Рентабельність виробничо – господарської діяльності підприємства та шляхи її підвищення

    Ця  формула показує, скільки прибутку від реалізації припадає на одиницю  виручки від реалізації продукції.

    Рентабельність  реалізованої продукції за прибутком  від операційної діяльності визначається наступним чином: 

                 Прибуток від операційної діяльності 

                                (Ф. №2, р. 100)

     R_РП =                                                                    х 100%                            (1.4)

                         Виручка (Ф. №2, р. 035) 

    Ця  формула показує, скільки припадає прибутку від операційної діяльності на одиницю виручки.

    В багатономенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції обчислюють також рентабельність окремих її видів, яка визначається за формулою: 

              Ц_і – С_і

    Р_і = ――――― х 100%,   де                                                                   (1.5)

                 С_і 

    Рі  – рентабельність одного виробу;

    Ці, Сі – відповідно ціна і повна  собівартість і-го виробу.

    Отже, рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво  і збут.

    Також важливе значення мають показники  рентабельності інвестованих ресурсів (капіталу). Вони обчислюються в кількох модифікаціях:

• рентабельність активів;
• рентабельність власного капіталу;
• рентабельність акціонерного капіталу.

    Рентабельність  активів відображає розмір чистого  прибутку в одній гривні активів. Цей показник розраховується як відношення чистого прибутку до вартості всіх активів підприємства. Коефіцієнт рентабельності активів характеризує ефективність використання активів підприємства. 

                               Чистий прибуток (ф. №2, р.220)

Рентабельність  активів = ―――――――――――――― х 100%            (1.6)

                                       Середня вартість активів 

                                                (ф.№2(р.280п+р.280к.):2 

    Обчислюючи  цей показник враховують наступне: якщо підприємство здійснює різні види діяльності (за її диверсифікації), то в цьому випадку поряд із рентабельністю всіх активів визначають рентабельність за окремими видами діяльності (наприклад, рентабельність виробництва, сервісного обслуговування, комерційної діяльності тощо). Для позначення коефіцієнта рентабельності активів використовується також спеціальна англомовна абревіатура ROA – “Return on Assets”.

    Рентабельність  власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства. 

    Рентабельність        Чистий прибуток (ф. №2, р. 220)

          власного       = ―――――――――――――――  х 100%             (1.7)

          капіталу                   Середня вартість капіталу

                                            (ф. №1 (р. 380п + 380к.):2)

                                                                                  

    Цей показник має загальноприйняту абревіатуру ROE від англійської назви “Return on Equity”.

    Власний капітал – це є інвестиції засновників  у бізнес. Однак інвестиції засновників (акціонерів) не обмежуються внесками до статутного фонду чи придбанням акцій. Весь власний капітал підприємства – це кошти, зароблені у процесі діяльності завдяки початковим інвестиціям. Отже, власний капітал підприємства є законною власністю тих осіб, які цим підприємством володіють. Середня арифметична величина між підсумками статей власного капіталу на початок і кінець звітного періоду дасть середній власний капітал підприємства порівнюючи чистий прибуток з цією величиною, визначаємо рентабельність власного капіталу підприємства. Для того, щоб визначити рентабельність інвестицій у майбутній проект, очікуваний від його здібностей прибуток порівнюють з величиною виділених для цієї справи коштів.

    Рентабельність  акціонерного капіталу (Р_ак) свідчить про верхню межу дивідендів на акції і показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю статутного капіталу. 

                                           Чистий прибуток

    Р_ак = ――――――――――――――――――――― х 100%            (1.8)

                   Статутний капітал (ф. №1, (р. 300п. + р. 300к.):2)                     

    Статутний капітал – це номінальна вартість проданих акцій. Також показник рентабельності акціонерного капіталу можна обчислити  як рентабельність акціонерного капіталу від звичайних акцій. Тоді з прибутку віднімають фінансові дивіденди на привілейовані акції, а зі статутного капіталу – номінальну вартість цих акцій.

    Також на підприємствах розраховують коефіцієнт рентабельності оборотного і основного  капіталу. Вони обчислюються наступним  чином: 

                            Чистий прибуток

    Р_об. = ―――――――――――――――― х 100%                               (1.9)

                (Обігові кошти  на початку року +

                 + Обігові кошти на кінець року):2 
 

                           Чистий прибуток 

    Р_ос. = ―――――――――――――――― х 100%                             (1.10)

                 Середня вартість основного капіталу  
 

    Суть  коефіцієнта рентабельності капіталу, що використовується, (або рентабельності чистих активів) полягає в аналізі  ефективності використання капіталу компанії. Під капіталом тут мається  на увазі зазначена в бізнесі сума власного капіталу і довгострокових зобов’язань. Ця величина може бути отримана шляхом віднімання із суми активів величини короткострокової заборгованості.

    Розрахунок  цього коефіцієнту проводиться  за формулою: 

                Чистий прибуток

    Р_ча = ――――――――― х 100% ,  де                                                  (1.11)

                Чисті активи 

Активи  на початок року + Активи на кінець року – Поточні зобов’язання на початок  року – Поточні зобов’язання на кінець року

    Чисті активи = ―――――――――――――――――――――― (1.12)

                                                    2                       

                        

    Використовуючи  деякі вищезгадані показники  рентабельності капіталу, можна розрахувати  інтегральний показник рентабельності (доходність) власного капіталу через  виробничу ефективність, ефективність використання активів і фінансовий важіль. Таке вираження рентабельності власного капіталу називають рівнянням Дюпона (від назви корпорації Du Pont).

    За  рівнянням Дюпона рентабельність власного капіталу залежить від показників:

• виробничої ефективності – вимірюється рентабельністю продажу (Чистий прибуток / Обсяг продажу);
• ефективності використання активів – вимірюється оборотністю активів (Обсяг продажу / Вартість активів);
• фінансового важеля або питомої ваги позичених коштів у капіталі – вимірюється коефіцієнтом власного капіталу (Активи / Вартість власного капіталу). Різниця між рентабельністю активів і рентабельністю власного капіталу відображає використання фінансування за рахунок позичених коштів або фінансового важеля.

    Рентабельність  власного капіталу за рівнянням Дюпона (РВКд) розраховують так (одна із різновидностей формули): 

                    Чистий          Обсяг          Вартість Чистий

                   прибуток       продажу        активів                       прибуток

    РВКд =  ――――  х  ――――  х  ―――― х 100% = ―――― ― х 100% (1.13)  

                      Обсяг          Вартість       Вартість Вартість

                    продажу        активів        власного  власного

                                                                капіталу                 капіталу

    Коефіцієнт  рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльності підприємства. 

                                       Чистий прибуток

    Рентабельність  діяльності = ―――――――――――― х 100%     (1.14)

                                        Чистий  дохід (ф. №2, р. 035) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1.3. Управління рентабельністю підприємства 

    Прибуток  є однією з основних категорій  товарного виробництва. Це 
передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

    Поява прибутку безпосередньо пов'язана  з появою категорії "витрати 
виробництва". Прибуток - це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

    Додатковий  продукт - це вартість, створювана виробниками  понад вартість 
необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку.

    Прибуток - це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, 
готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

    Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю 
первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток - це форма прояву 
вартості додаткового продукту.

    Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною  категорією. Тому на його 
формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

    Водночас  прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

    На  формування прибутку як фінансового  показника роботи підприємства, що 
відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.