Суть ціни

Як свідчить закордонний досвід, підприємства сфери послуг насамперед визначають рівні цін на пропоновані послуги й на цій основі формують всі інші показники своєї діяльності. Наприклад, компанія «Маггіоtt» відкрила для себе можливість розширення діяльності за рахунок освоєння нового сегменту ринку (для скромних за доходами споживачів) та запровадила систему готелів «FairfieId», використовуючи низьку ціну на пропоновані послуги для завоювання новою мережею мотелів конкурентних позицій на ринку. Відтак, цільова ціна готелів  «FairfieId» створила ринок нових послуг, що мають характерні особливості, цільових споживачів, а також і потенційних конкурентів. Отже, при розробці програми маркетингу підприємство повинно комплексно розглядати всі рішення по всім складовим «marketing тіх». 

Витрати на виробництво  і реалізацію товару та рівень цільового прибутку. Витрати на виробництво і реалізацію складають мінімальну , яку підприємство може встановити на свій продукт, і яка покривала б витрати на виробництво та просування продукту на ринок. Окрім покриття цих витрат, ціна повинна бути досить високою, щоб забезпечити відповідну норму прибутку для подальшого розвитку виробництва  та окупності інвестиційних коштів. Тому витрати та прибуток підприємства є важливими елементами стратегії ціноутворення. У міжнародній практиці кожне підприємство докладає зусиль до максимального зниження середніх витрат. Наприклад, «МсDonaIds» свого часу розробив ефективну систему швидкого обслуговування клієнтів, яка вимагала мінімуму витрат. Тому новим різновидам гамбургерів важко конкурувати з «МсDonaIds» за рівнем витрат на їх виробництво та реалізацію. Підприємства з порівняно низькими середніми витратами можуть встановити низькі ціни, які забезпечать зрештою завоювання значної частки ринку. Але низькі витрати не завжди передбачають зниження ціни. Деякі підприємства з низьким рівнем середніх витрат встановлюють ціни на тому ж рівні, що і конкуренти, забезпечуючи зниження вищого відсотка прибутку.

Як свідчить закордонний досвід, багато підприємств сфери послуг провадили нині всесвітньо відомі моделі та програмне забезпечення для оцінки витрат у їхньому тісному зв'язку з ціною. Наприклад, менеджери американської компанії «Embassy Suits» визнають необхідність (встановлення цього зв'язку і вважають, що найперспективніший клієнт — не обов'язково той, хто одноразово платить найвищу ціну за послуги й більше не користується ними. Модель ціноутворення, розроблена менеджерами «Еmdassy Suits», поетапно досліджує можливості щодо зниження витрат на робочу силу, рекламу, спеціальні заходи для стимулювання збуту послуг та інші витрати, що створює можливість знижувати ціни й збільшувати обсяг попиту.

Організаційні питання ціноутворення. У закордонній  практиці найчастіше саме керівництво  вирішує, хто з фахівців в межах організації повинен встановлювати ціни. Підприємства сфери послуг підходять до цього питання по-різному. На невеликих підприємствах ціни, як правило, встановлюються вищим керівництвом. На великих підприємствах механізм ціноутворення, як правило, розробляється загально-корпоративним чи регіональним відділом маркетингу або менеджерами відповідно до принципів, встановлених загально-корпоративним керівництвом. Підприємство розробляє план маркетингу, який включає місячні середні рівні цін та план цінових заходів на майбутній рік. Генеральний або корпоративний менеджер підприємства несе відповідальність за досягнення середніх значень рівнів цін та контролює відхилення від середніх показників. У періоди високого попиту ціни можуть досягати рівня, який значно перевищує заплановані середні показники. В той же час у періоди низького попиту вони будуть набагато нижчими від запланованих. Кожне підприємство має свободу в цінах, які воно встановлює на різні групи послуг, але на завершення фінансового періоду адміністрація підприємства повинна забезпечити реалізацію запланованого середнього рівня цін та досягнення цілей цінової політики корпорації.

Багато корпорацій в сфері послуг нині мають відділ управління доходами або відділ збуту, який відповідає за ціноутворення та координує свою діяльність з діяльністю інших відділів, які також здійснюють вплив на формування цін. У вітчизняній практиці аналогічні функції на великих підприємствах виконує планово-економічний відділ, а на малих — економіст або бухгалтер-калькулятор.

Розглянемо зовнішні фактори, що впливають на процес встановлення цін на послуги:

Обсяг платоспроможного попиту та ставлення споживачів до ціни. На думку фахівців, величина витрат визначає мінімальний рівень цін, а обсяг платоспроможного попиту — його верхню межу. Як кінцевий продавець, так і оптові покупці узгоджують рівень цін з обсягом доходів споживачів. Для встановлення оптимальної ринкової ціни спеціаліст з маркетингу повинен з'ясувати зв'язок між ціною та обсягом платоспроможного попиту на відповідний продукт (послугу). Але ринкові цінові фактори можуть ввести в оману, якщо розглядати їх лише як фотокартку. Необхідно постійно вивчати тенденції щодо зміни ставлення покупців до рівня цін, визначати детальні характеристики попиту та вносити відповідні та своєчасні корективи.

Рівні цін та якісні характеристики продукту конкурентів. Ціни конкурентів та їхня можлива реакція на дії підприємства щодо політики ціноутворення належать до основних зовнішніх факторів, які впливають на прийняття рішення щодо визначення ціни. Наприклад, організатор конференції, що повинна відбуватись у приміщенні готелю, насамперед з'ясує ціни та якість пропозицій аналогічних послуг конкуруючих готелів.

Визначивши ціну конкурентів, склад та якісні характеристики їх то пропозиції, підприємство може використати цю інформацію як базу для прийняття власного рішення про розмір ціни. Наприклад, за даними опублікованих матеріалів у процесі опитування туристів було встановлено, що клієнти сприймають якість послуг готельного ланцюга «Sheraton» у Сінгапурі на рівні якості послуг готелів ланцюга «Hilton». Отже, в уяві клієнтів ціни готелю «Sheraton» не повинні значно відхилятися від рівня цін готелю «Нilton». Саме тому «Sheraton» пропонує нижчі розцінки, ніж у розкішних готелях «Нilton», але дещо вищі, ніж в готелях середнього класу. Таким чином «Sheraton» використовує визначний рівень цін для забезпечення конкурентоспроможності власної пропозиції.

Ступінь розвитку конкуренції на ринку суттєво впливає на механізм Коугворення. У міжнародній практиці за ступенем розвитку конкуренції ринки споживчих товарів і послуг поділяють на чотири основні види за характерними ознаками та специфічними особливостями формування цін .

Кількість посередників на шляху від виробника до споживача. Споживчий товар чи послуга, як правило, проходить певний шлях від виробника до споживача, тому ціна, насамперед, залежить від кількості посередників (оптових і роздрібних продавців) на цьому шляху.

Ціна кожного учасника даного процесу залежить від рівня витрат, пов'язаних з виготовленням товару та його просуванням на ринок, частки прибутку та податків кожного з учасників.

Склад витрат у  різних підприємців є різним і обумовлений специфікою їх діяльності. У виробників товарів і послуг велику питому вагу посідають витрати, пов'язані з виготовленням товару, у оптових і роздрібних продавців — витрати обігу.

Державна цінова політика. Політика держави у сфері ціноутворення являє собою комплекс заходів щодо впливу на ціновий механізм, здійснюваних з метою регулювання економічної ситуації в країні на основі чинного законодавства. Запровадження певних законодавчих актів щодо регулювання цін може або збільшити витрати й, відповідно, вартість товарів та послуг, або, навпаки, обмежити відповідні регламентації з метою скорочення витрат, закладених у ціну продукту. Для ряду галузей, визнаних пріоритетними у розвитку економіки країни, надаються податкові та інші державні пільги. Водночас держава скорочує реалізацію деяких товарів та послуг шляхом накладення на їх виробників значної кількості податків та місцевих зборів (наприклад, виробництво та реалізація тютюнових й горілчаних виробів, послуг грального бізнесу тощо).

Інші зовнішні фактори. При визначенні рівня цін підприємство повинно враховувати й такі зовнішні ціноутворюючі фактори, як інфляція, економічне зростання або спад, відсоткова ставка банку, які впливають на визначення ціни будь-якого товару (послуги). Вони стосуються як витрат на його виробництво та реалізацію, так і на сприйняття споживачем ціни товару.

Перелік зовнішніх  факторів впливу на механізм ціноутворення  може суттєво змінюватись залежно  від конкретної ситуації на ринку.

Сукупність цінових  факторів умовно можна поділити на такі, що спрямовані на зниження цін  на товари (послуги), та, навпаки, на їхнє підвищення.

Вибір загальної орієнтації в ціноутворенні, підходів до визначення цін на нові товари чи послуги і ті, що вже виробляються, з метою збільшення обсягів їх реалізації й зміцнення ринкових позицій підприємство здійснює в рамках маркетингу.

Механізм ціноутворення  в ринкових умовах реалізується через  цінову політику, що являє собою  комплекс цінових стратегій і  тактичних прийомів щодо ініціативної зміни цін на товари й послуги підприємства. Можна сформулювати завдання підприємства щодо розробки цінової політики:  

·         визначення зв'язку ціни з життєвим циклом товару (послуги);

·         моделювання ставлення покупців до ціни товару чи послуги, вивчення цінової й нецінової еластичності та характеру попиту окремих

·        прошарків споживачів;

·        визначення місця ціни в системі конкуренції на ринку та ринкових

·        позицій конкретного товару чи послуги;

·        визначення характеру цінової адаптації нових товарів (послуг) на

·        ринку;

·        аналіз обмежень ринкового й неринкового характеру щодо ціни;

• визначення можливого  діапазону зміни ціни від мінімальної до максимальної величини;

• вибір методу розрахунку вихідної ціни товару (послуги);

• визначення тактичних  прийомів ініціативної зміни вихідних ринкових цін.

У міжнародній  практиці використовуються різні цінові стратегії та методи формування вихідної ціни товарів і послуг, тактичні підходи до ініціативної зміни цін. Цінова політика підприємства повинна тісно пов'язуватись із загальними цілями його діяльності на ринку, які мають або короткостроковий, або тривалий характер.

Вибір методу ціноутворення. Не завжди оптимально встановлена ціна повинна покривати усі витрати на реалізацію послуг та забезпечувати необхідну норму прибутку. У закордонній практиці найчастіше використовують три варіанти встановлення ціни: на основі витрат та цільового прибутку, який може змінюватись від 0 до максимальної величини;

На основі прогнозування  попиту споживачів; згідно з цінами на аналогічні товари й послуги конкурентів.

Ціноутворення на основі витрат і цільового прибутку (витратний метод) грунтується на калькуляції витрат та визначеного розміру прибутку.

Його найчастіше застосовують підприємства при реалізації короткострокової політики економічного виживання або політики максимізації

Поточного прибутку й прагнуть у короткий термін отримати прибуток від Інвестицій. При цьому чітко визначається нижня межа ціни, нижче якої вона не повинна впасти.

Недоліком цього  методу є ігнорування таких основних факторів, як:

(обсяг і характер  попиту на товари (послуги);

чутливість споживачів до динаміки рівня встановлених цін;

рівень цін на аналогічні товари та послуги конкурентів.

Переваги методу:

якщо підприємством досить точно визначено структуру витрат, механізм ціноутворення значно спрощується;

застосування  даного методу багатьма підприємствами створює умови для зниження цінової конкуренції.

Економічне виживання  — головна мета підприємств сфери послуг,  здійснюють діяльність в умовах жорсткої конкуренції, коли на ринку пропонується значна кількість аналогічних послуг. Підприємство ставить за мету зниження цін у таких випадках:

попит споживачів є еластичним до ціни (Ке>1);

підприємство прагне до зростання збуту послуг та передбачає,  що збільшення обсягу реалізації скоротить середні непрямі витрати;

за допомогою  зниження цін підприємство зміцнює конкурентні позиції на даному ринку або виходить на новий ринок.

Для досягнення поставленої мети застосовують низькі ціни — так звані ціни «проникнення на ринок» («penetration»); вони призначені для завоювання певної частки ринку й сприяють збільшенню обсягу

збуту послуг.

Максимізація  поточного прибутку має кілька різновидів. Наприклад, підприємство прагне досягти стабільно високого рівня прибутку (на рік або кілька років), максимально скориставшись вигідною для себе кон'юнктурою ринку. Різновидами стратегії максимізації поточного прибутку можуть бути: