Фінансовий облік поточних зобов’язань за товари (роботи, послуги)

У акті інвентаризації можна згрупувати всю  дебіторську заборгованість в розрізі  таких основних груп: нормальна поточна  заборгованість; заборгованість, яка  тривалий час не сплачується і  заходи до стягнення якої не приймаються; прострочена заборгованість; документально не підтверджена заборгованість; спірна заборгованість, за якою справи передані в арбітраж або народний суд; безнадійна заборгованість, за якою є рішення суду або арбітражу про відмову в позові, рішення підприємства про її списання. Поряд з цим в акті інвентаризації потрібно відмітити списані суми безнадійних боргів за ревізійний період на фінансові результати.

Найбільш  характерні випадки порушень розрахункової  дисципліни і великі суми дебіторської заборгованості відображають безпосередньо в акті інвентаризації.

Розглядаючи заборгованість, яка тривалий час  не відшкодовується і заходи щодо стягнення якої не приймаються, бухгалтер  повинен звернути увагу на суму непогашеної  дебіторської заборгованості з простроченим терміном позовної давності та на заборгованість різних організацій і осіб, що припинили платежі до повного погашення. Щодо заборгованості з поточним терміном позовної давності потрібно перевірити, чи направлені листи – нагадування про необхідність погашення боргу, чи передані матеріали юридичній службі для пред’явлення позову, чи пред’явлений позов у разі відмови від добровільного погашення боргу. При перевірці заборгованості, щодо якої припинене надходження платежів до повного погашення, з’ясовують, чим викликане ненадходження грошей від дебіторів або припинення утримання сум боргу із заробітної плати робітників і службовців. Треба враховувати можливість неправильного відображення в обліку утриманих сум, що поступили, а отже, необхідність здійснення зустрічної перевірки взаємопов’язаних банківських операцій і фактичних утримань із заробітної плати за розрахунково-платіжними відомостях.

Кожну суму простроченої заборгованості розглядають  з погляду прийнятих заходів  щодо стягнення (листи, позовні заяви) і осіб винних у допущенні прострочення боргу. У складі простроченої заборгованості і заборгованості, яка тривалий час не відшкодовується, на окремих підприємствах рахуються суми боргів, недостатньо обґрунтованих документами. Тут же може враховуватись заборгованість окремих осіб, з яких керівні працівники підприємства з тих або інших причин не хочуть стягати суму боргу в примусовому порядку. Документально не підтверджена і не обґрунтована заборгованість підлягає особливо ретельній перевірці.

У процесі  перевірки спірної заборгованості бухгалтер уточнює, скільки часу знаходяться справи в арбітражі або народному суді і чому не розглядаються, які заходи приймало керівництво підприємства щодо прискорення розбору позовних заяв. Затримки і неодноразові відстрочки в розгляді справ часто відбуваються з вини адміністрації підприємства в зв’язку з тим, що неправильно оформлені або не повністю представлені претензійні і доказові документи. Тому потрібно звертатися безпосередньо в прокуратуру, суд і арбітраж, щоб уточнити істинні причини тривалої затримки направлених справ і прискорити прийняття рішень.

Досліджуючи безнадійну заборгованість, бухгалтер  виписує випадки і суми відмови  суду і арбітражу в задоволенні  позовів на примусове стягнення  боргів із дебіторів за весь період, що інвентаризується. На основі мотивування і висновків за рішеннями судових органів подібні факти доцільно згрупувати за причинами відмови (не забезпечення збереження цінностей на об’єктах з боку керівництва підприємства, пропуск термінів позовної давності, відсутність необхідних виправдувальних документів, неплатоспроможність боржників тощо) або з вини посадових осіб.

Залишки дебіторської заборгованості на момент інвентаризації перевіряють за кожною сумою. Перевіряючий з’ясовує, які  вживалися заходи з боку бухгалтерії, юридичного відділу та інших служб підприємства щодо стягнення боргів з початку їх виникнення.

Виявлені  суми кредиторської заборгованості з минулими термінами позовної давності бухгалтер відображає також в  окремій накопичувальній відомісті. При цьому він уточнює характер і причини виникнення заборгованості по кожному кредитору, чому вона своєчасно не була перерахована в Держбюджет або сплачена відповідним організаціям і особам. За всіма сумнівними сумами кредиторської заборгованості треба провести зустрічну перевірку або надіслати офіційні письмові підтвердження кредиторів.

У процесі  перевірки використовують не тільки первинні документи, прикладені до бухгалтерських проводок і накопичувальних регістрів  з обліку розрахунків, але і систематизовані первинні розрахункові документи при виписках банку з розрахункового й інших рахунків підприємства (журнал 3, накопичувальні відомості надходження і витрачання грошових коштів у розрізі окремих рахунків підприємства в установі банку тощо). Для перевірки розрахункових операцій за період, що інвентаризується, потрібно вибирати тих дебіторів і кредиторів, щодо яких заплутаний і запущений аналітичний облік розрахункових взаємовідносин, допускається порушення встановленого порядку проведення розрахунків і необґрунтоване списання заборгованості. Крім того, треба брати до уваги виявлені порушення, зловживання і незаконні дії посадових осіб при інвентаризації інших дільниць роботи підприємства, пов’язані з розрахунковими операціями, і ці розрахункові взаємовідносини піддавати всебічному дослідженню.

Кожну списану суму заборгованості бухгалтер  перевіряє із залученням первинних  документів, підтверджуючих її виникнення. Це допомагає розкривати дійсні причини  утворення, суть і характер заборгованості. Саме на основі первинних документів у ряді випадків виявлялось незаконне списання недостач, розкрадань і втрат товарно-матеріальних цінностей, які списувалися під виглядом пересортиці, різниці у вартості й інших, не зухвалих, на перший погляд, особливих побоювань, причин. Списання сум дебіторської і кредиторської заборгованості протягом періоду, що інвентаризується, піддають загальній перевірці. Зокрема, списані суми дебіторської заборгованості на збитки підприємства перевіряють із використанням даних аналітичного обліку за рахунком 79 “Результати надзвичайних подій”. Приховане списання дебіторської і кредиторської заборгованості можна виявити шляхом дослідження оборотів за аналітичними рахунками розрахунків за окремі місяці (особливо за сумнівною заборгованістю, що знаходиться без руху), вивчення причин різкого зменшення залишків перехідної заборгованості на кінець кожного місяця, співставлення описаних сум заборгованості з прикладеними виправдувальними документами на її списання.

Іноді як документи на незаконне списання сум заборгованості прикладають бухгалтерські довідки і накопичувальні відомості. Такі незаконні списання частіше практикують перед складанням річного звіту, при проведенні інвентаризацій, “розчищанні” розрахунків. У ряді випадків необґрунтовано перекривається дебіторська заборгованість одних організацій і осіб за рахунок нереальної кредиторської заборгованості інших, у той час як ці суми повинні бути стягнуті і перераховані до бюджету. Подібне списання заборгованості і незаконні дії бухгалтерів заподіють матеріальний збиток підприємству, приховують факти розкрадання і зловживань окремих посадових осіб.

При перевірці  розрахункових операцій з’ясовують правильність кореспонденції рахунків і віднесення сум на окремі балансові  рахунки щодо обліку розрахунків. На деяких підприємствах зустрічалися випадки віднесення сум на розрахунки з різними дебіторами і кредиторами замість запису їх на рахунки 374 “Розрахунки за претензіями”, 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, де необхідно вживати більш оперативні і наполегливі заходи стягнення боргів. Крім того, треба враховувати можливість незаконного списання сум на рахунки витрат замість віднесення їх на балансові рахунки з обліку розрахунків.

При інвентаризації розрахунків щодо претензій і відшкодування завданих збитків досліджують рух кожної суми не тільки на балансових рахунках 374 “Розрахунки за претензіями” і 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”, але і на рахунку 947 “Недостачі і втрати від псування цінностей”, а й таких, які рахуються в складі матеріалів у дорозі, товарів на відповідальному зберіганні у покупців у зв’язку з відмовою від акцепту, товарів, відвантажених і не оплачених у термін покупцями й інші. Кожну суму, записану за дебетом і кредитом цих рахунків, потрібно розглянути за картками і іншими регістрами аналітичного обліку із залученням первинних документів. Вивчаючи прикладені первинні документи, звертають увагу на своєчасність і повноту відображення заборгованості, правильність стягнення заборгованості і недопущення необґрунтованого списання її на інші рахунки.

Розрахунки  за претензіями перевіряють у  взаємозв’язку з ревізією виконання  господарських договорів. Шляхом зіставлення  сум на рахунку 374 “Розрахунки за претензіями” і в журналі реєстрації претензій за невиконання договорів постачальниками з результатами перевірки виконання договірних зобов’язань при постачанні сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів можна виявити випадки непред’явлення претензій постачальникам. Одночасно перевіряють повноту пред’явлених претензій транспортним організаціям за невчасну доставку, недостачу або втрату вантажів у дорозі. Багато підприємств ще не пред’являють претензій до транспортних організацій за порушення термінів доставки вантажів. Дане зобов’язання вимагає перевірки своєчасності надходження вантажів на підприємство і фактів затримки їх у дорозі на підставі залізничних накладних і інших транспортних документів, де відмічають дату відправки вантажу, а також даних прибуткових документів складу. Для цілеспрямованої, вибіркової перевірки документів потрібно заздалегідь з’ясувати затримку окремих вантажів у дорозі за журналом оперативного обліку вантажів, які надійшли, що ведеться у відділі постачання. За даними цього журналу зіставляють дату рахунків-фактур постачальників із датою надходження вантажів на підприємство, виявляють партії вантажів, що поступили з порушенням термінів доставки. При цьому бухгалтер повинен встановити суму не відшкодованого матеріального збитку, не стягнутих штрафних санкцій і винних у цьому осіб. Аналогічно пред’явлені претензії покупцями підприємства, які відображені на рахунку 374 “Розрахунки за претензіями” і в журналі реєстрації претензій, що поступили, необхідно пов’язати і використати при інвентаризації виконання договорів про постачання продукції покупцям. Така перевірка звичайно сприяє підвищенню відповідальності підприємства за виконання господарських договорів.

Підприємства  зобов’язані пред’являти претензії  відразу ж після їх виникнення. Тому бухгалтер повинен одночасно перевірити стан претензійної роботи на підприємстві. Насамперед з’ясовують правильність і повноту обліку пред’явлених претензій, що надійшли, здійснюють інвентаризація за ходом розгляду претензійних справ. За даними журналу пред’явлених претензій іншим підприємствам, організаціям і особам визначають кількість незадовільнених претензій із загальної кількості пред’явлених. Усі незадоволені претензії треба згрупувати за суттю їх виникнення, причинами відмови і винними особами. Крім того, потрібно виділити спірні справи і питання, за якими не пред’являлися претензії в зв’язку з їх безнадійністю. Тут же бухгалтер встановлює кількість нерозглянутих претензій на момент інвентаризації, особливо з тривалим часом затримки в арбітражі і народному суді. При необхідності здійснюють запит або проводять зустрічну перевірку в судових органах. За журналом реєстрації претензій, що поступили, встановлюють кількість задоволених претензій на користь позивача і кількість претензій нерозглянутих на момент інвентаризації. Їх групують за причинами виникнення і винними особами з вказівкою суми заподіяного матеріального збитку. Одночасно бухгалтер перевіряє, які приймалися заходи до винних осіб щодо незадоволених пред’явлень і претензій, що поступили, вирішених на користь позивача.

Розрахунки  із недостач, розтрат, розкрадання і  відшкодування матеріального збитку перевіряють у взаємозв’язку  з суміжними ділянками господарської  діяльності, місцями виникнення недостач, втрат і розкрадання, розмірами  заподіяного збитку. Наприклад, перевірку розрахунків щодо відшкодування матеріального збитку матеріально відповідальними особами потрібно пов’язати з перевіркою сум, що рахуються на рахунку 947 “Недостачі і втрати від псування цінностей”, а також з результатами інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей на складах і в незавершеному виробництві. Так можна виявити факти неповного стягнення заподіяного матеріального збитку з винних осіб, необґрунтованого списання його за рахунок витрат виробництва, укриття результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від обліку або часткового відображення їх в облікових реєстрах. Стягнення сум недостач, розтрати і розкрадання товарно-матеріальних цінностей з винних осіб повинні проводити за продажними цінами. Кожний випадок відмови у відшкодуванні недостач, розтрати і розкрадання за рахунок винних треба дослідити і занести в накопичувальну відомість, згрупувавши їх за причинами відмови і винними особами. Тут можна встановити факти незабезпечення збереження цінностей, умисне порушення встановленого порядку і вимог у корисливих цілях та інші.