Валютний ринок

     Така  девальвація носить назву конкурентної девальвації, основною ідеєю якої є  зниження вартості національної грошової одиниці: у той час як ціна товару в національній валюті залишається незмінною, в іноземній валюті – вона падає.

     У 2009 році девальвація валют у більшості  країн була набагато меншою порівняно  із 2008 роком та носила помірний характер. В окремих країнах Східної Європи у 2009 році вже спостерігалась ревальвація національної валюти, а у І кварталі 2010 року – девальвація, яка майже перекрила підсумкове укріплення попереднього року.

     У I кварталі гривня демонструвала тенденцію до укріплення і відносно євро (ревальвація офіційного курсу гривні до євро на 6,68 відсотка – з  
11,4489 грн./євро на кінець 2009 року до 10,6845 грн./євро на кінець березня 2010 року), що в основному було спричинено значним подорожчанням долара США відносно євро на міжнародних валютних ринках (долар ревальвував на 5,62 відсотка – з 1,4331 дол. США/євро на кінець 2009 року до 1,3525 дол. США/євро на кінець березня 2010 року) та посилено ревальвацією офіційного курсу гривні до долара США.

     Масштаби  девальвації в Україні, як і в  інших країнах, за період  
2008-2009 років були значними. Однак, для того, щоб забезпечити конкурентні переваги, девальвація повинна була компенсувати те прискорене укріплення валюти, яке відбувалось у попередні роки та створювало дисбаланси та неконкурентоспроможність. Українська девальвація 2008-2009 років просто повернула курс на рівень березня-квітня 2005 року, коли більшість експертів свідчили не на користь укріплення. На сьогодні РЕОК ревальвує під впливом інфляції, тим самим знижуючи конкурентоспроможність національних виробників.

     На  готівковому сегменті валютного  ринку у I кварталі відповідно до тенденцій на міжбанку також спостерігались ревальваційні коливання – гривня відносно готівкового долара США та готівкового євро (середньозважений курс продажу) ревальвувала на 0,35 відсотка до 7,98грн./дол. США та на  7,61 відсотка до 10,85 грн./євро відповідно.

     У порівнянні з I кварталом  2009 року обсяги пропозиції іноземної валюти з боку населення відчутно зросли (на 24,1 відсотка), а обсяги попиту на неї залишились майже незмінними (зменшились на 2,7 відсотка). Така ситуація є відображенням обмеженості доходів населення та використання у зв’язку з цим частини накопичених раніше валютних заощаджень на споживання. Це призвело до скорочення від’ємного сальдо продажу-купівлі населенням іноземної валюти на 28 відсотків  (з 2,6 млрд. дол. США у січні-березні 2009 року до 1,8 млрд. дол. США у січні-березні 2010 року).

       Протягом перших трьох місяців  поточного року від’ємне сальдо на готівковому ринку перманентно зменшувалось – у січні воно становило 834,4 млн. дол. США, у лютому – 711 млн. дол. США, у березні – 302,1 млн. дол. США. Це пояснюється загальною стабілізацією ситуації на валютному ринку та відповідним зниженням негативних очікувань населення стосовно різких коливань курсу гривні.

     У січні-лютому Національним банком було проведено 10 валютних аукціонів для задоволення потреб клієнтів банків – фізичних осіб з метою погашення ними заборгованості за банківськими кредитами в іноземній валюті, на яких було продано 65,6 млн. дол. США, 0,24 млн. євро та  
2,4 млн. швейцарських франків (у відповідному періоді 2009 року було проведено 8 цільових валютних аукціонів, на яких було продано  
582,4 млн. дол. США). У березні регулятор не проводив валютних аукціонів для задоволення потреб клієнтів банків – фізичних осіб (у березні 2009 року відбулось 6 аукціонів, де було продано 254,5 млн. дол. США та 1,81 млн. євро).

     Міжнародні  резерви у січні-березні зменшились на 1,4 млрд. дол. США та на кінець березня становили 25,1 млрд. дол. США. Крім від’ємних інтервенцій, на зниження рівня резервів вплинула курсова переоцінка, зумовлена значним укріпленням долара США на міжнародних валютних ринках, та своєчасне здійснення виплат за зовнішнім державним боргом. 
 

     Рис. 2.2.1. Операції (ліва шкала) та курс гривні до долара США на готівковому валютному ринку (права шкала)

     Рис. 2.2.2. Динаміка міжнародних резервів у 2008 – березні 2010 року 

     Міжнародні  резерви країн у 2009 році змінювались  різноспрямовано. У Китаї, не дивлячись на активне фінансування внутрішніх та зовнішніх інвестицій, міжнародні резерви зросли у 2009 році на 23,3 відсотка до  
2,4 трлн. дол. США. На кінець 2009 року в США резерви зросли на 74 відсотки (135 млрд. дол. США), в Єврозоні – на 24 відсотки, у тому числі Великобританія збільшила їх на 36,7 відсотка (до 66,96 млрд. дол. США), Німеччина – на 27 відсотків (до 189,2 млрд. дол. США), Франція – на  
25 відсотків (до 138,9 млрд. дол. США).

     В країнах СНД у 2009 році міжнародні резерви зберегли та дещо наростили: Казахстан – на 0,5 відсотка (до 26 млрд. дол. США) та Росія – на  
3,2 відсотка (до 440,6 млрд. дол. США). Україна зменшила резерви – на  
16 відсотків до 26,5 млрд. дол. США, Азербайджан – на 16,7 відсотка до  
5,3 млрд. дол. США.

     Розглянемо  рівень офіційних резервів країн  світу(на кінець періоду) в дол.США 

     Табл. 2.2.2

     Рівень офіційних резервів країн світу(на кінець періоду) в дол.США

     Згідно  з постановою Національного банку  від 30.04.2009 № 264 "Про внесення зміни  до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют  та курсу банківських металів" значення офіційного курсу гривні до долара США встановлюється на рівні курсу, що визначається як середньозважений курс продавців та покупців на міжбанку, який сформувався за попередній робочий день, з можливістю відхилення +/- 2 відсотки.  
 

     2.3 Проблеми функціонування валютного ринку 

     Проблеми  грошового та валютного ринків починають проявлятись в повній мірі. Опубліковані звіти НБУ по грошовому і валютному ринках не обнадіюють. Депозити в січні скоротилися на 18,3 млрд. грн., або 5,1%. Груднева стабілізація депозитів пояснювалася переоцінкою валютних депозитів, які скоротилися в доларовому вираженні на 1%, але виросли в перерахунку в гривну на 13,2%. Вже в січні негатив виявився повною мірою: депозити населення скоротилися в гривні (на 3 млрд.) і в інвалюті (на 4,9 млрд. грн.), підприємства скоротили гривневі депозити на 11,9 млрд. грн., і наростили валютні на 1,4 млрд. грн.

     Заморожування кредитування скоротило кредитний  портфель банків на 11,4 млрд. грн., що не перекриває скорочення депозитів. Монетарна  база також скоротилася до 180 млрд. грн., що могло б дозволити НБУ ослабити монетарну політику, залишившись в закладеному в меморандумі з МВФ коридорі 192 млрд. грн. на кінець 1 кварталу.

     Проте дефіцит бюджету, який чреватий вливанням  більше 30 млрд. грн., і незбалансованість  валютного ринку нівелюють позитив  від скорочення монетарної бази. Експерти прогнозують продовження стримуючої монетарної політики, яка негативно впливає на здатність банків обслуговувати свої борги.

     Негативне сальдо по операціях з готівковою валютою в січні склало 570 млн. дол., резерви НБУ до кінця місяця впали до 28,8 млрд. дол. Із-за невизначеності по наступному траншу МВФ і необхідності продажу Нафтогазу валюти для погашення боргу, Нацбанку доведеться скоротити інтервенції - в 1 кварталі 2009 року регулювальник може виділити на них менше 2 млрд. дол. або менше 50 млн. дол. в день.

     НБУ відновив довгострокове рефінансування банків після місячної перерви і 6 лютого надав 3 млрд. грн. кредитів, що дозволило збільшити ліквідність  банків і понизити ставки на кредитному міжбанку з 50% і вище до 30%. Ослабання дефіциту гривневої ліквідності в системі повинне привести до зростання долара.

      Ключовим  елементом зовнішньоекономічного  механізму є валютна політика, яка являє собою сукупність заходів  держави та центрального банку у  сфері валютних відносин (валютні обмеження, регулювання валютних курсів, імпортні депозити) з метою впливу на платіжний баланс, валютний курс та конкурентоздатність національного виробництва.

      Крім  зазначених загальних завдань, українська держава має вирішувати в галузі валютних відносин і ряд специфічних проблем, що випливають із конкретно-історичної ситуації, яка склалася сьогодні: