Рентабельність виробничо – господарської діяльності підприємства та шляхи її підвищення

    Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: 
результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

    Прибуток - це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного 
господарства - це результат діяльності окремих підприємств, галузей 
економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін 
у порядку обліку фінансових результатів.

    Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тім числі прибуток 
від основної діяльності, є дуже важливими показниками. Однак вони не можуть характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).

    Прибуток - це частина отриманого на вкладений  капітал чистого доходу 
підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності.

    Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, 
отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами.

    По-перше, витрати можна розглядати як поточні  витрати діяльності 
підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

    По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований 
капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.

    Співвідношення  прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами 
характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

    Рентабельність  безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її 
не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

    Різні варіанти рішень, що приймаються при визначенні прибутку, поточних 
витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності, зумовлюють 
наявність значної кількості показників рентабельності.

    Обчислення  рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може 
ґрунтуватися на показниках прибутку від їх випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах:

    - собівартість продукції (виробнича);

    - собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат (заново створена вартість);

    - вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків).

    Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

    Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума 
прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств. 
 

Розділ 2. аналіз рентабельності підприємства ВАТ «ІнГЗК» 

2.1. Загальна характеристика  підприємства 

                Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат введений в експлуатацію в 1965 році, п'ятим по рахунку на Криворіжжі. Видобуток магнетитових кварцитів відкритим способом, їхнє збагачення, укладання і збереження відходів збагачення в шлаконакопичувачах складають основу виробничого процесу.

    У структурному плані комбінат являє  собою об'єднання гірничо-транспортного і дробарно-збагачувального комплексів, блоку допоміжних цехів і керування.

                      Основне призначення комбінату  - це виробництво залізорудного  концентрату як сировину для  металургійного переділу. Споживачі:  металургійні комбінати України  і ряду країн Східної Європи.

    Запаси  силікато-магнетитових руд і окислених кварцитів дозволяють розглядати термін існування комбінату до 2050 року.

    Крім  концентрату, у номенклатуру товарної продукції комбінату входять:

• товарний щебінь із гранітних розкривних порід;
• товари з пластмаси;
• послуги населенню й інші види продукції.

    Територіальне віддалення комбінату від Кривого  Рогу визначило необхідність створення  самостійної і розвитої інфраструктури. Фактично комбінат є підприємством-містом.

    Багатогранний і складний характер гірського виробництва  замкнув на собі майже всі галузі України, країн СНД і далекого зарубіжжя.

    На  ІнГЗК розроблений і поетапно реалізується "Комплексний проект реконструкції комбінату на період до 2010 року".

    Проектне  завдання на будівництво ІнГЗК затверджено в лютому 1960 року Совнархозом Дніпропетровського економічного району.

    У квітні 1965 року почалися пусконалагоджувальні роботи і був отриманий спробний концентрат.

    30 червня 1965 року Держкомісією була  прийнята в експлуатацію перша  черга ІнГЗК потужністю по видобутку сирої залізної руди в обсязі 7200 тисяч тонн і виробництву концентрату зі змістом заліза 64,4% у кількості 3050 тисяч тонн.

    У вересні 1966 року було закінчене будівництво  збагачувальної фабрики з кульовим помелом руди і почалося будівництво  збагачувальної фабрики з новою схемою здрібнювання - рудним самоздрібнюванням.

    У 1975 році в експлуатацію введена 3-я  черга комбінату і загальна потужність ІнГЗК склала:

• по виробництву концентрату 15,0 млн. тонн;
• по видобутку сирої руди 36 млн. тонн.

      Проект будівництва першої черги розкриття і розробки нижніх обріїв кар'єра був затверджений наказом колишнього Мінчермета СРСР від 17.01.86 року № 126. Скоректований проект розробки для підтримки потужності комбінату був затверджений наказом по ІнГЗК від 31.01.89 року № 85.

    До  складу комбінату входить 26 цехів і підрозділів, у тому числі 6 основних:

1. - Кар'єр виробничою потужністю по гірській масі 70 млн. тонн у рік. При веденні гірських робіт використовуються верстати шарошечного буравлення СБШ-250 різних модифікацій, верстати термошарошечного буравлення СБШ-250МНР і СБК-400, екскаватори ЭКГ-6У, ЭКГ-8И, ЭКГ-10, ЭКГ-12.5 і бульдозери Т-330, Т-500, Т-700;
2. – ЦТА - цех технологічного автотранспорту, потужністю по обсязі перевезень понад 60 млн. тонни в рік. На перевезенні гірської маси використовуються могутні автосамосвали Белаз-75191 вантажопідйомністю 110 тонн, Белаз-7512 (120 тонн), Белаз-7522 (30 тонн), Белаз-7523 (40 тонн);
3. –ЗДЦ - залізничний цех, що здійснює відвантаження товарної руди і транспортування розкривних порід з обріїв кар'єру з використанням як локомотиви тягові агрегати ОПЭ-1А;
4. –РЗФ-1,2 - збагачувальні фабрики, річною виробничою потужністю понад 14 млн. тонни залізорудного концентрату зі змістом заліза 63.9% і з використанням технології кульового помелу, повного рудного самоздрібнювання з висновком галі і скрапу. Основні види устаткування застосовувані на фабриках: млина МШЦ-40х55, МШР 36х50, МШР 40х75, ММС 70х23, сепаратори ПБМ 90/250 ПП, дешламаторы МД-9, вакуум-фільтри ДШ-100, вакуум-насоси ВВН-300;
5. – ДФ - дробильна фабрика, виробничою потужністю по переробці більш 34 млн тонн сирої руди в рік, з чотирма стадіями дроблення. Для дроблення руди використовуються дробарки ККД-1500/180, КРД-700/100, КСДТ-2200, КМДТ-2200 і КМДТ 2200Т2ДП.

    Комбінат  першим серед гірничорудних підприємств освоїв у промисловому масштабі циклічно-поточну технологію видобутку руди з використанням автомобільно-конвеєрного транспорту. У 1973 році був зданий в експлуатацію конвеєрний тракт "Східний", а в 1983 році другий конвеєрний тракт "Західний" (кожен продуктивністю 18 млн. тонн руди в рік)., у серпні 1996 року введена в експлуатацію 3-я черга конвеєрного тракту. Технологічна схема передбачає переміщення висадженої руди з вибоїв автосамосвалами до прийомних пристроїв концентраційних обріїв, обладнаних конусними дробарками ККД-1500/180 ГРЩ. Після дроблення руда похилими конвеєрами по підземних виробленнях і наземних галереях подається на збагачувальні фабрики.

      Відкрите акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" було створено шляхом перетворення державного підприємства рішенням регіонального відділення фонду держмайна України по Дніпропетровській області від 09.11.97 року № 12/274-АО.

    ВАТ "ІнГЗК" зареєстровано Виконкомом Криворізької міської Ради рішенням № 17/1-12 від 17.01.97 року.

      Видобуток залозистих кварцитів  на комбінаті виробляється відкритим  способом з використанням екскаваторів  з місткістю ковша 8 і 10 м/куб. 

    Для доставки руди на дробильну фабрику  застосовується комбінований автомобільно-конвеєрний транспорт. Технологічний транспорт у кар'єрі оснащений великовантажними автосамосвалами заводу Белаз вантажопідйомністю 110 і 120 тонн.

    Розкривні породи вивозяться з кар'єру автомобільно-залізничним  транспортом. На залізничному транспорті використовуються могутні тягові агрегати ОПЭ-1А. Розробка в даний час ведеться на глибині 350 метрів.

    У складі комбінату діє інформаційно-обчислювальний центр (ІВЦ) по автоматизованій обробці  технологічної, виробничої і фінансової інформації.

    Комбінат  став одним з перших у гірничорудній галузі підприємством, що впровадило автоматизовану систему керування підприємством (АСУП). Модернізація комплексу технічних засобів розширила функціональні можливості підсистем АСУП і за рахунок цього число розв'язуваних задач збільшилося до 186.

    Інгулецький ГЗК є базовим підприємством по створенню й експлуатації автоматизованої системи диспетчерського керування (АСДУ) на гірничорудних підприємствах. Досвід комбінату дозволив забезпечити впровадження АСУП на гірничорудних підприємствах Криворіжжя.

    Територіальне віддалення комбінату від Кривого Рогу визначило необхідність створення самостійної і розвитої інфраструктури. Фактично комбінат є підприємством-містом.

    Багатогранний і складний характер гірського виробництва  замкнув на собі майже всі галузі України, країн СНД і далекого зарубіжжя.

    На  ІнГЗК розроблений і поетапно реалізується "Комплексний проект реконструкції комбінату на період до 2010 року".

    Реконструкцією  передбачається:

• переустаткування транспортно-технологічної схеми гірничо-транспортного комплексу;
• реконструкція збагачувальної фабрики з метою залучення в збагачення окислених руд;
• упровадження технології флотаційного доведення магнетитового концентрату зі змістом заліза до 69% для підвищення якості продукції.

    Значно  розширюється на комбінаті комплексне використання мінеральної сировини і відходів збагачення. З цією метою розроблена програма видобутку, складування і використання корисних копалин, розкривних порід і відходів збагачення на перспективу. Намічається побудувати новий щебеневий завод, корпус сухої магнітної сепарації, розрахований на одержання більш 1 млн. тонн товарного щебеню, завершити реконструкцію діючої установки по виробництву товарного піску з відходів збагачення з забезпеченням річного виробництва 1.2 млн. тонн.

      Технічне переоснащення комбінату намічається по шляху придбання й освоєння екскаваторів з місткістю ковша до 20 м/куб, автосамосвалів вантажопідйомністю 120-180 тонн, бульдозерів потужністю 368 квт. і більш, пересувних дробарок великого дроблення, бурових верстатів із глибиною буравлення до 50 м, думпкарів вантажопідйомністю 140-160 тонн, нових технологічних рішень по збагачувальних процесах, систем контролю й автоматизованого керування виробництвом збагачувальних фабрик.

    Комбінат  у соціальному плані вважається благополучним підприємством. На території житлового масиву маються культурно-оздоровчий комплекс, вісім загальноосвітніх шкіл, два профтехучилища, гірничорудний технікум, лікарняне містечко з дитячим відділенням, два водоймища. Усі діти працівників комбінату забезпечені місцями в дошкільних установах. Більш 30 підприємств від 14 міських фірм побутового обслуговування роблять населенню 80 видів послуг. Близько 90% трудящих забезпечені дачними ділянками і городами. На території комбінату діє цехова поліклініка з водогрязелікувальницею. Маються профілакторій, пансіонат.