Економический анализ

Залежно від способу відображення витрат на підприємстві розрізняють два способи розрахунку собівартості: по елементах витрат і по статтях калькуляції. Елемент витрат - це сукупність економічно однорідних витрат. Склад витрат, що включаються в собівартість продукції, визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрат», а методи калькуляції - самим підприємством.

Угрупування витрат по елементах  необхідне для  того, щоб вивчити  матеріаломісткість, енергоємність, трудомісткість, фондомісткість і  встановити вплив  технічного прогресу на структуру витрат.

Угрупування витрат за призначенням, тобто по статтях  калькуляції, вказує, куди, на які цілі і в яких розмірах витрачені ресурси.

В умовах відсутності повної інформації про виникнення витрат проведемо  аналіз собівартості продукції  по елементах витрат.

Розглянемо  угрупування витрат по елементам в  табл. 5.1 і зробимо  невеликий висновок.

Таблиця 6.1 - Угрупування витрат підприємства по елементах витрат, тис.грн.

Показники	2008 р.		2009 р.		2010 р.		Відхилення (+,-)		Темпи, %
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	2009-2008 роки	2010-2009 роки	2009-2008 роки	2010-2009 роки
Матеріальні витрати	258896	70,46%	292871	69,99%	327802	68,99%	33975	34931	13.1	11.9
Витрати на оплату праці	40807	11,11%	46038	11,00%	54366	11,44%	5231	8238	12.8	17.9
Відрахування на соціальні потреби	15343	4,18%	19980	4,77%	25017	5,27%	4637	5037	30.2	25.2
Амортизація	13237	3,60%	15460	3,69%	18007	3,79%	2223	2547	16.8	16.5
Інші операційні витрати	39148	10,65%	44120	10,54%	49921	10,51%	4972	5801	12.7	13.1
Всього	366431		418469		475113		52038	56644	14.2	13.5

 

 

 

Як видно  з таблиці 6.1, у  структурі витрат переважаючу долю займають матеріальні  витрати – 68,99% у 2010 році, які знизились  на 1%, порівняно з  попереднім роком, що свідчить про поступове оновлення технологій виробництва на більш економічні та зростання продуктивності праці на підприємстві. Просліджується тенденція до збільшення питомої ваги амортизації, витрат на оплату праці та на соціальні потреби, тоді як доля інших витрат зменшується.

Важливий  узагальнюючий показник собівартості продукції  – це витрати на 1 гривню продукції, який характеризує витрати  на продукцію. Він  наочно показує прямий зв`язок між собівартістю і прибутком. Визначається він відношенням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості виробленої продукції в цінах, що діють. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції змінюються зі зміною цін реалізації продукції, собівартість одиниці продукції та структури виробництва. 

 

 

 

Таблиця 6.2 – Динаміка показників на гривню продукції  підприємства.

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 Р.	Відхилення		Темпи, %
				2008-2009рр.	2009-2010рр.	2008-2009рр.	2008-2009рр.
Витрати, тис. грн.	366431	418469	475113	52038	56644	14,2	13,5
Виручка від реалізації, тис. грн. (додаток А1,Б1,В1):	670177	765421	860077	95244	94656	14,2	11
Витратоємність, грн.	0,55	0,55	0,55	0	0	0	0

 

 

Проаналізувавши динаміку витрат на 1 грн. продукції можна  зробити висновок: при збільшенні витрат та збільшенні виручки  від реалізації витратоємність залишається на тому ж рівні. На збільшення витрат та збільшення виручки вплинуло зміна в асортименті продукції та зміна цін на матеріальні ресурси, тарифи на електроенергію, газ, тепло- та водопостачання.

ПАТ „ХБФ”  потрібно зменшити вагу матеріальних витрат, адже вони займають найбільший процент  у всіх витратах на підприємстві за рахунок кардинального впровадження енергозберігаючих технологій та підвищення ПП.

 
7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 

 

 

 

Фінансовий  стан підприємства відображають наступні документи:

-       баланс (форма №1)

-       звіту про фінансові результати (форма №2)

-       звіт про рух грошових коштів

-       звіт про власний капітал

Вивчаючи  діяльність підприємства, ознайомлюючись з основними формами бухгалтерської звітності, робимо наступні розрахунки показників господарсько-фінансової діяльності.

ЗАТ «  Хакрівська бісквітна  фабрика » відноситься  до підприємств, фінансовий стан яких можна охарактеризувати як стійкий. Показники фінансового стану за 2009-2010 рр. подано в таблиці 2.3.Аналіз фінансових показників за 2009р. робився на основі основних фінансових документів: звіту про власний капітал(додаток Е2.2) бланасу(додаток Ж2.2),звіту про фінансові результати(додаток И2.2),звіту про рух грошових коштів(додаток К2.2) 

 

Таблиця 7.1 Показники фінансового cтану підприємства за 2009-2010р.

№ з/п	Показники	Од. виміру	2009р.	2010р.	2010 р. до 2009 р.,%, +/-
1	Загальна вартість активів (майна)	тис.грн	270216,3	351220	+29%
2	Вартість необоротних  активів	тис.грн	121673,1	149967	+23%
3	Вартість оборотних (мобільних) активів	тис.грн	146977,2	199945	+36%
4	Дебіторська заборгованість	тис.грн	75448	127965	+69%
5	Власний капітал	тис.грн	204 816,7	274 272	+33%
6	Залучений кпітал	тис грн.	24 978,2	31 934	+27%
	Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів	тис грн.	0,12	0,11	-0.1
9	Вартість основних засобів: • Первісна • Залишкова	тис.грн	135 802,1	179339	+32%
			78 951,8	94789	+20%
11	Матеріаломісткість господарської діяльності	х	0,7	0,7	-
12	Трудомісткість господарської  діяльності	х	0,16	0,15	-0,01
14	Матеріаловіддача	х	1,4	1,4	-
15	Коефіцієнт співвідношення: • необоротних і оборотних  активів • оборотних і необоротних  активів	х	0,82	0,75	-0,07
			1,20	1,33	+ 0,13

 

 

 

Розрахунок  матеріаломісткості проводився на основі загальноприйнятих методик визначення.

Матеріаломісткість господарської діяльності – це відношення суми матеріальних витрат (робіт, послуг) до загальної суми витрат, пов’язаних з господарською діяльністю. Оберненим показником до матеріаломісткості є матеріаловіддача. 

 

Матеріаломісткість (2008р.) = 258896\ 366431 = 0,7

Матеріаломісткість (2007р.) = 177659,8\250619,3 = 0,7 

 

Трудомісткість  господарської діяльності – це відношення суми витрат на оплату праці та соціальні заходи до загальної суми витрат, пов’язаних з господарською діяльністю. 

 

Трудомісткість (2008р) = (40 807+ 15 343)\ 366 431 = 56 150\366 431 = 0,15

Трудомісткість (2007р) = (30 530,8 + 10 465,6)\ 250 619,3 = 40996,4\ = 0,16 

 

Коефіцієнт  співвідношення власних і залучених коштів є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства.

Якщо  значення цього показника 0,178, то це означає, що на кожну 1 грн власних коштів припадає 17,8 коп. позичених. Зростання цього показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про певне зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Матеріаловіддача - це відношення вартості продукту до матеріальних затрат. Вона показує, скільки виробляється продукції на одиницю затрат праці, втіленої в предметах праці. 

 

,  

 

де: Mv –  матеріаловіддача;

Vtp –  вартість товарної  продукції; 

Vmv –розмір матеріальних затрат 

 

Матеріаловіддача (2008р.) = 366431\258896 = 1.41

Матеріаловіддача (2007р.) = 250619,3\177659,8 = 1.41 

 

Коефіцієнт  співвідношення необоротних і оборотних активів характеризує співвідношення необоротних і оборотних активів.

К. (2008р.) = 149967\ 199945 = 0,75

К. (2007р.) = 121 673,1\ 146 977,2 = 0,82 

 

Розрахуємо  коефіцієнт автономії, який характеризує незалежність підприємства від позикових джерел. Визначається він як Власні засоби підприємства/ Загальна сума джерел фінансування.

К авт. Хбф = 274272\ 351220 = 0,78

Оптимальне  значення > 0,5

Як свідчать дані із таблиці, загальна вартість активів за останні три роки постійно збільшується і в 2008 році вона становить 351220 тис. грн., що на +29% більше, ніж в 2007 році. За вказаний період вартість необоротних активів збільшилась на +23% оборотних активів – на +36% розмір власного капіталу – на +33%,

Показник  матеріаломісткості лишається стабільним. Оберненим показником до матеріаломісткості є показник матеріаловіддачі, що збільшився за визначений період на 0,1 пункт.

Коефіцієнт  співвідношення необоротних та оборотних активів показує наступну тенденцію – на підприємстві зросла вартість необоротних активів та навпаки зменшилась оборотних.

Загалом помітно, що показники  фінансового стану  підприємства протягом аналізованого періоду є стабільними.

 
ВИСНОВКИ 

 

 

 

ПАТ „ХБФ”  займається виробничою діяльністю (кондитерські вироби), як з резидентам, так і нерезидентам України. На думку  фахівців, вироби підприємства відрізняються досить високою якістю, яка веде до високої собівартості. Це пов'язано зі значним рівнем фондоємності продукції, що виготовляється, яка з кожним роком зростає. Тому найголовніша задача для даного підприємства – зниження собівартості.

Основними шляхами зниження собівартості є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у  виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі  витрат виробництва  займає оплата праці  – 44,35 %. Тому актуальною є задача зниження трудоємності продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, зниження плинності  кадрів на підприємстві.

Зниження  трудоємності продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути  різними шляхами. Найбільш важливі з них – механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь-якої шкоди для виробництва. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу.

Матеріальні ресурси займають 40% в структурі витрат на виробництво продукції, спостерігається тенденція зменшення цих витрат з кожним роком. Це реалізується за допомогою застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів. Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини та матеріалів, які надходить від постачальників.

Скорочення  витрат по амортизації  основних виробничих фондів можна досягнути  шляхом кращого використання цих фондів, максимізації їх завантаження, а також списання з балансу непрацюючого, морально застарілого обладнання. Доцільно продати деяку кількість виробничих запасів.

Як і  в інших підприємств, в умовах кризи неплатежів у даного підприємства є нестача грошових коштів, проблеми зі збутом (великий обсяг готової продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості. З цими проблемами ПАТ „ХБФ” буде боротися за рахунок :