Интеграция

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Декабря 2012 в 14:41, курсовая работа

Краткое описание

В той час як в 60-х рр. минулого сторіччя разом із заснуванням митного союзу і формуванням ринкових засад в сільськогосподарському секторі Європейською Економічною Співдружністю (ЄЕС) було зроблено кроки до створення Спільного ринку з вільним рухом товарів, країни-члени ще не визначили спільні правила розвитку в сфері валютного регулювання. Координація макроекономічних процесів і стабілізаційна політика, яка потрібна для підтримання системи фіксованих валютних курсів, практично не проводилась.

Содержимое работы - 1 файл

Європейська монетарна інтеграція.doc

— 1.05 Мб (Скачать файл)

Країни 

Фіскальні критерії

 Монетарні критерії

Сальдо держав-

ного бюджету

Стан державної

зовнішньої

заборгованості

Рівень

інфляції

Довгострокова

процентна

ставка

Валютний

курс

 

                                     Критичні значення 

–3,0                       60,0                        2,5                   6,9                      макс.±15%

Естонія

3,1

5,3

1,4

5,3

0,0

Латвія

–1,5

14,4

2,9

4,9

10,1

Литва

–1,9

21,6

–1,1

5,3

4,6

Мальта

–9,7

71,1

1,9

5,0

3,4

Польща 

–3,9

45,4

0,7

5,8

14,0

Словаччина

–3,7

42,6

8,5

5,0

6,6

Словенія 

–2,0

29,5

5,7

6,4

3,0

Чеська Респ.

–12,6

37,8

–0,1

4,1

5,0

Угорщина

–6,2

59,1

4,7

6,8

10,3

Кіпр

–6,4

70,9

4,0

4,7

1,6

Нові країни-

Члени ЄС в 

середньому

–5,7

42,2

2,1

5,3

Єврозона в

середньому 

–2,7

70,7

2,1

4,1


Джерело: Sachverständigenrat zur Begutachtung der gesamtwirtschaftlichen Entwicklung, 2004, S.103

 

 

Таблиця

Рівень інфляції в  нових країнах-членах ЄС, 1999-2003 рр.

Країна 

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

Естонія

3,3

4,0

5,8

3,6

1,4

Латвія

2,4

2,6

2,5

1,9

2,9

Литва

0,8

1,0

1,3

0,3

–1,1

Мальта

2,1

2,4

2,9

2,2

1,3

Польща 

7,3

10,1

5,5

1,9

0,7

Словаччина

10,6

12,0

7,1

3,4

8,5

Словенія 

6,6

8,9

8,4

7,5

5,7

Чеська Респ.

2,1

3,9

4,7

1,8

–0,1

Угорщина

10,1

9,8

9,2

5,3

4,7

Кіпр

1,1

4,9

2,0

2,8

4,0

Єврозона в

середньому 

1,1

2,1

2,3

2,2

2,1

Маастріхтсь-

кий критерій

2,1

3,3

3,5

3,0

2,9


Джерело: International Monetary Fund. International Financial Statistics. April 2003. – Washington, D.C.–2003, European Commission. Economic Forcasts Spring 2004: European Economy. – 2004.

 

Таблиця

Сальдо загальнодержавного фінансування в  нових країнах-членах ЄС , 1999-2003 рр.

Країна 

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

Естонія

–4,0

–0,4

0,2

1,9

3,1

Латвія

–5,3

–2,7

–1,6

–2,6

–1,5

Литва

–5,6

–2,7

–1,9

–1,4

–1,9

Мальта

–7,8

–6,6

–7,0

–5,7

–9,7

Польща 

–1,5

–1,8

–3,9

–4,2

–3,9

Словаччина

–6,4

–12,8

–5,6

–7,2

–3,7

Словенія 

–2,2

–3,2

–2,5

–2,5

–2,0

Чеська Респ.

–3,2

–3,3

–5,5

–6,8

–12,6

Угорщина

–5,3

–3,0

–4,1

–9,1

–6,2

Кіпр

–4,0

–2,7

–2,8

–3,5

–6,4

Єврозона в

середньому 

–1,3

0,1

–1,6

–2,2

–2,7


Джерело: European Parlament. Task Force Enlargement. Statistical Annex. – 2003, Deutsche Bundesbank. Monatsbericht. –2003, Kopitz and Székely. Fiscal Policy Challenges of EU Accession for Baltics and Central Europe. – International Monetary Fund, Mimeo.–2003, European Commission. Economic Forcasts Spring 2004: European Economy. – 2004.

 

 

 

 

Таблиця

Державний зовнішній  борг в нових країнах-членах ЄС, 1999-2003 рр.

Країна 

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

Естонія

6,5

5,1

4,8

4,4

5,3

Латвія

13,7

13,9

16,0

16,8

14,4

Литва

23,0

24,0

23,1

23,6

21,6

Мальта

60,1

60,6

Х

64,9

71,1

Польща 

42,7

38,7

39,3

43,3

45,4

Словаччина

40,2

15,2

44,1

41,9

42,6

Словенія 

26,4

27,6

27,5

28,0

29,5

Чеська Респ.

14,5

17,0

23,7

25,6

37,8

Угорщина

61,0

55,4

53,1

56,4

59,1

Кіпр

62,7

63,0

Х

58,7

70,9

Єврозона в

середньому 

72,0

69,7

69,2

69,1

70,7


Джерело: IMF (2003), European Commission (2004).

 

 Найменші незручності  для нових країн-членів ЄС в  процесі досягнення конвергенції  має розвиток довгострокових процентних ставок.  Всі країни мали процентні ставки в 2003 р. нижче критичного значення і вони становили в середньому на 1,2% більше, ніж в країнах зони євро. Розвиток валютного курсу показує, що ще в багатьох нових країнах-членах ЄС існує потреба у пристосуванні для досягнення цінової стабільності.

Як було зазначено  вище одним з критеріїв оптимальної валютної зони є ступінь зовнішньоекономічної відкритості економіки. Фіксований обмінний курс має тим більшу стабілізуючу дію на рівень внутрішніх цін, чим більш відкритою є економіка, оскільки економічні шоки, які потенційно більшою мірою вражають відкриту економіку, не будуть посилюватись коливаннями валютного курсу.  В середньому переважно малі за розміром економіки нових країн-членів ЄС є більш відкритими, ніж країни зони євро.  (див. табл. ). Отже, більш фіксований режим обмінного курсу є оптимальним для всіх нових країн-членів ЄС. Лише для Польщі це залишається спірним питанням.  Ця країна застосовувала різноманітні варіанти режимів обмінного курсу і сьогодні зупинилась на використанні незалежного плавання.

 

Таблиця

 

Відкритість економічної  системи нових країн-членів ЄС

Країни 

1995 р.

2000 р.

2003 р.

 Експорт товарів  та послуг + Імпорт товарів та послуг/ ВВП,

                                                    %

Естонія

144,4

210,3

196,8

Латвія

87,5

104,0

107,3

Литва

111,0

129,7

159,1

Мальта

Х

190,1

183,7

Польща 

45,2

67,9

73,2

Словаччина

114,1

152,7

182,9

Словенія 

105,2

122,6

131,0

Чеська Республіка

112,0

170,0

197,0

Угорщина

89,3

163,0

179,2

Кіпр

114,3

117,6

110,2

Нові країни-

члени ЄС в 

середньому

Х

115,6

125,3

Єврозона в

середньому 

56,9

73,7

75,0


Джерело: розраховано автором на основі даних Євростату.

 

Сьогодні жодна нова країна-член ЄС ще повністю не наблизилась до повного виконання реальної та номінальної конвергенції. Забезпечення гармонійного економічного розвитку нових країн-членів ЄС не повинно робити валютну інтеграцію самоціллю і вимагає зважених кроків щодо визначення швидкості та кроків її реалізації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Mundell R. A Theory of Optimum Currency Areas //American Economic Review.—1961.—№ 51.—P.657 –665.

2 McKinnon R.  Optimum Currency Areas //American Economic Review.—1963.— № 53.—P.717 –725.

3 Kenen P. The Theory of Optimum Currency Areas // Chicago: University of Chicago Press.— 1969.— P. 41–60.

4 Fleming J. On Exchange Rate Unification //Economic Journal.— 1971.—№ 81.—P. 467– 488.

5 Ingram J. Comment: The Currency Area Problem // University of Chicago Press.— 1969.— P. 95 –100

6 Vaubel R. Real Exchange Rate Changes in the European Community // Weltwirtshaftliches  Archive. – 1976. – № 112. – P. 429 – 470.

7 Report of the High Level Task Force On Skills and Mobility. – Rodolfo De Benedetti Foundation of  Università Bocconi.

8 Menil, G. de (1999). Real Capital Market Integration in the EU; How Far Has It Gone?What Will the  Effect of the Euro Be?//Economic Policy: A European Forum. – 1999. – Vol. 28..– P.167-204.

9 Abkommen vom 1.September 1998 zwischen der Europäischen Zentralbank (EZB) und den nationalen Zentralbanken (NZB) der nicht dem Euro- Währungsgebiet angehörenden Mitgliedstaaten über die Funktionsweise eines Wechselkursmechanismus in der dritten Stufe der Wirtschafts- und Währungsunion. – Amtsblatt C 345 vom 13.11.1998. – 1998.

10 Grundsatzposition des EZB-Rats zu Wechselkursfragen in Bezug auf die beitretenden Staaten. – Europäische Zentralbank. – 2003. – 7 S. (S.1).

11 Bericht des Rates für Wirtschaft und Finanzen an den Europäischen Rat (Nizza) über die Wechselkursaspekte der Erweiterung. – Pressemitteilung des Rates der EU, Brüssel. – Nr.13055/00.– 2000.


Информация о работе Интеграция