Нетрадиційні форми уроку

Нетрадиційні  форми уроку

Зміст

I. Вступ 3

 
II. Основні форми організації  навчального процесу 5

2.1. Урок як  основна одиниця навчального  процесу 5  
2.2. Специфіка уроку іноземної мови 6  
2.3. Про підвищення дієвості уроку іноземної мови 7

III. Нетрадиційні  форми уроку 11

3.1. Особливості  нетрадиційних форм уроку. 11  
3.2. Інтернет на уроках іноземної мови 12  
3.3. Метод проектів 14  
3.4. Видеоурок 15  
3.5. Урок - екскурсія 16  
3.6. Урок - спектакль 17  
3.7. Урок-свято 17  
3.8. Урок-інтерв'ю 17  
3.9. Урок-есе. 18  
3.10. Інтегрований урок 19  
3.11. Урок-мюзикл 20

IV. Висновок 21

 
V. Бібліографія 23

 
VI. Програми 25

Додаток 1. 25  
Додаток 2. 27  
Додаток 3. 31  
Додаток 4. 36  
Додаток 5. 39

I. Введення 

Проблема викладання іноземної мови в школі в даний часактуальна. Відомо, що метою навчання іноземної мови єформування комунікативної компетенції, що включає в себе як мовну,так і соціокультурну компетенцію, бо без знання соціокультурного фонуне можна сформувати комунікативну компетенцію навіть в обмеженихмежах. Вивчення іноземної мови має сформувати особистість,здатну і бажає брати участь в міжкультурної комунікації [6]. Алетаку особистість неможливо формувати без знань про соціокультурніособливості країни мови, що вивчається. Вивчення мови та культуриодночасно забезпечує не тільки ефективне досягнення практичних,загальноосвітніх і розвиваючих цілей, але й містить значніможливості для виклику і подальшої підтримки мотивації учнів.

Формування позитивної мотивації повинно розглядатися вчителемяк спеціальне завдання. Як правило, мотиви пов'язані з пізнавальнимиінтересами учнів, потребою в оволодінні новими знаннями, навичками,уміннями. Але перша і природна потреба тих, хто вивчає іноземну мову --комунікативність. Для організації сприятливого клімату, що орієнтуєучнів на комунікацію, необхідно вибирати такі форми уроку, якібудуть стимулювати діяльність учнів.

Для плідної та ефективної діяльності учнів характернінетрадиційні форми проведення занять. До таких занять слід віднести:урок - спектакль, урок - свято, урок - екскурсію, видеоурок і т.д.

Досвід шкільних викладачів та дослідження педагогів-новаторівпоказали, що нетрадиційні форми проведення уроків підтримують інтересучнів до предмета і підвищують мотивацію навчання.

Головним достоїнством нетрадиційних форм уроків є розвиток івдосконалення соціокультурної компетенції учнів, розширення попорівняно з базовим рівнем знань про культурну спадщину країн вивчаєтьсямови.

Виходячи з  вищесказаного, мета випускної кваліфікаційної  роботи --показати необхідність використання нетрадиційних форм уроку всучасній  школі, спрямованої на вирішення  задачі формуваннясоціокультурної  грамотності учнів. Феномен соціокультурної грамотностіпередбачає розвиток здатності розуміти й цінувати культуру іншихнародів, формування неупередженого погляду на світ, ламання сформованихстереотипів, що спотворюють сприйняття іншої культури, навчання культуріспілкування.

Сьогодні педагоги-новатори активно впроваджують та заохочують нетрадиційніформи занять, такі як видеоурок, урок - свято, інтернет урок та іншіформи. Перевагою відеоуроки є залучення школярів до культурикраїн мови, що вивчається. Відеоматеріали не тільки представляють учнямживу мову носіїв мови, але і занурюють їх у ситуацію, в якій у  
"Безпечної обстановці" учні знайомляться з мовою міміки і жестів,стилем взаємин і реаліями країни мови, що вивчається.

Використання  матеріалів мережі Інтернет на уроках іноземної мовистворює можливості для "занурення" учнів в природне мовнесередовище.

II. Основні форми  організації навчального процесу 

2.1. Урок як  основна одиниця навчального  процесу 

Урок - це основна  організаційна форма навчання в  школі. Вінє не тільки важливою організаційної, а й перш за всепедагогічної одиницею процесу навчання та виховання, йогоморальність, а також основні принципи, методи і засоби навчанняотримують реальну  конкретизацію і знаходять своє правильне рішення івтілюються в життя тільки в ході уроку та через нього. Кожен урок вноситьсвій специфічний, властивий лише йому внесок у вирішення завдань. Уроквиконує конкретну функцію, в якій знаходить вираз певначастина більш великих блоків навчального матеріалу.

Урок як форма  організації навчання міцно зайняв своє місце в школі вяк основної організаційної форми навчання. Хороший урок - справа непросте. Мистецтво проведення уроків багато в чому залежить від розуміння тавиконання вчителем соціальних та педагогічних вимог, яківизначаються завданнями школи, закономірностями і принципами навчання.  
Важливою умовою проведення уроку є грамотна постановка завданьуроку і успішна їх реалізація. Навчання іноземної мови переслідуєреалізацію практичних, виховних, освітніх і розвиваючихзавдань. Практична, або комунікативна задача, "націлена" на формуванняв учнів комунікативної компетенції, тобто мовної активності.  
Загальноосвітні завдання покликані закласти основи філологічногоосвіти школярів; удосконалювати культуру навчання, що проявляєтьсяу специфічних комунікативних уміннях: уміння почати розмову,підтримувати його, виявляючи увагу, зацікавленість, завершитирозмову. Чимала роль відводиться і виховним завданням. Виховнезначення іноземної мови полягає у вихованні в учнів оціночно -емоційного ставлення до світу, позитивного ставлення до іноземногомови, до культури народу, що говорить цією мовою. Розвиваючі завданнянамічають шляхи формування і розвитку мотиваційної та емоційної сферособистості учнів, ціннісних орієнтирів, готовності до подальшогосамоосвіти в іноземній мові [27].

Реалізація перерахованих  завдань є необхідною умовоюефективності уроку, тобто досягнення бажаних  результатів.

2.2. Специфіка  уроку іноземної мови.

У уроку іноземної мови особлива специфіка, яку вчительіноземної мови не може не враховувати. В даний час глобальноїметою оволодіння іноземною мовою вважається прилучення до іншої культури таучасть у діалозі культур. Ця мета досягається шляхом формуванняздатності до міжкультурної комунікації. Саме викладання,організоване на основі завдань комунікативного характеру, навчанняіншомовної комунікації, використовуючи всі необхідні для цього завдання іприйоми є відмінною рисою уроку іноземної мови.

Іншомовна комунікація  базується на теорії мовленнєвої  діяльності.  
Комунікативне навчання іноземної мови носить діяльнісний характер,оскільки мовне спілкування здійснюється за допомогою "мовноїдіяльності ", яка, в свою чергу, служить для вирішення завданьпродуктивної людської діяльності в умовах "соціальноговзаємодії "людей, що спілкуються. Учасники спілкування намагаються вирішитиреальні та уявні завдання спільну діяльність за допомогоюіноземної мови.

діяльнісна сутність комунікативно-орієнтованого навчанняіноземної  мови реалізується в умовах гуманістичного підходу донавчання. При такому підході створюються позитивні умови для активного івільного розвитку особистості в діяльності. У загальному вигляді ці умовизводяться до наступного:

- учні отримують  можливість вільного вираження  своїх думок і почуттів у процесі спілкування;

- кожен учасник  спілкування залишається у фокусі уваги інших;

-- учасники спілкування  відчувають себе в безпеці  від критики, переслідування за  помилки та покарання. 

При гуманістичному підході до навчання зникають характерні длянавчального процесу пізнавальні бар'єри, які знижують мотивацію учнів,спонукають їх до дратівливості.

Гуманістичний підхід припускає навчання, центроване научня Це означає, що вчення, а точніше, які взаємодіють між собоюучні є центром пізнавальної активності на уроці.

. Підводячи підсумок вищесказаного, необхідно наголосити на важливостівзаємодії та співпраці учнів, а також мовного завдання дляорганізації комунікативного засвоєння мови. Комунікативне навчаннявключає формування комунікативної концепції, тобто внутрішньоїготовність і здатність до мовного спілкування, орієнтує учнів на  
"входження" в інший культурний простір. Для такого навчання характерніперш за все нетрадиційні форми проведення занять.

2.3. Про підвищення дієвості уроку іноземної мови

Зміст, організація і проведення уроку іноземної мовивизначають силу впливу на учнів навчально-виховного процесу.

Для підвищення дієвості уроку іноземної мови в сучаснихумовах є багато можливостей.

До перших з  них можна віднести навчання школярів прийомам навчання,способів пізнання іноземної мови, настільки необхідне для раціональноїсамостійної роботи учнів з оволодіння ім. Оволодіння будь-яким предметомвзагалі, а іноземною мовою в більшій мірі, можливо лише за умовиактивної діяльності кожного учня, залучення їх в саму мовнудіяльність.

Відсутність у  школярів природної потреби і  необхідностікористуватися вивчаються мовою в комунікативних цілях  створює великітруднощі як для вчителя, так і для них самих. Потреба можевиникнути тільки за умови такої організації навчальної діяльностіучнів, яка здатна викликати високу мотивацію, що забезпечує нетільки їх активність на уроці, а й зберігає свою воздейственную силу ів позаурочний час. Інтерес до предмета, бажання оволодіти ним залежать вбільшою мірою від того, яка технологія навчання використовується, як вчитьвчитель і як навчаються у нього школярі.

Ретельна підготовка до уроку іноземної мови - це іншаможливість підвищити його дієвість.

Оволодіння мовою  здійснюється перш за все на уроці. Сучаснийурок іноземної мови - це складне  утворення. Підготовка і проведенняйого вимагають від учителя великої затрати творчих сил.

По-перше, на уроці  вирішуються багатопланові завдання. На кожному уроціучні неодмінно  повинні отримати "прибавку" до практичного володіннявивчаються мовою. Вона може виявитися у кращому розумінні мови на слух зарахунок засвоєння нових слів, нової граматичної форми, структури; впридбанні знань про культуру країни мови, що вивчається в областілітератури, музики, історії, тобто учні поринають у національнукультуру і національну психологію країни мови, що вивчається.

Матеріал уроку та засоби для його активізації слід використовувати ввиховних цілях. Учитель вирішує, що конкретно слід виховувати ушколярів на даному уроці, використовуючи прийоми і методи для їхнього емоційногота інтелектуального розвитку.

По-друге, на уроці  використовуються різні організаційні формироботи: групові, парні, індивідуальні. Щоб залучити всіх і кожногопотрібно розвивати і вдосконалювати свої організаторські здібності дляпідготовки свого роду сценарію уроку.

По-третє, урок повинен бути забезпечений засобами навчання,відповідними розв'язуваним завданням.

По-четверте, використання вчителем на уроці компонентів УМК  та іншихзасобів навчання повинно бути доведено до ступеня вільного маніпулюванняними. Це можливо тільки за умови, якщо вчитель  регулярно використовує їхі містить постійно в робочому стані.

По-п'яте, важливим фактором є створення позитивної мотивації ввивченні іноземних мов при глибокому знанні вчителем особистості кожногошколяра. Це досягається використанням прийомів, які викликають особистузацікавленість у хлопців у виконанні завдань. До них належать: мовнізавдання, проблемні завдання.

Таким чином, урок як складне утворення відіграє вирішальну роль уоволодінні учнями іноземною мовою. Урок іноземної мови потребуєособливо ретельної підготовки. На ньому формуються і розвиваються мовнінавички та вміння.

Глибоке розуміння  вчителем того, що від нього чекають  діти, слідрозглядати як ще одну можливість підвищення дієвості урокуіноземної мови.

В очах школярів вчитель перш за все носій викладається їміноземної мови. Отже, перше, що від вчителя очікують учні,  
- Це хороше практичне володіння мовою викладають.

Учень сприймає вчителя іноземної мови як філологічноосвіченої людини, знайомого з іншомовної культурою, цікавогоспіврозмовника на рідній мові. Вчитель "представляє" школярам культурународів країн досліджуваної мови, знайомить їх з традиціями, пам'ятникамикультури, видатними діячами, письменниками, художниками і т.д.

Учитель утворює, виховує і розвиває учнів. Віннадихає школярів на вивчення іноземної мови, організовує процесоволодіння ім. вчитель створює атмосферу іноземної мови, умови дляоволодіння їм, забезпечуючи відчутне просування школярів вперед [13].

III. Нетрадиційні  форми уроку 

3.1. Особливості  нетрадиційних форм уроку. 

Сьогодні все  більша увага приділяється людини як особистості - йогосвідомості, духовності, культури, моральності, а також високо розвиненогоінтелекту і інтелектуальному потенціалу. Відповідно, не викликаєсумніви  надзвичайна важливість, гостра необхідність такої підготовкипідростаючого покоління, за якої середню школу закінчували босвічені інтелектуальні особистості, що володіють знанням основ наук,загальною культурою, уміннями самостійно і гнучко мислити, ініціативно,творчо вирішувати життєві та професійні питання.