МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Кафедра світового господарства та міжнародної  економічної інтеграції

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародна економіка»

на тему:

«Механізм вивозу капіталу та соціально-економічні наслідки»

 
 
 
 
 
Виконавець:

Студент 3 курсу 1 групи

спеціальності «Міжнародна економіка»

денної  форми навчання

Волошко Владислав Миколайович

___________________________

Науковий  керівник

Злуніцина Т.В.

___________________________

 
 
 
 
Курсова робота захищена “___”_____________ 2011 р.

з оцінкою __________________

Київ 2011 

 

     

ПЛАН

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні аспекти вивчення сутності вивозу капіталу 5

1.1. Сутність і причини вивозу капіталу 5

1.2. Форми вивозу капіталу 8

1.3. Етапи винекнення та розвитку процесу міжнародного руху  
капіталу 12

РОЗДІЛ 2. Сучасний стан розвитку міжнародного ринку капіталів у контексті світової фінансової кризи 2008-2009 років 15

2.1 Основні тенденції та країни-лідери ринку вивозу підприємницького капіталу 15

2.2 Структура глобального ринку прямих іноземних інвестицій по секторам економічної діяльності 15

2.3 Порівняльна характеристика діяльності ТНК в країнах з різним рівнем розвитку 22

РОЗДІЛ 3. Проблеми та соціально – економічні наслідки інвестування в економіці України та світу 23

3.1. Соціально-економічні наслідки вивозу капіталу та його особливості у контексті світової кризи початку XXI ст. 27

3.2. Концептуальні засади формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні 31

ВИСНОВКИ 35

СПИСОК  ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ 37

 

    ВСТУП

    Тісне переплетення окремих складових  світового господарства та його чітко  визначена однорідність приводять  до злиття національних економічних  систем і створення їх аналога  на міжнародному рівні. Отже, в межах  світової економічної системи, яку  формують взаємозв'язки між національними  ринками ресурсів і продуктів, сімейними  господарствами і фірмами, державними інституціями і фінансовими ринками, відбуваються різноманітні виробничі, торговельні, кредитні, валютні, науково-технічні, політичні, культурні та інші відносини. На їх ґрунті розвивається, зокрема, міжнародна інвестиційна діяльність, що пов'язана  з вивозом капіталу

    Вивіз капіталу став найважливішою формою міжнародних економічних відносин у XX ст., тобто його експорт в інші країни як приватними корпораціями, так і державою. Можливість вивозу капіталу обумовлена тим, що більшість країн уже ввійшли у світове господарство, пов'язані одна з одною розвинутою мережею транспортних, інформаційних та інших комунікацій.

    Міжнародний рух капіталу має великий вплив  на світову економіку: cприяє росту світової економіки, приплив закордонних інвестицій для країн-реципієнтів допомагає вирішити проблему браку продуктивного капіталу, збільшує інвестиційну спроможність, прискорює темпи росту, поглиблює міжнародний поділ праці та міжнародне співробітництво, збільшує обсяги взаємного товарообігу між країнами, все вищеперераховане і обумовлює актуальність теми курсової роботи. 

    Метою даної курсової роботи є аналіз  зародження,  розвитку  та  сучасного  стану  міжнародного  руху  капіталів, механізм вивозу капіталу  в світі та  перспектив  інтеграції  України в потоки  МРК з  урахуванням  вже  здійснених  досліджень,  вимог  сучасних  глобалізацій них процесів.

    Предметом дослідження курсової роботи є оцінка взаємодії країн у аспекті  обміну капіталом, структура інвестицій в різні галузі економік країн різного рівня розвитку на основі статистичних даних, наукових статей,  періодичних видань а також світових фінансових звітів.

    Об’єктом  курсової є механізм вивозу капіталу та вплив цього процесу на економіки країн світу.

    Завдання  курсової роботи:

• проаналізувати  сучасні  тенденції  та  динаміку  розвитку світового  ринку  капіталу  з  виокремленням  наявних  передумов  для залучення  України  до  нього;
• оцінити особливості сучасного стану розвитку світового ринку капіталу;
• визначити соціально-економічні наслідки вивозу капіталу для економік різних країн.

 

 

    

1. Теоретико-методологічні  аспекти вивчення сутності вивозу капіталу
1. Сутність і причини вивозу капіталу

    Найважливішою формою міжнародних економічних  відносин у XX ст. став вивіз капіталу, тобто його експорт в інші країни як приватними корпораціями, так і державою. Можливість вивозу капіталу обумовлена тим, що більшість країн уже ввійшли у світове господарство, пов'язані одна з одною розвинутою мережею транспортних, інформаційних та інших комунікацій [1, с.234].

    Вивіз капіталу — експорт капіталу в  інші країни державою, фірмами, приватними особами у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших  немайнових прав) з метою одержання  прибутків від виробничої та інших  форм господарської діяльності, з  метою більш вигідного їх розміщення і використання [2, с.170].

    Оскільки  капітал за своїм економічним  змістом є сукупністю чи системою виробничих відносин (або відносин економічної власності), що базується  на експлуатації найманої праці, то експорт  капіталу означає процес формування в некапіталістичній країні капіталістичних  виробничих відносин. Оскільки капітал  має свій речовий зміст (засоби виробництва, гроші, інші ресурси), то формування таких  відносин здійснюється за допомогою  вивезення капіталу в підприємницькій  і грошовій формах.

    Якщо  капітал вивозять з розвинутішої до менш розвинутої капіталістичної  країни, то цей процес супроводжується  формуванням більш зрілих відносин капіталістичної власності (а отже, капіталу), більш досконалих форм виробничих відносин. У такий спосіб відбувається процес інтернаціоналізації капіталу (економічної власності, заснованої на експлуатації тощо), тобто капіталістичних  виробничих відносин. Вивезення капіталу у докапіталістичні формації — загалом  прогресивне явище. Таким його можна  вважати й у разі вивезення  в країни СНД та Східної Європи, але в сучасних цивілізованих формах і в розмірах, які не загрожують економічному сувернітету.

    Головними суб'єктами вивезення капіталу на сучасному  етапі є ТНК, держави та наддержавні  органи. Найважливіша кінцева мета цього процесу — привласнення монопольно високих прибутків, а  також отримання інших (політичних, військових тощо) переваг [3, с.118].

    Міжнародний рух капіталу має великий вплив  на світову економіку:

• Сприяє росту світової економіки. Приплив закордонних інвестицій для країн-реципієнтів допомагає вирішити проблему браку продуктивного капіталу, збільшує інвестиційну спроможність, прискорює темпи росту.
• Поглиблює міжнародний поділ праці та міжнародне співробітництво.
• Збільшує обсяги взаємного товарообігу між країнами.

    Між інтересами експортерів і імпортерів капіталу існують об'єктивні протиріччя. Перші зацікавлені в якнайприбутковішому  розміщення своїх вільних коштів, другі прагнуть до їхнього найдешевшого одержання, по можливості на пільгових  умовах чи безоплатно [2, с.171].

    Вивезення капіталу також зумовлене дією закону нерівномірності економічного розвитку, зокрема нерівномірним розвитком  окремих держав і регіонів світового  господарства. У країні, яка перебуває  на передових позиціях, швидше відбувається процес створення надлишкового капіталу, що може бути використаний всередині  країни, але якому намагаються  знайти прибутковіше застосування. Крім того, вивезення капіталу спричинене асинхронним перебігом капіталістичного циклу, протекціоністськими бар'єрами, які перешкоджають вивезенню  товарів, процесом інтернаціоналізації  виробництва та ін.

    Вивезення капіталу здійснюється у двох основних формах — підприємницькій і позичковій. Вивезення підприємницького капіталу означає інвестиції у промисловість, транспорт, сільськогосподарські, банківські підприємства тощо, через будівництво  або купівлю вже існуючих підприємств, через механізм придбання їх акцій. Це призводить до утворення власності за кордоном.

    Позичковий  капітал вивозять у формі короткотермінових  або довготермінових позичок  та кредитів. Це дає змогу отримувати фіксований дохід у вигляді відсотка, але не призводить до утворення за кордоном власності. Загальна сума капіталу, що функціонує за кордоном, — це іноземні інвестиції. Згодом їх джерело розширюється за рахунок капіталізації додаткової вартості, використання амортизаційних відрахувань, випуску акцій та ін. [3, с.118].

    Необхідність  і найважливіша причина вивозу капіталу полягає в його відносному надлишку на національному ринку й обумовленій  цим можливості досить прибуткового застосування. У пошуках більшого прибутку і спрямовується капітал  за кордон.

      Ще одна причина вивозу капіталу  полягає у прагненні ТНК використовувати  відмінності між країнами у  рівні витрат виробництва, передусім  - заробітної плати. Одержало широке  розповсюдження переміщення трудомістких  виробництв, переважно збирання  кінцевої продукції, із розвинутих  держав у країни, що розвиваються, де заробітна плата в багато  разів нижча. В умовах загострення  сировинної проблеми причиною  зарубіжного інвестування стає  прагнення одержати вільний доступ  до джерел сировини, забезпечити  гарантоване постачання своїх  підприємств. Сьогодні капітал  вивозиться і з метою одержання  переваг, пов'язаних із використанням  висококваліфікованої робочої сили, розвинутої виробничої та соціальної  інфраструктур [1, с.235].

 

    

2. Форми вивозу капіталу

    Класифікація  форм міжнародного руху капіталу відбиває різні сторони цього процесу. На рисунку 1 показані всі форми вивозу капіталу. Він вивозиться,  ввозиться і функціонує за рубежем у наступним чином:

• у формі приватного і державного капіталу,
• у грошовій і товарній формах,
• у  короткостроковій  і довгострокової формах,
• у  позичковій  і підприємницькій формі.