Авторська лексична система в творi Дж. Р.Р. Толкiна "Гоббiт, або туди i звiдти"

     Найвідомішими ельфійськими мовами, що придумав Толкін є Квенья – мова високих ельфів, що бачили світло Валарів – богів, що створили Середзем’я, і Синдарин – мова сірих ельфів, що залишились на землі і ніколи не подорожували до Валінору, землі Валарів. Це дві основні ельфійські мови, які вживались в ті часи, описані у «Володарі Перснів» чи «Хоббіті». Також була створена мова морських ельфів – Телерин.  Всі ельфійські мови Середзем’я  являють собою цілу мовну систему споріднених мов. Адже в залежності від території де проживали ельфи, від їхнього роду і впливів між родами, ці мови мають багато діалектів. Ельфійські мови – це окрема мовна група мов, що має спільну першооснову.

     Мову  ельфів Квенья Толкін придумував, основуючись  на фінській мові. Крім того, він частково позичив фонетику і орфографію латині і грецької мови. Квенья став «латинню Середзем’я», як сам називав його Толкін, але основною мовою Ельфів все ж став Синдарин. Створення цієї мови пройшло декілька етапів.  Основуючись на келтських мовах, Толкін створив свій і назвав його Голдогрін, або Гномський. Але створюючи міфологію ельфів, він вирішив його трохи відредагувати, оновити граматику і лексику і ця вже мова була названа Нолдорин. Це стало другим етапом створення Синдарину. Третім і останнім етапом створення Синдарину було знову ж удосконалення Нолдорину величезним об’ємом нової граматики. Важливо пам’ятати про наявність великої кількості діалектів цих штучних мов, що доказує істинний філологічний талант і геніальність Толкіна.  Прикладом цього може бути мова морських ельфів Телерин. Вона може вважатись діалектом Квеньї, але самі ельфи вражають її окремою мовою.

     Велику  популярність ельфійські мови здобули  з виходом фільмів «Володар перснів». Почали видаватись писемні граматики, створюватись словники. А в Англії ельфійські мови навіть почали викладати в деяких школах. Було вже написано щодо них декілька дисертацій. Люди, що знають в ельфійські мови – в основному толкіністи, або вчені, що досліджують творчість Дж.Р.Р.Толкіна.

     Разом з ельфійськими мовами були створені і інші мови Серезем’я. До них належать адунайська мова – мова нуменорців – одного з народів, що мешкали на острові Нуменор, який є прототипом Атлантиди; Валарин – мова валарів і маярів, що вважається найстарішою мовою Арди; Весторн – найбільш розповсюджена мова, яка вважається загальною мовою Середзем’я; Кхуздул – мова гномів; Таліска – давня мови людей раси едайн; мова Ентів – захисниківі охоронців лісу; Чорне наріччя – мова орків. Це ще не всі мови, придумані Толкіном у світі Середзем’я. Варто розуміти, що кожна раса, створена Толкіном, мала свою мову. Наприклад тролі, або вовки-Варги – всі вони говорили на різних мовах і кожна мова була складовою частиною їх єства. Те як раса говорила, залежало що вона несла в собі – добро чи зло.

     Окрім власно створених мов, Толкін ще вигадав  для них види писемності. Дві основні – це Тенгвар і Кірт. Тенгвар – це тип письма, за легендою створений ельфом Феанором на основі більш давньої писемності Сараті, створеної іншим ельфом Румілем. Сараті використовувалась раніше для запису більшості мов Середзем’я. Тенгвар відноситься до такого різновиду писемності, в якій склади з однаковими приголосними і різними голосними позначаються видозміною одного з основних знаків, або додатковими знаками. Саме цією писемністю була написана частина вірша на Перстні Всевладдя.

     Інший тип письма – Кірт, або Кертар – це рунічне письмо. Воно теж  було створене одним з ельфів на ім’я Даерон, але з часом витіснене  письмом Тенгвар. Пізніше, трохи  мофидікований Кіртпочали використовувати  гноми для своєї мови Кхуздул. Так як Кірт легше викарбовувати на камінні, ніж Тенгвар, у гномів воно здобуло великої популярності. Рунічне письмо Кірт Толкін створював на основі Футарка – германських і скандинавських рунічних алфавітів. У творі «Гоббіт» Толкін також використовує рунічне письмо, але це був не Кірт, а саме Футарка, так як він був створений пізніше.

Цікаво  те, що придумуючи власні мови, Толкін ще й писав на них вірші. Про  його захоплення створенням мов можна  почитати в записі його лекції «Таємничий порок» [30], яка була прочитана ни у Оксфорді 1931 року. Крістофер Толкін, його син, вважає, що це чи не єдиний випадок, коли Дж.Р.Р. Толкін довзолив академічному світу заглянути за ширму його майстерні по створенню мов. В кінці цієї лекції можна прочитати вірші, написані на видуманих мовах, ще досить далеких від тих мов, які Толкін описує в творах про Середзем’я, адже тоді коли він читав, навіть перший твір про Середзем’я «Гоббіт» не був випущений.

       Придумуючи мови Толкін звертав  увагу на «лінгвістичну естетику».  Цим терміном він називав нестійке відношення між фонетикою слів, їх значенням та емоціональним сприйняттям їх. Він досліджував це складне поняття саме винайденням власних мов, в яких це відношення і було фундаментальним питанням.

     Створення мови – це перш за все придумування нової лексики, тому в своїй лекції «Таємничий порок» Толкін говорить і про проблеми утворення неологізмів. От що він казав: « Звичайно, в традиційних мовах «нові слова» створюються не дуже часто.  Їх поява обмежена суворими рамками традиції або пов’язано з іншими лінгвістичними процесами. Створення «нових слів» відбувається в основному за рахунок модифікації вже існуючих звукових груп для створення відповідності з тим чи іншим значенням (не важливо, що ми не знаємо правило на якому ця відповідність основується) чи навіть модифікації смисла слів для приведення його до відповідності з їх звучанням. І в тому і в іншому випадку з’вляються «нові слова» - тому що слово – це група звуків, яка на данний момент більш чи менш стала, плюс приєднане до неї значення, більш чи менш визначене саме по собі і однозначно пов’язане зі звучанням-символом. Так, саме так створюються нові слова – не повстають на пустому місці. В історичній мові, природня вона чи штучна, слова ніколи не творяться ні з чого.»[30]. 

2.2 Авторські новотвори Дж.Р.Р.Толкіна як унікальна система

     Будучи  талановитим філологом, Джон Рональд  Руел Толкін створив не тільки величезну  кількість власних штучних мов, але й збагачував свою рідну англійську мову великою кількістю неологізмів. Толкін любив створювати слова, тому свої твори наповнив ними сповна. Неологізми Толкіна складають основу на якій будується вся розповідь про вигаданий ним світ. Це складна лексична система, що включає в себе як номінативні так і стилістичні авторські неологізми.

     В нашій роботі ми проаналізуємо авторську лексичну систему Дж. Р. Р. Толкіна в його першому творі про Середзем’я «Гоббіт або Туди і Звідти». Звичайно, трилогія «Володар Перснів» дає більш широке коло неологізмів, охоплюючи більше подій та історій, але і в «Гоббіті» їх можна знайти досить, щоб визначити основні ідеї і суть світу Толкіна. Отже пропонуємо аналіз авторських новотворів з твору «Гоббіт або Туди і Звідти».

     Проаналізувавши авторські неологізми Дж. Р. Р. Толкіна  ми визначили, що двома основними  способами творення авторських новотворів у нього були основоскладання   та афіксація. Так як неологізмів творі «Гоббіт» досить багато, пропоную список найважливіших та найцікавіших на нашу думку.

      Слово hobbit є власне одним з неологізмів Толкіна. Існувало декілька версій щодо походження цього слова. Слово «hob» в давньоанглійській мові означало маленького пустотливого ельфа чи фею. Інший варіант етимології вказував на спорідненість зі словом «rabbit», або навіть поєднання частин «homo» + «rabbit», таким чином утворюючи дослівний переклад людина-кролик. Але сам Толкін не один раз заперечував ці домисли. Насправді він пояснював походження слова hobbit як видозміна слова «holbytla», що на мові жителів Рохану значить «будівник нір», «hole builder». За легендою походження назви хоббіт в книжці, то це слово є самоназвою, походження якої самі хоббіти вже давно забули. Від слова hobbit у Толкіна маємо кілька похідних неологізмів. Це слова hobbit-lands – землі хоббітів, hobbit-hole – нора хоббіта, hobbit-boy – хлопчик-хоббіт, hobbitlike - хоббітоподібний.

      Elf – вважаємо це слово неологізмом, бо воно було віднесене до трохи інакшого значення. В англійському фольклорі це маленьке пустотливе створіння, іноді зле. Часто збиває подорожуючих з дороги вогниками, путає волосся тих хто спить, підмінює дітей. Толкін же вніс абсолютно інше значення в це слово. За Толкіном, Ельфи – це мудрі, благородні створіння, які були першими жителями Середзем’я. Вони мають близько 6 футів зросту, продовгуваті вуха, граційну фігуру і володіють такими знаннями, що простий смертний їх вважає магією. Вони можуть жити вічно, але їх можна і вбити, або вони можуть померти від горя. Такий образ ельфів дякуючи Толкіну і увійшов у фентезі літературу.

     Від слова elf у «Гоббіті» є велика кількість похідних неологізмів. Толкін популяризував свій власний прикметник до elfs – elven замість звичного elfin. Також похідними неологізмами від цього слова є elf-friend – ельфодрузі, elf-lord – володар ельфів, light-elves – світлі ельфи, deep-elves – підземні ельфи, sea-elves – морські ельфи, wood-elves – лісові ельфи, elf-charge – атака ельфів, elf-host – хазяїн-ельф і навіть Elvenking – ельфійський король.

        Orc – ще один неологізм Толкіна і ще одна назва раси Середзем’я. Це толкінівський синонім слова гоблін. В «Хоббіті» Толкін ще вживає «goblin» або «hobgoblin» як один з різновидів гоблінів, але у трилогії «Володар Перснів» вже остаточно встановлюється назва Orc. Джерелом походження цього слова є староанглійське слово «оrс» зі значенням «демон пекла, огр».  Так само як і ельфи, орки прийшли в фентезійну літературу разом з книжками Толкіна і саме трактування Толкіна найчастіше вживається для опису цих вигаданих створінь.

      Продовжуючи тему рас Середзем’я доцільно згадати, що Дж. Р. Р. Толкін так само приніс новий варіант множини слова гноми – dwarves. Граматично правильно множина слова dwarf виглядала би як dwarfs. Але зважаючи на наявність множини від elf – elves, Толкін вважає недоцільним вживати dwarfs і вводить відомий з його книжок варіант dwarves. Це він пояснює в трилогії «Володар Перстнів», додатку F. [28]

      Також неологізмом Толкіна можна вважати  ще одне слово, що значить вовк –  «warg». Це слово запозичено від старонорвежського слова “vargr”. З вовками також пов’язані неологізми, утворені способом складання основ «wolf-guards» – «вовки охоронці» та «wolf-ring» - «кільце вовків», що описувало як сиділи вовки на зустрічі, «wolf-rider» - «вершник на вовці».

      Перейдемо до менш розповсюджених неологізмів. Розмовляючи з Гендальфом і гномами в день їх першої зустрічі, Більбо говорить таку фразу: «Tell me what you want done, and I will try it, if I have to walk from here to the East of East and fight the wild Were-worms in the Last Desert.» [5, 25] Тут нас цікавить слово were-worms. В українському перекладі від Олени О’лір цей неологізм перекладається як змії-перевертні, коли докладний переклад цього авторського новотвору звучав би як «хробаки-перевертні». Толкін сконструював це слово на прикладі «werewolf», що значить людина-вовк, людина, яка може перетворюватись у вовка. В створенні неологізму автор використав «were» від староанглійського «людина» і «worm» - назва тварини в яку він перевтілюється. Але, не зважаючи на такий дослівний переклад, «were-worm» значить все-таки не хробаки-перевертні. Згідно з Енциклопедією Арди [4] were-worms – це міфічні істоти, які схожі на драконів, які за легендами жили в Останній Пустелі (Last Desert). Тому тут переклад змії-перевертні ми вважаємо більш доцільним.

      Аж  два відразу неологізми можна  зустріти в викрику Більбо «Confusticate and bebother these dwarves!». [5, 16] «Confusticate» значить путати щось, створювати безлад. В 19 столітті такі неологізми створены за допомогою латинських суфіксів були дуже популярні в англійській мові. Тому Толкін вжив його саме устами Більбо, якого він старався зобразити справжнім педантичним англійцем. Це слово було створено на основі слова «confuse» з додаванням суфіксів -tic в середині та -ate. Слово «bebother» значить спричиняти проблеми. Цей неологізм утворений додаванням префіксу be- , що має значення «надавати, поставляти», тобто дослівно можна перекласти як «надавати клопіт».

      В «Хоббіті» Толкін ще не використовує згадувані вище типи письма тенгвар чи кірт. Тому для позначення якихось надписів він вводить неологізми: moon-rune – «місячні руни», тобто руни, які видно при певному місячному світлі і лише в певний час, dwarf-rune – «руни гномів», moon-letters – «місячні літери», за принципом те саме, що і місячні руни, але різний вид письма.

      Історія «Хоббіта» безпосередньо пов’язана  з драконами, тому і на цю тему Дж. Р.Р. Толкін придумав свої неологізми. Цікавим авторським новотвором є слово «dragon-sickness» - «драконяча хвороба». Значення цього неологізма пояснюється таким чином: дракони люблять золото, і вони накопичуючи його в одному місці, охороняють і навіть сплять на ньому, не даючи нікому до нього підійти і ніколи не милуютсья ні одним з золотих виробів. Такий тип поведінки щодо матеріальних цінностей і називається «dragon-sickness». Інші неологізми пов’язані з драконами є «dragon-gold» - «золото дракона», dragon-fire – «вогонь дракона».

      Толкін  також використовував неологізми для  характеристики Більбо як нащадка славного рода Туків. Він утворив такі новотвори  як «tookish» - «туківський», «tookishly» - «туківсько», «tookishness» - «туківськість». Ці всі авторські слова утворені способом афіксації, тобто додавання суфіксів –ish, -ly, - ness і утворюють відповідні частини мови, які творяться цим суфіксами. «Tookish» - прикметник, «tookishly» - прислівник, «tookishness» - іменник.

      Також варто звернути увагу на такий авторський новотвір як «carrock», що є назвою кам’яного острівець по середині річки Андуїн. «And why is it called the Carrock?" - "He called it the Carrock, because carrock is his word for it. He calls things like that carrocks…» [5, 147] Походження цього неологізму пояснюється уельським словом «carreg», що значить «скеля, бескид». Також пояснити його походження можна словом «car», що на англо-саксонській значить «камінь». Тобто слово «carrock» це складення двох слів: англо-саксонського «car» і англійського «rock», які обидва значать «камінь».