Управління конфліктами у промисловому підприємстві

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Менеджмент організацій»

на  тему:

Управління конфліктами у промисловому підприємстві

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

Вступ

1. Природа виникнення конфліктів на промисловому підприємстві.
1. Конфлікти в організації та їх класифікація.
2. Об’єктивні та суб’єктивні складові конфлікту.
3. Учасники конфлікту.
4. Роль керівника в процесі управлінні конфліктами.

Узагальнення до 1 розділу 

 

2. Аналіз причин та рушійних сил виникнення конфліктів.
1. Причини виникнення  конфліктів.
2. Рушійні сили,  фактори розвитку конфліктів та межі їх поширення.
3. Функціональна спрямованість конфліктів на промисловому підприємстві.
4. Поведінка, що спонукає до виникнення конфліктів

Узагальнення до 2 розділу 

 

3. Шляхи вдосконалення між особових стосунків на промисловому підприємстві.
1. Способи розв’язання конфліктів.
2. Особливості діяльності керівника в управлінні та запобіганні конфліктів.
3. Переговори, як метод вирішення конфліктів.
4. Рекомендації безконфліктного спілкування, результативного завершення в процесі переговорів

Узагальнення до 3 розділу

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

 

 

 

Вступ

Найважче  у суперечці – не стільки захищати свою точку зору, скільки мати про  неї чітке уявлення.

                               Андре Моруа

 

У процесі реалізації завдань  організації найчастіше виникають  ситуації, коли інтереси працівників  або посадових осіб не збігаються. Це може призводити до конфліктів, що є насамперед наслідком невідповідності структури організації та поділу праці, а також і роз’єднаності людей з різноманітними ціннісними уявленнями. Практично всім соціальним системам властиві конфлікти. Вони характеризуються розбіжністю інтересів і ліній поведінки як окремих особистостей, так і груп осіб.

При обговоренні конфлікту  чимало бізнесменів і політичних лідерів намагаються звести проблему управління до уникнення або пом’якшення  конфлікту. Він розглядається як сигнал негаразду і необхідності пошуку винного – щоб не повторити помилку знову. Далеко не завжди конфлікт настільки не зрозумілий і не підлягає керуванню, що порушує процес комунікацій і узгодженості в роботі. Потенційні позитивні можливості конфлікту великі. Лише пройшовши через конфлікт, колектив може стати єдиним суспільним організмом. Позитивний конфлікт сприяє як підвищенню ефективності праці колективу в цілому, так і визначенню компетентності окремих його представників. Це підтверджується численними експериментальними дослідженнями - конфлікт може впливати на побудову загальної платформи, розробку і прийняття рішень, зміцнення морально-етичного аспекту взаємовідносин. Без певного розуміння того, що можуть існувати різні точки зору на одну проблему, будь-які загальні розмови є безглузді, а стосунки - поверхневі. Життя без конфліктів сумне й непродуктивне.

Довгий час у працях з управління вчені дотримувались  думки, що організація повинна функціонувати  як добре змащений механізм, і саме тому конфлікти в організаціях розглядались як негативні явища. Нині теоретики управління зазначають, що повна відсутність конфлікту не лише небажана, а й неможлива.

Сучасна організація  має гармонічно інтегрувати усі  види діяльності, залишаючись динамічною, що адекватно реагує на зміни як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі. Така діяльність неможлива без розв’язання конфліктів.

Об’єктом  дослідження обрано акціонерне товариство «Коломия - Хліб».

Акціонерне товариство «Коломия - Хліб» є колективною формою власності, знаходиться за адресою: вул. Пекарська,26.

Метою дослідження є розробка та обґрунтування  заходів, щодо підвищення культурного  рівня, запобігання виникнення конфліктів  на підприємстві харчової промисловості  – АТ «Коломия - Хліб».

Відповідно сформульованій меті курсової роботи передбачається виконання наступних завдань:

• вивчити теоретичні основи можливих конфліктних ситуацій підприємства;
• надати загальну характеристику діяльності обраного підприємства харчової промисловості;
• провести аналіз досліджуваної проблеми на промисловому  підприємстві АТ «Коломия - Хліб»;
• розробити та обґрунтувати заходи щодо підвищення культурного рівня підприємства АТ «Коломия - Хліб»;
• розробити конкретні пропозиції для запобігання конфліктів на промисловому  підприємстві АТ «Коломия - Хліб».

Ринок хлібопродуктів характеризується найбільш тісною взаємодією попиту і  пропозиції. Пропозиція хлібних товарів  є під впливом таких чинників, як зміна суспільних потреб, попиту населення і прискорення НТП. Крім того, в умовах все більшого насичення ринку різноманітними продовольчими товарами, зростають вимоги споживачів до їхнього асортименту і якості; посилюється об`єктивна необхідність більш повного задоволення попиту не населення взагалі, а конкретних соціально-економічних груп споживачів, має використовуватися маркетинговий принцип сегментації ринку. І тоді пропозиція буде строго орієнтована на відповідність соціально-економічним, національним, віковим, психологічним і ін. характеристикам визначеного контингенту споживачів.

 

Історична довідка АТ «Коломия - Хліб».

 Коломийський хлібозавод  по випуску формового хліба  та хлібобулочних виробів став  до ладу у квітні 1930 року. Пізніше  перейменовано в хлібокомбінат.  В 1974 році став Булочно - кондитерським  комбінатом. 27 червня 1996 року. Дочірнє підприємство АТ «Коломия - хліб» «Булочно-кондитерський   комбінат»   перейшло з державної форми власності на колективну.

Під час вводу в експлуатацію підприємство було обладнане трьома печами, однією піччю Вернера і  Порлейдера потужністю 20 тонн за добу хлібобулочних виробів. Пізніше було прибудовано цех, в якому випікалось біля 1,2 тон /добу печива масових сортів.

В 1964 році почалось будівництво  чотириповерхового корпусу з  картонажним, кондитерським цехами та складом безтарного зберігання борошна. Проводилась стрімкими темпами механізація і автоматизація процесів. Полегшенням праці став перехід з вугілля на природний газ.

В 1975 році була пущена лінія  по виробництву тістечок «Еклер»  до 7200 штук за зміну.

В 1979 році комбінат виробляв 40 найменувань продукції. На сучасному етапі асортимент продукції налічує близько 80 видів.

На комбінаті постійно впроваджуються заходи, спрямовані на    вдосконалення організації та нормування праці, покращення умов праці, усунення випадків травматизму. Розробляються заходи, спрямовані на скорочення частки ручної праці, на підвищення продуктивності праці, збільшення випуску товарної продукції та зростання прибутку.

Значною подією початку 1998 року для комбінату стало введення в експлуатацію нового кондитерського цеху, який обладнано устаткуванням, що відповідає сучасним вимогам механізації і автоматизації.

В ринкових умовах  колектив комбінату намагається забезпечити  виробництво високоякісної продукції  та її реалізацію в умовах конкуренції. З цією метою проводиться постійна робота над асортиментом продукції та розробкою нових видів виробів.

Платоспроможність є найважливішою  рисою й особливою властивістю  попиту споживачів. Але в той же час попит на хлібопродукти - це і  сукупність цілком визначених вимог  до конкретних хлібопродуктів із відомими функціонально-споживчими і естетичними властивостями.

Натурально-речовинні характеристики попиту продукції АТ «Коломия - Хліб» конкретизуються у вигляді споживчих оцінок асортименту і якості     хлібопродуктів , що надходять на ринок. Споживчі    оцінки    асортименту    і    якості  хлібопродуктів - це об'єктивне вираження підбадьорливого, нейтрального або негативного відношення покупців до даного виробу або його окремих функціональних і естетичних властивостей. У споживчих оцінках знаходить вираження ступінь відповідності хлібобулочних виробів, що надходять у продаж, сучасним уявленням різноманітних груп покупців про необхідність, доступності по ціні, смаку і подібним вимогам до складу пропозиції на ці вироби. Споживчі оцінки виявляються як у формі прямої преваги - через акт придбання або, навпаки, відмови від покупки конкретного виробу, так і у формі суджень про переваги того чи іншого виробу перед аналогічними йому по призначенню, або про дефекти, що знижують споживчу цінність, корисність хлібного товару. Вивчення споживчих оцінок є головною частиною маркетингового дослідження споживачів. При вивченні споживчих оцінок хлібобулочних і кондитерських виробів варто враховувати відносність цих оцінок, тому що вони виявляються через порівняння даного продукту з іншими, а їхнє конкретне утримання знаходиться в прямої залежності від складу пропозиції хлібопродуктів відповідного виду. Тобто, споживач хлібобулочних виробів, як правило, порівнює лише з вже існуючим товаром, не висловлюючи припущень і побажань у порівнянні, з гіпотетично ідеальним товаром.

 У цілому можна відзначити, що у формуванні попиту на  хлібобулочні вироби АТ «Коломия - Хліб» беруть участь чотири елементи: конкретна потреба (задача маркетингу визначити, а іноді і створити її); платоспроможність споживачів, що залежить від загальної економічної ситуації і рівня прибутку населення; ціна  (маркетинг має величезну кількість інструментів регулювання ринкової ціни)  і пропозиція, обсяг, асортимент і якість якого залежить і самого виробника.

АТ «Коломия - Хліб» постійно перебуває у стані динамічного розвитку, реагує на сприятливі можливості та уникає  небезпечних ситуацій. Зовнішнє середовище, в якому функціонує обраний об’єкт дослідження - АТ «Коломия - Хліб» - є не стабільною комбінацією факторів впливу на його діяльність, а хаотичним нагромадженням складових, що постійно перебувають у русі та  змінюють свої значення. Сукупність ресурсів, які підприємство використовує у своїй діяльності, теж постійно трансформуються, видозмінюються, морально старіють, набувають нових форм та інших кількісних та якісних параметрів.

Всі ці процеси та явища  зумовлюють виникнення неординарних ситуацій і потребують нагального вирішення. Оскільки менеджмент має справу з  людьми (підлеглими. працівниками, співробітниками, діловими партнерами та ін.) то керівництву АТ «Коломия - Хліб» необхідно враховувати зміни у запитах, потребах, особливості людських стосунків, зважати на мету, цілі, завдання, інтереси сторін чи окремих груп та особливостей в колективі та поза його межами.

 

 

 

1.Природа виникнення  конфліктів на промисловому підприємстві.

 

1. Конфлікти в організації та їх класифікація

 

Неминучість виникнення суперечностей  є виявом закону єдності та боротьби протилежностей, одного з класичних  законів розвитку. За цим законом будь-яке явище чи ситуація розглядається як єдність протилежних сторін, що взаємо виключають одна одну, долають опір свого антиподу, проте, водночас, не можуть існувати окремо, обопільно взаємо зумовлюються.

Єдність протилежностей завжди умовна, а їх боротьба абсолютна. (В.А. Стец, І.І. Стец, М.Ю. Костюмчик «Менеджмент персоналу», Тернопіль: Лілея,1996)

Спільна діяльність людей  супроводжується зіткненням різних поглядів на події, що відбуваються в  організаціях та за її межами. Ці зіткнення можуть бути скороминучими і не мати негативного впливу на стосунки між людьми, а можуть поглиблюватися і ускладнювати співробітництво.

У конфліктах беруть участь як окремі особи, так і групи людей.

Конфлікт  – відсутність згоди між двома або більше сторонами (особами або групами); зіткнення протилежних поглядів, позицій, інтересів.

Конфліктам завжди передує  конфліктна ситуація.

Конфліктна  ситуація – це наявність причин, що створюють передумови конфлікту ( однак це ще не означає, що конфлікт обов’язково станеться). ( О.Д. Сердюк «Теорія та практика менеджменту», Київ, 2004).

Конфліктна ситуація, що вимагає  вирішення, передбачає існування кількох  обов'язкових елементів:

• учасників  конфлікту (дві або більше сторони, що переслідують несхожі чи прямо протилежні цілі);

• об'єкт конфлікту (конкретне явище, причина, стан справ, навколо якого розгортається суперечка);

• рушійну силу - інцидент (факт зіткнення протилежних сил).

Об'єкт конфлікту та його учасники у своїй сукупності утворюють предмет конфлікту, тобто вони розглядаються як необхідні обов'язкові умови виникнення конфліктної ситуації. Інцидент призводить до початку конфлікту, відіграє роль каталізатора. Конфліктна ситуація визначається об'єктивними обставинами, а інцидент виникає випадково, коли створені необхідні передумови.