Економический анализ

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Апреля 2013 в 17:32, курсовая работа

Краткое описание

З метою закріплення і розширення теоретичних і практичних знань, придбання більш глибоких практичних навичок за фахом, була організована практика на ПАТ «Харківська бісквітна фабрика». У процесі проходження практики я вивчив діяльність підприємствата на підставі вивчення господарських договорів та бухгалтерської звітності, провів аналіз найважливіших показників діяльності підприємства.
Проходження практики дає змогу ознайомитися і оволодіти сучасними прийомами та методами оцінки ефективності діяльності підприємства та розробки обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення внутрішнього механізму його функціонування, а також набути навичок послідовного економічного аналізу основних розділів та показників господарської діяльності підприємства.

Содержание работы

ВСТУП
1 СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА, ХАРАКТЕР ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2 АНАЛІЗ ПЕРСОНАЛУ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
3 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА
4 АНАЛІЗ ОБІГОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА
5. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА
6. АНАЛІЗ ВИТРАТ ТА КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИТАНИХ ДЖЕРЕЛ 48

Содержимое работы - 1 файл

Word.docx

— 96.81 Кб (Скачать файл)

 
4 АНАЛІЗ ОБІГОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА 

 

 

 

Діяльність  суб’єктів господарювання щодо створення та реалізації продукції  здійснюється в процесі  поєднання основних виробничих фондів, обігових фондів та праці. Обігові кошти  підприємства прийнято визначати, як сукупність грошових коштів, авансованих в обігові виробничі фонди та фонди обігу. В фінансові діяльності підприємства обігові кошти відіграють дуже важливу роль, яка визначається їх прямим впливом на ряд показників фінансово-господарської діяльності підприємства.

Обіговий  капітал проходить  три стадії кругообігу: грошову, виробничу  та товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання та нагромадження необхідних виробничих запасів. Друга стадія характеризується використанням виробничих запасів, перенесенням вартості основних фондів, витратами на саму працю і завершується – випуском готової продукції. На третій стадія товарна форма вартості перетворюється на грошову.

Формування  обігових коштів підприємства має ґрунтуватися на таких основних принципах: самостійного розпорядження своїми обіговими коштами; визначення оптимальної потреби обігових коштів через їх нормування; використання раціональних джерел фінансування обігових коштів; контроль і аналіз ефективності використання обігових коштів з метою прискорення їх обертання.

Підприємства формують обігові кошти за рахунок власних і залучених фінансових ресурсів. До власних джерел фінансування обігових коштів належить статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, цільові фонди, нерозподілений прибуток, сталі пасиви тощо.

У період створення підприємства обігові кошти формуються за рахунок частки коштів його статутного (пайового, акціонерного) капіталу. У процесі експлуатації обігові кошти підприємства поповнюються за рахунок таких власних джерел фінансування як: нерозподілений прибуток, дотації, субсидії тощо, а також коштів, які можна прирівнювати до власних – цільове фінансування, сталі пасиви. Сталі пасиви – це залучені підприємством кошти, що формально йому не належать, але за прийнятою системою розрахунків постійно перебувають у розпорядженні підприємства. До сталих пасивів належать: перехідна заборгованість із заробітної плати, відрахувань у страхові фонди, до бюджету (у межах встановлених термінів їх сплати), забезпечення майбутніх витрат і платежів тощо.

У процесі  виробничо-господарської  діяльності підприємства виникає потреба в залученні додаткових фінансових ресурсів для фінансування його тимчасових витрат у зв’язку з сезонністю виробництва, збільшенням обсягу виробництва і реалізації продукції, розширенням її асортименту, зміною умов розрахунків із постачальниками і покупцями тощо. У таких випадках підприємство поповнює обігові кошти за рахунок залучених джерел фінансування, до яких належать короткотермінові кредити банків (строком до 1 року), комерційні кредити, інші види кредиторської заборгованості, в тому числі і оформлені виданими векселями.

Застосування  різних джерел фінансування обігових коштів впливає на швидкість їх обертання, на витрати підприємства та його фінансові результати.

Вихідні дані станом на 2008-2010 роки, що потрібні для  розрахунку оборотності  обігових коштів наведені в Таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Вихідні дані станом на 2008-2010 роки

Показник

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Виручка від реалізації продукції, тис. грн.

496529

580672

670177

Оборотні активи, тис. грн.:

На поч. року

На кін. року

На поч. року

На кін. року

На поч. року

На кін. року

 

Запаси

34406

54934

54934

59092

59092

57854

 

Дебіторська заборгованість

58545

53246

53246

61418

61418

107038

 

Грошові кошти та їх еквіваленти  в національній валюті

458

643

643

435

435

1016

Усього за розділом ІІ

129632

146977

146977

151850

151850

199945

Частка від всього обсягу %

58%

54%

54%

49%

49%

57%

БАЛАНС

221880

270216

270216

310245

310245

351220


 

 

 

Формули за якими будуть аналізуватися  оборотні активи представлені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Аналіз оборотних  активів:

Найменування

Формула

Коефіцієнт оборотності  всіх оборотних активів 

Виручка від реалізації / Середньорічна вартість оборотних  активів

Оборотність запасів

Виручка від реалізації / Середньорічна вартість запасів

Оборотність дебіторської заборгованості

Виручка від реалізації / Середньорічна вартість дебіторської заборгованості

Оборотність грошових коштів

Виручка від реалізації / Середньорічна вартість грошових коштів

Коефіцієнт завантаження 

обернений показник до коефіцієнту  оборотності

Тривалість одного обороту  в днях

кількості днів у розрахунковому періоді (рік – 360) / коефіцієнт оборотності за той самий час.

Рентабельність

прибуток підприємства / оборотні кошти


 

 

  

 

Значення  показників аналізу  оборотних активів  представлена в табл. 4.2

Таблиця 4.2 - Значення показників аналізу оборотних  активів

Найменування показника

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення (+ , -)

2009-2008 рр.

2010-2009 рр.

Коефіцієнт оборотності

3,83

3,95

4,41

0,12

0,46

Оборотність запасів

11,1

10,1

11,5

- 1

1,4

Оборотність дебіторської заборгованості

8,98

10,15

7,96

1,17

-2,19

Оборотність грошових коштів

901

1077

1275

168

198

Коефіцієнт завантаження  оборотних коштів

0,26

0,25

0,23

-0,01

-0,02

Тривалість одного обороту  в дн.

94

91

82

-3

-9

Рентабельність %

33%

22%

31%

-11

9


 

 

 

Отже, можна  зазначити, що оборотність  обігових активів  ефективна, як і його оборотність запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів. Коефіцієнт оборотності всіх оборотних активів  зменшується з  кожним роком, у 2009 році на 20,3 %, а у 2010 році ще на 3%. Це говорить про зниження об`єму  виробництва та виручки  від реалізації, і росту вартості оборотних активів. Такаж ситуація і з запасами на підприємстві, їх вартість росте швидше ніж виручка від реалізації. Оборотність дебіторської заборгованості у 2010 році зростає на 2,14 % відносно до 2009 року.

Як бачимо з таблиці, оборотність  оборотних коштів за роки прискорилась, а у 2010 році на 3 це привело до збільшення коефіцієнта оборотності  грошових коштів, у 2009 році на 23 %, а у 2010 році на 64,5 % відповідно. Це свідчить про ріст грошових коштів на підприємстві. Величину економічного ефекту, отриманого від зниження оборотності оборотних коштів, можна визначити, користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті. Так, якщо в минулому році для одержання однієї гривні виручки було витрачено 0,17 тис. грн. оборотних коштів, то у 2010 році тільки 0,18 тис. грн., тобто більше на 0,01тис. грн. на кожну гривню виручки.

Оборотність дебіторської заборгованості у 2010 році зросла на 2,14%, це говорить про те що фабрика  надає своїм споживачам товарні позики, тим самим зменшує свій фактичних прибуток.

Тривалість  одного обороту досить велика, наприклад у 2010 році 82 дня, тому потрібно зменшити цей показник. Зменшення цього показника приведе до збільшення кількості оборотів за рік, тим самим збільшить прибутки підприємства у декілька разів. Рентабельність оборотних коштів досить значна, виходячи з таблиці 4.2. Протягом трьох років оборотні кошти підприємства скорочуються. Треба збільшити кількість грошових коштів, що авансуються для створення оборотних виробничих фондів і фондів звернення, які б забезпечували безперервний кругообіг коштів.             

 Аналіз  оборотних коштів  важлива частина  діяльності підприємства. Саме від наявності цих коштів, їхнього складу та величини залежить результат діяльності підприємства. ПАТ „ХБФ” повинно вести облік основних засобів і слідкувати за змінами у їх структурі, позичкові кошти не повинні перебільшувати власні кошти.

 
5. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА 

 

 

 

Виробнича програма – це система  адресних завдань  з виробництва  й доставки продукції  споживачам згідно з  договорами поставки.

Завдання  аналізу виробничої програми: дослідження її економічної обґрунтованості та відповідності вимогам ринку; аналіз ринку продукції, виконання договорів поставки; оцінка рівня виконання завдань та динаміки випуску продукції за обсягом, номенклатурою, асортиментом; виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничих ресурсів; розроблення пропозицій щодо прийняття оптимальних управлінських рішень з формування виробничої програми.

Джерела, за якими аналізують показники виробничої програми – це річна фінансова звітність, бізнес-план, план по випуску продукціі на наступний звітний період, номенклатура та асортимент продукції.

Під брендом «Бісквіт-Шоколад» випускається більше 20-ти груп кондитерських виробів. До асортименту борошняних кондитерських виробів, виготовлених корпорація, входять печиво (цукрове, здобне, затяжне, вівсяне), крекер, галети, вафлі, вафельні трубочки, бісквіти, рулети, торти вафельні та шоколадно-вафельні, батончики шоколадно-горіхові, пироги пісочний, вафельні сендвічі. Асортимент цукристій групи складається з карамелі, глазурованих і неглазурованих цукерок, шоколаду, тортів, зефіру, ірису, мармеладу.

У 2009 році підприємства корпорації випустили 59,5 тис. т кондитерських виробів, що на 4% більше, ніж у 2008 році. У грошовому вираженні обсяг виробництва зріс на 20% і склав 683,4 млн. грн. Обсяг реалізації в 2009 році склав 684,6 млн. грн. Експорт зріс на 2% і склав 19,2 тис. т продукції. Компанія займає четверте місце в Україні за обсягами виробництва і реалізації продукції. Постачає кондитерські вироби більш, ніж у 20 країн світу, питома вага експорту за підсумками минулого року - близько 30%. Система менеджменту якості на підприємствах корпорації відповідає сучасному міжнародному стандарту ISO 9001-2008. На підприємствах компанії зайнято понад 3 000 чоловік.

Корпорація  «Бісквіт-Шоколад» відома, зокрема тим, що, будучи четвертим за обсягами виробником кондитерських  виробів в Україну, неодноразово виводила на національний ринок абсолютно нові масові продукти, задаючи йому нові напрями розвитку. Так, компанія першою вивела на внутрішній ринок такі вироби, як крекери, бісквіти і бісквітні рулети, вафельні трубочки, багатошарові вафлі, відливну карамель, цукерки з комбінованими начинками і ряд інших.

Щоб проаналізувати динаміку загального обсягу виробництва по фабриці, дані розмістимо в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1: Динаміка загального обсягу виробництва.

Показник

2008

2009

2010

Виручка від реалізації продукції, тис. грн.

670177

765421

860077

Собівартість, тис. грн.

366431

418469

475113


 

  

 

Дані  таблиці за 3 останніх роки свідчать про динаміку зростання виручки від реалізаціі прямопропорційно собівартості продукції. Причинами цьому може бути загальне підвищення цін на всі види товарів та послуг внаслідок інфляції, девальвації національної валюти, подорожчання загального рівня життя та господарської діяльності, подорожчання сировини та матеріалів.

 
6. АНАЛІЗ ВИТРАТ ТА КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 

 

 

 

В процесі  здійснення як основної, так і допоміжної діяльності, підприємство несе витрати, які воно включає в собівартість своєї продукції з метою відшкодувати, відновити джерела фінансування своєї діяльності в наступному виробничому циклі. Зниження собівартості продукції є найважливішим чинником розвитку економіки підприємства.

Основним  напрямком реформування системи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції  на ПАТ „ХБф” є запровадження такого методу обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, який дозволить найбільш точно розподілити непрямі витрати між видами продукції, що дасть змогу  визначити рівень рентабельності окремих видів продукції і за рахунок цього підвищити ефективність роботи підприємства.

Під собівартістю продукції, робіт і послуг розуміються виражені в грошовій формі витрати всіх видів ресурсів: основних фондів, сировини і матеріалів, палива і енергії, праці, використовуваних безпосередньо в процесі виготовлення продукції і виконання робіт, а також для збереження і поліпшення умов виробництва і його вдосконалення.

Информация о работе Економический анализ