Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2011 в 12:35, курсовая работа
Розвиток ринкових відносин у суспільстві привело до появи цілого ряду нових економічних об'єктів вивчення й аналізу. Одним з них є капітал підприємства як найважливіша економічна категорія, зокрема, власний капітал. Значимість останнього для життєздатності й фінансової стабільності підприємства настільки велика, що вона одержала законодавче закріплення в різних нормативно-правових актах найголовніші з них вимоги про мінімальну величину статутного капіталу, співвідношень статутного капіталу й чистих активів; можливості виплати дивідендів залежно від співвідношення чистих активів і суми статутного й резервного капіталу.
ВСТУП 4.
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА.
Економічна сутність та класифікація капіталу підприємства. 7
Характеристика складу та структури власного капіталу та його функції 13
Особливості формування власного капіталу підприємства 19
Статутний капітал та корпоративні права підприємства.
Статутний капітал, акції товариства та права власників. 22
Розміри статутного капіталу акціонерного товариства. 25
Джерела та шляхи збільшення розміру статутного капіталу товариства 27
Шляхи зменшення статутного капіталу акціонерного товариства. 31
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ СЗАТ «ДОБРОБУТ»
2.1 Організаційно-економічна характеристика СЗАТ «Добробут» 34
2.2 Аналіз динаміки і структури капіталу товариства 36
2.3 Аналіз рентабельності власного капіталу «Добробуту» 43
2.4 Аналіз оборотності власного капіталу підприємства 47
2.5 Оцінка фінансової стабільності підприємства на основі аналізу співвідношення власного й позикового капіталу 52
РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВА
3.1 Оптимізація структури капіталу по критерію масимізації рівня рівня фінансової рентабельності 56
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 67
ДОДАТКИ 69
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 79
У разі добровільної чи примусової ліквідації (банкрутства) господарських товариств за недостатності іншого майна підприємства на погашення його зобов’язань спрямовуються кошти (майно), які формують статутний капітал. Право акціонера (учасника) на частину майна підприємства, яка перевищує його внесок у статутний капітал, може бути реалізоване лише при ліквідації юридичної особи та наявності активів після задоволення першочергових зобов’язань.
Різниця між зареєстрованою сумою статутного (номінального) капіталу та фактично внесеною засновниками являє собою неоплачений капітал підприємства. У балансі ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні величини власного капіталу.
Звичайно випускається два види акцій: звичайні й привілейовані
Кожна проста акція АТ надає акціонеру — її власнику однакову сукупність прав, зокрема:
Привілейовані акції не надають право голосу їх власникам, однак надають їм певні гарантовані права, а саме;
Звичайно, коли йдеться про привілейовані акції, то маються на увазі передусім переваги стосовно виплати дивідендів. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства. При цьому розрізняють такі категорії привілейованих акцій:..[8 стор.59].
1. Привілейовані акції з фіксованими дивідендами. Переважні права на одержання дивідендів обмежуються заздалегідь визначеною процентною ставкою, наприклад 10 %. Згідно з цим методом після виплати дивідендів привілейованим акціонерам та формування резервів прибуток підприємства розподіляється між звичайними акціонерами. На практиці може статися так, що дивіденди на прості акції перевищуватимуть дивіденди на привілейовані акції. У такому разі статутом може бути передбачено обмін привілейованих акцій на звичайні або власникам привілейованих акцій може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам.
2. Привілейовані акції з мінімальним фіксованим дивідендом та додатковими бонусами. Умовами випуску таких привілейованих акцій можуть бути передбачені мінімальні дивіденди, які виплачуються в обов’язковому порядку, а за наявності достатнього прибутку — ще й додаткові дивіденди.
3. Кумулятивні привілейовані акції — категорія акцій, за якими, у разі невиплати товариством дивідендів передбачається їх накопичення. Умовами емісії цих акцій встановлюються порядок накопичення дивідендів і строки їх виплати. Якщо за результатами року у підприємства немає можливості виплачувати дивіденди, то власникам кумулятивних акцій вони нараховуються, а виплачуються в роки з достатнім рівнем прибутку.
За твердженням деяких авторів, власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством та голосувати на зборах акціонерів. Однак таке трактування привілейованих акцій є хибним, оскільки згідно із Законом «Про господарські товариства» статутом підприємства можуть бути передбачені як права на участь власників таких акцій в управлінні, так і позбавлення цих прав.[9 стор.110-111].
Акціонерне товариство не має права виплачувати дивіденди до повної оплати всього статутного капіталу, а також, якщо вартість його майна, або чистих активів, менше статутного капіталу. Статутний капітал відображається у двох основних документах АТ:
статуті товариства й бухгалтерському балансі.
В оплату статутного капіталу можуть надходити грошові й майнові внески. До майнових внесків ставляться:
Величина статутного капіталу відображається в IV розділі балансу підприємства «Капітал і резерви» і враховується на рахунку « Статутний капітал». Внески, внесені в оплату статутного капіталу, залежно від їхнього виду відображаються на відповідних рахунках: кошти - на «Розрахунковому рахунку», майнові внески - на рахунку «Основні кошти», права користування - на рахунку «Нематеріальні активи», цінні папери - на рахунку «Довгострокові фінансові вкладення».
У статутному капіталі сполучаються право володіння й право розпорядження власністю АТ, а також функції гарантії майнових прав акціонерів, тому що статутний капітал є стійкою величиною. Статутний капітал можна розглядати як економічний фундамент акціонерного товариства. Статутний капітал у грошовім вираженні, як правило, використовується на придбання будинків, споруджень, устаткування й інших активів, які не призначені для продажу.
1.4.2Розміри статутного капіталу
Статутний капітал не може бути менше розміру, передбаченого відповідними законами про АТ. Для утвору АТ законодавчі акти більшості країн вимагають оплати не всього капіталу, а тільки його частини - інша частина може бути внесена протягом установленого часу.
Мінімальний розмір статутного капіталу закритого АТ становить 100ткратну суму мінімального розміру оплати праці, а відкритого АТ - 1000акратну суму мінімального розміру оплати праці. Для реєстрації АТ необхідно представити в, що реєструє орган крім установчих документів довідку з банку, що підтверджує оплату не менш 50% статутного капіталу. Для цих цілей до реєстрації підприємства відкривається накопичувальний рахунок для внесків засновників у статутний капітал.
Порядок і спосіб розрахунку величини статутного капіталу залежать, у першу чергу, від умов утвору АТ.
Акціонерне товариство може створюватися на основі раніше діючого товариства з обмеженою відповідальністю й господарського товариства. У цьому випадку статутний капітал АТ може бути дорівнює власному капіталу підприємства, що раніше діяло, необхідно тільки переоформити засновницькі документи.
Якщо
створюється нове підприємство шляхом
об'єднання капіталів
Розрахунок величини статутного капіталу входить у проект бізнес-плану, здійснюється на основі необхідних техніко-економічних і кошторисно-фінансових розрахунків і попередньої оцінки прибутковості проекту.
Для відповідних розрахунків можна використовувати дані, отримані з досвіду аналогічних підприємств, або опиратися на розрахунки фахівців у цій області підприємництва. Насамперед, необхідно визначити одноразові й поточні вкладення капіталу, собівартість і рентабельність одиниці продукції, і інші показники.
Розміри статутного капіталу не є незмінною( постійною) величиною. Статутний капітал може змінюватися за рішенням загальних зборів акціонерів, у зв'язку зі зміною розмірів майна АТ.
Акціонерне товариство зобов'язане щорічно проводити оцінку своїх чистих активів. Якщо по закінченню другого й кожного наступного фінансового року вартість таких активів виявиться менше статутного капіталу, то АТ зобов'язано оголосити й зареєструвати зменшення статутного капіталу. Зміна статутного капіталу можна здійснити тільки за рішенням загальних зборів акціонерів у такий спосіб:
Якщо збори акціонерів прийняли рішення про зміну статутного капіталу, то відповідні зміни повинні бути внесені в установчі документи АТ.
Зміна величини статутного капіталу може бути пов'язане з переоцінкою майна (основних фондів) підприємства у зв'язку з інфляцією. Збільшення статутного капіталу в результаті переоцінки може здійснюватися шляхом збільшення вартості акцій, випущених раніше, або за допомогою додаткового випуску акцій на суму збільшення капіталу.
Збільшення
вартості від переоцінки нерухомості
називають надлишком
капіталу. З надлишків капіталу не виплачуються
дивіденди. Вони збільшують загальну вартість
капіталу..[8 стор. 59-62]
1.4.3
Джерела та шляхи (способи)
збільшення розміру
статутного капіталу
акціонерного товариства
1. Джерелами збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства можуть бути:
2. Шляхами (способами) збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства є:
3.
При збільшенні розміру
статутного капіталу
1. Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків здійснюється виключно шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості та їх розміщення.
Збільшення розміру статутного капіталу відкритого акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків здійснюється шляхом відкритого (публічного) або закритого (приватного) розміщення акцій існуючої номінальної вартості, які випускаються додатково.
2. Збільшення розміру статутного капіталу товариства за рахунок реінвестиції дивідендів здійснюється виключно шляхом збільшення номінальної вартості акцій, що належать акціонерам, які є акціонерами товариства на дату початку строку виплати дивідендів.
Збільшення розміру статутного капіталу товариства за рахунок реінвестиції дивідендів можливо за умови попереднього прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішень про затвердження річних результатів діяльності товариства та порядку розподілу прибутку.
Право на отримання дивідендів та розпорядження нарахованими дивідендами мають власники акцій, які є акціонерами товариства на дату початку строку виплати дивідендів.