Авторська лексична система в творi Дж. Р.Р. Толкiна "Гоббiт, або туди i звiдти"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Октября 2011 в 20:20, автореферат

Краткое описание

Мета нашої курсової роботи – дослідити авторські неологізми в романі Толкіна «Гоббіт, або Туди і Звідти»

Для реалізації нашої мети необхідно виконати такі завдання:

Проаналізувати наукову літературу з теми дослідження та визначити теоретичні основи утворення авторських новотворів та неологізмів взагалі.
Ознайомитись з творчістю Джона Рональда Руела Толкіна, його науковими поглядами, працями.
Проаналізувати роман «Хоббіт, або Туди і Звідти», виділити в ньому авторські новотвори.
Дослідити походження і будову авторських неологізмів Толкіна, охарактеризувати їх початкове значення.
Простежити комплексне використання авторських новотворів, що створює унікальну авторську лексичну систему твору і створює його цілісний образ.

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ У ТВОРІ ДЖ.Р.Р.ТОЛКІНА «ГОББІТ, АБО ТУДИ І ЗВІДТИ»……………………………………………………..……....

5
1.1 Неологізми. ……………………....
5
Класифікація неологізмів

10
1.3. Авторські новотвори як різновид неологізмів
15
РОЗДІЛ ІІ. АВТОРСЬКА ЛЕКСИЧНА СИСТЕМА У ТВОРІ ДЖ.Р.Р.ТОЛКІНА «ГОББІТ, АБО ТУДИ І ЗВІДТИ»..……………………
20
2.1. Толкін як філолог…………………………...……………………….. 20
2.2. Авторські новотвори Дж.Р.Р.Толкіна як унікальна система………..
26
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….... 35

Содержимое работы - 1 файл

курсова 1.doc

— 225.50 Кб (Скачать файл)

      Одним з цікавих неологізмів Толкіна  є назва вигаданого метала з дивовижними  можливостями – «mithril». Слово побудоване з двох основ дельфійської мови. «mith», що значить «туман, імла, серпанок» та «ril», що означає «блиск». Слово «mith» також має друге значення «сірий». Але звертаючи увагу на його властивості, що він не тільки казково сяє, а і дуже легкий, то ми схиляємось до думки, що в цьому випадку до тлумачення «туман, імла, серпанок».

      Слово «Arkenstone», яким Толкін назвав величезний скарб гномів, який вони знайшли в Самотній горі. "It was like a globe with a thousand faces; it shone like silver in the firelight, like water in the sun, like snow under the stars, like rain upon the Moon!" [5,346] Цей неологізм твориться з таких елементів: «arken», що походить від староанглійського слова «eorcan», що значить «святий», та англійського слова «stone».

      Назва павучихи Attercop є також неологізмом Толкіна. Воно пішло від староанглійської назви «attorcoppe», що складалось з двох слів: «atter» - «отрута» та «cop» - павук. Воно було утворене з таких слів за помилковим трактуванням, що всі пауки небезпечні для людей. Досі це слово іноді зустрічається в Йоркширському діалекті.

      Ім’я або навіть самоназва одного з ключових персонажів «Хоббіта» Голлума неодноразово обговорювалось вченими. Адже існує декілька тлумачень того, як цей новотвір був побудований. Толкінознавець Джон Гарт вважає, що слово gollum утворене звуконаслідуванням хлюпання води в печері. А Дуглас Андерсон вважає, що воно походить від Старонорвезького слова «goll», що значило «золото, дорогоцінність». Греглі Негі пропонує версію, що новотвір походить від давньоєврейського слова «golem», що спочатку значило «ембріон», а потім «монстр, робот». Зважаючи на історію Голлума, можна вважати за ймовірні всі варіанти. Нажаль остаточно ще не визначено, від чого утворилося ім’я цього героя.

      Також цікавим неологізмом є назва  лісу Mirkwood. Воно має старонорвезьке походження і виглядає як Myrkviðr або mirkiwidu. Це слово зустрічається в Старшій Едді і значить темний ліс-кордон, що відділяв землі Готів та Гуннів.

      Окрім вищеназваних авторських новотворів у  романі «Хоббіт або Туди і Звідти» є ще велика кількість неологізмів. Наприклад не згадали ми такі афіксально утворені неологізми Толкіна як «bywater» -  в українському перекладі «поріччя», утворений додавання префікса by-, що придає значення «за чимось»; «underhill» - в українському перекладі «під пригірком», утворений додаванням префікса under-, що сказує на місце роз положення під пагорбом; hobbiton – назва селища, де жив Більбо, утворена додаванням закінчення –ton, що властиве для англійських назв міст чи сіл і має таке ж значення – «містечко, село». Unlost – «не загублений» та «unwashed-up» утоврилися за допомогою негативного префікса un- і Participle II. Неологізм «tomorrer» має дослівний переклад «завтрашніше», Толкін використав конверсію, перетворивши іменник «tomorrow» на прислівник і додавши до нього суфікс вищого ступеню порівняння прислівників -er. Неологізмів, створених основоскладанням у Толкіна значно більше. До них можна віднести: «eagle-lord – «володар орлів», «skin-changer» - «той, хто змінює шкури, свій обрис, «grass-land» - «землі вкриті травою», «thorn-hedge» - «живопліт з колючок», «May-time» «час впродовж травня», «woodmen» - «люди, що займаються теслярством», «lake-people» - «народ, що живе біля озера», «lake-town» - «місто біля озера», «Bag-End» - в українському перекладі «Торбин Кут», «May-sunshine» - «сонячне світло в травні», comfortable-looking – «той, що виглядав спокійно», «Lone-lands» – «Пустельні  землі» і так далі. 

ВИСНОВКИ

     Мова  – це живий організм. Вона постійно розвивається, змінюється, удосконалюється, підлаштовується під вимоги суспільства. Причиною цих змін є люди, а особливо ті, що працюють з мовою. Це письменники, поети, лінгвісти, які оновлюють словниковий склад мови, змінюють її граматику, тобто коригують мову згідно вимогам сучасності. Одним із способів збагачення лексики мови є утворення неологізмів. Їх поява є важливою, бо з розвитком суспільства з’являються нові явища, поняття які необхідно якось називати. Також неологізми важливі і для людей творчих – письменників. За допомогою авторських новотворів вони намагаються найточніше передати свою думку, атмосферу твору, щоб читач зміг якнайкраще зануритись у світ письменника. Так виникають авторські лексичні новотвори. Деякі вчені вважають, що синонімом до авторських неологізмів є оказіоналізм - слова, що утворюються за наявними в мові моделями, але не використовуються в загальновживаному словнику. [20] Але зважаючи на те, що деякі авторські новотвори глибоко вкорінюються в літературну, живу мову, не можна ці поняття поєднувати. Авторський неологізм може бути оказіоналізмом, але не завжди. У випадку Дж. Р.Р. Толкіна, неологізми якого вийшли далеко за межі його книжок, ми вважаємо не вірним трактувати їх як оказіоналізми.

      Джон  Рональд Руел Толкін заслужено був  названим одним із найкращих філологів  свого часу. З самого дитинства  він захоплювався створенням власних  мов. І саме це захоплення призвело до створення таких геніальних літературних шедеврів як книжки про світ Середзем’я. В одній зі своїх лекції він казав: «…створюючи мову, ви неминуче отримаєте міфологію.» [30] Тобто, якби Толкін так не зохоплювався лінгвістикою, то література втратила би цілий світ, а автори фентезі книжок не мали б з чого відштовхуватись, адже більшість ідей вони беруть саме з творів Толкіна.

      Створюючи власні мови, Толкін не забував і  про збагачення своєї рідної англійської  мови. Його авторські неологізми складають  цілу лексичну систему, на якій ґрунтуються його твори. У романі «Хоббіт, або Туди і Звідти», авторські неологізми утворюють невидимий каркас, що змушує триматись весь вигаданий світ Середзем’я і допомагає краще зрозуміти авторську ідею.  Знайшовши і проаналізувавши авторські неологізми, ми прийшли до висновку, що Дж.Р.Р. Толкін найчастіше утворює авторські новотвори за допомогою осново складання. Такими прикладами можуть служити неологізми Bag-End, Lone-lands, skin-changer, dragon-fire, Elvenking. На другому місці у Толкіна ствоїть спосіб афіксації. Наприклад слова Underhill, Bywater, bebother, Hobbiton, Tookishness та інші. Також автор для утворення неологізмим вживав інші мови. Знаючи їх кілька десятків і створюючи сам мови, йому це було не важко. До приклада можна навести такі авторські новотвори як warg чи mirkwood, які обидва мають старонорвезьке походження, а слово mirkwood навіть часто вживалось в Старшій Едді. Що більше, за основу своїх авторських новотворів він брав власні вигадані мови, наприклад слова hobbit – від роганської мови чи mithril з ельфійських слів mith та ril. Працюючи на лінгвістичній ниві Толкін у своїх творах змінив певні правила граматики у таких словах як dwarf та elf. Так, за Толкіном множина слова dwarf буде dwarves, а похідний прикметник від слова elf – elven.

      Отже, проаналізувавши авторську лексичну систему Дж.Р.Р.Толкіна у творі  «Хоббіт, або Туди і Звідти», ми прийшли  до висновку, що авторські неологізми складають невід’ємну і важливу частину роману. Адже на основі них формується весь вигаданий світ хоббітів, ельфів та інших жителів Середзем’я. Вигадуючи свої новотвори Толкін мав за мету якнайкраще передати атмосферу казкового світу, що призвело б до справжнього розуміння суті речей описаних в романі. Але зважаючи на грандіозність і оригінальність ідей Толкіна звичні речі, що присутні в творі вийшли далеко за межі його книжок, авторські новотвори стали загальновживаними, його ідеї послужили розвитку сучасної фентезійної літератури, лінгвістики та навіть кіноіндустрії. 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Elendili - Przyjaciele Elfów: Społeczność miłośników twórczości J.R.R. Tolkiena // http://elendili.pl/
  2. Gordon E.M. Krilova I.P., A Grammar of Present-Day English. – M., 1974. с. 448
  3. Peter Gilliver, Jeremy Marshall, Edmund Weiner. The Ring of Words: Tolkien and the Oxford English Dictionary –  Oxford and New York: Oxford University Press, 2006. с. 234
  4. The Encyclopedia of Arda // http://www.glyphweb.com/ARDA/
  5. Tolkien John Ronald Ruel. The Hobbit or There and Back again.[novel]/ John Ronald Ruel Tolkien – London: HarperCollinsPublishers, 2008 – 390 c.
  6. Tolkien Studies: An Annual Scholarly Review Vol. 1-6 // http://thepiratebay.org/torrent/5294180/Tolkien_Studies__vol.1-6
  7. Андрухович  Ю.І. Таємниця. Замість роману. – Харків: Філіо, 2008. – 478 с.
  8. Арда-на-Куличках // http://www.kulichki.com/tolkien/index.html
  9. Беренкова, В.М. Авторские новообразования в жанре фэнтeзи : "Хоббит, или туда и обратно" Д.Р.Р. Толкиена в оригинале и переводном тексте // Филол. вестн. - Майкоп, 2004. - N 6. - С. 158-162.
  10. Вокальчук Г.М. Вивчення неологізмів у вузівському курсі сучасної української літературної мови. Пед. Науки: Зб. наук. пр. – Суми, 2002. – 2002, ч.2. – с. 24-29
  11. Дем'яненко Ю.М. Прислів'я і приказки в романі Толкієна "Володар перстенів та їх переклад українською мовою // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvmdu/Fil/2009_22/11.pdf
  12. Єрмоленко С. Синтаксис віршованої мови. - К., 1999.
  13. Єрмоленко С., Бибик С., Тодор О. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За редакцією С. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — 224 с.
  14. Кордюк А.С. Комунікативно-функціональна еквівалентність власних назв у творах Дж.Р.Р. Толкієна та їх перекладах (на матеріалі творів «Гобіт» та «Братство Персня») // http://s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v4/v4pp97-99.pdf
  15. Корнева З.М. Сучасні тенденції англійської неології // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gv/2007_11/2/articles/Volume%202/Suchasna%20lingvistika/29_Korneva.pdf
  16. Левицький А.Е. Актуальні проблеми розвитку неології (на матеріалі сучасної англійської мови) // http://eprints.zu.edu.ua/2567/1/05layern.pdf
  17. Мороховский А.Н., Воробьева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. Стилистика английского языка. - К: Вища школа, 1991. - 273 с.
  18. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови: Підруч. для ін-тів і фак. інозем. мов. – Х.:Основа, 1993. – 256 с.
  19. Намитокова Р.Ю. Авторские неологизмы: словообразовательный аспект. – Ростов-на-Дону, 1986 С. 3-18
  20. Ніколаєнко А.Г. Лексикологія англійської мови – теорія і практика. – Вінниця: Нова Книга, 2007. С. 46-84
  21. Розен Е.В. Некоторые уточнения понятия неологизм //Вопр. Немецкой филологии. Учен. зап. Моск. пед. ин-та им.Ленина. – М. 1968. с.122-126.
  22. Розен Е.В. Новые слова и устойчивые словосочетания в немецком языке.– М.: Просвещение, 1991 с. 192
  23. Савчук К. Просторові відносини в авторському дискурсі (на прикладі творчості Д.Р.Р. Толкіна // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/bukj/2009_1_2.pdf
  24. Ситник Н.В. Концепція віртуального простору в трилогії “Володар перстенів” як засіб реалізації фрагменту мовної картини світу // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npkpnu_fil/2009_18/1_40_Sytnyk.pdf
  25. Стишов О.А. Лексичні і стилістичні неологізми в ЗМІ з погляду мовної культури //Культура слова – К. 1999. Вип. 52. с. 3-12.
  26. Ткаченко А.О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. – 2-е вид., випр. і доповн. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. С. 227-231
  27. Толкін, Джон Роналд Руел. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. – Львів: Астролябія, 2006. – 1088 с.
  28. Толкін, Джон Роналд Руел. Сильмариліон / Перекл. з англ. Катерина Оніщук. – Львів: Астролябія, 2008. – 388 с.
  29. Толкін, Джон Роналд Руел. Тайный Порок // http://www.kulichki.com/tolkien/cabinet/lection/porok_t.html
  30. Толкін, Джон Рональд Руел. Гобіт, або Туди і Звідти / Перекл. з англ. Олена О’Лір. – Львів: Астролябія, 2007. – 320 с.
  31. Шанский Н.М. Лексикология современного руського язика / Шанский Н.М. – М. Просвещение, 1972 – 327 с.
  32. Энциклопедия Tolkien.su // http://tolkien.su/

Информация о работе Авторська лексична система в творi Дж. Р.Р. Толкiна "Гоббiт, або туди i звiдти"