Планування матеріально-технічного постачання на підприємстві

    Джерела інформації: план матеріально-технічного забезпечення, заявки, специфікації, фондові  повідомлення, убрання, договори на постачання сировини і матеріалів; форми статистичної звітності № 1-СН, 3-СН, 4-СН, 11-СН, 12-СН про наявність і використання матеріальних ресурсів і №5-3 про витрати на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг; оперативні дані відділу матеріально-технічного забезпечення; зведення аналітичного обліку про надходження, витрат і залишки сировини, матеріалів; планові і звітні калькуляції собівартості виробів, що випускаються; дані відповідних служб про нормативи і норми витрати матеріальних ресурсів і їхній зміні; інші джерела інформації в залежності від цілей і задач проведеного аналізу.

    Джерелами інформації служать план матеріально-технічного постачання; наряди; договори на постачання сировини і матеріалів; форма № 5-3 про витрати на виробництво і  реалізацію продукції, робіт і послуг; зведення аналітичного обліку про надходження, витрати і залишки сировини, матеріалів.

    У процесі аналізу виробляється зіставлення фактичного надходження матеріальних ресурсів і планової їхньої потреби для виробництва будівельно-монтажних робіт, установлюється повнота і правильність розрахунку потреби в матеріальних ресурсах, виробляється виконання постачальниками договорів по кількості і термінам постачань. Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами варто починати з розрахунку величини планового в днях. Норми виробничого запасу матеріалів у днях визначається по формулі:

                                                     Зн = Тз + Пз + Гз + Сз,

    де   Зн – нормативний запас;

           Тз – поточний запас;

           Пз – підготовчий запас;

           Гз – страховий запас;

           Сз – сезонний запас.

    Таблица 2.2.1

    Складники нормативного запасу. (грн.)

 

    Величина  абсолютного нормативного запасу (Аз) у натуральному вимірі обчислюється по формулі:

                                                Аз = Зн  • Др,

    де  Зн – нормативний запас,

         Др – одноденна витрата матеріалів.

      В 2008 році         Зн = 8407,         Др = 1230,83;

      в 2009 році          Зн = 7107,         Др = 420,66;

      в 2010 році          Зн = 14745,       Др = 3497,25.

      Аз = 8704 ∙ 1230,83 = 10713144 грн. - в 2008 році,

      Аз = 7107 ∙ 412,66  =  2932774,6 грн. - в 2009 році,

      Аз = 14745 ∙ 3497,25 = 51566951 грн.- в 2010 році.

    Фактичний запас у днях визначається по їхній середньодобовій витраті по формулі:

                                                Здн. = О / Д,

    де  О – залишок матеріалу за даними звіту (тобто страховий запас)

           Здн. = 1877 / 1230,83 = 1,52 дн. в 2008 році

           Здн. = 2409 / 412,66 = 5,84 дн. в 2009 році

           Здн. = 3572 / 3497,25 = 1,02 дн. в 2010 році

    Одночасно витрата матеріалів у вартісному вимірі визначається по формулі:                             

    Др =   Ор*ПВ, 

      де Ор – обсяг будівельно-монтажних робіт із плану, тис. грн.,

         ПВ – питома вага витрати матеріалів у собівартості.

    В 2008 році Ор = 15000 тис. грн.;  ПВ = 29,54 %;

        в 2009 році Ор = 12000 тис. грн.;  ПВ = 12,38 %;

        в 2010 році Ор = 27000 тис. грн.;  ПВ = 46,63 %.

    В 2008 році Др = 1230,83 грн.;

        в 2009 році Др = 412,66 грн.;

        в 2010 році Др = 3497,25 грн.

    Забезпеченість  матеріальними ресурсами (В) визначається в днях по формулі:

                                                  В = О+П,

    де  П – прихід матеріалів за звітний період (тобто зовнішні надходження).

    В 2008 році П = 4183;

        в 2009 році П = 2406;

        в 2010 році П = 9198.

    В 2002 році В =4,92 дн.

        в 2003 році В = 11,67 дн.

       в 2004 році В = 3,65 дн.

    Важливою  умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби  в матеріальних ресурсах джерелами  покриття. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

    До  зовнішніх джерел відносяться матеріальні  ресурси, що надходять від постачальників відповідно до укладених договорів. Внутрішні джерела – це скорочення відходів сировини, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економія матеріалів у результаті впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

    Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів з боку – це різниця між загальною потребою у визначеному виді матеріалу і сумою власних внутрішніх джерел і її покриття.

    Перевіряється також якість отриманих матеріалів від постачальників, відповідність їхнім стандартам, технічним умовам договору й у випадках їхнього порушення пред'являються претензії постачальникам. Особлива увага приділяється перевірці виконання постачань матеріалів, виділених підприємству по державному замовленню і кооперованим постачанням.

    Велике значення надається виконанню плану по термінах постачання матеріалів (ритмічності). Руйнування термінів постачання веде до недовиконання плану виробництва і реалізації продукції. Для оцінки ритмічності постачань використовують коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації.

          Перевіряють також  стан запасів сировини і матеріалів на предмет виявлення зайвих і  непотрібних. Їх можна установити за даними складського обліку шляхом порівняння приходу і витрати. Якщо по якихось матеріалах немає витрати протягом року і більш, то їх відносять до групи неходових і підраховують загальну вартість.

          Наприкінці підраховуються втрати продукції через:

          а) недопоставки матеріалів;

          б) поганої якості матеріалів;

          в) заміни матеріалів;

          г) зміна цін на матеріали;

          д) простоїв у зв'язку з порушенням графіка постачання.

          Розрахунок надпланових  відходів в ТОВ «Будсервіс» не виробляється, тому що підприємство має  невиробничий характер.

          Аналогічна ситуація виникає при підвищенні постачальником цін на сировину і матеріали. Тут також потрібно оцінювати, що вигідніше підприємству:

    а) збільшувати перемінні витрати  в зв'язку з застосуванням більш  дорогих матеріалів, але за рахунок  нарощування обсягів дістати  додатковий прибуток;

    б) зменшити обсяг виробництва цього  виду продукції, якщо в результаті використання дорогої сировини, продукція виявиться збиткової, чи шукати нові більш дешеві ринки сировини, чи змінювати структуру виробництва.

          Великі втрати мають  місце через неритмічність постачання сировини і матеріалів, у зв'язку з чим підприємства простоюють і недоодержують багато продукції, а відповідно і прибутку. ТОВ «Будсервіс» не має втрат через неритмічність постачання сировини і матеріалів, тому що відсутні простої через відсутність матеріалів, забезпеченість матеріалів дорівнює 100 %.

          Для характеристики ефективності планування та використання матеріальних ресурсів застосовується система узагальнюючих і приватних показників.

          До узагальнюючих  показників відносяться матеріаловіддача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношення темпів зростання виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів.

          Матеріаловіддача  визначається розподілом вартості зробленої  продукції на суму матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки зроблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії і т.д.)

          Матеріалоємність  продукції розраховується відношенням суми матеріальних витрат до вартості зробленої продукції. Вона показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити чи фактично приходяться на виробництво одиниці продукції.

          Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягу виробництва  і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валової чи товарної продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі й одночасно розкриває фактори її росту.

          Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції  обчислюється відношенням суми матеріальних витрат у повній собівартості зробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміна матеріалоємності продукції.

          Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення суми фактичних матеріальних витрат до величини матеріальних витрат, розрахованої виходячи з планових калькуляцій і фактичного випуску й асортименту продукції. Він відбиває рівень ефективності використання матеріалів, дотримання норм витрати матеріалів. Якщо коефіцієнт більше одиниці, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції і, навпаки, якщо менше одного, то матеріальні ресурси використовувалися більш ощадливо.

          Приватні показники  матеріалоємності застосовуються для  характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (обсяг сировини, металоємність, паливоємність, енергоємність і ін.), а також для характеристики рівня матеріалоємності окремих виробів (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни).

          Питома матеріалоємність може бути обчислена як у вартісному вираженні, так і в натуральному чи маси витрачених матеріальних ресурсів на виробництво i-го виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду.

          У процесі аналізу  фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють із плановим, вивчають їхню динаміку і причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

          Матеріалоємність, також  як і матеріаловіддача залежить від  обсягу валової (товарної ) продукції  і суми матеріальних витрат на її виробництво. У свою чергу обсяг валової (товарної) продукції у вартісному вираженні (ТП) може змінитися за рахунок кількості зробленої продукції (ВП), її структури і рівня відпускних цін (ЦП). Сума матеріальних витрат (МВ) також залежить від обсягу зробленої продукції, її структури, витрати матеріалів на одиницю продукції (ОП) і вартості матеріалів (ЦМ). У підсумку загальна матеріалоємність залежить від структури зробленої продукції, норми витрати матеріалів на одиницю продукції, цін на матеріальні ресурси і відпускні ціни на продукцію.

          Для розрахунку потрібно мати наступні дані:

        Таблиця 2.2.3