Валютний ринок

     Особливістю механізму правового регулювання  валютних, відносин, як специфічного різновиду  фінансових є їх особлива владно-майнова природа, яка визначається розробленою державою моделлю функціонування національного валютного ринку України, формами участі резидентів в іноземних та міжнародних валютних ринках, участь в яких дозволяється законодавством України.

     Правовий  режим валютних відносин в Україні можна визначити як режим валютних обмежень. Сутність такого режиму полягає в законодавчій або адміністративній забороні, лімітуванні або регламентації операцій з валютою або валютними цінностями. Введення валютних обмежень може диктуватися економічними або політичними причинам.

     Валютні обмеження полягають у дорученні керувати валютними операціями Національному банку, ліцензування валютних операцій, можливості блокування валютних рахунків; до недавнього часу вимозі обов'язкового продажу половини валютного виторгу експортерів Національному банку.

     Одним з важливих валютних обмежень є заборона обігу i використання іноземних валют як платіжного засобу.

     Таким чином, законодавство України встановлює загальний дозвіл ведення валютних операцій, але в суворо обмеженому порядку i при забороні здійснення певних дій. Згідно з вказаним загальним дозволом кожний конкретний суб'єкт має право бути власником валютних цінностей з усіма повноваженнями, що з цього випливають, - володіння, користування. розпорядження валютними цінностями. Але при загальному дозволі існують певні обмеження:

• регулювання переказів та платежів за кордон, вивозу капіталу. репатріації прибутків, золота, грошових знаків та цінних паперів;
• обмеження вільної купівлі та продажу іноземної валюті та введення обов'язкового продажу державі іноземної валюти в обмін на національну валюту за офіційним курсом (зараз це в Україні скасовано), але не законодавчім органом, а Національним банком;
• зосередження валютних операцій в центральних або спеціально уповноважених банках;
• контроль за створенням та ліквідацією авуарів резидентів в країні (авуари - це кошти, що належать резидентам або нерезидентам i знаходяться в іноземних банках);
• контроль за створенням та ліквідацією авуарів нерезидентів - учасників валютних операцій в країні:
• контроль за інвестуванням нерезидентів в економіку України та резидентів в економіку інших країн;
• здійснення декларування, попереднього дозволу, контролю або заборони в здійсненні окремих видів валютних операцій.

     Наведені  вище валютні обмеження можуть виступати i в інших формах.

     Основою правового регулювання валютних відносин є валютно-правові норми. Водночас ці норми мають характерні для всіх фінансово-правових норм оцінки - державно-владний характер, імперативність i категоричність приписів. Це прямо випливає з валютної політики держави.

     Правові відносини, що випливають з валютних операцій, характеризуються особливим  складом суб’єктів, їх правами i обов'язками, а також об'єктом - валютними цінностями.

     Декрет  Кабінету Міністрів України "Про  систему валютного регулювання i валютного контролю" до валютних цінностей відносить як валюту України, так i іноземну валюту; при цьому під іноземною валютою слід розуміти:

• іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в o6iry та є законними платіжними засобами на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з o6iry або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти у грошових одиницях іноземних держав i міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;
• платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи, виражені в іноземній валюті або монетарних металах);
• монетарні метали - золото i метали ірідієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових i побутових виробів з цих металів i брухту цих металів.

     Учасниками  валютних правовідносин виступають уповноважені банки,

резиденти, нерезиденти, які здійснюють валютні  операції, суспільно-територіальні  утворення, колективні суб’єкти, індивідуальні  суб'єкти.

     Уповноважений банк - це будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території  України, що має ліцензію Національного  банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів. Ліцензію на здійснення валютних операцій мають не всі банки, зареєстровані в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж i фінансово-кредитних установ, а лише ті, яким ліцензія надана в спеціальному порядку. За порушення валютних правил Національній банк України може позбавити ці банки ліцензії.

     В здійсненні валютної роботи бере участь широке коло державних органів загальної  та спеціальної компетенції.

     Верховна  Рада України, крім законодавчих функцій, затверджує визначений Кабінетом Міністрів  України ліміт зовнішнього державного боргу. Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком України складає платіжний баланс України, забезпечує виконання бюджетної i податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей. Крім того, він забезпечує формування i розпоряджається Державним валютним фондом.

     В сфері валютного регулювання  широкими повноваженнями наділений  Національний банк України. На нього  покладено здійснення валютної політики, виходячи з принципів загальної  економічної політики України. Національний банк контролює дотримання ліміту зовнішнього державного боргу i визначає при необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті банкам-нерезидентам. Національний банк наділений в межах, встановлених валютним законодавством, нормотворчими повноваженнями в галузі здійснення операції на валютному ринку України; його акти є обов'язковими для всіх юридичних i фізичних осіб i вступають в силу в строк, встановлений Національним банком.

     До  компетенції Національного банку  належить накопичення, зберігання i використання резервів валютних цінностей для здійснення державної валютної політики, встановлення способів визначення i використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях. Національний банк контролює своєчасне надання звітів i документації про валютні операції за встановленими ним єдиними формами i публікує звіти про власні операції уповноважених банків.

     2.2 Сучасний стан  валютного ринку

     Протягом  січня-березня 2010 року на валютному  ринку відбувалось поступове  вирівнювання балансу між попитом  на іноземну валюту та її пропозицією.

     Загалом протягом січня-лютого на міжбанку попит  на іноземну валюту превалював, але  при цьому спостерігалась тенденція до його поступового зменшення. У березні розвиток подій на валютному ринку охарактеризувався стійким перевищенням пропозиції іноземної валюти над попитом на неї.

     Як  наслідок, в цілому у І кварталі гривня продемонструвала ревальваційні тенденції, причому, якщо у січні на валютному ринку мала місце девальвація, то у лютому відбулась ревальвація з її посиленням у березні.

     Передумовами  формування ревальваційних тенденцій  на валютному ринку стали:

• збільшення притоку за експортними операціями, особливо з боку металургійної галузі, через поступове покращення зовнішньоекономічного середовища;
• зростання активності іноземних інвесторів, які скуповували вітчизняні акції та державні облігації. За даними Національного банку вкладення нерезидентів в ОВДП у березні збільшились з 1038 до 2319 млн. грн.;
• зменшення у березні обсягу переказів іноземної валюти на користь нерезидентів.

       У цілому за січень-лютий поточний  рахунок платіжного балансу було  сформовано з додатним сальдо  у розмірі 192 млн. дол. США (у відповідному періоді 2009 року дефіцит поточного рахунку становив 262 млн. дол. США), чому сприяло різке скорочення від’ємного сальдо торгівлі товарами та послугами (до 38 млн. дол. США проти 323 млн. дол. США за січень-лютий 2009 року) та від’ємного сальдо за доходами (до 176 млн. дол. США проти 348 млн. дол. США за січень-лютий 2009 року).

     Від’ємне  сальдо за фінансовим рахунком за січень-лютий  становило 1,9 млрд. дол. США, що в 1,9 раза менше, ніж за відповідний період 2009 року (3,7 млрд. дол. США).

     Збереження  дефіциту в 2010 році зумовлено низькими обсягами притоку прямих іноземних  інвестицій, лише частковим покриттям  виплат за борговими зобов'язаннями приватного сектору новими залученнями  та продовженням приросту готівкової валюти поза банківським сектором.

     Таким чином, починаючи з останніх днів лютого, Національний банк отримав  можливість здійснення інтервенцій  з купівлі іноземної валюти та збільшення рівня міжнародних резервів.

     У березні Національний банк планомірно проводив інтервенції з купівлі валюти, що дало сигнал ринку про підтримку з боку Національного банку стабільності на валютному ринку.

       Як наслідок, у березні сальдо  інтервенцій вперше з серпня 2008 року стало додатним – майже  1 млрд. дол. США.За перші два місяці 2010 року сальдо інтервенцій Національного банку зберігалося від’ємним – 1,6 млрд. дол. США.

     При цьому у першій половині кожного  місяця Національний банк задовольняв  попит на іноземну валюту з боку НАК “Нафтогаз України” для своєчасного  розрахунку компанії за імпортований природний газ, що сприяло забезпеченню прогнозованої динаміки обмінного курсу гривні.

       Правлінням Національного банку  було прийнято постанову №18 “Про  участь Національного банку України  на міжбанківському валютному  ринку України в І кварталі 2010 році”, відповідно до якої Національним банком у I кварталі 2010 року було заплановано здійснення валютних інтервенцій у формі:

• валютних аукціонів, спрямованих на підтримку платежів фізичних осіб за їх кредитними зобов’язаннями в іноземній валюті (у середу – у доларах США, у п’ятницю – в євро та швейцарських франках), – відповідно до повідомлень Національного банку;
• валютних інтервенцій за єдиним курсом і валютних аукціонів для згладжування надмірних коливань обмінного курсу гривні – відповідно до ситуації на валютному ринку;
• адресної інтервенції – у разі виникнення нагальних потреб загальнодержавного значення за окремою постановою Правління Національного банку.

     У I кварталі середньозважений курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку ревальвував на 0,92 відсотка з 7,9921 грн./дол. США на кінець 2009 року до 7,9183 грн./дол. США на кінець березня 2010 року (протягом кварталу курс коливався в межах від 7,9133 грн./дол. США до 8,0634 грн./дол. США).

     Офіційний курс гривні до долара США у I кварталі ревальвував на 0,75 відсотка з 7,985 грн./дол. США на кінець 2009 року до 7,925 грн./дол. США на кінець березня 2010 року.

     Протягом  січня-березня офіційний курс знаходився у межах встановленого діапазону  можливого 2-х відсоткового відхилення від міжбанківського курсу, при цьому офіційний курс практично співпадав з ринковим значенням.

     У 2008 році зниження валютних курсів країн  світу було пов’язано із суттєвим відтоком капіталу з ринків. У попередні, передкризові роки економіки Східної  Європи та країн СНД мали в середньому темпи росту на рівні 10 відсотків на рік саме за рахунок притоку капіталу із Європи та США.

     В умовах глобального кредитного звуження та на тлі зниження експортних цін  на світових ринках притік змінився відтоком капіталу: усі країни постали перед  однаковими проблемами – нестійкість банківського сектору, зниження надійності оцінок емітентів, падіння на ринках боргових зобов’язань. 

     Розглянемо  курси та зміни валют  відносно долара США у 2008- I кварталі 2010року.

     Табл. 2.2.1