Особливості, проблеми, напрямки розвитку й удосконалення діяльності вільних економічних зон

Обов'язковою умовою успішного функціонування ВЕЗ є також інформаційне забезпечення: можливість телекомунікаційного забезпечення потрібною інформацією західних інвесторів про можливості регіону розвивати ту чи іншу галузь виробництва або обслуговування, а також надання інформації про потенційних інвесторів, особливо їхній фінансовий стан. Отримання поточної інформації визначає ефективність функціонування ВЕЗ, особливо на початковій стадії. Рівень інформаційного забезпечення свідчить про рівень розвитку регіону і має вирішальне значення під час вирішення економічних питань.

Визначальною є також політика ціноутворення на продукцію, послуги та обладнання у ВЕЗ.

Важливим питанням у разі створення ВЕЗ є розробка політики розвитку інноваційної стратегії і культури підприємництва.

Діяльність вільних економічних зон передбачає прийняття інноваційних рішень, а держава повинна сприяти цьому прийняттям відповідних законодавчих актів і постанов уряду. На жаль, наявна система оподаткування доходів не стимулює формування високої культури підприємництва, а призводить до зниження довіри між підприємствами і державою. Верховна Рада України, наприклад, прийнявши Закон «Про іноземні інвестиції», який був найліберальнішим серед аналогічних у країнах СНД, наступними законодавчими актами звела нанівець його ефективність.

Особливі економічні умови господарювання ВЕЗ дають змогу національним товарам та послугам проникати на світовий ринок, а іноземним ресурсам - влитися в національну економіку і відіграти там свою позитивну роль. Створення вільної економічної зони - це подальший соціально-економічний розквіт регіону, широке залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій, захищених гарантіями держави і спрямованих на створення соціально орієнтованої інфраструктури краю.[3]

2.3 Практика впровадження вільних економічних зон в Україні

В Україні для підтримки науково-технічного прогресу на базі науково-дослідних інститутів було створено 8 технопарків. Зокрема такий технопарк функціонував окрім Києва і Донецька свого часу і в Харкові на базі «Інституту Монокристалів». Крім того, в нашій країні були створені території пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності в Донецькій, Луганській, Закарпатській, Житомирській, Чернігівській, Волинській областях, в Автономній Республіці Крим, містах Шостка і Харків.

Для вирішення соціально-економічних проблем регіонів на просторах України було сформовано 12 вільних економічних зон: «Порто-франко», «Азов», «Донецьк», «Яворів», «Закарпаття», «Славутич», «Курортполіс Труськавец», «Миколаїв», «Рені», «Порт Крим», «Інтерпорт Ковель», зона особливого інвестиційного режиму «Харків». Шість з яких спеціалізувалися виключно на обслуговуванні транзитних вантажів, із зберіганні, сортуванні, упаковці, завершенні їх виробництва, наданні транспортно-експедиторських і агентських послуг. В трьох з них пріоритетними видами діяльності були промислові галузі виробництва. Одна з них була покликана вирішувати соціально-економічні проблеми міста атомників, Славутича, і ще одна, в м. Трускавці, спеціалізувалася на санаторно-курортному обслуговуванні.

При аналізі діяльності ВЕЗ з погляду отримання валюти доцільно розглядати показник чистого експорту. При цьому різниця між валовим і чистим експортом виникає через те, що фірми, розміщені в ВЕЗ значну частину сировини і напівфабрикатів імпортують. На жаль, в Україні не велося дослідження існуючих ВЕЗ по показнику чистого експорту. Офіційні джерела надавали  в основному показники реалізованої продукції і наданих послуг або валового експорту. Тому ефективною виглядала тільки діяльність ВЕЗ «Порто-франко». Не поміченою залишилася ефективність роботи ВЕЗ «Азов» і «Донецьк», де частка продукції, що пішла на експорт відповідно 71,8 і 31,9%, що говорить про значність привернутих іноземних засобів. Ефективність роботи СЕЗ «Курортополіс Труськавец» характеризується збільшенням кількості реалізованої продукції і наданих послуг протягом 2003 року збільшилося в 13,7 раз, в СЕЗ «Яворів» – в 9 разів, в СЕЗ «Славутич» – в 4,3 рази.

Позитивний ефект від прямих зарубіжних інвестицій, що притягувалися в СЕЗ служив наочним прикладом для національних фірм і потенційних підприємців для того, щоб перейняти іноземний досвід. Хоча в цілому ефект каталізатора економічного зростання від інвестицій достатньо складно визначити.

Таблиця 2.3.1[8]

Ефективність роботи українських ВЕЗ в 2003 р.

Як показують дані таблиці 2.3.1. 6 з 11 підприємств досягли успіху саме за допомогою залучення прямих зарубіжних інвестицій.

Окрім вказаного критерію, оцінка ефективності дії СЕЗ може проводитися по об'ємах привернутих іноземних капіталів.

Таблиця 2.3.2

Інвестиційна ефективність деяких ВЕЗ України в 2002 р.[6]

         Як показують дані таблиці 2.3.2 інвестиційна ефективність ВЕЗ України невисока, що пов’язано, в першу чергу з нестабільною політичною ситуацією в країні. 

Створення робочих місць є однією з основних і обов'язкових особливостей будь-кого СЕЗ, особливо в країні з великим рівнем безробіття. В той же час, в Україні процес створення нових робочих місць при введенні СЕЗ проходив достатньо поволі.

Таким чином, достатньо складно оцінити однозначно діяльність СЕЗ в Україні. Хоча це і не означає, що всі вони були малоефективні. Відміна закону, що сприяв їх створенню і розвитку, носила швидше політичний ніж економічно обгрунтований характер тому що при відміні дії СЕЗ не було проведено ніяких економічних розрахунків і досліджень. При аналізі їх ефективності і доцільності необхідно було швидше використовувати індивідуальний підхід до кожної з них.

Таблиця 2.3.3[8]

Створення робочих місць в ВЕЗ України за станом на 01.01.2003 р.

Як показують дані таблиці 2.3.3. в Україні процес створення нових робочих місць при введенні СЕЗ проходив достатньо поволі. В більшості ВЕЗ збережено робочих місць менше ніж було створено (лише в 4 ВЕЗ спостерігається зворотна тенденція)

Що ж до перспектив упровадження ВЕЗ в Україні, то необхідно відзначити, що в державній «Програмі розвитку (спеціальних) вільних економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності на період до 2015 року» наголошується, що реформування соціально-економічного положення в Україні вимагає застосування нових форм регіонального розвитку, що ґрунтуються на можливостях регіонів повніше і ефективно використовувати існуючі ресурси і переваги сприятливого економіко-географічного і геополітичного положення. Найдієвішими формами регіональної політики, з вживаних країнами як з високорозвинутою, так і перехідною економікою, є створення спеціальних економічних зон і здійснення комплексу заходів, що проводяться центральними і місцевими органами влади шляхом упровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності. Таким чином, процес упровадження ВЕЗ в Україні залишається можливим відповідно до вказаної програми, хоча до нового упровадження таких правил необхідно привести у відповідність всю законодавчу базу, що стосується таких питань.[6]

2.4 Результати функціонування та роль ВЕЗ в економіці України

Сьогодні іноземні інвестиції потрібні практично у всіх галузях економіки країни. До того ж цього вимагає і виконання затвердженої урядом стратегії соціально-економічного розвитку, що передбачає створення в Україні інноваційно-інвестиційній моделі економіки з випереджаючим розвитком високотехнологічних галузей виробництва.

За останнє десятиріччя перед відміною дії ВЕЗ, тобто до кінця 2004 р. в економіку України вкладено 6,7 млрд. доларів США прямих іноземних інвестицій, що складає приблизно 7,5% від загальнодержавної потреби (50 млрд. долл.).

Таблиця 2.4.1[7]

Об'єми іноземних інвестицій в економіку колишніх соціалістичних країн за станом на 2003 р.