Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2011 в 12:35, курсовая работа
Розвиток ринкових відносин у суспільстві привело до появи цілого ряду нових економічних об'єктів вивчення й аналізу. Одним з них є капітал підприємства як найважливіша економічна категорія, зокрема, власний капітал. Значимість останнього для життєздатності й фінансової стабільності підприємства настільки велика, що вона одержала законодавче закріплення в різних нормативно-правових актах найголовніші з них вимоги про мінімальну величину статутного капіталу, співвідношень статутного капіталу й чистих активів; можливості виплати дивідендів залежно від співвідношення чистих активів і суми статутного й резервного капіталу.
ВСТУП 4.
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА.
Економічна сутність та класифікація капіталу підприємства. 7
Характеристика складу та структури власного капіталу та його функції 13
Особливості формування власного капіталу підприємства 19
Статутний капітал та корпоративні права підприємства.
Статутний капітал, акції товариства та права власників. 22
Розміри статутного капіталу акціонерного товариства. 25
Джерела та шляхи збільшення розміру статутного капіталу товариства 27
Шляхи зменшення статутного капіталу акціонерного товариства. 31
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ СЗАТ «ДОБРОБУТ»
2.1 Організаційно-економічна характеристика СЗАТ «Добробут» 34
2.2 Аналіз динаміки і структури капіталу товариства 36
2.3 Аналіз рентабельності власного капіталу «Добробуту» 43
2.4 Аналіз оборотності власного капіталу підприємства 47
2.5 Оцінка фінансової стабільності підприємства на основі аналізу співвідношення власного й позикового капіталу 52
РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВА
3.1 Оптимізація структури капіталу по критерію масимізації рівня рівня фінансової рентабельності 56
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 67
ДОДАТКИ 69
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 79
Показник, який відображає рівень додатково генеруючого прибутку власним капіталом при різній мірі використання
Для проведення оптимізаційних розрахунків використовуєтиься механізм фінансового левериджу. (2. стор 443-445)
Знайдемо
оптимізаційну структуру
Таблиця 3.1.
Формування ефекту фінансового леверіджу
Показники | Варіанти розрахунку | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
Сума власного капіталу | 31677,60 | 31677,60 | 31677,60 | 31677,60 | 31677,60 | 31677,60 |
Можлива сума позикового капіталу | 0,00 | 8316,20 | 2295,64 | 6682,96 | 13657,88 | 16057,51 |
Загальна сума капіталу | 31677,60 | 39993,80 | 33973,24 | 38360,56 | 45335,48 | 47735,11 |
Коефіцієнт фінансового левереджа | 0,26 | 0,07 | 0,21 | 0,43 | 0,51 | |
Коефіцієнт валовой рентабельності активів% | 48,60 | 48,60 | 48,60 | 48,60 | 48,60 | 48,60 |
Власний капітал% | 100,00 | 79,21 | 93,24 | 82,58 | 69,87 | 66,36 |
Позиковий капітал% | 0,00 | 20,79 | 6,76 | 17,42 | 30,13 | 33,64 |
Ставка процента за кредит з врахуванням ризику,% | 0,00 | 0,03 | 0,24 | 0,26 | 0,28 | 0,30 |
Сума валового прибутку без процентів по кредиту | 15395,31 | 19436,99 | 16510,99 | 18643,23 | 22033,04 | 23199,26 |
Сума виплачених процентів за кредит | 0,00 | 285,50 | 550,95 | 1737,57 | 3824,21 | 4817,25 |
Сума валового прибутку з врахуванням виплати процентів по кредиту | 15395,31 | 19151,49 | 15960,04 | 16905,66 | 18208,84 | 18382,01 |
Ставка податку на прибуток. Виражена десятковим дробом | 0,25 | 0,25 | 0,25 | 0,25 | 0,25 | 0,25 |
Сума податку на прибуток | 3848,83 | 4787,87 | 3990,01 | 4226,42 | 4552,21 | 4595,50 |
Сума чистого прибутку, що залишається в розпоряджені підприємства | 8186,70 | 14363,62 | 11970,03 | 12679,25 | 13656,63 | 13786,51 |
Коєфіцієнт рентабельності власного капіталу | 25,84 | 45,34 | 37,79 | 40,03 | 43,11 | 43,52 |
Таким чином проведення багатоваріантних розрахунків дає змогу виявити оптимальну структуру капіталу. Що забезпечує максимальний рівень фінансової рентабельності. В даному випадку для товариства оптимальний варіант є №2, при якому рентабельність капіталу найвища.
Дія фінансового важеля полягає у тому, що підприємство, використовуючи позичкові кошти, змінює чисту рентабельність власного капіталу і свої дивідендні можливості.
Існують дві основні концепції ефекту фінансового важеля. Західноєвропейські фінансисти визначають ефект фінансового важеля як прирощення до чистої рентабельності власних коштів, що його отримало підприємство завдяки використанню кредитів чи інших позичкових коштів. Американські вчені трактують ефект фінансового важеля як відсоткові зміни чистого прибутку на акцію, викликані цією відсотковою зміною прибутку до сплати відсотків за кредит і податку на прибуток.
Коли підприємство бере борг — воно зобов'язується сплатити відсотки і в майбутньому погасити суму боргу. Ці відсотки вираховують з оподатковуваного прибутку і збільшують його величину для інвесторів.
Однак, чим більше боргів має підприємство у структурі свого капіталу — тим вищий фінансовий ризик. Це означає, що, незалежно від рівня доходу від своїх операцій, підприємство повинно сплачувати як основну суму боргу, так і відсотки за нього, коли настає термін погашення.
Отже, чим більше підприємство бере в борг — тим більше в нього фіксованих витрат і тим вища небезпека неспроможності покрити ці періодичні фіксовані платежі. Коли зростають борги — зростають і платежі відсотків. Та попри те, що вони забезпечують фінансовий важіль, усе ж зростає ризик, що відсотки за позики стануть високими стосовно прибутків підприємства.
Якщо в період загального спаду економічної активності підприємство згортає свою діяльність — знижуються його прибутки, що збільшує ймовірність несплати відсотків за позичковий капітал.
Отже, фінансовий важіль — це "палиця з двома кінцями". Якщо він вигідний у період економічного піднесення, то завдає збитків у період спаду економічної активності.
Переваги фінансового важеля треба зіставляти із фінансовим ризиком неплатоспроможності, який зростає. Настає момент, коли приріст витрат на відсотки за позику перевищує витрати підприємства від фінансового важеля.
Фінансовий важіль означає включення у структуру капіталу підприємства боргу, який дає постійний прибуток.
Рівень ефекту фінансового важеля вказує і на фінансовий ризик, пов'язаний з підприємством. Оскільки відсотки за кредити належать до постійних витрат, нарощування фінансових витрат на залучені кошти супроводжується збільшенням сили операційного важеля і зростанням підприємницького ризику.
На практиці такі дослідження треба використовувати при прийнятті рішень про структуру капіталу.
Оптимальна
структура капіталу являє собою
співвідношення між зобов'язаннями
та власним капіталом
Оптимальну структуру капіталу кількісно визначити неможливо. Однак, керівництво підприємства може знати приблизне її значення, вирахуване на підставі факторів впливу та власного практичного досвіду, яке максимально наближає планову структуру до оптимального значення.
Рішення щодо фінансування кожної інвестиції повинно узгоджуватись зі співвідношенням зобов'язань та власним капіталом, тобто вони мають відповідати оптимальному плану. Якщо реальне співвідношення зобов'язань і сукупної вартості капіталу є нижче планового — керівництво буде схильне фінансувати такий проект за рахунок кредитів. Якщо співвідношення зобов'язань до сукупної вартості капіталу перевищує плановий рівень, то підприємству вигідно збільшити величину власного капіталу для подальшого розширення. Як наслідок, реальні пропорції між зобов'язаннями та власним капіталом коливаються близько їх планових значень.
Отже, знання механізму впливу фінансового леверіджу (важеля) на рівень прибутковості власного капіталу і на рівень фінансового ризику дозволяє цілеспрямовано керувати як вартістю, так і структурою капіталу підприємства.(2.стор 445-447)
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Під власним капіталом розуміють сукупність економічних відносин, що дозволяють включити в господарський оборот фінансові ресурси, що належать або власникам, або самому господарському суб'єктові. Аналіз власного капіталу припускає: аналіз динаміки джерел утвору майна; аналіз фінансової стабільності; фінансового стану організації.
На аналізованім підприємстві за звітний період збільшилася сума й власного й позикового капіталу. Однак у його структурі частка власних джерел коштів знизилася на 1,6 %, а позикових відповідно збільшилася, що свідчить про підвищення ступеня фінансової залежності підприємства від зовнішніх кредиторів. Значних змін в структурі власного капіталу не відбулося за винятком помірного зростання суми іншого додаткового капіталу, за рахунок виправлення помилок ( в сумі 545,8 тис.грн) та уцінки основних засобів (в сумі 34,4 тис.грн) а також резервного капіталу, що стало наслідком перерахування частини прибутку в сумі 825,4 тис.грн. на збільшення резервного капіталу.
Структура власного капіталу показує, що основним джерелом формування власного капіталу товариства є інший додатковий капітал та нерозподілений прибуток.
Зміна коефіцієнта фінансової залежності привели до збільшення коефіцієнта рентабельності власного капіталу. У цих розрахунках просліджується зворотньопропорційний зв'язок між коефіцієнтом фінансової залежності підприємства і змінного рентабельності власного капіталу. Збільшення ступеня фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування приводить до росту рентабельності власного капіталу.З наведеної трифакторної моделі рентабельності власного капіталу випливає, що на її значення також істотно вплинуло зменшення оборотності активів, що є негативно та призводить до «замороження» коштів, підприємства, зростання запасів, та тягне за собою зменшення ліквідності товариства.
Зростання власного капіталу у звітному році в порівнянні з попереднім роком на 34,2 %, або на 8074,4 тис. грн., при росту обсягу продажів на 23,1 %, тобто темп росту власного капіталу значно випередив темпу росту обсягу продажів, що вплинуло на погіршення якісних показників оцінки ефективності їх використання:
На зміну тривалості оборотності оборотних активів на 9,249 дня вплинули два фактори: середньорічні залишки власного капіталу і виторг від продажів
За рахунок зростання власного капіталу на 8074,4 тис. грн. оборотність уповільнилась на 35 днів, у зв'язку із чим були залучений власний капітал на суму 102008,8 : 360 × 35,079 = +9939,9 тис. грн. Одночасне збільшення обсягу продажів на 23,1 % привело до прискорення оборотності оборотних активів на 26 днів, у результаті з обороту було вивільнено обігових коштів на суму 283,3578 × (–25,83) = –7319,1319 тис. грн.
Сукупний вплив двох факторів на зміну економічного результату у зв'язку із уповільненням оборотності власного капіталу становить: 9939,9 + (–7319,1319) = +2620,76 тис. грн.
Товариству
слід обміркувати структуру свого
капіталу, та можливу використати
модель оптимізації структури капіталу
при якій прибутковість власного
капіталу буде найвищою, якщо співвідношення
власних та позикових коштів буде
відповідно 80/20%.
Додаток 1
Коди | |||
Дата (рік, місяць, число) | 01 | ||
Підприємство_СЗАТ
Добробут |
хххххххх | ||
Територія
Україна |
хххххххххх | ||
Форма
власності_колективна власність |
ХХ | ||
Орган державного управління_акціонерні товариства за СПОДУ | хххх | ||
Галузь_рослинництво,
тваринництво |
ххххх | ||
Вид економічної
діяльності |
|||
Одиниця
виміру: тис. грн. |
БАЛАНС за 2009 р.
Форма N 1 Код за ДКУД | 1801001 |