Механізм вивозу капіталу та соціально-економічні наслідки

2. Концептуальні засади формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні

    Проблеми пріоритетної спрямованості політики формування позитивного інвестиційного клімату надзвичайно різноманітні й багатопланові, тому вимагають додаткового дослідження і пошуку шляхів розв'язання.

    Можливості  стабільного економічного зростання  та зміни існуючого становища  країни на світових ринках багато в  чому залежать від того, як розв'язуватимуться  завдання підвищення інвестиційної  конкурентоспроможності держави. Отже, метою даної статті є вивчення основних факторів, складових інвестиційного клімату України і розробка пропозицій щодо підвищення ефективності стратегії  залучення інвестицій в сучасних умовах її розвитку [7, c.37].

    Поняття "інвестиційний клімат" характеризує ситуацію, шо склалася в тій чи іншій  країні (регіоні, галузі), у відношенні до інвестицій, які можуть бути залучені в дану країну (регіон, галузь). Підготовку та реалізацію заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату і залучення  іноземних інвестицій потрібно здійснювати  у визначеній послідовності, тобто  за такими етапами:

• дослідження інвестиційного потенціалу країни;
• вибір пріоритетних галузей та технологій;
• розробка способів залучення інвестицій;
• реалізація розробленої політики та контроль її виконання.

    Дослідження інвестиційного потенціалу країни. В  Україні існує ряд передумов  для залучення інвестицій:

• вона становить один з найбільших ринків в Європі, який характеризується великим, з точки зору природних і людських ресурсів, потенціалом, що, у свою чергу, значно підвищує інтерес до неї з боку світових ТНК, яким для збільшення своїх капіталів необхідно шукати нові ринки збуту товарів;
• доступ до стратегічних ринків, зокрема, ЄС — одного з найбільших світових ринків; Росії — найбільш динамічного світового ринку; сусідство із Середнім Сходом;
• інтерес інвесторів до гірничодобувної промисловості, сільського господарства, хімічної промисловості та металургії може бути використаний для залучення коштів у ці найперспективніші галузі.

    Макроекономічна рівновага є не головною, а лише однією з багатьох умов для масштабного припливу інвестицій. Опитування провідних ТНК, проведене консалтинговою компанією "А.Т. Kearney", показало, що на рішення про вкладання капіталу, перш за все, впливають внутрішній потенціал фірми та галузі і лише потім — макроекономічна стабільність.

    В останні роки обсяги інвестицій в  Україні перебувають на рівні 20-22% ВВП, тобто їх недостатньо для  забезпечення довгострокової позитивної економічної динаміки, формування ефективних основних фондів і сучасної інфраструктури, без яких практично неможливі  перехід до повноцінного ринку і  широкий розвиток міжнародної інвестиційної  діяльності. Сьогодні, як ніколи, потрібна швидка віддача від вкладених  коштів з тим, щоб максимально  сприяти якнайскорішому виходу економіки  з кризового стану. Тому розвиток цієї сфери не тільки актуальний, але  й досить привабливий для зарубіжних інвесторів, оскільки саме тут у  відносно короткі терміни, як правило, окупаються первісні затрати й одночасно  створюється сприятлива матеріальна  основа для підвищення ділової активності іноземного капіталу [17, c.65].

    Економіка України характеризується залежністю від політичних ризиків (як внутрішніх, так і зовнішніх), послабленням центральної  влади, інфляцією та високою залежністю від низьких цін на енергоресурси. Тому на даному етапі потрібні комплексні інституційні зміни, реструктуризація економіки на сучасній технологічній  базі. З метою подальшої лібералізації  національних ринків слід продовжувати політику зменшення адміністративного  регулювання, скасування значної частини  ліцензійних вимог, більшості обмежень на іноземну валюту та розпочати процес трансформацій сільськогосподарського сектору економіки.

    Специфіка теперішньої ситуації в країні полягає  в тому, що необхідні зміни потрібно провести в якомога коротші терміни, оскільки Україна повинна забезпечити  сприятливий інвестиційний клімат для бізнесу, з огляду на участь, зокрема, в проекті ЄВР02012 (від  якого очікують залучення іноземних  інвестицій у розмірі близько 20 млрд дол. США) [19].

    Досить  позитивним моментом є те, що необхідність поліпшення інвестиційного клімату  усвідомлюється і урядом, і Президентом  України. Це одне з пріоритетних завдань  економічної політики держави, про  що свідчать затвердження концепції  Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України  на 2008—2011 роки7 і створення Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів  України, до складу якої входять представники провідних компаній [17, c.66].

    Важливим  напрямом є вдосконалення правових засад процедури банкрутства, що включає чітко визначену основу для ініціювання процедури банкрутства, обмеження переліку осіб, які можуть виконувати функції зовнішнього  управляючого, розширення можливостей  підприємств для захисту від  незаконного ініціювання процедури  банкрутства. До законів про банкрутство  мають бути внесені поправки, які  б передбачали високий захист кредиторів.

    В умовах України ефективним способом скорочення масштабів корупції могла  б стати подальша лібералізація  господарських механізмів, зокрема  скорочення адміністративного впливу. Українська влада повинна спрямовувати свої зусилля на формування інституційних  традицій прозорості процесу прийняття  рішень і високого соціального розуміння  важливості корпоративного управління. Необхідно скоротити кількість  нормативних актів, сертифікатів та перевірок, пов'язаних з реєстрацією  бізнесу в Україні.

    Зацікавленість  українського бізнесу у співробітництві  з іноземними партнерами вимагає  запровадження заходів як з підвищення якості роботи над українськими стандартами обліку, так і з організації контролю за процесом розробки та прийняття фінансових стандартів.

    Особливу  увагу слід приділити захисту  прав власності, у тому числі інтелектуальної. Україна є активним членом Світової організації інтелектуальної власності, вона прийняла відповідні закони з метою приведення режиму інтелектуальної власності у відповідність з Угодами COT щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності. Але, незважаючи на ці позитивні моменти, Україна залишається транзитним пунктом, місцем зберігання контрафактної продукції, що і виробляється в Росії та інших країнах [22, c.12].

    На  розвиток економіки України значно впливає внутрішньополітичний стан, який стримує інвестиційну активність і створює невизначеність стосовно перспектив розвитку країни. Цим обумовлюється  необхідність формування стабільного  уряду, здатного прискорити реформування української економіки, яке супроводжуватиметься реалізацією соціальних програм  з працевлаштування [7, c.37].

    Україні потрібно визначитися з вибором  моделі розвитку своєї фінансової системи. З двох відомих у світі моделей  — американської, яка передбачає переважання в структурі джерел фінансування коштів численних приватних  інвесторів, і німецької, яка передбачає використання коштів власних фінансових груп, — перша більшою мірою  орієнтована на залучення іноземних  інвестицій, припускає лібералізацію  фінансового ринку і диверсифікацію власності, а друга орієнтована  на накопичення банківського капіталу і встановлення банківського контролю за виробництвом.

    Нарешті, слід зазначити, що сучасний кризовий стан економіки України може стати  передумовою для створення сприятливого інвестиційного клімату [24, c.100].

    ВИСНОВКИ

    Тісне  переплетення  окремих  складових  світового  господарства  та його чітко визначена однорідність приводять  до злиття національних економічних  систем  і  створення  їх  аналога  на  міжнародному  рівні.  Отже,  в  межах  світової  економічної  системи,  яку  формують взаємозв'язки  між  національними  ринками  ресурсів  і  продуктів, сімейними господарствами і фірмами, державними інституціями і фінансовими  ринками,  відбуваються  різноманітні  виробничі,  торговельні, кредитні,  валютні,  науково-технічні,  політичні,  культурні  та  інші відносини.  На  їх  ґрунті  розвивається,  зокрема,  міжнародна  інвестиційна діяльність, що пов'язана з вивозом  капіталу (однобічне переміщення  за кордон  певної  вартості  в  товарній  чи  грошовій  формі  з  метою отримання   прибутку   чи   підприємницької   вигоди).

    Під інвестиціями звичайно розуміють довгострокові вкладення капіталу в підприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, в соціальні програми, в охорону навколишнього середовища. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої формується прибуток.

    Інвестиції  відіграють центральну роль в економічному процесі, вони визначають загальний  ріст економіки держави. В результаті інвестування засобів в економіку, збільшуються обсяги виробництва, росте  національний прибуток, розвиваються та йдуть вперед, в економічній  конкуренції, галузі народного господарства та підприємства, що в більшій мірі задовольняє попит  на  ті  чи  інші  товари  та  послуги.

    Коли  міжнародна  інвестиційна  діяльність  тільки-но  набирала  обертів,  іноземні  інвестиції  були  явищем,  притаманним  лише  розвиненим  країнам,  а  тепер  нові  індустріальні  країни  та  ті,  що  розвиваються,  відіграють  все  помітнішу  роль  на  ринку  міжнародних  інвестицій.

    Отже  для  України  дуже  важливо  не  відставати  від  новітніх  світових  тенденцій  та  напрямів  діяльності.  Вона  поступово  стає  активним  учасником  міжнародного  інвестиційного  ринку,  зростає  зацікавленість  іноземних  інвесторів  у  ній  як  потенціальному  реципієнті  капіталовкладень,  і  приплив  іноземних  інвестицій  в  Україну  з  року  в  рік  збільшується.

    Принциповою умовою успішного включення вітчизняної  економіки в процеси МРК є  розвиток пріоритетних сегментів вітчизняного фінансового ринку відповідно з  особливостями розвитку сучасних міжнародних  відносин по  розподілу  капіталу.

    Тому  можна стверджувати, що проблема ролі та місця України в світі залежатиме від ефективності здійснення економічних  реформ в країні. Аби вплив глобалізації на економіку України полягав  не тільки у збільшенні рівня фінансової нестабільності, але і в отриманні  державою всіх переваг, притаманних  глобалізаційним процесам, держава має створити сприятливі умови для повномасштабної інтеграції всіх сегментів вітчизняної економіки до світового економічного простору, які в першу чергу мають полягати у розвиткові вітчизняного законодавства та розбудові відповідної сучасним умовам  ринкової  інфраструктури. 

    СПИСОК  ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. Андрющенко А. М., Бурляй А. П. Економічна теорія. Навчальний посібник, 2009. – С.352
2. Лук’яненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник / За ред. Д.Г.Лук’яненка. – К.: КНЕУ, 2007. – 387 с.
3. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. - К.:Знання-Прес,2002. – 311 с.
4. Міжнародна економіка Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Румянцева. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 479 с.
5. Гайдуцький А.П. Економічна природа міграційного капіталу//АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ.-2006.-№ 6.-С.192-205
6. Бакаєва І. Сучасний стан та головні особливості міжнародних приватних потоків капіталу до країн, що розвиваються//ЕКОНОМІСТ.-2007.-№ 6.-С. 38-40.
7. Гайдуцький А. Вплив міграційного капіталу на соціально-економічний розвиток України//ЕКОНОМІСТ.-2007.-№ 7.-С. 36-39
8. Гайдуцький А. Міграційний капітал як чинник людького розвитку//БАНКІВСЬКА СПРАВА.-2007.-№ 3.-С.35-
9. Шумська С.С. Втеча капіталу з української економіки: аналіз та оцінка за даними платіжного балансу/ С.С. Шумська//ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ.-2008.-№ 4.-С.56-77
10. Бугрінець Р.А. Сучасний стан міжнародного ринку капіталів: проблеми та принципи інтеграції України до нього//Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект/Донец. нац. ун-т.-Ч. 2.-2009.-С.774-778
11. Туровцева І.Г.Сучасні глобальні процеси на ринку капіталу: стратегія розвитку фінансового сектора України //Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект/Донец. нац. ун-т.-Ч. 2.-2009.-С.929-935
12. Аржевітін С. Відплив капіталу з Україні: причини та шляхи подолання //ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ.-2010.-№ 1.-С.3-7
13. Гайдуцький А.Світовий ринок міграційного капіталу та економічна криза 2008-2009 років/ А. Гайдуцький//ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ.-2010.-№ 1.-С.34-37
14. Левківський І.І.Особливості та тенденції розвитку міжнародних ринків капіталів//ЕКОНОМІКА ТА ДЕРЖАВА.-2010.-№ 5.-С.36-39
15. Рязанова Н. ї та практики вивозу капіталу та його особливості у контексті світової кризи початку ХХІ ст./ Рязанова Н.//ВІСНИК КИЇВ. НАЦ. ТОРГ.-ЕКОН. УН-ТУ.-2010.-№ 2.-С.65-77
16. Козюк В.Глобалізація та макроструктурні імперфекції припливу капіталів/ Віктор Козюк//БАНКІВСЬКА СПРАВА.-2010.-№ 6.-С.22-36
17. Малютін О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні / Малютін О. К. // Фінанси України. - №11. - 2008. - С. 64 - 74.
18. Кризові явища на ринку України//Фінанси України.—2009-№4, с.109-117.
19. Шляхи поліпшення інвестиційної привабливості україни у глобальному середовищі /Наукові конференції. – http://intkonf.org/
20. World Investment report 2010 / New York and Geneva: United  
    Nations, 2010. - http://www.unctad.org/en/docs/wir2010_en.pdf
21. Бойко А.В.  Прямі іноземні інвестиції як фактор підвищення національної конкурентоспроможності //Творча спадщина Й.А. Шумпетера та трансформація економіки України. – Чернівці, 2006. – с.203-210.
22. Федоренко В.    Інвестиції та економіка України// Економіка України.- 2007.- № 5.- травень.- С. 12 - 16.
23. Федорчук Д. Про співвідношення понять  “Інвестиції” , “іноземні інвестиції” та “прямі іноземні інвестиції // Підприємництво, гос-во і право.- 2009.- № 4.- С.8-12.
24. Крехівський О.В., Чирков В.Г. Інвестиції: умови і вимоги. – К.: Фенікс, 2006. – 166 с.
25. Лук’яненко Д. Г., Губський Б. Г., Мозговий О. М. Міжнародна інвестиційна діяльність. — К., 2008.
26. Семенов А. Міжнародний рух прямих інвестицій// Економіка України. - 2008. - №2. - С.67-79.
27. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підручник. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.