Аналіз похідної одиниці номінації у когнітивному аспекті

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

кафедра англійської  філології

 

КУРСОВА РОБОТА

 

«Аналіз похідної одиниці номінації

у когнітивному аспекті»

(Реферативний  огляд)

 

 

 

Виконавець:                                                                                                     Керівник:

студентка групи УА-08-1 з                                                            старший викладач

Дібрівська М.В.                                                                                    Кисельова Л.С.

 

 

М. Дніпропетровськ

2011 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Когнітивні Аспекти дослідження мовних явищ в сучасній англійській мові.

       1. 1. В сучасній лінгвістиці когнітивний напрямок дослідження мови основується не тільки на зв’язку з мовомислючою діяльністю людини,але і на великому прагненні проникнути в процеси виникнення концептів, ментальних просторів, відображаючих світ у його цілісній системі. Ментальні репрезентації внутрішньо неоднорідні та виявляються завдяки багатству способів номінації концептів, які співвідносяться з різними мовними рівнями та підтверджують дискретність мовної системи. [5,с.98]

        Аналіз  мовних явищ у сфері композиційної семантики, одного із значущих аспектів когнітивної лінгвістики, вважається актуальним , так як не дивлячись на те,що був проведений цілий ряд дослідів у цій області, в семантиці комплексних знаків залишаються невирішені питання: особливості формування їх концептуальних структур, зв'язок з когнітивними моделями,ідентифікація ідіоматичних концептів гештальтної природи по кореляції форм та значень, концептуальний паралелізм іменникової та дієслівної категоризації предметів та явищ в зрівняльному зіставленні з мовами та інше.

        Метою даної  роботи є розгляд основних  напрямків вивчення  похідних  слів в сучасній англійській  мові, як вторинних одиниць номінації,  на основі ключових понять  когнітивної лінгвістики в освітленні відомих теорій Дж.Лакоффа, Ч.Філлмора, Л.Талми, Е.С.Кубрякової та інших.

        Композиційна  семантика похідних слів основується на концепційній взаємодії мотивуючих слів та афіксальних формантів, у результаті якого ідентифікуються мотивовані значення, які представляють значну для пізнання світу в даній лінгвокультурній спільноті чітко виділені концепти, як комплекс пропозиційно структурованих смислів.

         Когнітивна  пропозиційна модель є невід’ємною  основою для формування мовних  форм, які співвідносяться з різними  рівнями мови, включаючи в себе  слово утворюючий рівень.[9,с.18]

        Аналіз композиційної  семантичної структури похідних слів виконується по кореляції з дефініціями про позиційного типу, які в той ж час демонструють компоненти відділених смислів, дуже важлива частина яких представлена імпліцитно в морфологічних структурах похідних одиниць.

Цей аналіз базується на понятті  фреймів інтерпретації, які також  представляють взаємодію референтної  сфери дієслова-предиката та його актантних  характеристик.[10,с.62,64]

 

1. 2. Номінація (лат. nominatio — називання). Предметом теорії номінації як особливої лінгвістичної дисципліни є: вивчення і опис загальних закономірностей утворення мовленнєвих одиниць;вивчення взаємодії мислення, мови та реальності в процесах найменування;ролі прагматичного фактора у виборі ознак, які лежать в основі номінації;дослідження язикової техніки номінації — її актів, засобів та способів;будова типології номінації, опису її комунікативно-функціональних механізмів. [29, c.11]

Первинні процеси номінації  в сучасних мовах представлені рідко (наприклад, в комерційній номінації). Номінативний інвентар мови поповнюється переважно через запозичення  або вторинну номінацію — використання в акті номінації існуючої одиниці в якості імені для нового позначення.

Результати первинної номінації  усвідомлюються носіями мови як первісні. Похідність номінацій може бути розкрита тільки при етимологічному або інструментальному аналізі.

Результати вторинної номінації  сприймаються як довільні за морфологічним  складом, або за значенням. Способи  вторинної номінації різняться  в залежності від мовленнєвих  засобів, які використовують при  створенні нових імен, також від  характеру співвідношення «ім'я — реальність».

В основі всіх видів вторинної номінації  лежить асоціативний характер людського  мислення. В актах вторинної номінації  встановлюються асоціації за подібністю або за суміжністю між деякими  властивостями елементів позамовного  ряду і властивостями нового позначуваного.

Асоціативні ознаки, які актуалізуються в процесі вторинної номінації, можуть відповідати: 1) компонентам  переосмислюючого значення; 2) таким  смисловим ознакам, які, не входячи  в склад дистинктивних ознаків значення, співвідносяться з фоновим знанням носіїв мови про дану реалію або про внутрішню форму значення. Переосмислення значень в процесах вторинної номінації проходить згідно з логічною формою тропів (метафори, метонімії тощо) і функціонального переносу.

Смислові компоненти, які переходять при переосмисленні імені у вторинні значення, формують внутрішню форму  цього значення. В залежності від  збереження або забуття внутрішньої  форми розрізняють мотивовані або  немотивовані значення слів або фразеологізмів. Вторинна номінація характерна не тільки для лексичного складу мови, але  й навіть для афіксальних засобів  та синтаксичних конструкцій. [28, c.51]

Аналіз номінації та номінативного  аспекту значення мовленнєвих одиниць  визначає закономірності їх вживання в мовленні, так як в процесах номінації формується і семантика  мовленнєвих одиниць, і їх знакові  функції.

 Основним механізмом вторинної номінації у сленгу зокрема, є метафора. Це пояснюється тим, що визначальною рисою метафори у порівнянні з іншими

видами семантичної деривації  є властива їй образно-асоціативна  подібність між первинним та метафоричним значенням. Лінгвісти виділяють  кілька видів метафори. Метафору, яка  виникає внаслідок потреби у  номінації об’єктів дійсності, має  на меті формування нового лексичного значення для позначення нової реалії і поняття на основі їх подібності за однією чи кількома ознаками та слугує творенню нових смислів визначають як номінативно - когнітивну метафору. Така метафора утворюється на основі подібності предметів функціонально чи за зовнішніми наочними ознаками і швидко втрачає свою образність. На відміну від номінативно-когнітивної, головною функцією образної (предикативної, ознакової, мовленнєвої) метафори є пошук образу, визначення смислових нюансів чи вираження оцінки та предмета, а не номінування його . Першочерговим завданням такої метафори є не стільки вказівка на об’єкт номінації, скільки характеристика його.[30, c.21]

1. 3. При цьому похідне слово може розглядатися не тільки як результат додавання афіксу до похідної основи слова, а й як перетворення описуючої номінації в однослівну, тобто як компресію поверхової структури описуючої номінації. Останній описаний напрямок аналізу можна ілюструвати на прикладі словотвірної моделі з суфіксом  -er. Коррелююча з пропозиційними дефініціями синтетичного рівня , на основі взаємодії  предикатних та непредикатних  знаків, слів-ідентифікатів та мотивуючих слів, дана модель , активізуючи відповідні фрейми , поновлює уявлення про всю ситуацію в цілому , у межах якої відбувається необхідний відбір значущих відомостей.

           Фрейми  названої моделі варіюються з  врахуванням валентних  функцій  мотивуючих дієслів у якості  експліцитних предикатів морфологічного  рівня:

teacher- a person who teachers;

destroyer- somebody who destroys;

burner- a person or thing that burns;

writer- a person who writes, especially as a way of earning money, - speeches, books;

Імпліцитні предикати виявляються  на основі фреймових структур як уніфіційованих  конструкцій знання, зв’язаних схематизацією досвіду на підґрунті  експериенціального типу  мислення.

banker- a person who owns or manages a bank  2. the player  who keeps the bank   

in various games of chance;

docker-  a person who works  at a dock, loading, unloading ships;

philosopher- a person who studies, has much knowledge of, and, usually teaches                  philosophy;

line (n) -> liner-> a large ship in which people travel long distances.

           Похідні  імена осіб, утворені по моделі  з  -er, називають особи по актуальному для них  в даній ситуації ознаці :  по дії, яка виконується, об’єкту дії, локативності, по темпоральній ознаці. Наприклад :

half-timer- an employee who has half-time employment.      

           Імпліціюємі елементи пропозиціональної складової структури похідних слів з –er, (актантно-предикатна інтерпретація дифеніційних суджень) підпорядковуються словам-ідентифікаторам, виконуючих функцію рахунку словотворчих значень. Кореферентність  концептів «дія», «суб’єкт»,

«об’єкт» у взаємодії з цільовою, локативною  та темпоральною орієнтністю  дії виявляється на основі ментальної операції логічного висновку -  інференції на базі енциклопедичних знань, які говорять на даній мові.[ 6,c.22 ]

           Наприклад, в складно-похідній номінативній одиниці «home - banking» з лівостороннім компонентом по вокативному признаку пропозиційне єднання відрізняється прозорістю, презентуючи ситуацію з учасниками та видами діяльності на основі основних концептів «bank, banking»:

Home-banking – a computerized system which enables a bank’s customers to                    have access to their accounts via a terminal at home which can be used to make balance inquiries, pay bills, order checkbooks, transfer money, etc.

У випадках коли пропозиційна модель представлення значень на словотворчому  рівні  взаємодіє з іншими когнітивними моделями, наприклад, метонімічною, семантичні елементи не можуть виявлятись з допомогою інференції, вони встановлюються на конвенціональних умовах.

             Наприклад, складно-похідна номінативна  одиниця «star-gazer» включає два пропозиційних судження: перше з них - оддитивного типу з структурою суб’єкту, об’єкту дії на основі дієслова-предиката, який використовується з допомогою інференції; друге з них виявляє сховану мотивацію,бо вживається з метонімічною моделлю:

star-gazer – 1. someone, who practices astronomy

                       2. someone, who spends time thinking about impractical ideas instead of giving attention to their present activities

                       3. someone, who follows famous actors or actresses at the festivals or conserts.

Розглянемо  ще й такий приклад:

Ant –  eater – 1.a mammal;

                        2. something or somebody, that eats ants or termites.

             Ще в більшій мірі ідіоматична  семантика похідних імен, предметів,  іноді  осіб в яких мотивуючі  основи, взаємодіючи з афіксами  на морфологічному рівні вказують  лише на головний признак якогось  явища, об’єкта:

unopened – book or periodical leaves or pages that have not been separated by

                       trimming.

noncompatible – two or more pieces of equipment that are incapable of working

                               together or are mismatched.

discovered – an actor or object brought to the attention of the audience during a

                       scene by line, action or camera movement.

Таким чином, аналіз композиційної  семантики похідних слів та їх концептуальної структури цілісно проводити  по кореляції з дифеніціями, які  представляють пропозиційну модель, яка дозволяє ідентифікувати взаємодіючі смислові компоненти, імпліціюємі на морфологічному рівні.

Основою аналізу є поняття фрейму інтерпретації, який формується відношеннями концептуальної взаємодії компонентів на основі референтної риси дієслова-предиката та його актантних характерних рис.[10 с.70]

Слід підкреслити значущість ідентифікації  типів фреймів, а також імпліціюємих елементів з врахуванням типів  мотивації, тобто ступенів

мотивованості, які визначаються позицією мотивуючих слів у суб’єктно-предикатній зоні дефініцій. При ідіоматичній мотивації мотивуючі слова можуть бути відсутніми або займати периферійну позицію:

сopytaker – a newspaper writer who takes information over the telephone from      reporters and writes copies from the information received.

             Когнітивний аналіз похідних  слів зумовлює врахування концепційної інтеграції складових елементів похідних слів (простих та композитних), врахування процесів семантичної согласованості  смислів, але не їх складових.Так, наприклад О.С. Кубрякова, слідуючи науковим висновкам Дж.Пустейовського, О.В. Рахіміної вважає необхідним враховувати не тільки референтні властивості слів, а й широке коло смислових, глибину характеристик, пов’язаних з образами конкретних об’єктів у відповідній мові.[6, с. 20]

Дериваційно-морфологічна структура  похідної слова передбачає когнітивну зв’язаність різних ментальних просторів  в одне інтегруюче ціле, в результаті якого утворюється гештальтна цілісна семантична структура, яка у свій час називається образною символічною структурою. Таким чином, метою когнітивного аналізу у просторі словотвору є утворення єдиної системи закономірностей поведінки похідних слів, активізація фреймів різних ментальних просторів рівня концептуальної взаємодії мотивуючих основ, категорійного значення афіксів та інтегральної ментальної репрезентації похідного  слова.

                 Для опису механізмів цього  процесу лінгвісти підкреслюють  необхідність аналізу процесів когнітивного зв’язку кориферентних співпрацюючих знаків як і в простих структурах, так і в композиційних

похідних слів. У ментальному  розумінні ці структури можуть бути роз’єднані , які можна презентувати з допомогою дефініцій  та цільноутворенними  рівня односкладового наіменування.[6, с. 22]