Україна в європейських інтеграційних процесах

1) статичні ефекти (static effects) – економічні наслідки, які виявляються негайно після утворення митного союзу як його безпосередній результат;

2) динамічні ефекти (dynamic effects) – економічні наслідки, які виявляються на віддаленіших стадіях функціонування митного союзу [3, 161].

Розглянемо спочатку статичні ефекти приєднання країни до митного союзу. Утворення митного союзу означає  надання взаємних торгових преференцій (наприклад, скасування тарифів) його членами один одному і введення загального митного тарифу та єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі відносно третіх країн. В результаті взаємного усунення мит можуть виникнути два види взаємно-протилежних статичних ефектів:

а) ефект створення торгівлі (твірний ефект, trade creation) – переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на ефективніше зовнішнє джерело (імпорт), яка стала можливою внаслідок усунення імпортних мит у рамках митного союзу;

б) ефект відхилення торгівлі (потоковідхиляючий ефект, trade diversion) – переорієнтація місцевих споживачів із закупівлі товару у ефективнішого позаінтегрального джерела постачання на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбулася внаслідок ліквідації імпортних мит у рамках митного союзу [3, 161].

Виникнення обох статичних ефектів  – створення та відхилення торгівлі – можна пояснити за допомогою  схеми, зображеної на рис. 1.1, яка, за суттю, є зворотним відображенням  введення імпортного тарифу.

Рис. 1.1. Економічні наслідки утворення митного союзу [3, 161]

Розглянемо три стадії моделі:

1) до утворення митного союзу,  коли існує імпортне мито на  товар;

2) після утворення митного союзу  між країнами 1 та 2;

3) після утворення митного союзу  між країнами 2 та 3 [3, 161].

До утворення митного  союзу. Країни 1, 2, 3 продукують товар Х та потенційно можуть ним торгувати між собою. Країна 1 лідирує у виробництві товару X, забезпечуючи найвищу якість та найнижчу ціну Р₁, у країні 2 ціна товару Р₂ > Р₁ а у країні 3 ціна товару Р₃, причому Р₁ < Р₃ < Р₂.

До утворення митного союзу  в країні 2 існує єдине імпортне мито t, яке накладається на товари Х з країн 1 та 3. Розмір його мита дорівнює різниці (Р₂ – Р₁). Отже, ціна імпорту товарів Х країною 2 з країни 1 дорівнює ціні товарів X, вироблених всередині країни 2, таким чином Р₂ = Р_1+t, а ціна імпорту товарів Х з країни 3 перевищує Р₂, тобто Р_3+t > Р₂. У цих умовах доцільним для країни 2 є імпортувати товар Х з країни 1, тому що Р_1+t < Р_3+t.

Під захистом митного тарифу t країна 2 продукує та споживає товар у точці Е, при цьому лінії S_d та D_d – це лінії внутрішнього попиту та пропозиції товару X. Якщо ціна дорівнює Р₂ = Р_1+t, країна 2 продукує товар Х в обсязі Q₀Q₂ а споживає – в обсязі Q₀Q₄, імпортуючи Q₂Q₄ одиниць з країни 1.

Існування тарифу забезпечує країні 2 ефект доходів у вигляді збільшення доходів бюджету внаслідок оподаткування  імпорту митом. Графічно цей ефект  зображено сегментом (с + с') і розраховується як добуток розміру імпорту країни 2 та розміру імпортного мита. Сукупна пропозиція товару Х країною 1 у країну 2 абсолютно еластична за ціною та становить S_1+t за умови існування у країні 2 імпортного тарифу t [3, 162].

Після утворення митного  союзу країнами 1 та 2. Утворення митного союзу двома країнами призводить до того, що товари X, які традиційно купувалися споживачами країни 2 у внутрішніх виробників, стають дорожчими за такі ж, вироблені у країні 1, і тому ці споживачі закуповують товар з-за кордону. У результаті виникає імпортний товарний потік, якого до утворення митного союзу не було. Ресурси країн згідно з принципом порівняльних переваг використовуються ефективніше, тобто виникає ефект створення торгівлі. Розглянемо цю ситуацію детальніше. Країни 1 та 2 утворюють митний союз, відповідно до умов якого країна 2 скасовує тариф ( на імпорт товару Х з країни 1. Країна 3 до митного союзу не входить, тому під час ввезення її товару Х до країни 2 до його ціни додається тариф t. Після усунення митного тарифу країна 2 буде імпортувати товар Х з країни 1 за ціною Р₁. Внутрішнє споживання товару Х у країні 2 зросте і буде дорівнювати Q₀Q₅; обсяг випуску товару Х у країні 2 скоротиться до Q₀Q₁; імпорт товару Х з країни 1 збільшиться до Q₁Q₅. Утворення митного союзу приведе до зростання споживчого надлишку у країні 2 на (а' + а + b' + b + с' + с + d' + d), тобто тепер споживачі у країні 2 можуть споживати товар Х у будь-яких кількостях, обмежених кривою сукупної внутрішньої та зовнішньої пропозиції 5, та кривою внутрішнього попиту D_d. Проте у даному випадку приріст надлишку споживання не свідчить про таке ж зростання добробуту країни 2 загалом, через те, що перерозподілювальні ефекти діють на користь споживачів, а не держави у цілому. Ефект доходу бюджету зникне, оскільки імпортне мито не збирається. Виробники продукції Х у країні 2 терпітимуть збитки, пов'язані зі скороченням випуску продукції, які дорівнюють площі сегмента (а + а'). Вплив ефекту переділу (а + а') на добробут країни 2 у цілому нейтральний, оскільки доходи виробників продукції X, що конкурує з імпортом, просто перерозподіляються на користь споживачів у країні 2. Чистий статичний ефект країни 2 від створення митного союзу з країною 1 обмежується сумою ефекту захисту (b + b') та ефекту споживання (d + d'), які у даному випадку, на відміну від введення митного тарифу, вважаються не ефектами втрат, а ефектами приросту, або ефектами створення торгівлі. Ефект захисту (b + b') показує зростання доходів країни 2, яке виникає внаслідок того, що після скасування імпортного мита споживачі отримують Q₁Q₂ одиниць товару Х з-за кордону за ціною P₁, замість того щоб купувати їх у місцевих виробників за ціною Р₂ = Р_1+t. Ефект споживання (d + d') показує зростання споживання товару Х у країні 2, яке виникає внаслідок того, що після скасування імпортного мита споживачі отримують додатково Q₃Q₄ одиниць товару з-за кордону за ціною Р₁

Отже, утворення митного союзу  країнами 1 та 2 і скасування мит на імпорт до країни 2 будуть мати такі наслідки:

• імпорт країни 2 збільшиться на (Q₁Q₂ ⁺ Q₄Q₅), тобто виникне ефект створення торгівлі;
• споживачі у країні 2 частково переорієнтуються з місцевого джерела постачання товару Х на імпортне;
• споживачі у країні 2 збільшать обсяг споживання товару X;
• підвищиться загальний рівень добробуту країни 2 [3, 162-163].

Після утворення митного  союзу країнами 2 та 3. Внаслідок усунення імпортного мита у даній ситуації виникає не тільки ефект створення торгівлі, але й ефект усунення торгівлі, оскільки джерело постачання товару Х у країну 2 із країни 3, яка є членом інтеграційного угруповання, не є найефективнішим. Країна 1, яка не бере участі в інтеграції та відокремлена від країн 2 та 3 їх загальним митним бар'єром, може постачати товар Х за нижчою ціною.

Розглянемо цю ситуацію детальніше. Країни 2 та 3 утворюють митний союз, відповідно до умов якого країна 2 ліквідує імпортний тариф t на товар Х з країни 3. Країна 1 до митного союзу не входить, тому товар Х країна 2 не закуповує. Після усунення митного тарифу країна отримала можливість купувати товар Х за існуючою у країні 3 ціною Р₃ тобто імпортна ціна товару Х зменшується не на розмір мита t, як це було за інтеграції з країною 1, а на розмір t'. Отже, внаслідок створення митного союзу імпорт країни 2 у розмірі Q₂Q₄ переорієнтувався з відносно дешевшого джерела у країні 1, яка не ввійшла до митного союзу, на відносно дорожче джерело у країні 3, що є його членом. Якщо імпортується товар Х за ціною Р₃, його внутрішнє споживання у країні 2 дорівнює Q₀Q₅' одиниць; обсяг внутрішнього виробництва скоротиться до Q₀Q₁' одиниць; імпорт товару Х з країни 3 збільшиться до Q₁Q₅' одиниць.

Утворення митного союзу приведе  до зростання споживчого надлишку в  країні 2 на (а' + b' + с' + d'), тобто тепер споживачі у країні 2 можуть споживати товар Х у будь-яких кількостях, обмежених кривою сукупної внутрішньої та зовнішньої пропозицій 5, та кривою внутрішнього попиту D_d. Вплив ефекту переділу а' на добробут країни у цілому нейтральний, оскільки доходи виробників продукції X, що конкурує з імпортом, перерозподіляються на користь споживачів. Для країни ефект доходу (с + с') зникає, оскільки імпортне мито не збирається. Причому с' перерозподіляється споживачам країни 2 через нижчі ціни на товар X, які виникли внаслідок утворення митного союзу, а с – це прямі втрати для країни 2, які, власне, і є ефектом відхилення торгівлі. Причиною втрат є переорієнтація в рамках митного союзу імпорту країни 2 на відносно менш ефективне джерело (країну 3), що призводить до меншого зниження ціни імпортного товару X, ніж це могло б бути внаслідок усунення нею митного тарифу. Проте паралельно виникає і позитивний ефект створення торгівлі, оскільки через зниження ціни розмір імпорту країни 2 все-таки зріс на (Q₁'Q₂ ⁺ Q₄Q₅). Чистий статичний виграш (ефект) країни 2 від створення митного союзу з країною 3 обмежується сумою ефекту захисту b' та ефекту споживання d'.

Відповідь на запитання, чи веде утворення  митного союзу країнами 2 та 3 до зростання  добробуту цих країн чи до його зниження, цілком залежить від співвідношення абсолютних розмірів ефекту створення торгівлі (b' + d') та ефекту відхилення торгівлі с. Якщо с > (b' + d'), то добробут знижується, а якщо  
с < (b' + d'), то добробут зростає. Зауважимо, що зі зростанням еластичності попиту та пропозиції в країні 2, яка імпортує, а також зі зменшенням різниці у цінах між країнами, що входять та не входять до митного союзу (чим ближчі прямі пропозиції S₁ та S₃ одна до одної), збільшується додатний ефект створення торгівлі (збільшується площа (b' + d') та зменшується обсяг ефекту відхилення торгівлі (зменшується площа с)).

Якщо внаслідок утворення митного  союзу виникає ефект відхилення торгівлі, то добробут країн, які не беруть в ньому участі (країна 1), погіршиться, оскільки обмежені ресурси  використовуються менш ефективно, ніж  в умовах вільної торгівлі. З іншого боку, добробут країн-учасниць може погіршитись, якщо ефект відхилення торгівлі за своїми вартісними розмірами буде меншим за ефект створення торгівлі. Як правило, здебільшого внаслідок створення митного союзу відзначаються обидва ефекти, але ефект створення торгівлі більший за ефект відхилення торгівлі, отже, інтеграція у цілому веде до підвищення добробуту країн-учасниць [3, 163-165].

Крім розглянутих ефектів створення  та відхилення торгівлі, які виявляються  негайно після утворення інтеграційного союзу, до статичних ефектів інтеграції належить скорочення адміністративних витрат на утримання митних та прикордонних органів. Внаслідок зменшення сукупного попиту на імпорт з країн, що не входять у союз, можуть поліпшитись умови торгівлі групи країн, які у нього входять.

Після того, як інтеграція набуває  сили, виникають динамічні ефекти, які можуть бути як сприятливими, так  і несприятливими для національної економіки. Позитивні наслідки від утворення союзу такі:

• зростає конкуренція між виробниками з різних країн, яка стимулює зростання цін, призводить до покращання якості товарів, стимулює створення та впровадження нових технологій тощо;
• країни-учасниці користуються перевагами економії масштабу виробництва, що дає змогу збільшувати обсяги виробництва та скорочувати витрати;
• збільшується приплив іноземних інвестицій, оскільки корпорації з країн, що не входять до союзу, прагнуть зберегти за собою певний сегмент закритого митним бар'єром ринку за рахунок створення підприємств всередині країн, що інтегруються;
• позиція кожної з країн – учасниць інтеграційного угруповання на торгових та економічних переговорах є вигіднішою порівняно зі становищем окремої країни, що не входить до союзу, і це може забезпечити для країни-учасниці вигідні умови торгівлі або інші переваги [3, 165].

Основні негативні наслідки, з якими може бути пов'язане, приєднання до союзу, такі:

• за певного збігу обставин ресурси можуть відпливати із менш розвинених у економічному відношенні країн – членів союзу до розвиненіших або у напрямку до географічного центру союзу для зниження транспортних витрат;
• якщо встановляться тісніші інтеграційні зв'язки між окремими фірмами країн-учасниць, може виникнути олігопольний зговір, який веде до зростання цін на відповідну продукцію; може зрости кількість зливань, що посилить панування монополій;
• від збільшення масштабів виробництва може виникнути ефект втрат, пов'язаний з формуванням надто великих компаній, які стають неефективними через зайву бюрократизацію та інші чинники;
• за певних обставин витрати на функціонування союзу можуть бути надзвичайно високими, особливо за відсутності належного контролю за здійснюваними ним витратами. Ці проблеми стають відчутнішими зі зростанням ступеня втручання у справи окремих держав з боку органів союзу. Якщо, наприклад, деякі витрати будуть вигідні для певної країни, вона буде наполягати на їх збільшенні, розуміючи, що вони фінансуються за рахунок внесків усіх країн-учасниць [3, 165-166].

У комплексному вигляді важко оцінити  усі ці аргументи. Для визначення того, наскільки країна виграла від приєднання до союзу, необхідно з'ясувати, що було б, якби вона не стала членом союзу. Необхідно також врахувати, що деякі наслідки, як позитивні, так і негативні, мають довгостроковий характер, залежать від загального стану справ на світовій арені, а інколи мають суто політичний характер і тому знаходяться за межами економічного аналізу (наприклад, "політичний вплив", "втрата суверенітету").

Отже, міжнародна економічна інтеграція – це процес зближення, переплетення, адаптації національних господарств світової спільноти

Розділ 2. Оцінка стану  інтеграційних процесів і економічної  взаємодії ЄС та України

2.1. Інституційно-правові основи  економічного співробітництва

Основи економічного співробітництва  між Україною і ЄС визначаються цілою низкою угод та інших документів, прийнятих як на двосторонньому рівні, так і кожною зі сторін окремо.

На Україну як республіку колишнього Радянського Союзу цілком поширювалися положення Угоди про торгівлю та співробітництво між ЄС і СРСР, підписаної у грудні 1989 p. Дану Угоду, термін дії якої становив 10 років, було зорієнтовано на розвиток взаємного співробітництва в цілому ряді галузей економіки, важливих і для українського народного господарства: вугільній промисловості, сільському господарстві, захисті довкілля, електроенергетиці, секторі послуг тощо. В Угоді підкреслювалося, що економічне співробітництво будуватиметься на принципах рівності, недискримінації та обопільності, і вона розглядалася як передумова не тільки розвитку торгівлі, а й надходження західних інвестицій та створення спільних підприємств на території СРСР. Після розпаду в 1991 p. СРСР цю Угоду було трансформовано у двосторонні угоди на основі обміну відповідними листами, які з часом замінено угодами про партнерство та співробітництво [17, 233].