Платіжна картка як банківський інструмент безготівкових розрахунків

 

ЗМІСТ

ВСТУП
І. Теоретична частина
РОЗДІЛ 1. Платіжна картка як банківський інструмент безготівкових розрахунків
1.1. Поняття, види та  класифікація банківських платіжних  карток………….	4
1.2. Нормативно – правова основа регулювання безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток……………………………………………….	10
1.3. Досвід розвинутих  країн світу щодо організації   функціонування ринку платіжних  карток…………………………………………………………………	13
РОЗДІЛ 2.  Оформлення та облік операцій з обслуговування карткових рахунків фізичних осіб
2.1. Правила оформлення  та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб…………………………………………………………………………………	16
2.2. Механізм здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток………………………………………………………………..	19
2.3. Відображення в обліку операцій за картковими рахунками фізичних осіб……………………………………………………………………………….	23
II. Практична частина
РОЗДІЛ 3. Документальне оформлення та облік операцій за картковими рахунками фізичних осіб (Практичний приклад)……………………………..	33
ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

 

ВСТУП

В основу формування нової фінансової інфраструктури в державі покладено  масове застосування платіжних карткових  систем. В Україні платіжні картки мають 3% населення. Загальна кількість держателів пластикових карток у світі складає понад один мільярд людей. У різних країнах світу щорічно виробляються мільйони пластикових карток найрізноманітніших видів й призначення. Платіжні картки за рахунок надійності та зручності у використанні  ввійшли в усі сфери економічної діяльності: починаючи від телефонних розмов, транспортних поїздок, страхування, торгівлі, Інтернет-послуг і закінчуючи системами електронного обігу грошових коштів.

На сьогоднішній день в  Україні стрімкого розвитку набуває  система безготівкових розрахунків, що пояснює актуальність розгляду даної  теми для пошуку шляхів вдосконалення сфери застосування банківських платіжних карток.

Метою роботи є дослідження теоретичних основ організації операцій з пластиковими картками, огляд світового досвіду розрахунків за допомогою платіжних карток та з’ясування принципів і закономірностей оформлення і обліку операцій з обслуговування карткових рахунків фізичних осіб. 

 Курсова робота складається з трьох розділів. Перший розділ висвітлює теоретичні підходи до системи безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, аналіз діючої нормативно-правової бази України та досвіду розвинутих країн світу . В другому йдеться про правила і механізм оформлення та відображення в обліку операцій за картковими рахунками фізичних осіб. В третьому розділі відображено на практичному прикладі облік операцій за картковими рахунками фізичних осіб та їх документальне оформлення.

При дослідженні даної  теми, мною були використані книги, наукові праці та матеріали періодичних  видань таких авторів як Табачук Г.П., Хміль Л.М.,              Бречко Т.М., Литвин Н.Б., Скоморович І.Г., Єпіфанов А.О., Міщенко В.І. та ін. для повного і детального розкриття питань курсової роботи.

 

РОЗДІЛ 1

ПЛАТІЖНА КАРТКА ЯК БАНКІВСЬКИЙ  ІНСТРУМЕНТ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

1. Поняття, види та класифікація банківських платіжних карток

 

Банківська система України  на даному етапі продовжує розвиватися із врахуванням тенденцій світової економіки. Сучасний цивілізований світ рухається в напрямку поступової відмови від використання у повсякденному житті готівки, широко застосовуючи різні форми електронних розрахунків. Тому останнім часом в Україні неабиякого поширення набули операції з платіжними картками, які є гідною альтернативою готівковому обігу.

Згідно із Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,  платіжна картка – це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків, через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. [3]

З розвитком карткових  систем, з'явилися різні види платіжних карток, які розрізняються за призначенням, функціональними і технічними характеристиками.

Платіжна картка, як правило, містить таку інформацію: на лицьовий бік картки наноситься ім’я власника, номер картки, термін дії картки, логотип банку-емітента картки та платіжної  системи. На зворотному боці міститься  підпис власника картки, магнітна смуга, логотипи мережі банкоматів, у яких можна отримати готівку за допомогою  картки. [12, c.227]

Пластикові картки можна  поділяти на декілька категорій за різними ознаками, лише геометричні розміри і методи запису інформації в усіх картках відповідають загальноприйнятому стандарту.

 

Види пластикових  карток:

 

1. За способом розрахунків:	- дебетові - дебетово-кредитні - кредитні - спеціальні внутрішньобанківські
2. За характером використання:	- особисті (індивідуальні) - корпоративні
3. За типом носія електронної  інформації:	- магнітні - смарт-картки - гібридні
4. За територіальною належністю:	- міжнародні - внутрішньодержавні - локальні
5. За методом виготовлення:	- ембосовані - неембосовані

 

Таблиця 1.1. Види пластикових карток

 

Джерело: Скоморович І.Г. Банківські операції:Навч. Посібник. – Львів: Видавництво ПП «Магнолія 2006», 2010 – 482 с. 129 c.

 

Розглянемо кожен з  видів платіжних карток докладніше.

За способом розрахунків 

Дебетові картки дають можливість їхнім держателям використати лише стільки коштів, скільки було попередньо внесено на рахунок, з якого здійснюється списання коштів під час використання таких карток. Такими рахунками є картковий рахунок та консолідований рахунок, який відкриває банк-емітент для обліку коштів за емітованими ним наперед оплаченими платіжними картками. Дебетова картка є для власника зручним засобом виконання платіжних операцій шляхом прямого зменшення розмірів його фінансових активів замість збільшення зобов'язань чи боргу, вона є потенційно можливою заміною готівкових коштів у багатьох платіжних операціях сфери індивідуальних розрахунків.

Під час застосування дебетово-кредитної схеми, клієнт здійснює операції з використання платіжної картки в межах залишку коштів, облікованих на його картковому рахунку, а в разі їх недостатності – за рахунок наданого банком кредиту.

Кредитні картки призначені для купівлі товарів з використанням банківського кредиту, а також для отримання авансів у готівковій формі. Головна особливість цієї картки - відкриття банком кредитної лінії, яка використовується автоматично кожного разу, коли проводиться купівля товару або береться кредит у грошовій формі. Кредитна лінія діє в межах встановленого банком ліміту.

Кожна банківська установа встановлює свої правила, що визначають можливість одержання кредиту. Виданий клієнту кредит погашається шляхом списання зі страхового депозиту, з іншого рахунка, готівкою з власних заощаджень або якщо клієнт компенсує банку витрати із зарплати, що надходить на картрахунок. Страховий депозит – як правило, обов'язкова умова для відкриття кредитної картки, і мінімальний розмір депозиту визначається рівнем престижності картки.

Спеціальні внутрішньобанківські картки надають клієнтам банку такі додаткові спеціальні послуги, як одержання відсотків за депозитами через банкомати банку тощо. Як правило, роботою з виданими внутрішньобанківськими картками займається або сам банк, або інші банки – його партнери. Внутрішньобанківські спеціальні картки міжнародними, як правило, не бувають.[16,c. 128]

За характером використання

Фізичним особам, які не є суб’єктами господарської діяльності, та їх довіреним особам емітент надає  особисті платіжні картки, а юридичним особам і фізичним особам-підприємцям – корпоративні платіжні картки.

Особисті (індивідуальні) платіжні картки видаються окремим клієнтам банку і можуть бути стандартними або «золотими». Стандартні надаються клієнтам на загальних умовах, а «золоті» призначені для осіб з високою кредитоспроможністю і передбачають пільги для користувачів.

Корпоративна  картка видається організації, яка на основі такої картки може видати індивідуальні картки вибраним особам (керівникам або просто цінним співробітникам). Їм відкриваються персональні рахунки, “прив'язані” до корпоративного карткового рахунку. Відповідальність перед банком за корпоративним рахунком несе організація, а не власники індивідуальних корпоративних карток.

За типом носія  електронної інформації

Найбільш розповсюджені  картки двох видів - з магнітною смугою і з вбудованою мікросхемою (які  мають назви сhір сагd - чіп-картка, або smart сагd - смарт-картка, чи “інтелектуальна” картка)

Магнітні  картки вважаються дешевими, але менш захищеними, на магнітній смузі зберігається лише інформація про банк-емітент, в якому знаходиться картрахунок клієнта. Тому будь-яка транзакція за такою БПК потребує (за допомогою терміналу або банкомату) дзвінка до банку або спеціалізованого обчислювального центру (процесингового) для визначення платоспроможності клієнта.

Картки з вбудованою мікросхемою, "смарт- карти", винайдені в 1974 р. французьким інженером Роланом Морено.

Смарт-картки, навпаки, відрізняються високою захищеністю і дозволяють зберігати у своєму чіпі у зашифрованому вигляді інформацію про суму, що міститься на картрахунку. Приймати смарт-картку можна, не зв'язуючись з кредитними установами, але списувати кошти з картки – тільки за допомогою електронних пристроїв. [13, c. 116-117]

Смарт-картки поділяються на два типи:

1) карти з пам'яттю, на яких розміщуються мікросхеми ПЗУ ємністю від 32 Бт до 8 кбт. Найбільшою ємністю володіють картки оптичної пам'яті, у яких використовується технологія WORM (однократний запис - багаторазове читання), подібна тієї, що застосовується в лазерних дисках. Обсяг інформації, записаної на карті може досягати 2 - 16 Мб, але для її зчитування необхідні спеціальні лазерні пристрої. Ці картки надзвичайно стійкі до зовнішніх впливів.

- комп'ютерні смарт-карти, оснащені мікросхемою, що містить мікропроцесор, пам'яттю, пристроями введення-виводу інформації, а також власною операційною системою. Архітектура вбудованого в картку мікропроцесорного блоку дозволяє встановлювати пристрій шифрування даних. Відповідно до характеру взаємодії з зчитующим пристроєм, смарт-картки, підрозділяються на контактні (безпосередній контакт із зчитуючим пристроєм), і безконтактні (для передачі інформації використовується радіосигнал).

Смарт-карти за рівнем надійністі та експлуатаційними характеристиками значно перевершують звичайні магнітні картки. За даними тестування найбільшого у світі виробника смарт-карт французької фірми «GemPlus Card International», час збереження інформації на таких картках - 10 років, висока термостійкість та надзвичайно висока швидкість запису інформації.

Існують також так звані гібридні картки зі змішаними носіями інформації – на них можуть бути одночасно і чіп, і магнітна смуга. Використовується дана технологія насамперед для можливості звернення до різних процесингових центрів.[15, с.240]

За територіальною належністю

Міжнародними є платіжні картки, за якими клієнт може оплатити товари або послуги у різних географічних точках світу, в тому числі, використовуючи точки обслуговування, що належать організаціям, не пов'язаним безпосередньо з емітентом ніякими зобов'язаннями. Серед цієї категорії карток виділяють VISA , Маster Саrds, ЕuroРау Іnternational та регіональні банківські платіжні картки, обіг яких обмежено територією держави або будь-якого великого регіону.

Внутрішньодержавні – діють лише на території певної держави.

Локальними є платіжні картки, які обмежені незначною областю точок обслуговування (банкоматів і РОS-терміналів), де клієнт може отримати готівку й оплатити товари або послуги, що належать емітенту чи організаціям, пов'язаним з ним певними зобов'язаннями. Як правило, ці системи використовуються для організації зарплатних проектів з урахуванням спеціалізації, місця розташування та інших факторів, що стосуються конкретного клієнта.