Платіжна картка як банківський інструмент безготівкових розрахунків

У 2010 р. на конференції DEMO в США компанією Dynamics були представлені карти моделі Hidden та Multiaccount .

Карта моделі Hidden не дозволить стороннім людям зняти гроші з рахунку її власника. З 16 цифр номера картки десять нанесені на поверхню друкарським способом, а решта шість - висвічуються на вбудованому дисплеї. Щоб подивитися повний номер карти, необхідно ввести код розблокування.

Карта Multiaccount об'єднує в собі два банківських рахунки. Для перемикання між рахунками використовуються кнопки на поверхні карти. Вбудоване в карту підсвічування дозволяє визначити, який з двох рахунків активний в даний момент.[24]

Отже, за підсумками наведених  даних, можна стверджувати, що ринок  платіжних карток бурхливо розвивається і вдосконалюється, спрощується  система використання пластикових  карт для ведення міжнародних  розрахунків, підвищується рівень захисту, відбувається глобалізація загальної  системи безготівкових розрахунків. Україна теж має тенденцію до все більшого впровадження платіжних карток, що скоротить готівковий обіг та дасть новий поштовх для розвитку банківського сектору. (Додаток А) 

РОЗДІЛ 2

ОФОРМЛЕННЯ ТА ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ОБСЛУГОВУВАННЯ КАРТКОВИХ РАХУНКІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

2.1. Правила оформлення  та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб

 

Банківська пластикова картка – це інструмент безготівкових розрахунків, а також засіб отримання кредиту (кредитна картка). [14, c,142]

Для відкриття карткового рахунку та одержання картки, клієнту необхідно надати банку такі документи:

• заяву-анкету;

- копію документу, що посвідчує особу (паспорта або документа, що його замінює), засвідчену нотаріально або співробітником банку;

- копію свідоцтва про присвоєння ідентифікаційного коду платника податків, засвідчену нотаріально або співробітником банку;

- копію закордонного паспорта (за наявності), засвідчену нотаріально або співробітником банку;

При оформленні відкриття  карткового рахунку в банку клієнт також підписує:

• договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку;
• правила користування карткою;
• тарифи на обслуговування;
• картку зі зразками підписів. [26]

           Договір про відкриття картрахунку має обов'язково визначати: умови (схему) обслуговування карткового рахунку клієнта, обставини зміни цих умов згідно правил та нормативів банку та платіжної системи; умови обслуговування на випадок овердрафту; розмір та умови оплати за операції з картрахунком згідно банківських тарифів; порядок вирішення спірних питань тощо. Обов'язковим пунктом обумовлюється згода клієнта на дебетування банком його картрахунку за платіжними повідомленнями екваєрів про здійснені клієнтом операції.

Банкові надається право самостійно приймати рішення про видачу картки клієнтові. Банк (в разі потреби) має право запитати додаткову інформацію про клієнта, а також відмовити у видачі чи подовженні картки без пояснення причин.

Працівники банку, здійснюючи операції з пластиковими картками, зобов’язані зберігати в таємниці всю отриману інформацію від клієнта  та про клієнта відповідно до чинного  законодавства України. [14, c.153]

Платіжні картки видаються  клієнту на підставі та умовах договору про відкриття карткового рахунку. Як правило, наперед оплачені платіжні картки («електронні гаманці»), які банк просто продає фізичним особам, укладення письмового договору не потребують. Проте, якщо схема використання наперед оплачених платіжних карток передбачає поповнення коштів на консолідованому банківському рахунку з перезаписом у картку нової суми, укладення письмового договору обов'язкове. Клієнти-резиденти можуть відкривати картрахунки за межами України та користуватися платіжними картками, емітованими нерезидентами, але в межах, встановлених чинним законодавством України про валютне регулювання.

У дебетовій схемі обслуговування фізичних осіб в якості карткових можуть використовуватися поточні банківські рахунки клієнта. В іншому випадку відкриваються окремі карткові рахунки, що ведуться в режимі звичайних поточних рахунків, але з урахуванням нормативно-правових обмежень. [7]

При роботі з дебетовою карткою, клієнт оперує лише певною сумою, що знаходиться на його банківському рахунку. Даний вид карток також має назву «електронні гроші», оскільки платіжні операції виконуються шляхом прямого зменшення фінансових активів клієнта замість збільшення його зобов’язань перед банком. При сплаті за допомогою дебетової картки необхідно перевірити стан банківського рахунка покупця і списати з нього суму платежу на користь підприємства торгівлі чи надання послуг.  Тому обробка таких карток зазвичай проходить у режимі on-line, тобто торговець зв’язується з банком, повідомляє йому суму платежу і отримує підтвердження на проведення операції. Крім цього, якщо картка передбачає можливість перезаписувати інформацію і має високий ступінь захисту, торговець може працювати в режимі off-line і не зв’язуватися з банком при здійсненні кожної операції купівлі. В цьому режимі всі фінансові транзакції зберігаються в торговому терміналі, а в обумовлені строки буде проводитися розрахунок: рахунки передаються в банк для списання коштів з рахунків клієнтів.

 У разі застосування кредитної схеми клієнтам відкривають окремі контр рахунки. [11, c.123]

 Кредитна схема передбачає подачу в банк заяви на отримання банківської кредитної картки. На основі даних, наведених у заяві, банк проводить оцінку кредитоспроможності клієнта і визначає ліміт картки. При позитивному вирішенні питання, банк відкриває клієнтові спеціальний кредитний рахунок. При цьому банк-емітент встановлює два види обмежень:

1. загальний кредитний ліміт суми непогашеної заборгованості за картковим рахунком, якого потрібно дотримуватися протягом усього визначеного періоду дії картки;
2. разовий ліміт на суму однієї покупки.

         Різним клієнтам встановлюються різні рівні ліміту, залежно від їх кредитоспроможності та згідно з прийнятими банком стандартами. Учасниками операцій з банківськими кредитними картками є: власник картки, банк-емітент (банк, що випускає картку), підприємство торгівлі або сфери послуг (торговець) та банк-екваєр (банк, який обслуговує торговця). [14, c.146-149]

Клієнти з числа фізичних осіб можуть поповнювати кошти на своїх карткових рахунках, вносячи  готівку до каси свого (чи іншого) банку, шляхом переказу з інших поточних чи депозитних рахунків, з рахунків інших осіб за їх дорученням.

Клієнти банку-емітента (чи банку, який діє від імені останнього) та їх довірені особи можуть застосовувати  платіжні картки для безготівкової  оплати за товари чи послуги, перерахування  коштів з карткових рахунків на рахунки  інших осіб, купівлі товарів та послуг у системах електронної комерції. Платіжні картки також використовуються для одержання готівки у касах банків, банкоматах та пунктах обміну іноземної валюти. [4]

 

2.2. Механізм здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток

Механізм здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток в Україні обумовлений Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного  банку  N 481 ( z1336-10 ) від 04.11.2010. [7]

Користувачі  мають  право   використовувати   спеціальні платіжні  засоби  для  здійснення платіжних операцій відповідно до режимів рахунків та умов договору з емітентом.

Банк здійснює зарахування  коштів на рахунки користувачів  з   урахуванням   установлених   режимів  рахунків  відповідно  до  внутрішньобанківських правил та умов договору.

Переказ  коштів  за  операціями,  які   ініційовані   із застосуванням  спеціальних платіжних  засобів  у  межах  України, здійснюється в гривнях.

Видача за спеціальними платіжними засобами готівки через банкомати  в  межах  України  здійснюється  в  гривнях,  а   через банкомати  уповноважених банків-емітентів - у  гривнях або у валюті рахунку  спеціального платіжного засобу.

Видача готівки  в  іноземній  валюті  через банкомати в межах  України   із   застосуванням спеціального платіжного засобу здійснюється  в сумі, що не перевищує в еквіваленті 5 000 гривень за одну добу  за установленим  Національним  банком  на дату відображення платіжної операції за рахунком.

Банк отримує  за  здійснені  користувачами  операції  з використанням  спеціальних платіжних засобів  комісійну винагороду, порядок нарахування,  сплати та розмір якої встановлюються  згідно із внутрішньобанківськими правилами. [11,c.123]

Дебетова схема безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток передбачає здійснення  користувачем  платіжних операцій  з  використанням  спеціального платіжного засобу в межах залишку  коштів, які обліковуються на його рахунку. Механізм здійснення розрахунків з використанням дебетової картки організований наступним чином.

 

При дебетовому трансферті отримувач грошей дає наказ дебетувати рахунок платника на відповідну суму і зарахувати її на свій рахунок. (Рис.2.1.)

 

Отримувач коштів (бенефеціар)

Платник

1              6

Банк отримувача

4        2

Банк платника

 

 Рис. 2.1. Схема дебетового трансферту

Джерело: Петрашко Л.П. Валютні операції: Навчальний посібник. - К.КНЕУ, 2001. – 204 с.

 

У системі дебетових трансфертів  переказ коштів ініціюється їх отримувачем. Отримавши наказ від отримувача коштів (1, 2), банк платника дебетує його рахунок і кредитує кореспондентський  рахунок банку-отримувача (3), якому  відсилається кредит-авізо (4). Платникові відсилається виписка з рахунку (5), а бенефіціару – повідомлення про зарахування коштів (6).

 Під час   застосування  дебетово-кредитної  схеми безготівкових розрахунків, користувач здійснює платіжні операції з використанням спеціального платіжного засобу (картки) в межах залишку коштів,  які обліковуються на його рахунку, а в разі їх недостатності або відсутності -  за  рахунок  наданого банком кредиту.

  Кредитна схема передбачає здійснення  користувачем  платіжних операцій з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в межах кредитної лінії. При кредитовому трансферті ініціатива належить платникові, і механізм здійснення розрахунків з використанням кредитної схеми відбувається наступним чином. (Рис.2.2.)

 

 

Отримувач коштів (бенефеціар)

Платник

         6                                                                             

Банк отримувача

4        2, 3

Банк платника

 

Рис. 2.2. Схема кредитового трансферту

Джерело: Петрашко Л.П. Валютні операції: Навчальний посібник. - К.КНЕУ, 2001. – 204 с.

 

За наказом платника (1) його банк відсилає банку отримувача наказ кредитувати рахунок бенефіціара і дебетувати власний кореспондентський рахунок (2, 3). Повідомлення про проведення операції надсилається учасникам розрахунків (4, 6).

Система карткових розрахунків  має в своїй основі три окремі види угод:

1. Між торговцем і власником картки – про продаж товарів або послуг.
2. Між банком і торговцем -  про прийняття карток у сплату за товари та послуги.
3. Між банком і власником картки – про відшкодування банку суми, сплаченої торговцю за операціями з карткою.

Торговельне підприємство зобов'язується приймати картки як платіжний засіб  розрахунку за товари та послуги і  проводити авторизацію (отримувати дозвіл на трансакцію) в передбачених домовленістю випадках; зобов'язується вилучати картки при підозрі, що покупець не є її власником; надавати банку  торговельні рахунки, оформлені  з використанням карток.

Важливим елементом механізму  здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток є процесингові центри. Процесинг - діяльність,  яка включає в себе  виконання за операціями   зі   спеціальними  платіжними  засобами  авторизації, моніторингу,  збору,  оброблення, зберігання інформації та надання обробленої інформації учасникам розрахунків і розрахунковому банку для проведення взаєморозрахунків. Процесингова установа  -  юридична  особа - учасник платіжної системи, яка здійснює процесинг. [7]