Мобілізація України у сфері товарів для диверсифікації експортних можливостей

 

ЗМІСТ

 

1 МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ 5

ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ 5

1.1.Сутність та класифікація товарів у світовій економіці 5

1.2.Міжнародні форми регламентації зовнішньої торгівлі 10

1.3. Зарубіжний досвід державного регулювання торгівлі 14

2 КОНКУРЕНТНІ ПОЗИЦІЇ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ТОВАРАМИ 23

2.1. Сучасні тенденції розвитку світового ринку товарів 23

2.2. Аналіз зовнішньої структури українського ринку товарів 26

2.3. Оцінка конкурентних позицій України на світовому ринку товарів 30

РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ ТОВАРІВ 35

3.1. Мобілізація України у сфері товарів для диверсифікації експортних можливостей 35

3.2. Напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності національного ринку товарів 37

ВИСНОВОК 45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 47

ДОДАТКИ 50

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Світовий товарний ринок - це область  товарно-грошових стосунків між  державами, які грунтовані на міжнародному розподілі праці. Світові товарні  ринки формуються під впливом  безлічі чинників і мають ряд  особливостей :

1) це ринки вже зроблених товарів,  які продаються за межами національних  рамок;

2) на ці товари, що переміщаються  між країнами, діють не лише  внутрішні, але і зовнішній  попит і пропозиція;

3) ці ринки сприяють найбільш  ефективному використанню чинників  виробництва в тих або інших  галузях і регіонах;

4) завдяки ним з міжнародного  товарного обміну виходять товари, що не відповідають стандартам  якості при цих конкурентних  цінах.

При дослідженні ринків робиться оцінка їх об'ємів, т. е. усі акти купівлі-продажу  товарів від виробників до споживачів. А під місткістю мають на увазі  потенційний попит при певних цінах, кон'юнктурі та ін. Світові  ринки і самі впливають на рішення  виробників, які визначають, що і  в яких кількостях робити. Найважливіша зовнішня ознака існування товарних ринків - міжнародний рух товарів  і послуг і світова торгівля. Модель товарного ринку показує взаємозв'язок між внутрішніми і зовнішніми об'ємами попиту і пропозиції, встановлює об'єми експорту і імпорту і  визначає рівноважну ціну.

На сьогодні самою традиційною  і найбільш розвиненою формою міжнародних  економічних відносин виступає міжнародна торгівля, якої припадає на частку близько 80 відсотків усього об'єму міжнародних  економічних відносин. Сьогодні міжнародна торгівля є найголовнішою формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного розподілу праці, і яка виражає  їх взаємну економічну залежність, а також є процесом купівлі  і продажу, здійснюваним між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах". Країни підписують нові економічні угоди, роблять висновок контракти.

Виступає актуальним питання вибору торгового партнера на міжнародному ринку, для вирішення якого необхідно  проаналізувати цілий ряд критеріїв, чинників і ознак економічного розвитку країн, в яких ми бачимо наших потенційних  партнерів. Для будь-якої країни роль зовнішньої торгівлі важко переоцінити, оскільки економічний успіх будь-якої країни світу сьогодні залежить на зовнішньої торгівлі. Ще жодній країні не вдалося створити здорову економіку, ізолювавшись від світової економічної  системи.

Вивчення різних сторін світових товарних ринків має велике значення, оскільки підвищення якості їх вивчення частенько  дозволяє домагатися істотної економії і збільшення прибутків від окремих  зовнішньоторговельних операцій. Основне  завдання полягає у вивченні проблем  функціонування світового товарного  ринку товарів і шляху його розвитку в перспективі.

Метою данної роботи є аналіз та вивчення світового товарного ринку, перспективи підвищення конкурентоспроможності України в міжнародній торгівлі товарами.

Об’єктом дослідження, є торгова діяльність на міжнародному ринку.

Предметом дослідження – позиції України на міжнародному товарному ринку.

Інформаційною базою є офіційні данні державного комітету статистики України,періодичні видання, праці вітчизняних і зарубіжних дослідників.

Для вирішення поставлених завдань  були використані наступні методи дослідження: порівняльно-аналітичний, історичний, економіко-статистичний, методи угрупування  і класифікації та інші.

 

1 МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ

ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ

            1.1.Сутність та класифікація товарів у світовій економіці

 

    

 Історично першою і найбільш розвинутою формою МЕВ, є торгівля товарами (МТТ), яка представляє собою форму зв'язку між товаровиробниками міжнародного поділу праці і виражає їх взаємну економічну залежність.

 Світовий товарний ринок - це область товарно-грошових відносин між державами, які грунтуються на міжнародному поділі праці. В ході історичного розвитку ринкові відносини виходять за рамки національних кордонів і формуються міжнародні, чи світові, товарні ринки. Світові товарні ринки формуються під впливом безлічі факторів і мають ряд особливостей:

• це ринки вироблених товарів, які  продаються за межами національних рамок;

• на ці товари, що переміщаються між  країнами, діють не тільки внутрішні, а й зовнішні попит і пропозиція;

• ці ринки сприяють найбільш ефективному  використанню факторів виробництва  в тих чи інших галузях і  регіонах;

• завдяки їм з міжнародного товарного  обміну виходять товари, що не відповідають стандартам якості при даних конкурентних цінах.

Для них зазвичай бувають характерними висока динамічність, мінливість, відсутність жорстких, однозначно і чітко визначених рамок та кордонів. Більш того, світові товарні ринки в даний час формуються і розвиваються під впливом безлічі факторів різної природи, причому не тільки економічних, а й політичних, науково-технічних, кліматичних і т.д. бенкет дослідженні світових товарних ринків, важливе значення має оцінка об'єму, місткості того чи іншого ринку.

 Під обсягом ринку розуміється сукупність всіх переплітаються між собою актів купівлі-продажу, в результаті яких товари доходять до споживача. практично обсяг ринку може бути визначений як сума первинних продажів товарів промисловцям, фермерами, підприємствами і т.д.

 Під ємністю ринку розуміється потенційний обсяг реалізації (або попиту) при відповідному рівні цін, стан кон'юнктури і значення інших параметрів, таким чином, ємність ринку є не фіксована величина, а не змінна величина, яка визначається вибраним набором параметрів. Її визначення характеризується значним ступенем невизначеності. В процесі вивчення місткості ринку значну роль грає його структурний аналіз, встановлення взаємозв'язків окремих сегментів ринку, їх взаємовідносин, зв'язків з відповідними сукупностями споживачів і т. д. Товар, що знаходиться на світовому ринку в фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту і сукупної пропозиції, через які кожен з учасників, може оцінити і адаптувати параметри свого виробництва. Виступаючи сферою міждержавного обміну товарами, світові товарні ринки надають зворотний вплив на виробництво, показуючи йому що, скільки і для кого потрібно виробляти. У цьому сенсі світові товарні ринки виявляються первинними по відношенню до виробника і є центральною категорією теорії світової економіки. 

Міжнародний розподіл праці і його міжнародна кооперація заклали основи для виникнення світового товарного  ринку, який розвивався на основі внутрішніх ринків, що поступово виходять за національні  межі. Становлення простої форми  внутрішнього ринку, де все, що призначено для продаж, збувається самим виробником покупцеві з рук в руки, а  все, що купується, відразу ж оплачується  і забирається покупцем, відноситься  до самої ранньої стадії становлення  товарного господарства, ґрунтованого на розподілі праці. Цей тип спілкування, як свідчить історія, практикувався  вже в Помпеї, в Осетії або Тимгаде  Римському(Північна Африка). Свої ринки  мали Древня Греція, Китай класичної  Епохи, Вавілон, Ефіопія. З появою грошів між продавцем і покупцем встає купець, який робить послуги з продаж товарів і міняла, що позичає на це гроші. Практично відразу після виникнення ринки почали спеціалізуватися. З'явилися національні ринки товарів, у рамках яких різні ринки відділялися від оптових, ринки праці, ринки капіталу, і найголовніше, частина ринку вже орієнтувалася на іноземних покупців. З XII до ХVІІ століття мануфактура, ґрунтована на розподілі праці, створювала умови для масштабнішого виробництва товарів. Для такого виробництва міські ринки і ярмарки ставали тісними. Крок за кроком вони розширювалися до регіональних, державних, і, нарешті, мирових масштабів.

Міжнародні товарне ринки, що були  тією частиною нац. ринків, яка була безпосередньо пов'язана із зарубіжними  ринками, виникли в Європі і на Близькому Сході. Промисловість  була тісно пов'язана з національними  товарними ринками. Товари для вивезення за рубіж були готовими продуктами і робилися з місцевої сировини. Торгівля носила двосторонній характер. Великі географічні відкриття спричинили активне розвитку вивезення товарів в знову відкриті землі і сталі найважливішим чинником розвитку капіталізму в Європі. Вузька ремісничо-мануфактурна база перестала відповідати реальним потребам, і під тиском попиту в першій половині ХІХ століття виникла велика фабрично-заводська індустрія, продукція якої вже не могла збуватися тільки на внутрішньому ринку, їй був потрібний всесвітній збут. Так, в епоху первинного накопичення капіталу сталося стягання, переростання локальних центрів міждержавної торгівлі в єдиний світовий товарний ринок. Його остаточне формування завершилося до рубежу ХІХ- ХХ віків, коли товарне виробництво в провідних країнах досягло високого рівня розвитку. Еволюція ринку за схемою "внутрішній товарний ринок - національний товарний ринок - міжнародний товарний ринок".

 Головною зовнішньою ознакою існування світових товарних ринків є пересування товарів і послуг між країнами і, отже, світова торгівля. Світова торгівля є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу. Стосовно однієї країни зазвичай використовується термін "зовнішня торгівля", стосовно торгівлі двох країн між собою - "міждержавна, взаємна, двостороння торгівля", а стосовно торгівлі усіх країн один з одним - "міжнародна або світова торгівля".

Міжнародна торгівля складається  з двох зустрічних потоків товарів - експорту і імпорту і характеризується торговим сальдо і торговим обігом.

1. Експорт - продаж товару, що  передбачає його вивезення за  кордон.

2. Імпорт - купівля товару, що передбачає  його ввезення з-за кордону. 

3. Торгове сальдо - різниця вартісних об'ємів експорту і імпорту.

4. Торговий обіг - сума вартісних  об'ємів експорту і імпорту.

За прийнятими у світі стандартами  статистики світової торгівлі при визнанні торгівлі світової, продажу товару експортом, а купівлі - імпортом є  факт перетину товаром межі держави  і фіксації цього у відповідній  митній звітності. Проста модель світового  товарного ринку, названа моделлю  часткової рівноваги, показує основні  функціональні взаємозв'язкам між  внутрішнім попитом і пропозицією  товарів на світовому ринку, визначає кількісні об'єми експорту і імпорту, а також рівноважну ціну, по якій здійснюється торгівля.

 На основі цієї моделі можна зробити наступні висновки:

- світовий товарний ринок є  сферою міжнародного балансу  попиту і пропозиції на товари, що експортуються і імпортуються  країнами;

- розміри експорту визначаються  розмірами надмірної пропозиції  товару, розміри імпорту - розмірами  надмірного попиту на товари;

- факт наявності надмірної пропозиції  і надмірного попиту встановлюється  в процесі порівняння внутрішніх  рівноважних цін, що відбувається  на ринку, на однакові товари  в різних країнах; 

- ціна, по якій здійснюється  міжнародна торгівля, знаходиться  між мінімальною і максимальними  внутрішніми цінами рівноваги,  існуючої в країнах до початку  торгівлі;

- з одного боку, зміна світової  ціни веде до зміни кількості  що експортуються і імпортуються  на світовому товарному ринку,  з іншої - зміна кількості товарів,  що експортуються і імпортуються, призводить до зміни світової  ціни.

 Світова ціна (англ. world market price) - грошове вираження інтернаціональної вартості товару, що реалізовується на світовому ринку. Світова ціна служить для визначення цін міжнародних контрактів, по яких полягають більшість торгових угод у світ.

 При класифікації за територіальною ознакою винятково важливий з методологічної та практичної точок зору питання визначення і структуризація поняття "світовий ринок" Умовно первинним елементом цієї системи є внутрішній ринок, під яким мається на увазі сфери товарного обміну, обмежену державними кордонами, сукупність економічних відносин товаровиробників і споживачів в контексті реалізації товару. Відміну внутрішнього ринку від національного полягає в появі в останнього такого важливого елемента функціонування економічного механізму більшості країн, як експортно-імпортні операції. Таким чином, національний ринок - це сфера здійснення внутриторговых і зовнішньоторговельних операцій. Виходячи з вищевикладеного, світовий ринок логічно визначити як сукупність національних ринків, що включають як всередині торговельні, так і зовнішньоторговельні операції. 

Таким чином, світовий ринок - поняття  значно ширше, ніж міжнародні торгові  операції, за рахунок включення такого важливого елемента, як внутрішня  торгівля. При цьому внутрішня торгівля забезпечує переважну долю усіх торгових операцій світового ринку. Існує величезна різноманітність товарних ринків, у тому числі і світових, з властивими їм умовами формування і чинниками розвитку економічної кон'юнктури. Для кожного товарного ринку і кожного етапу розвитку його кон'юнктури характерне своє поєднання чинників, що визначають особливості і параметри короткострокових і довгострокових тенденцій, середньострокових коливань і короткострокових змін, їх відносну значущість, ранжирування у взаємодії один з одним.