Загальні
методичні вимоги до місії банку:
- облік реального потенціалу банку - головна вимога, визначаюча неприпустимість як розпил зусиль (через занадто сложної або масштабної місії), так і недостатнього простору для діяльності (через занадто слабкою місії);
- неприпустимість орієнтації лише на вилучення максимальної прибутку для власників банку, що загрожує неминучим погіршеннямйого перспективних ринкових позицій;
- необхідність формалізованого закріплення місії банку ввідповідному документі програмного характеру (у противному випадкуї між основними власниками банку можуть виникнути конфлікти вже в процесі реалізації лише усно узгодженої місії).
Можливі підходи
до формулювання і гласності місії:
- наявність єдиної місії, що має офіційний і гласний характер (вимога теорії стратегічного управління);
- наявність двох місій, одна з яких має переважно декларативний, «рекламно-політичний» характер, друга ж відображає справжні, звичайно конфіденційні мети (що є сьогодні болеї характерним для реальних суб'єктів ринку, що діють в умовах агресивного конкурентного середовища і не завжди сприятливого законодательства).
II-ий етап:
ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ БАНКУ.
Стратегічні цілі - масштабні
(як правило, довгострокові і капіталомісткі)
завдання банку за всіма напрямами
його статутної діяльності, спрямовані
на реалізацію раніше сформульованої
місії.
Фактори, що враховуються
при визначенні стратегічних
цілей:
- внутрішні ресурси банку (насамперед - фінансові, інформаційні і трудові) - як пріоритетний чинник;
- вимоги з боку засновників (плановий рівень рентабельності банку, його предметна спеціалізація і т.п.);
- стримуючі фактори і можливості зовнішньої і внутрішньої середовища (законодавство, конкуренти, клієнти, персонал, технології іт.п.);
- корпоративна культура банку.
Методичні вимоги
до поставлених цілей:
- реалістичність, тобто можливість їх практичного досягня (визначається, перш за все, наявними у банку ресурсами) – як головна вимога;
- конкретність, тобто неможливість двоякого їх тлумачення непосередніми виконавцями;
- вимірність, тобто можливість їх кількісного відображені-ня;
- орієнтованість у часі, тобто диференціація поставлених цілей на три категорії - довгострокові, середньострокові і текущие і встановлення конкретних термінів їхнього досягнення;
- сумісність, тобто неприпустимість протиріч між цілями з різних напрямків діяльності банку.
«Дерево цілей» - сукупність стратегічних цілей банку,
випливають одне з одного в ієрархічній
послідовності, що має такі структурні
елементи:
«Корні» - сукупність каналів, по яких в банк
надходять ресурси, використовувані в
його статутній діяльності:
- канал забезпечення фінансовими ресурсами (пріоритетний для вітчизняних банків);
- канал забезпечення інформаційними ресурсами (пріоритетний для зарубіжних банків);
- канал забезпечення трудовими ресурсами (у вітчизняних условіях пріоритетно залежить від територіального розташування банку);
- канал забезпечення технологічними ресурсами;
- канал забезпечення матеріально-технічними ресурсами.
«Стовбур» - місія банку і випливає з неї стратегія
ринкового поведінки (див. VI-ий етап розробки
стратегічного плану).
«Основні гілки,
що відходять від стовбура» - стратегії по направлінням статутної
діяльності банку:
- фінансова стратегія;
- маркетингова стратегія;
- кадрова стратегія;
- стратегія забезпечення власної безпеки;
- стратегія управління ризиками.
«Інші гілки» - політики в рамках зазначених вище
стратегій:
У рамках маркетингової стратегії:
- асортиментна політика (стратегічні пріоритети в області управління асортиментом послуг);
- політика освоєння ринкових ніш (стратегічні пріоритетив області методів виходу на новий сегмент ринку або відходу з нього);
- цінова політика (стратегічні підходи до ценообразова-нію);
- рекламна політика (стратегічні пріоритети в області ор-ганізації рекламної діяльності).
У рамках фінансової стратегії:
- політика підтримки поточної ліквідності (стратегічні підходи до координації термінів залучення і розміщення коштів);
- процентна політика (стратегічні підходи до управління діапазоном процентних ставок за залученими і розміщених фінансових ресурсів);
- емісійна політика (стратегічні пріоритети в організації роботи на ринку цінних паперів щодо залучення коштів);
- депозитна політика (стратегічні пріоритети в організації роботи на ринку депозитів юридичних і фізичних осіб);
- кредитна політика (стратегічні пріоритети в управлінні позичковим портфелем банку);
- фондова політика (стратегічні пріоритети в управлінні портфелем цінних паперів);
- дивідендна політика (стратегічні підходи до визначення загального порядку розрахунку та виплати дивідендів).
В рамках кадрової стратегії:
- політика регулювання чисельності персоналу;
- політика розвитку персоналу;
- політика мотивації персоналу;
- соціальна політика.
У рамках
стратегії забезпечення безпеки:
- політика інформаційної безпеки;
- політика безпеки кадрового напрямки діяльності;
- політика майнової безпеки.
У рамках
стратегії управління ризиками:
- політика управління комерційними ризиками;
- політика управління фінансовими ризиками;
- політика управління кадровими ризиками;
- політика управління технологічними ризиками;
- політика управління управлінськими ризиками.
«Листя» - конкретні стратегічні цілі в рамках
кожної з зазначених вище політик.
«Плоди» - плановані ринкові позиції, фінансові
та інші результати діяльності банку,
досягнення яких забезпечує сформульовані
вище цілі.
Ранжування цілей за
напрямками діяльності банку:
- цілі комерційного характеру - пріоритетні для більшості зарубіжних банків;
- цілі фінансового характеру - пріоритетні для більшості вітчизняних банків з характерним для них недостатнім рівнем капіталізації;
- мети технологічного характеру;
- цілі кадрового характеру;
- мети в області банківської безпеки.
III-ій етап:
АНАЛІЗ ВИХІДНОГО СТАНУ РИНКУ.
Прикладна задача - збір
вихідної інформації, необхідноїдля
формування стратегії ринкового
розвитку банку.
СТАДІЯ 1: визначення
обслуговується ринку як місця перетину
обраного класу клієнтів з банківськими
продуктами:
- виявлення привабливих клієнтських груп (перший «крок»);
- виявлення потреб обраних категорій клієнтів, тобто їх потреб-ностей в банківських послугах;
- визначення конкретних банківських послуг, які задовольняютьпотреби обраних категорій клієнтів;
- оцінка можливостей та економічної доцільності для банку задовольняти відповідні потреби клієнтів;
- визначення ресурсів, необхідних для задоволення клієнтів, і вишукування джерел коштів. СТАДІЯ 2: оцінка характеристик досліджуваних ринків:
Група «А» - ринкові характеристики, за допомогою
яких оцінюється загальний стан ринку,
основних тенденцій його розвитку і базові
харак -теристики потенційних клієнтів:
- розмір ринку;
- склалися темпи зростання;
- передбачувані темпи зростання;
- загальна кількість клієнтів;
- ступінь концентрації клієнтів, що обслуговуються;
- відносна потужність клієнтів;
- тенденції в концентрації клієнтів.
Група «Б» - характеристики послуг, за допомогою
яких оцінивають банків-ські продукти
в зіставленні з вимогами, пред'явється
до них споживачами:
- важливість конкретної послуги для клієнта;
- процес прийняття рішень клієнтами;
- частота (регулярність) придбання послуг клієнтами;
- процес доведення послуг до споживачів;
- фінансові характеристики клієнтів;
- ступінь диференціації послуг на ринку;
- ступінь капіталоємності послуг;
- відносна прибутковість послуг;
- тенденції прибутковості послуг;
- можливості по прийняттю і прогнозована реакція ринку на введення нових послуг.
Група «В» - характеристики конкуренції, за допомогою
яких оцінюється потенційна конкурентоспроможність
банку на ринку:
- число конкурентів;
- тенденції в поділі сфер впливу;
- ступінь концентрації конкурентів;
- бар'єри входження на ринок;
- бар'єри виходу з ринку;
- показники порівняльного аналізу банку та його конкурентів.
Група «Г» - характеристики середовища, що відображають
показники макроекономічного порядку
(див. V-ий етап розробки стратегічного-го
плану).
СТАДІЯ 3: оцінка
привабливості ринку (здійснюєтьсяпо
кожному з обраних сегментів ринку
за всіма зазначеними вищефакторам) з
використанням наступної технології оцінки:
- кожен з визначених вище факторів оцінюється по 5 -бальною шкалою (5 як вища ступінь привабливості сегмента).
- визначається сумарний бал по кожному з проаналізований-вих сегментів ринку.
- шляхом зіставлення сумарних балів оцінюється порівняйтельная привабливість проаналізованих сегментів ринку банківських послуг (визначається пріоритетність їх для банку).
IV-ий етап:
ОЦІНКА ФАКТОРІВ Макро і Мікросередовища.
Мета оцінки: прогнозування
майбутнього стану банку, розробка
стратегій, нейтралізують дію несприятливих
для нього факторів.
СТАДІЯ 1: макроекономічний
аналіз середовища (оцінка зовнішних
факторів, на які банк об'єктивно
не здатний вплинути і долдружин або використовувати, або
корректно обходити):
1. Політичні фактори
(як пріоритетна група):
- закони та підзаконні акти, що регулюють банківську діяльність;
- податкове законодавство;
- інші нормативні акти;
- відносини з небанківськими інститутами;
- відносини з іноземними банками.
2. Економічні фактори:
- приріст валового внутрішнього продукту і національного дохода;
- темпи інфляції;
- зміна валютних курсів;
- зміна процентних ставок;
- зміна темпів грошової емісії;
- рівень безробіття в країні і конкретному регіоні;
- темпи економічного розвитку в цікавлять банк галузях.
3. Технологічні фактори:
- вдосконалення технологій в різних галузях економіки;
- вдосконалення технологій у банківській справі;
- наявність сучасних комунікацій.
4. Демографічні фактори:
- рівень народжуваності;
- чисельність населення;
- вікова структура;
- соціально-економічна структура;
- структура географічного заселення;
- середній рівень кваліфікації працездатного населення.
5. Культурні фактори:
- тенденції в способі життя (наприклад, тенденція до підвищення питомої ваги громадян, які проводять відпустку на курортах країни і за рубежом);
- тенденції в освітньому рівні (наприклад, тенденція до підвищення питомої ваги громадян, готових оплачувати власне освіту і освіту своїх дітей);
- тенденції у виборі професійної кар'єри (відображають поточний рівень престижності тих чи інших галузей і сфер діяльності);
- тенденції у виборі та отриманні освіти (платне чи бісплатне, технічна або гуманітарна і т.п.);
- громадську думку щодо доцільності обраще-ня до послуг банку (наприклад, при вирішенні «житлової проблеми»);
- тенденції у зверненні до банківських послуг.