Себестоимость продукции

Витрати на 1 грн. вартості реалізованої продукції за :

попередній період

 

                                                                                (2.1)

 

за звітний період

 

                                                                                (2.2)

 

Операційні витрати за попередній період становлять 669266 тис. грн., за звітний –  846257 тис. грн. Збільшення витрат спричинюється збільшенням матеріальних витрат 38,31%  (їх частка в сукупних витратах найбільша).

Темпи збільшення виручки  від реалізації продукції перевищили темпи збільшення собівартості відповідно 29,81 та 26,45%. Випердження становить 3,36%.

          Аналіз структури операційних витрат за економічними елементами

 

Узагальнені вихідні дані для аналізу структури операційних  витрат за економічними елементами містить  форма №2 фінансової звітності „Звіт  про фінансові результати”, а  саме розд.ІІ „Елементи операційних  витрат”. За цими даними можна визначити. до якого типу виробництва належить підприємство  за  переважанням використовуваних ресурсів (матеріало-, трудо-, чи фондомістке). На основі такого аналізу визначають найактуальніші для підприємства напрямки зниження собівартості. Аналіз структури  операційних витрат за економічними елементами потрібний також для  того, щоб підприємство не потрапило  у „ножиці” еластичного попиту на свою продукцію та нееластичного  власного попиту на ті чи інші виробничі  ресурси. Вихідні дані й розрахунки для аналізу собівартості продукції  за економічними елементами наведені в табл.2.3. (Додаток А)

Таблиця 2.3

Економічні елементи операційних витрат

 

Елементи витрат	Витрати, тис. грн., за період		Частка, % за період		Відхилення (+,-)
	Попередній	Звітний	Попередній	звітний	Попередній	Звітний
А	1	2	3	4	5	6
Матеріальні витрати	535057	740054	79,9	87,5	204997	7,5
Витрати на оплату праці	33449	42107	5,0	5,0	8658	0,0
Відрахування  на соціальні заходи	12069	15248	1,8	1,8	3179	0,0
Амортизація	31703	32038	4,7	3,8	335	-1,0
Інші операційні витрати	56988	16810	8,5	2,0	-40178	-6,5
Разом	669266	846257	100,0	100,0	176991	0,0

 

Дані таблиці свідчать про матеріаломісткий характер виробництва: частка матеріальних витрат у попередньому періоді становила 79,9%, у звітному – 87,5%. Матеріальні витрати підприємства займають найбільшу частку серед  усіх сукупних витрат. Лише на невелику частку сукупні витрати зумовлені оплатою праці: в попередньому періоді – 5%, у звітному – 5%, відрахуванням на соціальні заходи: в попередньому періоді – 1,8%, у звітному – 1,8% , амортизацією: в попередньому періоді – 4,7%, у звітному – 3,8% , та іншими операційними витратами в попередньому періоді – 8,5%, у звітному – 2% .

Аналіз собівартості за калькуляційними статтями витрат

 

За калькуляційними статтями аналізують собівартість по підприємству в цілому для того, щоб оцінити  відхилення фактичних витрат від  запланованих і визначити вплив  цих відхилень на загальну зміну  собівартості реалізованої продукції [10, c.127]

Витрати за статтями калькуляції - це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне й допоміжне виробництво [9, c. 114].

Групування витрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції, показує, де саме, на які цілі, в якому обсязі використано ресурси. Воно необхідне  для визначення собівартості окремих  виробів, установлення центрів зосередження витрат і пошуку резервів їхнього  скорочення.

Планування та облік витрат за калькуляційними статтями дають  змогу встановити їх цільові напрями, зв’язок з технологічним процесом, а також підрахувати собівартість окремих видів одиниці продукції, узагальнити витрати за місцем виникнення (дільниця, бригада, цех), забезпечити  контроль за місцем виникнення витрат та використанням ресурсів підприємства за призначенням [17, с. 291].

Зміна собівартості всієї  продукції й одиниці окремих  виробів складаються з економії за одними статтями і перевитрат за іншими. Вивчають причини перевитрат. Аналізуючи собівартість одиниці продукції, суму перевитрат помножують на фактичний  випуск виробу і встановлюють загальний  розмір перевитрат. Розробляють заходи для їх усунення.

Спосіб віднесення калькуляційних статей на собівартість окремих виробів  значною мірою визначає організацію  контролю та аналізу собівартості продукції. На рис.2.2. показано формування собівартості за статтями калькуляції [21, c. 112].

 

Сировина і матеріали (повторно використовувані відходи відраховуються)

 

 

Виробнича собівартість товарної продукції

Покупні               напівфабрикати

 

Паливо та енергія

Основна та додаткова заробітна  плата

 

Відрахування на    соцстрахування

Повна собівартість реалізованої продукції

Витрати на підготовку та освоєння       виробництва

 

 

Загальновиробничі витрати

Зміна (±) витрат у залишках продукції  на складах і відвантаженої продукції

 

Втрати від браку

 

Інші виробничі      витрати

 

 

Рис. 2.1. Схема формування собівартості за статтями калькуляції

 

Аналіз собівартості за калькуляційними  статтями витрат ПрАТ «Галичина» наведено в таблиці 2.4. Розрахунки проведено  за такими статтями витрат:

• сировина і матеріали;
• транспортно-заготівельні витрати;
• загальна вартість матеріалів;
• паливо, енергія на технологічні цілі;
• заробітна плата основних працівників;
• відрахування на соціальні заходи;
• утримання та експлуатація устаткування;
• загальновиробничі витрати;
• адміністративні витрати;
• загальна заводська собівартість;
• витрати на збут;
• повна собівартість реалізованої продукції.

Таблиця 2.4

Аналіз собівартості за калькуляційними статтями витрат

 

№ п/п	Стаття витрат	Обсяг реалізованої продукції  у звітному періоді за собівартістю, тис. грн.		Відхилення витрат, тис. грн.: економія (-), перевитрати (+), (гр. 2 –  гр. 1)	Зміни витрат, %
					за статтею (гр. 3 : гр. 1) х 100	за повною собівартістю реалізованої продукції разом (гр. 3 : р.13 гр. 1) х 100
		плановою	Фактичною
А	Б	1	2	3	4	5
1	Сировина  та матеріали	397648	527035	129387	32,5	19,9
2	Допоміжні Матеріали	500	500	0	0,0	0,0
3	Транспортно – заготівельні витрати	25879	21381	-4498	-17,4	-0,7
4	Загальна вартість матеріалів	3530	3490	-40	-1,1	0,0
5	Паливо, енергія на технологічні цілі	950	1000	50	5,3	0,0
6	Заробітна плата основних працівників	24624	32162	7538	30,6	1,2
7	Відрахування на соціальні  заходи	8885	11580	2695	30,3	0,4

Продовження табл. 2.4

8	Утримання та експлуатація устаткування	87590	77635	-9955	-11,4	-1,5
9	Загальновиробничі витрати	2050	2031	-19	-0,9	0,0
10	Адміністративні витрати	19403	30750	11347	58,5	1,7
11	Разом заводська собівартість	564865	696333	131468	23,3	20,2
12	Витрати на збут	123426	165402	41976	34,0	6,4
13	Повна собівартість реалізованої продукції	650812	812863	162051	24,9	24,9

 

З даних таблиці 2.4. понад планове збільшення витрат на 162,051 тис. грн. відбулося за рахунок «Сировина та матеріали» (129,387тис. грн.), „Заробітна плата основних працівників” (7,538тис. грн.), „Загальновиробничі та адміністративні витрати” (відповідно -19 і 11,347 тис. грн.). Водночас підвищилися порівняно з планом витрати на енергоносії (на 50 тис. грн.) і транспортно – заготівельні витрати (на 4,498 тис. грн.). Внесок кожної калькуляційної статті до загального зниження витрат (у відсотках) наведений у гр. 5. Підсумок за цією графою є алгебраїчною сумою даних за різними калькуляційними статтями [19].

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

 

В умовах ринкової економіки, коли головною метою підприємств  є прагнення до одержання максимального  прибутку, зниження собівартості продукції  стає головним чинником на шляху його підвищення [26, c. 145].

Собівартість продукції  є не тільки найважливішою економічною  категорією, але і якісним показником, на підставі якого можна судити про  ефективність використання підприємством  різноманітних видів ресурсів, а  також про рівень організації праці на підприємстві [28, c.165].

З огляду на специфіку досліджуваного підприємства, можна виділити основні  напрями зниження собівартості молока і молочної продукції промислового підприємства.

Підвищення технічного рівня  виробництва – це упровадження нової, прогресивної технології, механізація  і автоматизація виробничих процесів; поліпшення використовування і застосування нових видів сировини і матеріалів; зміна конструкції і технічних  характеристик виробів; інші чинники, що підвищують технічний рівень виробництва. По даній групі також аналізується вплив на собівартість науково-технічних  досягнень і передового досвіду.

Зниження собівартості може відбутися при створенні автоматизованих  систем управління, використовуванні ЕОМ, вдосконаленні і модернізації існуючої техніки і технології. Зменшуються  витрати і в результаті комплексного використовування сировини, застосування економічних замінників, повного  використовування відходів у виробництві. Великий резерв таїть в собі і  вдосконалення продукції, зниження її матеріаломісткості і трудомісткості, зниження ваги машин і устаткування, зменшення габаритних розмірів і  ін.

 Вдосконалення організації  виробництва і праці – зниження  собівартості може відбутися  в результаті зміни в організації  виробництва, при розвитку спеціалізації  виробництва; вдосконалення управління  виробництвом і скорочення витрат на нього; поліпшення використовування основних фондів; поліпшення матеріально-технічного постачання; скорочення транспортних витрат; інших чинників, що підвищують рівень організації виробництва.

Серйозним резервом зниження собівартості продукції є розширення спеціалізації і кооперації. На спеціалізованих  підприємствах з масово-потоковим  виробництвом собівартість продукції  значно нижча, ніж на підприємствах, що виробляють цю ж продукцію в  невеликих кількостях.

Зниження поточних витрат відбувається в результаті вдосконалення  обслуговування основного виробництва, наприклад, розвитку потокового виробництва, впорядкування підсобно-технологічних  робіт, поліпшення інструментального  господарства, вдосконалення організації  контролю за якістю робіт і продукції. Значне зменшення витрат живої праці  може відбутися при скороченні втрат  робочого часу, зменшенні числа робітників, що не виконують норм виробітку. Додаткова  економія виникає при вдосконаленні  структури управління підприємства в цілому. Вона виражається в скороченні витрат на управління і в економії заробітної платні і нарахувань на неї у зв'язку з вивільненням управлінського персоналу.