного аналізу.

   Теоретична значущість роботи полягає у виявленні специфіки перекладу автомобільних скорочень англійської науково-технічної термінологічної системи.

   Практична цінність дослідження роботи визначається можливістю використання його результатів у викладанні курсу теорії і практики перекладу, курсу термінознавства.

   Новизною дослідження є розкриття проблеми перекладу автомобільних термінів-скорочень з англійської на українську, а саме: відповідні способи перекладу.

    Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та бібліографії.

1 СКОРОЧЕННЯ В НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

1.1 Поняття «скорочення» та його види

    Переклад – це складний та багатогранний вид людської діяльності. Хоча зазвичай про переклад говорять – «з однієї мови на іншу», але, в дійсності, в процесі перекладу виконується не просто заміна однієї мови на іншу. При перекладі взаємодіють різноманітні культури, різні особистості, способи мислення, різні літератури, епохи, рівні розвитку, традиції чи установки. На сучасному етапі розвитку науки перекладом цікавляться культурологи, етнографи, психологи, історики, літературознавці, і різні сторони перекладацької діяльності можуть бути об’єктом вивчення в рамках відповідних наук.

   Перекладач у своїй повсякденній праці стикається з цілою низкою скорочень. Скорочення на даному етапі розвитку науки є досить актуальним об’єктом для вивчення серед мовознавців, вони досліджують його в різних галузях науки та техніки. Дослідження полягає в тому, що семантичне поле «автомобільна сфера», а саме скорочення, абревіатури та специфічна термінологія не достатньо досліджені сучасними мовознавцями, не говорячи вже й про українські відповідники таким лексичним одиницям. Вони не достатньо вивченні із-за того, що наука не стоїть на місці і майже кожного дня з’являється нова технологія, деталь чи механізм, і дослідники не встигають опрацьовувати всіх їх у повному обсязі [29, c.87]. 

    Абревіатури та скорочення, як і будь-яке мовне явище, мають цілий ряд словотвірних, семантичних та граматичних особливостей. В науковій та технічній літературі вони займають особливе місце, причому орієнтовані такі слова не на пересічних носіїв певної мови, а, в основному, на представників окремих професійних груп з певними екстралінгвістичними знаннями. Не зважаючи на те, що існує цілий ряд, хоча і фрагментарних, досліджень,  присвячених проблемам утворення та функціонування скорочень та  абревіацій в сучасній англійській мові, ці лексичні одиниці досі залишаються об’єктом досліджень, оскільки відносно них доводиться розглядати під своєрідним кутом такі фундаментальні проблеми як проблеми структури слова і його значення тощо. А проблема перекладу скорочень і абревіатур останнім часом стає все актуальнішою темою для вивчення, оскільки вони є одними з основних елементів наукового стилю, які викликають труднощі при перекладі та використанні.

   Скорочення (abbreviation) – це вид словотвору, суть якого полягає у відсіканні частини основи, що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення, об’єднане загальним змістом. Подібний спосіб словотвору компресивного словотвору, при якому виникає формальне стискування вихідної номінативної, одиниці, допомагає скоротити до мінімуму мовні зусилля, мовні засоби і час, залишаючи при цьому похідну одиницю  зрозумілою і дохідливою [17, c.110].

    Вчений-лінгвіст І. В. Арнольд скороченням називає морфологічний словотвір, при якому деяка частина звукового складу вихідного слова опускається [2, c.110].

    Ракітіна М.М. визначає термін "абревіація" як «процес створення одиниць вторинної номінації зі статусом слова, який полягає в усіканні будь-яких лінійних частин джерела мотивації і який призводить, в результаті, до появи слова, яке за своєю формою відображає будь-яку частину або частини компонентів вихідної мотивуючої одиниці. Результативна одиниця такого процесу називається абревіатурою, або абревіатурною одиницею" [23, c.8].

Дослідження Ф.Ф. Фортунатова показали, що абревіація (або складноскорочені спосіб словотворення) - це процес на базі поєднання слів, основи яких входять до складу похідної основи в усіченому вигляді [28, c.10].

   Є. Д. Поліванов вважає, що тенденція до появи абревіатур у мові настільки сильна, що в майбутньому можлива заміна деяких лексико-граматичних класів слів своєрідними морфемами, "нащадками нинішніх скорочень" [20, c.137].

   Як і кожний клас лексичних одиниць, абревіатури вступають у певні системні відношення. Так, за морфемною будовою абревіатури поділяють на подільні і неподільні, у перших чітко виділяють усі частини, які можуть сполучатися з іншими словами чи аброморфемами. До таких належать, наприклад, слова з елементами vat-, math-, med-, polit-. До морфемно неподільних належать буквені та звукові абревіатури [3, c.66].

   Найбільш повною, на наш погляд, є класифікація, запропонована В. Виноградовим, який виокремлював наступні групи скорочень:

1)    літерні (AEI - Advance Electronic Ignition, PC - Personal Computer);

2)    фонемні (LED - Light-emitting diode);

3)    складові (calutron – California University Cyclotron, magamp - magnetic amplifier - магнітний підсилювач, magtape - magnetic tape - магнітна стрічка);

4)    телескопічні (avionics ← aviation electronics, bit ← binary digit, gaser ← gamma-ray laser – "лазер гамма-випромінення");

5)    усічені слова: (app - apparatus - прилад, aut - automatic - автоматичний, man -manual, manually - ручне, rect - rectifier - підсилювач);

6)    буква (склад ) + слово: сompole - commutating pole - допоміжний або додатковий полюс);

7)    букви і склади (склади й літери): Abs E - absolute error - абсолютна помилка, Bur (of ) Stds - Bureau of standards - бюро стандартів, cir bkr - circuit breaker - вимикач; буквено-цифрові: A1 - A one-першосортний, PC - microprogrammable computer - ЕОМ з мікропрограмного управлінням) [8, с. 149].

   На думку О. Мацько, існує два змішані типи абревіатур: «складноскорочені слова, утворені поєднанням усіченої початкової основи (одного чи двох) з цілим словом» (основний класифікаційний тип) і «слова, утворені поєднанням звуків і букв» (підтип ініціальних абревіатур) [18, с.34].

   П. Каращук запропонував класифікацію скорочень, за якою вони поділяються на лексичні й графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words or acronyms). Акроніми також називають абревіатурами, які є складноскороченими словами, утвореними з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття, їх фонетична структура збігається із фонетичною структурою загально вживаних слів. Акроніми частіше омонімічні до звичайних слів, іноді навмисно обрані, щоб створювати деякі асоціації. Наприклад, the National Organization for Women - NOW, або SALT - Strategic Arms Limitation Talks [15, c.222].

   Графічні скорочення також численні й вживаються на позначення мір, одиниць,величин, професій, ступенів (kg, km, mph, Dr, Mr). Умовність такого типу скорочень проявляється у тому, що в усному мовленні вони відтворюються повністю. До цієї групи також відносяться широко відомі скорочення: (i.e. латинське id est, англійське that is; e.g латинське exempli gratia, англійське for example; etc. - латинське et cetera, англійське and so on).

   Повна залежність скорочення від розгорнутого найменування є характерною для графічних і частково для тих лексичних скорочень, що виникли під сильним впливом графічного скорочення. Коли ж такий спосіб словотвору розвинувся в самостійний, то він звільнився від впливу графічного, ця залежність послабла і стала принципово необов’язковою, наприклад, Jag - Jaguar – ягуар (марка автомобіля).

    Зазвичай виділяють три основних способи скорочень слів: усічення (відсікання),  ініціальні скорочення, складові скорочення.

    Найчастіше зустрічаються кінцеві усічення. Більша частина скорочення отримана в результаті скорочення слова, залишається незмінною, хоча стилістична приналежність змінюється у бік зниження. Усічення може бути двох видів: апокопа (скорочення кінцевого складу (або складів) без додавання суфіксів) (doc – doctor, frig – refrigerator) і афереза  (усікання першої кореневої морфеми складного слова) (phone – telephone) [15, с.244].

   Створені шляхом ініціального скорочення елементи не здатні самостійно виконувати роль лексем і тому існують лише у складі абревіатур та складноскорочених слів (EFTA – European Free Trade Associatio, EMC – European Monetary System).

   Складові скорочення виникають з початкових складів компонентів словосполучень. Склади утворюють злите написання, яке читається як самостійне слово: Benelux = Belgium, Netherlands, Luxemburg Бельгія, Нідерланди, Люксембург , Warcor  = war correspondent військовий корреспондент.