Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Декабря 2012 в 20:42, курсовая работа
Мета дослідження полягає в теоретичному емпіричному розгляді проблеми участі України в процесах міжнародної економічної інтеграції.
Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:
дослідження теоретичних аспектів інтеграційних процесів в Європі;
оцінка стану інтеграційних процесів і економічної взаємодії ЄС та України;
дослідження перспектив розвитку відносин між Україною та ЄС.
Таблиця 2.2
Сукупний обсяг прямих інвестицій в Україну з країн ЄС (мли дол. США)
[17, 238]
Країна |
01.01.1995 |
01.01.1998 |
01.01.2001 |
Всього по ЄС |
220,4 |
809,1 |
1415,7 |
Австрія |
8,2 |
44,8 |
126,3 |
Бельгія |
5,7 |
17,2 |
23,3 |
Греція |
4,1 |
14,7 |
25,3 |
Данія |
0,7 |
6,0 |
10,9 |
Ірландія |
14,2 |
42,5 |
94,0 |
Іспанія |
12,2 |
16,7 |
29,1 |
Італія |
14,6 |
51,5 |
72,3 '– |
Люксембург |
0,3 |
7,05 |
10,7 |
Нідерланди |
11,8 |
213,1 |
361,8 |
Німеччина |
101,3 |
179,2 |
237,9 |
Португалія |
- , |
0,05 |
0,9 |
Сполучене Королівство |
33,8 |
151,4 |
299,4 |
Фінляндія |
0,3 |
6,0 |
8,9 |
Франція |
9,6 |
18,1 |
40,9 |
Швеція |
3,6 |
40,8 |
74,0 |
За багатьма відносними та навіть
абсолютними показниками
Обсяги технічної допомоги ЄС Україні до 1997 p. теж мали тенденцію до зростання (табл. 2.3). У цей період Україна була другим після Росії реципієнтом технічної допомоги ЄС серед колишніх радянських республік. Однак від 1998 р. обсяги допомоги постійно знижуються.
Таблиця 2.3
Обсяги міжнародної технічної допомоги, яка надійшла в Україну і країн – членів ЄС (млн. дол. США) [17, 239]
Країна |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
Всього по ЄС |
154,6 |
152,5 |
130,1 |
115,6 |
Нідерланди |
8,6 |
8,6 |
8,5 |
3,9 |
Німеччина |
17,1 |
17,1 |
10,1 |
3,7 |
Сполучене Королівство |
33,2 |
30.7 |
15,0 |
7,2 |
Франція |
2,1 |
1,3 |
— |
— |
Швеція |
2,6 |
2,5 |
2,9 |
5,8 |
Європейська комісія (TACІS) |
91,0 |
92,3 |
93,6 |
95,0 |
Пріоритетами Програми TACІS є ядерна безпека та захист довкілля (26,4 %), реструктуризація держпідприємств та розвиток приватного сектора (19,1). реформа державного управління, соціальної сфери та освіти (9,6), сільське господарство (10,8), енергетика (11,2). транспорт (8,6), консультації з економічної політики (5,4), телекомунікації (3,6 %) [17, 239].
За Програмою фінансується також ціла низка рамкових програм, серед яких:
У 1999 p. Європейський Союз ухвалив рішення щодо продовження фінансування України за Програмою TACIS і у 2001-2005 pp. [17, 239-240]
У 90-х роках минулого століття перед ЄС уперше реально постала перспектива збільшення кількості держав-членів за рахунок країн Центральної та Східної Європи. Після розпаду Радянського Союзу в Європі виникли два центри економічного й політичного тяжіння: Європейський Союз та Росія. При цьому переважна частина центрально- та східноєвропейських країн поставила собі за мету приєднатися до ЄС.
Умови прийняття країн Центральної та Східної Європи до ЄС були сформульовані Європейським Союзом у Копенгагені у червні 1993 p. і дістали назву «копенгагенські критерії». Політичні критерії передбачають стабільність інституцій, які забезпечують демократію, верховенство закону, права людини та захист інтересів національних меншин. Юридичні критерії враховують спроможність взяти на себе в повному обсязі зобов'язання, пов'язані з членством у ЄС, включаючи відданість цілям політичного, економічного та монетарного союзу.
Економічні критерії вступу країн субрегіону до Європейського Союзу передбачають наявність таких умов:
Аналіз соціально-економічного розвитку України в 90-ті роки показує, що практично за всіма параметрами оцінки готовності приєднатися до Європейського Союзу країна мала одні з найгірших показників у Центральній та Східній Європі. В Україні за 10 років незалежності не вдалося провести ефективні реформи, глибока криза охопила практично всі сфери суспільства. Більше того, за рівнем соціально-економічного розвитку Україна почала суттєво відставати від багатьох країн субрегіону, а за оцінками конкурентоспроможності національної економіки посідала останні місця не тільки серед європейських країн, а й порівняно з багатьма країнами, що розвиваються. Відсутність громадського консенсусу щодо напрямів та темпів соціально-економічних реформ, практично стабільно неефективна діяльність урядів суттєво віддаляє перспективу не тільки повного, але й асоційованого членства України в ЄС. Очевидно, що тільки послідовні, глибокі та рішучі реформи можуть змінити цю тенденцію кардинально.
У 1998 p. країни Європейського Союзу ухвалили рішення про поглиблення економічної інтеграції та перехід до створення Європейського економічного та валютного союзу. У 1992 p. у Маастрихті були сформульовані основні вимоги до країн – членів ЄС, які бажають приєднатися до Європейського валютного союзу («маастрихтські критерії»).
Маастрихтські критерії валютної конвергенції країн ЄС передбачають:
Порівняння цих критеріїв з параметрами розвитку України має на сучасному етапі переважно теоретичний характер. Водночас ці критерії можуть розглядатися і з суто практичного погляду як певні орієнтири для макроекономічної стабілізації в Україні, розвитку її грошово-кредитної та валютної сфер (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Показники макроекономічної конвергенції ЄС і кандидатів на вступ у ЄС і і ЦСЄ (1998 p.) [17, 242]
Країна (група країн) |
Кількість населення (млн. осіб) |
ВВП (млрд. дол. США) |
ВВП на душу населення (дол. США) |
ВВП на душу населення (% до середнього ВВП ЄС) |
Зростання реального ВВП (%) |
Інфляція (%) |
Сальдо бюджету (% до ВВП) |
Державна заборгованість (% до ВВП) |
Експорт до ЄС (% до сукупною експорту) |
Прямі іноземні інвестиції (млрд дол. США) |
ЄС |
373,2 |
8072,6 |
21500 |
100,0 |
2,9 |
1,6 |
–3,0 (критерій) |
60,0 (критерій) |
60,4 |
— |
Кандидати на вступ у ЄС |
105,5 |
358,4 |
3404 |
15,8 |
3,2 |
15,4 |
–3,2 |
— |
57,7 |
54,0 |
«Перша хвиля» |
62,6 |
278,7 |
4452 |
20,7 |
3,9 |
11,6 |
–2,9 |
44,9 |
62,5 |
44,0 |
Естонія |
1,5 |
5,0 |
3,100 |
14,4 |
4,5 |
9,0 |
+2,5 |
67,0 |
51,0 |
1,1 |
Польща |
38,6 |
147,8 |
3,600 |
16,7 |
5,5 |
12,0 |
–2,5 |
48,6 |
66,6 |
19,0 |
Словенія |
2,0 |
18,0 |
9,500 |
44,2 |
4,0 |
8,3 |
–1,0 |
36,5 |
64,6 |
1,9 |
Чехія |
10,3 |
55,4 |
4,750 |
22,1 |
1,8 |
10,8 |
1,6 |
10,8 |
58,2 |
6,8 |
Угорщина |
10,2 |
52,0 |
4,500 |
20,9 |
5,2 |
13,0 |
6,7 |
71,2 |
62,8 |
15,1 |
«Друга хвиля» |
42,7 |
79,7 |
1,867 |
8,7 |
0,8 |
28,6 |
–4,4 |
— |
44,5 |
10,0 |
Болгарія |
8,4 |
9,9 |
1,100 |
5,1 |
4,0 |
35,0 |
–2,5 |
72,0 |
39,8 |
0.9 |
Латвія |
2,5 |
5,9 |
2,200 |
10,2 |
4,0 |
5,0 |
+0,5 |
11,2 |
44,1 |
3,6 |
Литва |
3,7 |
10,6 |
2,500 |
11,6 |
4,5 |
5,1 |
1,6 |
20,0 |
33,4 |
1,0 |
Румунія |
22,7 |
33,9 |
1,500 |
7,0 |
4,0 |
50,0 |
–5,7 |
— |
55,9 |
2,6 |
Словаччина |
5,4 |
19,4 |
3,400 |
15,8 |
4,5 |
8,0 |
–6,0 |
— |
41,3 |
1,8 |
Україна |
51,3 |
42,0 |
0,819 |
3,9 |
–1,7 |
20,0 |
+2,0 |
40,0 |
16,9 |
2,8 |
Наведені макроекономічні показники свідчать про невисокий рівень економічного розвитку України в цілому, зниження обсягу ВВП, невелику частку країн ЄС в експорті України та відносно низький рівень прямих іноземних інвестицій. За цими показниками Україна суттєво відстає не тільки від країн ЄС. а й від країн Центральної та Східної Європи. Кардинальна зміна якісних та кількісних показників соціально-економічного розвитку України є головною передумовою приєднання країни до Європейського Союзу.
Однією з найскладніших
Національні інтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. В результаті очікуваного найближчими роками розширення ЄС – вступу до ЄС Польщі та Угорщини – Україна межуватиме з ЄС, що створить принципово нову геополітичну ситуацію. У зв'язку з цим є необхідним чітке та всебічне визначення зовнішньополітичної стратегії щодо інтеграції України до європейського політичного (в тому числі у сфері зовнішньої політики і політики безпеки), інформаційного, економічного та правового простору [15].
Визначений для України
Вибудовуючи стратегію інтеграції в ЄС, ми маємо уникнути помилки при оцінці відносного геоекономічного становища основних глобальних конкурентів у перспективі. Зокрема, важливим є питання, чи спроможеться ЄС, перевантажений структурними й фінансовими проблемами, що випливають з його потреби у внутрішній інституційній реструктуризації й одночасно у зовнішньому розширенні на Схід, здобути першість у глобальному суперництві, з одного боку, зі США, а з іншого – з величезним Азійсько-тихоокеанським регіоном. При цьому слід взяти до уваги відсутність світового лідерства у ЄС за окремими важливими показниками в галузі формування найновітніших секторів економіки (табл. 3.1).
Информация о работе Україна в європейських інтеграційних процесах