Фінансовий облік поточних зобов’язань за товари (роботи, послуги)

Укоопспілка

Полтавській Університет Споживчої  кооперації України

Кафедра бухгалтерського  обліку та аудиту 

Курсова робота

з дисципліни «Фінансовий  облік»

на  тему «Фінансовий  облік поточних зобов’язань

за  товари (роботи, послуги)»

на  матеріалах БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНОЇ ФІРМИ «УКРГАЗПРОМБУД» ДОЧІРНОЇ КОМПАНІЇ «УКРТРАНСГАЗ» НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» 
 

Роботу  виконала студентка  Шевченко Катерина Сергіївна

Науковий  керівник Зима Г.І. 
 

Робота  здана на кафедру  бухгалтерського  обліку та аудиту

Робота  допущена до захисту ___________________________ 

Робота  захищена ___________ на «_______________» 
 

Члени комісії

______________

______________ 

Полтава 2009 

План

Вступ

1.Поняття поточної заборгованості, значення, і завдання її обліку

Огляд нормативно - правових актів та спеціальної літератури

2.Характеристика господарсько-фінансової діяльності та постановки фінансового обліку «Укргазпромбуду»

3.Документальне оформлення розрахунків з постачальниками (підрядниками) за товари (роботи, послуги)

4.Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з постачальниками (підрядниками) за товари(роботи, послуги)

5.Порядок і строки інвентаризації розрахунків

з постачальниками (підрядниками)

Висновки  та пропозиції 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

План

Вступ

1.Поняття поточної заборгованості, значення, і завдання її обліку;

Огляд нормативно - правових актів та спеціальної літератури……………………8

2.Характеристика господарсько-фінансової діяльності та постановки фінансового обліку «Укргазпромбуду»……………………………………………………………12

3.Документальне оформлення розрахунків з постачальниками (підрядниками) за товари (роботи, послуги)……………………………………………………………..15

4.Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з постачальниками (підрядниками) за товари(роботи, послуги)……………………………………………………………31

5.Порядок і строки інвентаризації

 розрахунків  з постачальниками(підрядниками)…………………………………….37

Висновки  та пропозиції 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Дочірня компанія "Укргазпромбуд" - дочірня  компанія Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України" - є  основним оператором газотранспортної системи, в її підпорядкуванні знаходиться 36,4 тис.км магістральних газопроводів та газопроводів-відводів, 71 компресорна станція загальною потужністю 5380 МВт, 12 підземних сховищ газу, 1392 газорозподільчих станцій, мережа АГНКС, газовимірювальних станцій та ряд інших об'єктів.

     За  більш ніж півстолітній період транспортування  газу в Україні накопичений величезний досвід по будівництву, експлуатації і  управлінню об'єктами газотранспортної системи, який успішно може використовуватися  як в Україні, так і за кордоном.

     Компанія  щороку забезпечує транспортування  газу до споживачів України в обсязі 70-80 млрд. м3 та транспортує через  свою газотранспортну систему російський газ до 19 країн Європи в обсязі 110-120 млрд. м3, що становить близько 85 % загального обсягу російського експорту газу. Сьогодні існує технічна можливість для збільшення транзиту газу в країни Центральної і Західної Європи з фактичного рівня до 140 млрд. м3 на рік без розширення газотранспортної системи.

Протягом  всього часу свого існування Дочірня компанія "Укргазпромбуд", як і раніше Акціонерне товариство "Укргазпром", надійно виконувала свої функції по транспортуванню газу до споживачів України.

     Жодного разу не були зірвані поставки газу - ні внаслідок коливань температури  повітря, ні через сезонні зміни споживання, ні через інші непередбачувані обставини. Всі об'єкти газотранспортної системи протягом всіх років працювали стабільно і ритмічно, навіть в умовах недостатнього фінансування. Все це забезпечувалось, в першу чергу, завдяки самовідданій праці трудових колективів всіх підрозділів Дочірньої компанії "Укргазпромбуд", згуртованій сім'ї газовиків.

Усвідомлюючи  важливість забезпечення споживачів природним  газом.

     Дочірня компанія " Укргазпромбуд", " приділяє значну увагу підтримці своєї газотранспортної системи на високому технічному рівні. З точки зору газотранспортної компанії, якою є Дочірня компанія" Укргазпромбуд",  безпека газотранспортування залежить в першу чергу від надійності роботи об'єктів ГТС, що в свою чергу потребує своєчасного і повного фінансування діяльності. З цією метою в Дочірній компанії "Укргазпромбуд", розроблені і впроваджуються програми реконструкції компресорних станцій, лінійної частини системи, газорозподільчих і газовимірювальних станцій. Основою програми реконструкції компресорних станцій є розробка і впровадження сучасних українських газотурбінних двигунів, газоперекачувальних агрегатів і систем управління з високим коефіцієнтом корисної дії. Кінцевою метою всіх програм реконструкції є доведення параметрів української ГТС за рівнем надійності, економічності, методами обслуговування, екологічними критеріями до сучасних світових стандартів.

     Крім реконструкції об'єктів газотранспортної системи України постійно здійснюється її розширення. Протягом останніх 12 років було збудовано і введено в експлуатацію 5,5 тис. км магістральних газопроводів і відводів, 11 компресорних цехів загальною потужністю близько 540 МВт.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Поняття  поточних заборгованості, значення, і завдання її обліку

     Зобов`язання (liabities) – заборгованість підприємства що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується  приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.[1,с180]

      Зобов’язання  визнають якщо його оцінку можна достовірно визначити і існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок  його погашення.

      Погашення зобов’язань можна здійснювати  шляхом  сплати кредиторові грошових коштів; відвантаження товарів або  надання послуг у рахунок отримання  авансу від покупця або в порядку  заліку заборгованості, переведення зобов’язань у корпоративні права, які належать кредитору.

      У кожному разі погашення зобов’язань  пов’язано з вибуттям активів, а  отже із зменшенням майбутніх  економічних  вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства. Іноді погашення одного зобов’язання призводить до виникнення іншого.

      Поточне зобов’язання відображене у 4 розділі  Пасиву балансу за формою передбаченою П(с)БО №2.

      Відповідно  до  П(с)БО №11 «Зобов’язання» поточне  зобов’язання відображене у балансі за сумою погашення.

Наприклад: 2.01.2008 р. підприємство отримало від  банку позику у сумі 50000,00грн терміном на 2 місяці під 18% річних. Позику було погашено 01.03.2008.

      Визначення %,грн. – сума погашення позики на дату закінчення кредитного договору становитиме 50000+750+750=51500грн.

Підприємства  самостійно обирають форми розрахунків  з постачальниками та підрядниками і зазначають їх в укладених угодах.

Форми і порядок розрахунків регламентує  Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена постановою Правління НБУ від 29. 03. 2001 р. № 135.

Для здійснення розрахунків можуть використовуватися акредитивна, інкасова, вексельна їх форми, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками і з використанням розрахункових документів на паперових носіях і в електронному вигляді.

Інструкція  «Про безготівкові розрахунки в Україні  в національній валюті» встановлює правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних  інструментів у формі:[10,с 70]

— меморіального ордера;

— платіжного доручення;

— платіжної вимоги-доручення;

— акредитива;

— чека;

— векселя;

— платіжної вимоги.

Відповідальність  за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка його оформила.

Розрахункові  документи, що подаються клієнтами до банку в паперовій формі, мають відповідати вимогам установлених стандартів і містити, залежно від їхньої форми, такі реквізити:

— назву документа;

— номер документа;

— число, місяць, рік його виписування (число і рік зазначають цифрами, місяць — літерами);

— назви платника і одержувача коштів (їхнє офіційне скорочення);

— ідентифікаційні  коди платника і одержувача коштів за Єдиним державним реєстром підприємств  і організацій України;

— назви банків платника і одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери МФО (код банку);

— суму платежу цифрами і літерами;

— призначення платежу;

— назву товару (виконаних робіт, наданих послуг);

— посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ тощо), із зазначенням його номера і дати;

— зазначення законодавчого акта, яким передбачено право беззаперечного стягнення і безакцептного списання коштів (його дата, номер і відповідний пункт);

— на першому  примірнику — відбиток печатки і  підписи відповідальних осіб платника або (і) одержувача коштів; підрозділи бюджетної класифікації і термін настання платежу (в разі перерахування коштів до бюджету);

— суму податку на додану вартість або напис «Без податку на додану вартість».

Якщо  хоча б один із зазначених реквізитів не вказано або вказано не повністю, банк такий документ до виконання не приймає.

     Крім  того, Інструкція запроваджує механізм здійснення стягнення сум недоплати, а також порядок нарахування  пені за прострочення платежів і порядок заповнення при цьому відповідних банківських документів.

     По  закінченні встановлених термінів сплати відповідних платежів не внесена  сума вважається недоплатою і стягується з нарахуванням пені.

Органи  стягнення самостійно нараховують  пеню з суми недоплати і несуть відповідальність за достовірність даних її обліку.

     На  прохання органів стягнення для  визначення суми пені установи Національного  банку України надають довідку  про облікову ставку Національного  банку України в період, за який стягується пеня.

     Платники коштів, які не дотримуються встановлених термінів платежів, за прострочення платежу згідно із Законом України від 22. 11. 1996 p. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» сплачують на користь одержувачів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.[9,с 107]

     За  несвоєчасно сплачені суми платники самостійно нараховують пеню, за правильність нарахування якої несуть відповідальність, і подають у банк платіжне доручення на перерахування сум пені, як правило, одночасно зі сплатою основного боргу.