Шляхи підвищення прибутку підприємства

      Чорноморський державний університет  імені Петра Могили 

      Кафедра економіки підприємства

      Галузь  знань 0305 – економіка та підприємництво

      Напрям  підготовки 6.030504 – економіка підприємства 
 
 
 
 

      Курсова робота

      на  тему:

      «Шляхи підвищення прибутку підприємства» 
 
 
 
 
 
 
 

      Виконав:

      студент 315 групи

      Лозинський  В’ячеслав Ігорович

      Перевірив

      викладач  Яненкова І.Г. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Миколаїв  – 2011 

Зміст 
 

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ  І. Сутність прибутку в господарській діяльності підприємства

1. Поняття прибутку та собівартості………………………………………………………………..5
2. Практичне значення прибутку та собівартості для підприємства…………………..…………………………………………11

Розділ  ІІ. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства

      2.1 Необхідність та доцільність аналізу показників прибутковості……...15

     2.2 Розподіл прибутку підприємства на прикладі ЗАТ «Росінка»………..19

      2.3 Аналіз динаміки показників прибутку підприємства ЗАТ «Росінка»…………………………………………………………………………23

     Розділ ІІІ. Шляхи підвищення прибутковості підприємства

      3.1 Максимізація прибутку і мінімізація витрат…………………………..26

      3.2 Дослідження процесу формування  та розподілу прибутку…………...31

   Висновки

   Список використаних  джерел

   
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

Найважливіше  місце і значення в діяльності будь-якого підприємства займає така економічна категорія як прибуток. Це пояснюється тим, що саме прибуток є головною метою фірми.

     Актуальність  теми курсової роботи полягає в тому, що головною задачею сучасного етапу розвитку економіки є опанування підприємцями та керівниками ефективними методами управління прибутку в процесі здійснення підприємницької діяльності.

      Метою даної курсової роботи є аналіз показників прибутку підприємства, його аспектів формування і розподілу, аналіз динаміки показників прибутку пошук шляхів їх підвищення.

     З цього можемо визначити завдання, що були поставленні:

     а) визначити сутність прибутку, його види та функції;

     б) розглянути стан прибутковості на прикладі діяльності ЗАТ “Лідер”;

     в) розглянути основні шляхи формування та розподілу прибутку;

     г) виявити шляхи підвищення розміру  прибутку.

     Об’єктом дослідження є прибуток підприємства.

     Предмет дослідження – шляхи збільшення розміру отримуваного підприємством прибутку.

          Зміст будь-якої підприємницької діяльності полягає у досягненні економічного ефекту у вигляді прибутку. Прибуток являє собою певний гарант прогресу економічної системи, а його відсутність – найкращий доказ регресу й соціального напруження. Це зумовлює необхідність дослідження теоретичних засад функціонування прибутку і його впливу на темпи і пропорції суспільного відтворення.

      Поняття прибутку в економічній  системі існує у зв’язку з  наявністю товарно-грошових відносин, появою і розвитком інституту  власності, особливо приватної.  Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового доходу, який поділявся на три категорії: доходи від капіталу, землі та доходи від праці. Вважалося, що кожен із видів доходів є обов’язковою винагородою для одержувача за надані ним послуги у народному господарстві.

    Прибуток за К. Марксом, - це перетворена форма додаткової вартості, результат відношення між необхідним і додатковим робочим часом. Дж. М. Кейнс розглядав прибуток у системі макроекономічних показників регулювання соціально-економічних процесів у державі за допомогою ефективного попиту.

    В умовах колишнього СРСР, коли  визначені планом контрольні  цифри й індивідуальні економічні  нормативи тривалий час практично  не змінювались, прибуток визначався  як похідний показник від інших  планових величин. Він дорівнював  різниці між плановим обсягом продукції, що реалізується в оптових цінах підприємства, та її собівартістю. Отже, основною метою будь-якого підприємства до сталого економічного розвитку є забезпечення прибутковості його діяльності. Звідси, проблема управління прибутком підприємства набуває усе більшого значення, оскільки саме у прибутку концентрується ефект усієї господарської діяльності кожного підприємства.

     Головною  метою управління прибутком є  забезпечення збільшення добробуту  власників підприємств на цей  момент і у перспективі. Ця мета повинна забезпечувати одночасно гармонізацію інтересів власників з інтересами держави і персоналу підприємства.

           У даній курсовій роботі буде розглянуто групу показників прибутковості, а саме: аналіз аспектів формування та розподілу прибутку на підприємстві, вивчення їх динаміки, аналіз можливостей та шляхи їх підвищення. 
 
 
 
 

Розділ  І. Сутність прибутку в господарській  діяльності підприємства

1.1 Поняття прибутку та собівартості. 

Підприємство реалізує вироблену продукцію споживачам, отримуючи за це грошову виручку. Та частина виручки, що залишається йому після відшкодування усіх витрат, пов'язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності, називається прибутком. Це — основне джерело фінансових ресурсів підприємства.

Отже  трактування прибутку є доволі складним і різнобічним. Тому теорія прибутку має специфічні риси, які відрізняють  її від тих розділів економічної  теорії, які трактують інші доходи суспільства: заробітна плата, відсоток за користування капіталом і рента. Згадаємо,  що походження цих доходів у відомих теоріях факторів виробництва 17-20століття пояснювалось або виробничими витратами ,зарплата-виробничими витратами праці ; відсоток – виробничим вкладом капіталу або його ще називають запасом виробничих фондів ; рента – виробничим вкладом землі ,або з певними жертвами які приносилися власниками факторів виробництва. Кожний підприємець, пристосовуючись до  цін праці та капіталу ( величинам зарплати і відсотка), прагне організувати виробництво з мінімумом витрат. У відповідності з висунутою теорією граничної корисності, оптимум досягається при такому поєднанні факторів виробництва, при якому вартість граничного продукту кожного фактору дорівнює його ціні. Підприємець, який досягає оптимізації, отримує у вигляді прибутку додаткову винагороду. Теоретиками бухгалтерського обліку описані можливі парадоксальні ситуації, пов’язані з прибутком. Важливо розуміти, що прибуток, обчислений у бухгалтерському обліку, не відображає дійсного результату господарської діяльності. Це привело до чіткого розмежування таких понять, як бухгалтерський та економічний прибуток. Перший є результатом реалізації товарів і послуг, другий – результатом роботи капіталу. Така ідея двох трактувань прибутку набула розвитку завдяки Д. Соломонові. Він виходив з передумови, що концепція прибутку потрібна для трьох цілей:

1. обчислення податків
2. захисту кредиторів
3. вибору розумної інвестиційної політики.

Бухгалтерське трактування прийняте тільки для  досягнення першої мети й абсолютно  неприйняте для досягнення третьої.

  Прибутковість  та дохідність підприємства є  одним з найголовніших показників, що відображають фінансовий стан  підприємства. Вони визначають мету  підприємницької діяльності. Основний  результат діяльності підприємства  визначається за допомогою показників, які діляться на: абсолютні та відносні.

    Абсолютний показник – це прибуток  підприємства;

     Відносний показник – це рентабельність  підприємства.

    Іноді прибуток ототожнюють з  поняттям доход. Але це ототожнення  неправильне.

    Доход широко використовується  у загальному, економічному та  побутовому рівні. Можна говорити  про національний дохід держави,  доход громадян, дохідність підприємства. Досить часто цим поняттям  визначають загальну суму грошових  надходжень підприємства від реалізованої продукції, виконаних робіт або послуг.

    Разом з тим визначається як  різниця між виручкою, отриманою  від підприємницької діяльності  та матеріальними і прирівняними  витратами. Таке тлумачення підпадає  під загальнодержавне, макроекономічне тлумачення.

    Прибуток є основне джерело  розвитку підприємства, науково-технічного  вдосконалення його матеріальної  бази і продукції, всіх форм  інвестування.

    Прибуток як важлива категорія  ринкових відносин визначає такі  функції:

      1) характеризує економічний ефект – вона служить кінцевим фінансовим результатом. Разом з тим на величину прибутку, його динаміку, які залежать і не залежать від підприємства. Практично поза межами підприємства знаходяться кон’юнктура ринку, рівень ціни на матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизації.

    Від підприємства залежить рівень  цін на реалізовану продукцію,  зарплату, рівень господарювання, компетентність  керівників, конкурентно спроможність  продукції, організація виробництва  і праці, продуктивність праці, фінансове планування.

      2) прибуток відіграє стимулюючу  функцію – він одночасно є  фінансовим результатом і основним  елементом фінансових ресурсів  підприємства. Самофінансування визначається  отриманим прибутком. Доля чистого  прибутку має бути достатньою для фінансування виробничої діяльності соціального розвитку колективу і матеріального стимулювання.

      3) прибуток джерело формування  бюджетів різних рівнів. Він поступає  в бюджет у виді податків  і використовується для фінансування  державних, інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм.

    Прибуток  – це та частина виручки,  що залишається після відшкодування  всіх витрат на виробничу і  комерційну діяльність підприємства. Він характеризує перевищення  надходжень над витратами, характеризує мету підприємницької діяльності і береться як головний показник результативності підприємства.

    Існує декілька видів прибутку:

1. загальний – це весь прибуток від усіх видів діяльності, до його оподаткування і розподілу. Інакше – це балансовий прибуток.
2. прибуток після оподаткування – це прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства. Це є чистий прибуток.

    У зарубіжній практиці існує  поняття

1. валовий прибуток – це різниця між виручкою та виробничими витратами. Це поняття включає прибуток і невиробничі (адміністративні, комерційні) витрати.
2. операційний прибуток – це чистий прибуток і дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат.
3. моржинальний прибуток – обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Отже, це валовий прибуток, коли калькування ведеться тільки за змінними витратами.

 

    Прибуток підприємств формується  за рахунок таких джерел:

1. продаж (реалізація) продукції
2. продаж іншого майна
3. позареалізаційні операції.

         

          1) Прибуток від продажу продукції є основним складником загального прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою та її повною собівартістю (без урахування ПДВ і акцизного збору)