Формирование собственного капитала

     Капітал підприємства характеризується не тільки своєю багатоаспектною сутністю, але й різноманіттям облич, у яких він виступає. Під загальним поняттям "капітал підприємства" розуміються всілякі його види характеризуючі в цей час декількома десятками термінів. Усе це вимагає певної систематизації використовуваних термінів. Така систематизація, проведена по найбільш важливих класифікаційних ознаках.

     Розглянемо  більш докладно окремі види капіталу підприємства відповідно до наведеної  їхньої систематизації по основних класифікаційних  ознаках.                       [2 стор. 416,418-420]

     1.По  приналежності підприємству виділяють власний і позиковий види капіталу.

     Власний капітал характеризує загальну вартість коштів підприємства, що належать йому на правах власності й використовуваних їм для формування певної частини його активів. Ця частина активів, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства.

     Позиковий капітал характеризує приваблювані для фінансування розвитку підприємства на поворотній основі кошти або інші майнові цінності. Усі форми позикового капіталу, використовуваного підприємством, являють собою його фінансові зобов'язання, що підлягають погашенню в передбачений термін.

     2. По цілям використання в складі підприємства можуть бути виділені наступні види капіталу: виробничий, позичковий і спекулятивний.

     Виробничий капітал характеризує кошту підприємства, інвестовані в його операційні актив для здійснення виробничо-збутової його діяльності.

     Позичковий  капітал являє собою ту його частину, яка використовується в процесі інвестування в грошові інструменти (короткострокові й довготермінові депозитні вклади в комерційних банках), а також у боргові фондові інструменти (облігації, депозитні сертифікати, векселі й т.п.)

     Спекулятивний капітал характеризує ту його частину, яка використовується в процесі здійснення спекулятивних (заснованих на різниці в цінах) фінансових операцій (придбання деривативів у спекулятивних цілях і т.п.).

     3. По формах інвестування розрізняють капітал у грошовій, матеріальній і нематеріальної формах, використовуваний для формування статутного фонду підприємства.

     4. По об'єкту інвестування виділяють основни і оборотний види капіталу підприємства.

     Основний  капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, який інвестований в усі види його внеоборотных активів (а не тільки в основні кошти, як це часто трактується в літературі).

       Обіговий капітал  характеризує ту його частину, яка інвестована в усі види його оборотних активів.

     5.За формою знаходження в процесі кругообігу тобто залежно від стадій загального циклу цього кругообороту, розрізняють капітал підприємства в грошовій, виробничій і товарної його формах.

     6.По формах власності виявляють приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного фонду.

     7.По організаційно-правових формах діяльності

     виявляють наступні види капіталу: акціонерний капітал (капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств — товариств із обмеженою відповідальністю, командитних товариств і т.п.) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств — сімейних і т.п.).

     8.По характеру використання в господарському процесі в практиці фінансового менеджменту виділяють працюючий і непрацюючий види капіталу.

     Працюючий капітал характеризує ту його частину, яка бере безпосередню участь у формуванні доходів і забезпеченні операційної, інвестиційної й фінансової діяльності підприємства.

     Непрацюючий (або "мертвий ") капітал характеризує ту його частину, яка інвестована в активи, що не ухвалюють особистої участі в здійсненні різних видів господарської діяльності підприємства й формуванні його доходів. Прикладом цього виду капіталу є кошти підприємства, інвестовані в невикористовувані приміщення й устаткування; виробничі запаси для продукції, знятої із проведення; готова продукція, на яку повністю відсутній попит покупців у зв'язку із втратою нею споживчих якостей і т.п.

     9.По характеру використання власниками виділяют споживаний (", що проїдається"), що й накопичується (реінвестований) види капіталу.

     10.По джерелах залучення розрізняють національный (вітчизняний) і іноземний капітал.

     11.По відповідності правовим нормам функціонування розрізняють легальний і "тіньовий " капітал, використовуваний у процесі господарської діяльності підприємства. Широко використовуваний на сучасному етапі економічного розвитку країни "тіньовий" капітал є своєрідною реакцією підприємців на встановлені державою тверді "правила гри" в економіці, у першу чергу, на невиправдано високий рівень оподатковування підприємницької діяльності. Ріст обсягу використання "тіньового" капіталу в господарській діяльності підприємств служить для держави своєрідним індикатором низької ефективності прийнятих рішень в області податкового регулювання використання капіталу в підприємницькій діяльності з позицій дотримання паритету інтересів як держави, так і власників капіталу. 

     

2. Характеристика  складу та структури  власного капіталу та його функції.

 

     Гарантією захищеності прав власності підприємства є власний капітал, зокрема зареєстрована  його частка — статутний капітал.

     Власний капітал — власні джерела фінансування підприємства, які без зазначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками), або суми рєінвестованого чистого прибутку, нагромаджені протягом строку існування підприємства, а також дарчий капітал.

     Поняття «капітал» звичайно асоціюється  з поняттям «власність». На момент утворення  підприємства його початковий капітал  втілєний у активах, інвестованих засновниками (учасниками), і оцінюється вартістю майна підприємства.

     У процесі господарської діяльності у підприємства виникають зобов'язання перед юридичними та фізичними особами, які потребують певних дій у майбутньому з метою їх погашення. Зобов'язання є пріоритетними щодо вимог власників про розподіл прибутку та майна підприємства, тому власний капітал підприємства обчислюють як різницю між вартістю його майна та зобов'язаннями-

     Власний капітал підприємства є часткою  в активах підприємства, яка залишається  після відрахування його зобов'язань.

     Сума  власного капіталу — це абстрактна вартість майна; вона не є ні поточною ринковою, ні якоюсь іншою оцінкою для його власників, отже, не відображає поточної вартості прав власників фірми. Водночас власний капітал є основою для започаткування і здійснення господарської діяльності будь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

1. довгострокове фінансування — знаходиться в роз-порядженні підприємства необмежений час;
2. фінансування ризику — використовується для фі-нансування ризикованих інвестицій, на які можуть не погодитися кредитори;
3. самостійність і влада — розмір власного капіталу визначає міру незалежності та впливу його власника;
4. розподіл доходів і активів — частки окремих власників у капіталі є підставою для розподілу фінансового результату, а також майна у разі ліквідації підприємства.

     У разі ліквідації підприємства відображений у його балансі власний капітал  є для зовнішніх користувачів показником відповідальності й захисту  прав кредиторів, а при наданні  кредиту за інших однакових умов перевага надається підприємствам із меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом. [3 стор. 537-538]

     Основу фінансового потенціалу акціонерного товариства становить власний капітал, що включає:

• статутний капітал;
• пайовий капітал
• резервний капітал;
• додатковий капітал;
• нерозподілений прибуток (непокритий збиток);
• вилучений капітал.

       Статутним капіталом  визначається мінімальний розмір майна акціонерного товариства, що гарантує інтереси її кредиторів. Статутний капітал являє собою сукупність основних засобів, іншого майна, нематеріальних активів, а також майнових прав, що мають грошову оцінку, які вкладені в товариство її засновниками й учасниками (юридичними й фізичними особами) пропорційно часткам, певним установчими документами. [4 стор. 232]

     Формування статутного капіталу регламентується Законом України «Про акціонерні товариства». Статутний капітал акціонерного товариства складається з номінальної вартості звичайних і привілейованих акцій, придбаних акціонерами. Номінальна вартість привілейованих акцій (префакций) не повинна перевищувати 25% обсягу статутного капіталу. [1 ст.20.п 5.]

     Мінімальний   розмір   статутного   капіталу  акціонерного  
товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи  із  
ставки  мінімальної  заробітної плати,  що діє на момент створення  
(реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства  
визначає   мінімальний  розмір  майна  товариства,  який  гарантує  
інтереси його кредиторів.  [1 ст.14.п 1.]

     Якщо  після  закінчення  другого  та  кожного   наступного фінансового  року  вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться  меншою,  ніж  розмір  статутного  капіталу,  товариство зобов'язане  оголосити  про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому  законом порядку. Якщо вартість чистих активів стає меншою, ніж мінімальний розмір статутного капіталу,  встановлений цим Законом,  товариство зобов'язане   протягом   10   місяців   з   дати   настання  такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію. [1 ст.14.п 3.]

     Пайовий капітал — сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами. Джерелом формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, що надходять від індивідуальних і колективних членів.

     Розміри обов'язкових пайових внесків  визначають загальні збори пайовиків, виходячи з потреби у власних  оборотних засобах. Обов'язкові пайові внески підлягають поверненню пайовикам  при вибутті їх із членів підприємства або в разі його ліквідації. Належна до повернення сума визначається з урахуванням фінансового стану та боргових зобов'язань підприємства.

     Додаткові пайові внески пайовики вносять на добровільних засадах з метою  забезпечення розвитку господарської  діяльності підприємства, і вони підлягають цілковитому або частковому поверненню за бажанням пайовика згідно з його заявою. [3 ст.545.]