Взаємозв’язок інфляції і безробіття, їх особливості в Україні

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЄВРОПЕЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ПОЛТАВСЬКА ФІЛІЯ

Кафедра економіки та менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Макроекономіка»

на тему: «Взаємозв’язок інфляції і безробіття, їх особливості в Україні»

Захищена на              Виконав студент 31-Б/К

«__________________»              Оначко Р.В

«___»______________2010р.              Залікова книжка № _______

Члени комісії

_____________ Томілін О.О

_____________ Гаврилова О.А              Науковий керівник:

_____________ Фріцберг М.В                доц. Гаврилова О.А

              Полтава 2010

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. 

Сутність і види інфляції та безробіття.............................................................5

1.1  Інфляція як економічна категорія її сутність та види ................................5

1.2 Форми і види зайнятості................................................................................11

1.3  Фактори формування і види безробіття......................................................13

РОЗДІЛ 2. 

Взаємозв’язок інфляції і безробіття, крива Філіпса.....................................19

2.1  Вплив інфляції на зайнятість населення......................................................19

2.2 Використання кривої Філіпса для аналізу взаємозв’язку інфляційних процесів та безробіття..........................................................................................20

2.3 Основні фактори та тенденції розвитку інфляції й безробіття в Україні в 2007-2010 роках....................................................................................................29

РОЗДІЛ 3.

Шляхи подолання безробіття та інфляції в Україні..................................37             

3.1      Соціально-економічні наслідки інфляції та  безробіття..........................37

3.2      Шляхи подолання інфляції в Україні........................................................40

3.3      Шляхи подолання безробіття в Україні....................................................42

ВИСНОВОК

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Інфляція є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б у другій половині XX ст. тією чи іншою мірою не зазнала б втрат від інфляції. Особливо негативно відбивається інфляція на всіх сторонах соціально-економічного життя в Україні. Інфляція являє собою одну з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, негативно впливаючи на всі сторони життя суспільства. Вона знецінює результати праці, знищує заощадження юридичних і фізичних осіб, перешкоджає довгостроковим інвестиціям і економічному зростанню. Висока інфляція руйнує грошову систему, провокує втечу національного капіталу за кордон, послаблює національну валюту, сприяє її витісненню у внутрішньому обігу іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету. Інфляція є найефективнішим засобом перерозподілу національного багатства - від бідніших верств суспільства до більш багатим, посилюючи тим самим його соціальне розшарування. Цінова нестабільність економічно та психологічно вимотує більшість людей, створює величезну соціальну напруженість у суспільстві.

Безробіття, так само як і інфляцію,  ми  розглядаємо  як явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто  як  результат певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде  показано далі, не всяке безробіття є порушенням  або  відхиленням  від норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах  ринкової економіки і в різні часи, то його можна  певною  мірою  також вважати своєрідною нормою.

Йдеться передусім про нестачу робочих місць та високу частку робочих місць з небезпечними умовами праці та низькими вимогами до якості робочої сили, що є результатом не лише низьких інвестицій, а насамперед нераціональної їхньої спрямованості, відсутності чіткої програми інвестиційної діяльності.

Трудові відносини постійно ускладнюються. Відбувається трансформація відносин, заснованих на протиставленні роботодавця та найманого робітника, на відокремленні виконавської праці від управлінської, у відносини, що ґрунтуються на спільному прийнятті відповідальності за розвиток справ на підприємстві, партнерстві, конструктивному співробітництві.

Все це говорить про велику важливість даної теми в процесі формування нашої держави.

Виходячи із сформульованої актуальності теми, визначимо об’єкт мету і завдання роботи.

Об’єктом дослідження даної роботи є особливості впливу інфляції на зайнятість населення в Україні.

Мета: на основі теоретичного матеріалу розглянути такі явища  як інфляція, і безробіття визначити їх причини, та соціально-економічні наслідки, проаналізувати існуючий стан цих факторів в сучасній Україні та розглянути шляхи подолання інфляції й безробіття в Україні. А також впливу інфляції на безробіття. Зробити висновки.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

1. Дослідження суті та причини інфляції, факторів впливу на інфляційні процеси, а також види інфляції;

2. Аналізування сучасного стану інфляційних процесів в Україні;

3. Вивчення поняття зайнятості, її сутності, видів,

4. Висвітлення  проблеми безробіття та його видів

5. Дослідження впливу інфляції на безробіття.

6. Запропонувати шляхи подолання інфляції та безробіття в Україні

Інформаційною базою для написання роботи послужили: навчальна, наукова, методична література з даного питання, законодавчі акти; статистичні довідники проблемні статті у федеральних засобах масової інформації, електронні ресурси віддаленого доступу.

РОЗДІЛ 1.

СУТЬ І ВИДИ ІНФЛЯЦІЇ ТА БЕЗРОБІТТЯ

1.1Інфляція як економічна категорія її сутність та види

Хотілося б, для початку, дати визначення терміну «інфляція». Кожен науковець, дослідник прагне дати своє власне тлумачення того чи іншого поняття. Але зазвичай всі вони дуже схожі.

Термін інфляція (від латинського inflatio — вздуття) вперше став уживатися в Північній Америці в період громадянської війни 1861—1865 рр. і позначав процес розбухання паперово-грошового обігу. У XIX в. цей термін уживався також в Англії і Франції. Широке розповсюдження в економічній літературі поняття інфляція одержало в XX в. після першої світової війни, а в радянській економічній літературі — з середини 20-х рр.[5]

Найзагальніше, традиційне визначення інфляції — переповнювання каналів обігу грошовою масою понад потреби товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці і відповідно зростання товарних цін.

У світі майже немає країн, де б у другій половині XX cт. не існувала інфляція. Вона ніби прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, – циклічним кризам. Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843 – 1853 рр.); США – в період війни за незалежність 1775 – 1783 рр. і громадянської війни 1861 – 1865 рр. Англії – під час війни з Наполеоном на початку XIX в.. Франції – в період Французької революції 1789 – 1791 рр. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів. Наведені історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце і в минулому.

Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і не грошових чинників. Отже, сучасна інфляція випробовує вплив багатьох чинників.[6]

Інфляція породжена диспропорціями в різних сферах ринкового господарства країни, до сих пір нерозкрита в повній мірі. Інфляція – найважніша проблема сучасного розвитку економіки, тому вона насамперед потребує уточнення як соціально-економічне поняття. У наш час інфляція - одна з самих хворобливих і небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову і економічну систему загалом.  Інфляція означає не тільки зниження купівельної здатності грошей, вона підриває можливості господарського регулювання в цілому.

Не зважаючи на те, що інфляція в різних країнах розуміється вченими по-різному, її слід розглядати як:

-         порушення дії законів грошового обігу, що викликає розлад державної кредитно-грошової системи;

-         відкрите або приховане зростання цін;

-         натуралізація процесів обміну (бартерний обмін);

-         зниження життєвого рівня населення.

Розкриття поняття інфляції, як переповнення каналів паперово-грошового обігу виступає односторонньою та не розкриває всіх причин її виникнення. Таким чином, інфляція – багатоплановий феномен, що вбирає в себе виробничий, грошовий та репродуктивний аспекти.

Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних замовлень (наприклад, військових), збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) внаслідок, наприклад, узгоджених дій профспілок. Внаслідок цього виникає надлишок грошей по відношенню до кількості товарів, підвищуються ціни. Таким чином надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.

Традиційно зміни в рівні цін пояснюються зайвим сукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей зайвий попит збільшенням реального обсягу продукції, бо всі існуючі ресурси уже повністю використані. Тому цей зайвий попит призводить до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції і викликає інфляцію попиту. Суть інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: "Надто багато грошей полює за надто малою кількістю товарів".

Інфляція пропозиції - зростання цін внаслідок збільшення витрат виробництва чи зменшення сукупної пропозиції. Причинами збільшення витрат можуть бути огополiстична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави, зростання цін на сировину, дії профспілок, що вимагають підвищення заробітної плати і т. і. Вона може також з’явитися в результаті зміни структури пропозиції на ринку.[7]

Теорія інфляції, зумовленої зростанням витрат, пояснює зростання цін такими чинниками, що приводять до збільшення витрат на одиницю продукції. Витрати на одиницю продукції - це середні витрати при наданому обсязі виробництва. Такі витрати можна одержати, поділивши загальні витрати на ресурси на кількість виготовленої продукції:

Загальні витрати

Загальні витрати на одиницю продукції =

Кількість одиниць продукції

Підвищення витрат на одиницю продукції в економіці скорочує прибуток і обсяг продукції, що фірми готові запропонувати при існуючому рівні цін. В наслідок зменшується пропозиція товарів і послуг в масштабі всієї економіки. Це зменшення пропозиції, в свою чергу, підвищує рівень цін. Отже, по цій схемі витрати, а не попит роздувають ціни, як це діється при інфляції попиту.

На практиці нелегко відрізнити один тип інфляції від іншого, всі вони тісно пов'язані і постійно взаємодіють і, наприклад, зростання зарплати може виглядати і як інфляція попиту і як інфляція витрат.

Необхідно також визначити, що в жодній з економічно розвинутих країн не спостерігалася в другої половині ХХ сторіччя повна зайнятість, вільний ринок чи ж стабільність цін. Ціни по ряду причин в цей час зростали постійно і навіть в періоду застою виробництва. Таке явище називається стагфляцією - інфляційним зростанням цін в умовах стагнації - застою виробництва, економічної кризи.

Факторні форми.

За факторними формами інфляції, теорія грошей розрізняє багато її видів, серед яких ключове місце належить інфляції попиту й iнфляцiї витрат:

інфляцію попиту, (рис. 1) – викликає надлишок грошей, доходів й попиту. Вона спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, підносячи ціни, щоб зрівноважити пропозицію i попит.

Покупці конкурують за обмежену пропозицію товарів, що призводить до зростання цін. У разі збільшення сукупного попиту рівень цін не зміниться, бо буде відповідно зростати й обсяг виробництва, тобто інфляція поки що буде відсутня. Це пояснюється тим, що існує велика кількість не залучених у виробництво трудових i матеріальних ресурсів, якi ще можна залучити за існуючих на них цін.[8]

Поступово зростання попиту підштовхує розвиток сукупної пропозиції. Для цього стану економіки притаманне повніше використання ресурсів, а тому їх запаси поступово скорочуються i вони стають дорожчими. Починається зростання цін, тобто інфляція. Інфляцію, що виникає таким чином, називають «передчасною», тому що вона починається до появи повної зайнятості i повного використання виробничих потужностей у країни.