Авторська лексична система в творi Дж. Р.Р. Толкiна "Гоббiт, або туди i звiдти"

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Б.Д. ГРІНЧЕНКА

Гуманітарний  інститут

Кафедра англійської філології 

АВТОРСЬКА ЛЕКСИЧНА СИСТЕМА В ТВОРІ ДЖ.Р.Р.ТОЛКІНА  «ГОББІТ, АБО ТУДИ І ЗВІДТИ» 

курсова робота

Пархоменко  Катерини Віталіївни 

Спеціальність 6.020303

Філологія

Мова (англійська) і література 
 
 

‘Допущено до захисту’ 

В.О. завідувача кафедри 

Англійської філології ___________________________

Протокол засідання  кафедри

№___ ‘___’ ____________    р. 
 
 
 
 

Науковий керівник: 
 
 
 
 

КИЇВ –2011 

ЗМІСТ

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

У світі  відбувається багато змін. Не уникають зміни і мову. Люди, які працюють із мовою, з її матеріалом – словом, розвивають її, доповнюючи новими словами, коригуючи граматику, підлаштовуючи мову під вимоги сучасного їм суспільства. В таких процесах задіяні і ми з вами. Але найважливішу роль в еволюції мови відіграють все-таки письменники – люди, які напряму пов’язали свою долю з мовою. Будучи людьми творчими, вони вносять в мову величезну кількість удосконалень, підлаштовуючи її під власний смак та вимоги читачів. В англійській літратурі неможливо оминути постать дійсно геніального вченого, філолога і письменника Джона Рональда Руела Толкіна, адже він приніс дуже багато як філології так і літературі не тільки Англії а і світу. Актуальність нашої теми заключається в тому, що Толкін, будучи талановитим не тільки в галузі літератури а і філології, приніс величезну кількість своїх власних авторських новотворів. Його неологізми вже досліджувались в декількох працях, наприклад в книжці Петера Джілвера, Джеремі Маршала та Едмунда Вейнера «The Ring of Words: Tolkien and the Oxford English Dictionary».[3] Але праць, де досліджувалась авторська лексична система саме роману «Гоббіт, або Туди і Звідти», ще не було написано. Не зважаючи на це, система авторських новотворів Толкіна в цій першій оповіді про Середзем’я є досить обширною і розгалуженою.

     Об’єктом дослідження є твір Джона Рональда Руела Толкіна «Хоббіт, або туди і звідти», а предметом – авторська лексична система в цьомі романі.

     Мета нашої курсової роботи – дослідити авторські неологізми в романі Толкіна «Гоббіт, або Туди і Звідти»

Для реалізації нашої мети необхідно виконати такі завдання:

1. Проаналізувати наукову літературу з теми дослідження та визначити теоретичні основи утворення авторських новотворів та неологізмів взагалі.
2. Ознайомитись з творчістю Джона Рональда Руела Толкіна, його науковими поглядами, працями.
3. Проаналізувати роман «Хоббіт, або Туди і Звідти», виділити в ньому авторські новотвори.
4. Дослідити походження і будову авторських неологізмів Толкіна, охарактеризувати їх початкове значення.
5. Простежити комплексне використання авторських новотворів, що створює унікальну авторську лексичну систему твору і створює його цілісний образ.

     Теоретичною основою нашої курсової роботи є перш за все праці самого Толкіна: його романи та записи лекцій, що він читав в університетах, та колекція щорічних журналів наукових праць про Дж. Р.Р.Толкіна «Tolkien Studies: An Annual Scholarly Review». Також ми використовували праці таких вчених як Ніколаєнко А.Г., Ткаченко А.О., Шанського М.М., Левицького А.Е., Корнєвої З.Н., Мостового М.І., Гордон Е.М., Кірілової І.П. та інших.

     Практичне значення дослідження полягає в можливості зрозуміти специфіку авторської лексичної системи роману «Гоббіт, або Туди і Звідти» Дж.Р.Р. Толкіна, проаналізувати авторські новотвори, виділити способи їх утворення та систематизувати їх для подальшого використання нашої роботи лінгвістами, літературознавцями, толкінознавцями та просто читачами.

     Робота  складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

     В першому розділі описано теоретичні основи дослідження неологізмів  та авторських новотворів зокрема. Розкрите їх поняття, способи створення, класифікація. Опрацьовано теоретичний матеріал по темі дослідження, який допоміг перейти до практичної частини нашої курсової роботи. В другій частині ми практично використали теоретичні основи роботи, опрацювали творчий доробок Джона Рональда Руела Толкіна, проаналізували його авторські неологізми як системну основу всього роману «Гоббіт, або Туди і Звідти».

     Загальний обсяг роботи становить … сторінок. Список використаних джерел складається з … найменувань.

І РОЗДІЛ

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ  АВТОРСЬКОЇ ЛЕКСИЧНОЇ  СИСТЕМИ У ТВОРІ  ДЖ.Р.Р.ТОЛКІНА «ГОББІТ, АБО ТУДИ І ЗВІДТИ»

1.1 Неологізми 

     Мова  – це живий організм. Вона може як еволюціонувати так і деградувати, а іноді, навіть вмирати. У різні історичні часи мова не була однаковою. Залежно від соціальних умов, розвитку суспільства і самої мови, вона відбивала ті явища, які були властиві саме тому часу і саме тому соціуму. З часом змінювались люди, суспільство, історичні обставини, що спричинювало зміну слів, їх значення, частоту використання. Одні слова замінювались іншими або й взагалі зникали, а нові з’являлися.

     Величезне значення в розвиток мови вкладають  люди, що з нею працюють. У першу чергу це письменники і поети. Будучи живими носіями мови, вони її вдосконалюють, створюючи нові слова, якими можна найточніше передати їх геніальну думку. У нашій роботі ми дослідимо, яким чином створюються ці нові слова, і на прикладі твору Джона Роналда Руела Толкіна «Гоббіт, або Туди і Назад» визначимо, які слова було створено цим письменником.

     Оскільки  авторські новотвори входять  до складу неологізмів, вважаємо за необхідне  розкрити сутність поняття «неологізм», назвати групи неологізмів  та чинники, які впливають на їх утворення.

     Як  уже зазначалося, виникнення нових слів у мові – це процесс постійний і сталий. Але у різні періоди історії літературної мови перебіг процесу виникнення неологізмів відбувається нерівномірно та з неоднаковою інтенсивністю. Як правило, інтенсивність виникнення неологізмів зростає в період змін, в час активного розвитку суспільства, що викликає появу величезної кількості нових реалій і понять, які потребують номінації. І очевидно, що інтенсифікація інноваційних процесів зумовлює підвищення інтересу лінгвістів до проблем неології – науки про словесні новоутворення, – взагалі та спонукає до осмислення природи неологізмів і до систематизації неологічного матеріалу .

     Відомо, що лінгвісти, досліджуючи явище  неологізації, вкладають різний зміст  у поняття неологізму. По-перше, неологізмом вважають слово або його лексичний зміст, який характеризується новизною і сприймається як незвичне. Це означає, що до неологізмів зараховують лексико-семантичні одиниці, які позначені стилістичним "відбитком свіжості". На цьому свого часу наголошував М.М.Шанський, який відзначав, що нове слово є неологізмом лише доти, доки мовець усвідомлює його предметно-логічну новизну або стилістичну своєрідність.[31] По-друге, інші лінгвісти визначають зміст цього поняття значно ширше, вважаючи, що вони охоплюють всі нові явища в царині лексики або лексичної семантики, які виникли протягом певного періоду, незалежно від того, чи мають вони стилістичний відтінок свіжості і незвичності, небуденності. 
Названі тлумачення сутності неологізму істотно відрізняються одне від одного.

     Необхідно зазначити, що в найновіших працях науковці при визначенні неологізмів враховують обидва названі вище підходи, хоч і з певними відмінностями. Але, незважаючи на деякі розбіжності в дефініціях, лінгвісти поняття «неологізми» зводять до двох формулювань: 1) неологізми – це слова або мовні звороти, створені для позначення нового предмета, явища чи вираження нового поняття [10]; і 2) неологізми – слова, а також їхні окремі значення, сполучення слів чи вислови, які або з'явилися в мові на певному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми), або були вжиті тільки в якомусь тексті, ситуації спілкування чи в мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські, неологізми – оказіоналізми) [17]. Хоча обидва визначення ґрунтовні, їх не можна прийняти повністю вичерпними, оскільки вони охоплюють не всі різновиди інновацій та не враховують всі їхні особливості та нюанси.

     На  нашу думку, найчіткіше визначення поняття  неологізми дає мовознавець С.Єрмоленко. Він зазначає, що «Неологізми (гр. neos “новий” і logos “слово”) - слова, а також їх окремі значення, вислови, які з'явилися в мові на даному етапі її розвитку й новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські неологізми)». [14] Щодо виділення в окремі групи загальномовних і стилістичних (індивідуально-авторських неологізмів) хочемо додати, що саме мовна мода, ЗМІ активізує процес перетворення таких слів в одиниці загальномовного словника.

     Для повного тлумачення поняття неологізмів  вважаємо за необхідне вказати фактори, які спричиняють їх утворення. Їх можна поділити на такі групи:

1) позамовний  – характеризується потребою  дати назви новим предметам і явищам;

2) інтралінгвальний - передбачає заміну попередніх  найменувань новими.

     Така  заміна зумовлена різними чинниками - тенденцією до мовної економії, уніфікації номінативних моделей, виразнішого, точнішого найменування, експресивно-стилістичного оновлення, з причин соціально-політичного, пуристичного, евфемістичного характеру та інше. 

1.2 Класифікація неологізмів

     Щодо  класифікації неологізмів, то її мовознавці здійснили або за логіко-семантичними ознаками (переліком понять, що нові слова означають,) або за способами словотвору. З наукових джерел відомо, що класифікація останнього типу знаходиться в основі багатьох сучасних досліджень лексики.[19]. Для прикладу, у вокабулярі неологізмів вчені виділяють:

     1. Власне неологізми (новизна форми поєднується з новизною змісту): audiotyping - аудіодрукування, bio-computer - комп’ютер, котрий імітує нервову систему живих організмів, thought-processor - комп’ютер, котрий логічно будує та розвиває ідеї.

     2. Трансномінація – це група неологізмів, в яких поєднано новизну форми слова зі значенням, яке вже передавалося раніше іншою формою: sudser- мильна опера, big C (мед.) рак.

     3. Семантичні інновації або переосмислення -  це такі неологізми, в яких нове значення позначається словом, що вже було в мові): bread - гроші, drag - скукота, acid - наркотик ЛСД. [18]

     У мові останніх десятиліть переважають  власне неологізми. Це пов’язано з ростом потреб суспільства дати назви новим реаліям, які виникли в зв’язку з науково-технічним прогресом.