Економічний ефект від використаних при класифікаційній роботі експертних висновків - 8,2 млн. грн., що становить 21% від загальної суми надходжень за рахунок класифікаційної роботи.

    За січень – червень 2009 року відділами номенклатури й класифікації товарів регіональних митниць, митниць та відділами контролю митної вартості і номенклатури митниць прийнято 14 361класифікаційне рішення.

    За  їх результатами  класифіковано 28386 товарів (з них по імпорту – 93% від загальної кількості, по експорту – 7%) [ 30].

    Отже, відповідно до пріоритетних завдань, що стоять сьогодні перед Державною  митною службою, робота підрозділів  Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи спрямована на забезпечення надходжень митних платежів до Державного бюджету шляхом підвищення якості лабораторних досліджень, скорочення їх термінів та посилення контролю за роботою з прийняття класифікаційних рішень.

 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3

  ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ  ТА ПОШУК ШЛЯХІВ  ПОКРАЩЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ 

3.1. Недоліки митного контролю в Україні та способи їх усунення

     Кордон  завжди був і залишається тією частиною держави, що миттєво реагує на ситуацію в суспільстві. Невипадково митні переходи на кордоні, зокрема й українсько-польському, що віднедавна став кордоном нашої держави з країнами Євросоюзу, перебувають під пильним оком громадськості та відповідних контролюючих органів. Виконуючи свою головну функцію митного контролю й митного оформлення вантажів, митниця забезпечує наповнення Державного бюджету, охорону економічних інтересів України під час здійснення експортно-імпортних операцій суб’єктами зовнішньо економічної діяльності, дотримання митних правил більш ніж мільйонною «армією» мешканців прикордонних територій, для яких «човниковий» бізнес став єдиним джерелом заробітку, і водночас пункти пропуску є і будуть обличчям держави для подорожуючих, які приїжджають в Україну у бізнесових, приватних справах чи на відпочинок.

     Наскільки результативно і цивілізовано працюватимуть митні органи і чи завдяки цьому зросте, на жаль, не надто високий авторитет цієї державної структури через традиційно довжелезні черги на перетин кордону, потік контрабанди, що осідає на полицях магазинів та ринків, завдаючи шкоди вітчизняним виробникам аналогічної продукції та державі, позаяк до державної скарбниці за ввезений крам не надходило жодної копійки митних платежів, масові побори, відсутність належної інфраструктури та цивілізованих побутових умов і хамство людей у погонах, залежить від багатьох факторів, зокрема й ефективності управління структурними підрозділами, що входять до регіональних митниць [26, c. 176].

     Для вирішення цієї проблеми необхідно  зробити максимально прозорою процедуру  проходження митного контролю, встановити монітори, щоб декларант у будь-який час міг побачити, на якій стадії перебуває його декларація, та максимально скоротити терміни визначення митної вартості товарів. Для вирішення цієї проблеми також можливий варіант створення робочих груп підприємців та митників з метою вирішення нагальних проблем на місцевому рівні та скерування ініціатив до Державної митної служби.

     Також потрібно працювати над вдосконаленням роботи зі спрощення митних процедур і підвищенням ефективності технологій митного контролю. Адже, занадто складна процедура митного контролю теж є нагальною проблемою. Для досягнення позитивного результату, для подолання цих проблем необхідно керуватись такими базовими принципами:

     – забезпечення належної ефективності митного контролю;

     – оптимізація використання митних ресурсів;

     – сприятливе ставлення до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

     – прозорість роботи митних органів;

     – уникнення бюрократизму в документообігу.

     Також необхідно удосконалити правове  регулювання відносин між митними  органами і підприємствами, що надають послуги в галузі митної справи. Для цього необхідно:

     – при розробці Державною митною службою України нормативно-правових актів, які визначають організаційно-правові основи діяльності митних посередників, враховувати пропозиції та зауваження останніх, зокрема, запропонованих безпосередньо Асоціацією митних брокерів України, що, в свою чергу, сприятиме застосуванню принципу партнерства у відносинах між митними органами та митними брокерами і митними перевізниками. Крім того, це запобігатиме прийняттю економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів;

     – розробити дієвий механізм надання митними органами митним посередникам необхідної інформації (правова, економічна, статистична) для їх діяльності;

     – розробити та впровадити механізми фінансових гарантій та страхування діяльності митних брокерів, можливостей відстрочки повернення фінансових платежів протягом певного проміжку часу;

     – розробити оптимальні, високоефективні механізми взаємодії митних брокерів і митних перевізників;

     – при розробці вітчизняної схеми взаємодії митних агентів та митних органів враховувати базові стандарти та принципи такої взаємодії, що закріплені у Європейському Митному Кодексі, адже вплив митного середовища на процеси інтеграції і бізнесових взаємин між ЄС та Україною є досить відчутним;

     – впроваджувати у життя міжнародні конвенції щодо спрощення митних процедур і застосування новітніх технологій, які сприяють швидкому митному контролю й оформленню.

     Найсуттєвішу  рису процесу вдосконалення законодавства  щодо митного контролю та митного оформлення слід бачити в тому, що воно спрямоване на створення умов для більш ефективного впливу права на зовнішньоекономічні відносини. Саме за допомогою передусім правових процедурних норм забезпечується змістовність митного контролю.

     Підвищити ефективність митного контролю та митного  оформлення за здійсненням зовнішньоекономічних операцій, зменшити роль суб’єктивного  фактору при прийнятті рішень щодо митного оформлення й митного  контролю необхідно шляхом:

     – наукових досліджень та унормування у правових процедурних актах системи критеріїв ризиків при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів;

     – використання цієї системи як нормативно-інформаційної комп’ютерної бази при проведенні митного контролю та при аналізі документів, поданих до митного оформлення;

     – користування цією системою оперативним складом митних органів при оцінці митної вартості товарів та встановленні їх коду згідно з УКТЗЕД. [53].

     Реалізація  науково-організаційних заходів, спрямованих на максимальну правову регламентацію процесу здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів призведе до посилення відповідальності за обґрунтованість прийнятих рішень як посадовими особами митних органів так і декларантами.

     Також детального розроблення потребують такі питання, як систематизація митного  законодавства, впорядкування і  оновлення його структури, визначення напрямків розвитку, вдосконалення  процесу підготовки і прийняття  законів та інших правових актів.

     Однією із найважливіших проблем залишається ухилення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від сплати податків при декларуванні товарів шляхом заниження їх митної вартості та/або декларування не своїм найменуванням.

     Конфлікт  інтересів митних органів та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності полягає у недосконалості та неповноті бази даних цінової інформації відомостей про вартість певного товару (предмету), на підставі яких визначається його митна вартість.

     Отже, митний контроль та митне оформлення є ключовими функціями митної служби України, однак реалізація митними органами України на практиці цих важливих функцій стикається з безліччю перешкод та проблем. Діяльність і розвиток митного контролю в Україні здійснюється в умовах розвитку і удосконалення митного законодавства, а також в межах продиктованої часом необхідності. Тільки після усунення недоліків та прийняття рішень, запропонованих вище, можна забезпечити ефективність правозастосування в митній практиці.

 

3.2.  Концепція реформування діяльності Державної митної служби України 

    Україна обрала шлях виходу на траєкторію сталого  розвитку через рішучі й всеосяжні  реформи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності країни і заможності суспільства.

    Основними завданнями Уряду наразі є захист інтересів вітчизняного бізнесу на міжнародній арені, сприяння підвищенню інвестиційної привабливості національних підприємств для іноземних партнерів та забезпечення високих соціальних стандартів для населення.

    Основною  проблемою, вирішення якої є спільним завданням Уряду і національного бізнесу, є покращання умов для зовнішньої торгівлі та залучення інвестицій в національне виробництво. Як зазначається в Програмі економічних реформ Президента України на 2010-2014 рр. „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, „несприятливий бізнес-клімат є основним чинником, що стримує інвестиції, ...а  багато міжнародних інвесторів вимушені обережніше ставитись до ризиків країни”.

    Державна  митна служба України є дієвим інструментом в руках Президента України і держави для створення сприятливого клімату у розвитку зовнішньої торгівлі і залучення інвестицій та забезпечення надходжень до державного бюджету. Надання митній службі повноважень правоохоронного органу підвищить її ефективність як інструменту із забезпечення митної безпеки держави.

    За  час свого функціонування митна  служба України запровадила ряд  необхідних реформ, але сучасні вимоги і завдання, поставлені Президентом  України щодо забезпечення прискореного розвитку національної економіки, необхідності впровадження реформ, орієнтованих на покращення добробуту для людей, потребують переходу досучасних, інноваційних методів роботи митних органів.

    Проведений  внутрішній та зовнішній аналіз діяльності митної служби України свідчить про  наявність значних ресурсів підвищення ефективності, усталеності та надійності здійснення митної справи. Вони можуть бути використані шляхом застосування новітніх технологій інформаційного митного контролю на основі системи аналізу ризикових ситуацій, централізованого митного оформлення і широкого впровадження пост-аудит контролю. 

    Зміни у зовнішньому середовищі та актуальні  завдання на порядку денному держави  роблять необхідною концентрацію митної служби на адмініструванні міжнародної  торгівлі з метою сприяння зростанню і розвитку національної економіки, зміщують акценти в її діяльності в бік посилення економіко-регуляторної та інформаційної складових.

    Поставлені  Президентом України завдання щодо реформи системи державного управління вимагають від митної служби більш чіткого внутрішнього розділення функцій, в першу чергу відокремлення функції надання державних послуг від функцій контролю та управління державним майном.

    Ці  зміни вимагають формування і  застосування нових підходів до здійснення митної справи в Україні та обумовлюють необхідність визначення чітких стратегічних цілей реформування.

    Вимоги  часу ставлять перед Державною митною службою України низку завдань невідкладного реформування, виконання яких має вивести митну службу на новий рівень якості надання послуг суспільству і бізнесу з одночасним неухильним гарантуванням митних інтересів держави.

    Концепція реформи митної служби України «Обличчям  до людей» ґрунтується на викладених вище засадах. На її підставі мають  бути розроблені і реалізовані чітко визначені імплементаційні заходи з виконання завдань Президента України. 

    Головна мета Концепції – визначення оптимальної організації митної служби України, спрямованої на підвищення ефективності, надійності та усталеності її діяльності; визначення основних завдань з реформування та модернізації, окреслення орієнтирів і засобів для досягнення стратегічних цілей та очікуваних результатів. 

    Згідно  даної концепції, митні процедури  мають реалізовуватись законно, просто, прозоро, єдинообразно, безпечно, чесно, швидко.

    Ключовою  умовою досягнення цілей митної служби України є підтримка балансу між митним контролем та сприянням бізнесу.