Аналіз похідної одиниці номінації у когнітивному аспекті

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Марта 2012 в 21:39, курсовая работа

Краткое описание

Аналіз мовних явищ у сфері композиційної семантики, одного із значущих аспектів когнітивної лінгвістики, вважається актуальним , так як не дивлячись на те,що був проведений цілий ряд дослідів у цій області, в семантиці комплексних знаків залишаються невирішені питання: особливості формування їх концептуальних структур, зв'язок з когнітивними моделями,ідентифікація ідіоматичних концептів гештальтної природи по кореляції форм та значень, концептуальний паралелізм іменникової та дієслівної категоризації предметів та явищ в зрівняльному зіставленні з мовами та інше.

Содержимое работы - 1 файл

Курсова робота.docx

— 68.70 Кб (Скачать файл)

                 М.А.Кронгауз, підкреслюючи необхідності аналізу семантичних операцій ( тобто правила переходу від одного значення до іншого ) вказує, що в основі семантичних операцій враховується експериенціальний тип мислення, узагальнюючий наш досвід розуміння світу та відображаючи цей досвід ( в мовному розумінні ) в образних схемах, до яких відносять похідні слова. [4, с.347-365]

Наприклад: схема «thing-process-субстанція (тобто  суфікс –er)» в конкретній   номінації «pencil-shapener» інтегрується концептуально в словотвірному значенні  Instrumentalis з специфікацією дії на об’єкт.

Модель «дія» ( на якій акцентують увагу Гак В.Г., Берестнєв Г.І.) [1, 2]   яка допускає  актанти  – учасники дії, інтегрує у віддієслівних  похідних словах відповідні концепти, які відображаються в словотвірних значеннях. Концепційна взаємодія в семантичній структурі слів, включаючи вторинні найменування, виражаючи багатозначність, пояснює на основі кориферентності смислів когнітивні точки референції, поєднані в єдину гештальтну модель, яка керується нашим розумінням діяльності, процесів, предметів лише тих, які до неї лалежать.

             Похідне слово «crossing» у своїй концепційній структурі базується на пропозиційній когнітивній моделі за схемою «ціле та його частини», в якій предикат виступає центральною частиною, а актантності їй підпорядковуються.

             Концепційна взаємодія за цією  схемою передбачає діяльність (за  значенням мотивуючої основи), види  діяльності, співвідношені з ними  суб’єкти, а також локативні компоненти за характеристикою значення (просте похідне) та лівосторонніх компонентів (композитні похідні)

            Образні схеми :     

                                                  локативність


сrossing – дія – процес –    


                                                 вид діяльності


                  cross                               ing

level crossing – локативність

pedestrian crossing – локативність – дія – процес + тип діяльності

                                          суб’єкт               cross                         -ing

Одним із значущих когнітивних аспектів вивчення похідних слів є словотвірний потенціал мотивуючих слів,які можуть взаємодіяти не тільки з афіксами, але із іншими лексичними одиницями в якості лівосторонніх компонентів композитних похідних слів. Останні являють собою семантичні розширення, представляючи ознаку та локативність, об’єкт, типи об’єктів (за характером дії ), цільові настанови і так далі.

Концептуальна інтеграція в композитних похідних словах виникає на базі взаємодії з тією основною характеристикою, яка грає визначальну роль в формуванні нової номінації похідного слова, тобто відбувається кореферентність смислів:

В похідній композитній номінації  « college traveler » компонент « college » активізуючи цілеспрямованість дії « travel » інтегрує значення агентивності по

 

професійній ознаці з цільовими  настановами.

college traveler – a book publisher`s  representative who calls on textbook users       to promote current and new publications.

Похідні слова, так як і первинні одиниці номінації  можуть в своїх структурах мати більш  як одне значення ( явище полісемії ). Як підкреслює Дж. Лакофф, подібні  лексичні одиниці формують природні категорії значень, і в цьому   випадку декотрі значення слова можуть розглядатися як більш репрезентативні, ніж інші; можуть базуватися на когнітивних моделях, включаючи концептуальну метафору;  взаємозв’язок значень, їх концептуальне поєднання може демонструвати мотивованість одного значення з іншим. [ 8, с. 540 ]

Розглянемо такий приклад:

land – yacht – ментальний простір -> концепційне зв’язування:


                           предмет + якісна характеристика (великий, дорогий )


(метафоричне 

переносне


значення )

«автомобіль»

Тут – 1. дві когнітивні моделі;

          2. активізація фреймів різних  ментальних просторів та знаходження  крапок концепційного зв’язування.

land –  the solid dry part of the Earth`s surface

yacht –  1. a light sailing boat, especially one used for racing;

              2. a large, often motor – driven boat used for pleasure. Yachts are often thought of in connection with very rich.

car –  a road vehicle with 4 wheels, which is driven by a motor- car and used as a mean of travel for small number of people.

Наприклад, слово « sitting » у рамках пропозиційної моделі, демонструє концептуальне  зчеплення за схемою « дія »  з можливими октантами: суб’єктом, об’єктом, темпоральними вказівками; види діяльності представляють різну соціальну направленість. Позначення видів діяльності мотивуються основними значеннями мотивуючого дієслова «to sit»: to lie, rest, not move на концепційній основі: to have a position in an official body, to have meetings; to be painted or photographed, to baby – sit.»

В похідному  слові композиційного типу « log – rolling » зн. 1 та 2 базуються на пропозиційних моделях в складі з метафоричною; значення 3 демонструє пропозиційне судження розширеного типу, представляючи позначене найменування як вид спортивної діяльності. Перше та друге значення мотивуються на базі концептуальної метафори, в якій дія « log-rolling »сприймається як взаємний обмін допомогою, послугами в сфері професійної діяльності.

Як вказує Дж. Лакофф [8, с. 39] беручи до уваги результати наукових досліджень інших лінгвістів, у лексиці є перспективним напрямок наукового аналізу образних схем на основі концептуальних зв’язків ( у рамках когнітивних моделей ), які б сприяли формуванню спільних принципів, які свідчать про мотивовані відповідності форми та значення; концептів, категорій та моделей.

Одним із значущих напрямків наукового дослідження  в когнітивному

аспекті є аналіз дериваційних парадигм  однокорінних похідних одиниць номінації (простих та композитних ). В рамках когнітивної теорії категоризації такий аналіз дозволяє представити на когнітивно-семантичній основі ієрархію відношень компонентів словотвірних гнізд, які демонструють формування концептуальних структур по окремим типам схожості одиниць які об’єднуються, які характеризуються гештальтним сприйняттям та які демонструють когнітивні точки референції як члени категорії когнітивного статусу.

 

1. 4. Словотвірні гнізда, які формуються за допомогою афіксів та інших слів  відображають словотвірні значення в комплексному сприйнятті.

Наприклад:

paint (verb) – painter (noun) –    sand –  painting

                         paining (noun) -    paint - box

Вони являють собою дериваційні парадигми як цілісні когнітивні структури однокорінних вторинних одиниць номінації, ієрархічно підпорядкованих відносинами синхронної словотвірної похідності. [7,с. 16] Схеми деривації в комплексі похідних одиниць формуються на одній початкові одиниці, в якій всі члени гнізда знаходяться в парадигматичних відносинах .

В когнітивно-семантичному і структурному планах члени словотвірного  гнізда не однорідні, взаємопов’язані  мають  варіативністю когнітивних  референцій структурують концептуальний простір на основі опосередкованого зв’язку з вершиною гнізда.

Аналіз рівнів категоризації, теорії якої приділяється велике значення в сучасній когнітологогії [5 с. 54] яка відноситься до дериваційних парадигм,

дозволяє виявити різні рівні  концептуальної репрезентації за рівнем абстракції, які проявляються в самому процесі мисленєвої класифікації явищ дійсності.

Результати  передчасного досліду [ 3, с. 15-19 ] показують, що в дериваційних парадигмах виявляються три рівні категоризації у відповідності зі ступенями ( кроками ) деривації.

Перший рівень категоризації демонструє концепти, які співвідносяться з частиномовними ознаками відносно вторинних частин мови.

Другий рівень категоризації основується на взаємодії семантичних інваріантів ( вершин словотвірних гнізд ) та концепційних характеристик словотвірних афіксів, які маркірують розподіл по частинам мови в плані їх  вторинних значень:

Haste – hasten – hasty – hastily – hastiness – субстанція ( опредмечена дія – дія – ознака – образ дії – субстанція ).

Третій рівень категоризації  демонструє семантичну мережу словотвірних значень, які корелюються з кроками деривації словотвірних гнізд та зберігають концептуально-семантичний зв'язок з мотивуючими словами статусу семантичних інваріантів. Концептуальна структура похідних слів формується на основі кориферентності смислів, які співвідносяться, як на морфологічному рівні, так і на семантично-синтаксичному рівнях в дефініціонних судженнях про позиційного типу .

У відповідності  з трьома рівнями категоризації  складаються морфологічні парадигми ( частиномовні ознаки ) та семантичні парадигми ( мережа словотвірних значень ):

 

sit     -        sitter              -       sitting - room

                   sitting           -       baby - sitter

 

     bee - eater


eat  - eater  -


ant-eater

eatable -            eatables

eating - -

eatery - -

Морфологічна парадигма:

             іменник


  Дієслово          прикметник        -  композитний іменник


         іменник

         іменник

Семантична парадигма:

     агентивність   -  агентивність (+ об’єкт дії )


Дія           ознака    -  


          дія – субстанція  -   субстанція (номінації)

          локативність        -   предмет за ознакою

 

Характерною ознакою другого ступеню  деривації є семантико – концептуальна  конкретизація з додатковими  ознаками спрямованості дії, локативності, функціональної характеристики дії, предметів  тощо. Діапазон

асоціативних концептуальних характеристик, які відображаються у взаємодії  мотивуючих основ, афіксів, компонентів  дифеніціонних суджень – пропозицій демонструє гештальтну схему номінацій  дій, видів дій, їх учасників ( суб’єктно  – об’єктні характеристики) ; ознак  дій за цільовою направленістю, локативністю; номінації предметів за функціональною признакою тощо; - що дозволяє ідентифікувати їх як когнітивні моделі за гештальтною  структурою, які включають  в себе категорії, які основуються на схемах діяльності, як функціонально –  структурною, диференційною та інтегруючою  всі компоненти в єдине ціле. [ 8, с. 39 ]

Варіювання  концептуальних зв’язків компонентів  дериваціонних парадигм залежить від  ряду факторів: частиномовної ознаки мотивуючих слів, їх валентних властивостей, домінуючих ознак плану корефентності  ментальних просторів. Наприклад, в  парадигмі від « dock » ( noun ) домінуючою ознакою є локативність; в парадигмі від « cave » - образно-схематичний концепт « вмістилище »; в парадигмі від « exam » ( noun ) – концепт « дія » тощо.

Ідентифікація компонентів концептуальної структури  похідних слів в рамках дериваційних парадигм основується на когнітивній  моделі пропозиційного типу, яка не виключає взаємодії з іншими когнітивними моделями метонімічного та метафоричного типу.[27, c.45]

Таким чином, когнітивний підхід до вивчення похідних слів та словотвірних моделей, декотрі  аспекти якого розглядаються  в цій роботі,

дозволяє не тільки усвідомити розуміння  мови та його роль в пізнавальних процесах, але також знаходити нові методи дослідження мовних явищ у сфері  композиційної семантики з використанням  наукових результатів 

дослідження вчених – когнітологів Ч. Філлмора, Дж. Лакоффа, Р. Лангакера, та багатьох інших. Усвідомлення принципів  когнітивних процесів концептуальної взаємодії мови  та мислення ( в  системному аналізі мовних явищ всіх рівнів), механізмів цієї взаємодії  в рамках різноманітних теорій когніції  є перспективною основою для  аналізу невирішених  проблем у сфері лінгвістики.

 

2. Похідні слова та синтаксичний тип словотворення.

2. 1. Перш за все, говорячи про словотворчі відношення та їх визначальні характеристики нам треба виявити що є центральною одиницею системи словотвору. За своєю структурою "английскі слова можуть бути простими, похідними та складними" [21, с.26]. У словотворчій системі похідні та складні слова протиставляються простим, відносно яких ці слова являються вторинними, насамперед тому що мають складнішу структуру ніж останні та в хронологічному плані виникають пізніше. З цього приводу слід надати кілька прикладів: прості слова складаються з основи, яка є семантично немотивованою та незалежною від інших слів, до неї може приєднуватися флексія, яка служить для вираження морфологічних відношень blurb - blurbs, to plug - (he) plugs. Похідні слова - це слова утворені за допомогою додання афікса до твірної основи ("твірна основа є спільною частиною двох слів - вихідного і похідного…")  (поняття похідного зазвичай встановлюють через поняття простого слова, тому: flyer, opulent, innovative. Складне слово - слово,

отримане у результаті складання  двох або більше твірних основ (не афіксальних, вільних морфем): billboard, state-of-the-art. Виходячи з цього тільки складні та похідні слова можуть підвергатися словотворчому аналізу та у наслідку саме вони являються одиницями словотворчої системи).

Таким чином, "словотвірні відносини  розуміються, як відношення похідного (вторинного) до того, від якого воно утворилося" [18; с.21]. Словотвірні відносини виявляються у споріднених словах, тих які мають хоча б одну спільну морфему. Структурно-семантичні здвиги, які відбуваються в похідному слові порівняно з тим, від якого воно утворено можуть призводити до утворення нової лексики sumptuous - sumptuousness, або переходу лексики до іншої частини мови hand n - hand v. Приблизно  до  середини 70-х  років  основна  увага  науковців  була  спрямована  на  виявлення спільності слова і словосполучення, на синтаксичну інтерпретацію складних слів, а самі складні слова  стали  незмінним  об’єктом  трансформацій,  номіналізацій  та  інших  структурних  перетворень, об’єктом пошуків переважно структурної (не семантичної) відповідності складного слова словосполученню; особливо велика увага приділялась питанням внутрішнього синтаксису, виведенню значення складного слова з його складу, правилам згортання речень у складні слова, правилам номінації [20, с. 8–9].

Информация о работе Аналіз похідної одиниці номінації у когнітивному аспекті