Фінансовий стан підприємства

Основною фінансовою метою майже  всіх акціонерних товариств є  збільшення вартості акціонерного капіталу.

ВИСНОВКИ

Без системного підходу, без комплексного оздоровлення фінансової ситуації, яка  має бути узгоджена з конкретними  особливостями діяльності, конкретними  змінами процесів у кожній функціональній ланці підприємства, засоби його оздоровлення нагадуватимуть лише тимчасову “косметичну” операцію. Найважливішу роль в системі заходів, спрямованих на фінансову стабілізацію в умовах кризової ситуації, слід приділяти етапу відновлення та зміцнення рівня фінансової стійкості підприємства – запоруки усунення неплатоспроможності й фундаментальної основи фінансової стратегії на прискорення економічного зростання.

Залежно від значень показників підприємства щодо його фінансового  стану можна віднести до певного  класу: до вищого – зі стійким фінансовим станом, але з незначним відхиленням від норми за окремими ознаками; до другого – мають ознаки фінансових труднощів; до третьої – підприємства підвищеного ризику, які спроможні подолати напруженість фінансового стану тільки за рахунок перебудови своєї економіки; до четвертого – підприємства з незадовільним фінансовим станом, які не мають перспектив його поліпшення.

 Причини, які обумовлюють  невідповідність рівню фінансової  сталості, можуть бути різними,  однак усі вони поділяються  на дві великі групи: поточні та стратегічні. До поточних причин слід віднести всі ті, які впливають на досягнення належного рівня фінансової сталості: помилки у стратегії управління, в політиці фінансування.

Однією з найпоширеніших причин зниження рівня фінансової сталості вітчизняних підприємств є втрата управлінським персоналом контролю над ними. Загалом стратегічне управління фінансовою сталістю – це діяльність, яка полягає у виборі дій щодо досягнення довготермінових цілей в умовах, що постійно змінюються, тобто ця сфера діяльності вищого управлінського персоналу підприємства, яка полягає у забезпеченні сталості фінансового стану підприємства у довготривалій перспективі “за рахунок високої частки власного капіталу у загальній сумі джерел фінансування ресурсів підприємства”.

Організація стратегічного управління фінансовою діяльністю на вітчизняних підприємства дасть змогу зміцнити рівень сталості фінансового стану, створити ефективне підґрунтя для системи заходів антикризової політики управління фінансами підприємств в умовах трансформації економічного потенціалу України.

СПИОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. — М.: “Финансы и статистика”, 1997.
2. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. — М.: “ИНФРА-М”, 1998.
3. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т. 1-2. — Киев: “Ника-Центр”, “Эльга”, 1998.
4. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. — К.: Ника-Центр, 1999.
5. Гречникова И.Н. Финансовый менеджмент. — М.: АО “Консалтбанкир”, 1996.
6. Ефимова О.В.Финансовый анализ. — М.: “Бухгалтерский учет”, 1994.
7. Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту. Практичний посібник. — К., 1995.
8. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. — М.: “Центр экономики и маркетинга”, 1997.
9. Ковалев В.В. Управление финансами. — М.: “ФБК-ПРЕСС”, 1998.
10. Коллас Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Пер. с франц. — М.: “Финансы”, “ЮНИТИ”, 1997.
11. Комаринський Л., Яремчук І. Фінансово-інвестиційний аналіз. Навчальний посібник. — К., 1996.
12. Олексюк О.С. Системи підтримки прийняття фінансових рішень на мікрорівні. — К., 1998.
13. Плиса В.Й. Зміцнення фінансової сталості підприємства // Фінанси України.— К., 1998 — № 5.
14. Фінанси підприємств // За ред. проф. Поддєрьогіна А.М.— К., 1998.
15. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. —М.: ИНФРА-М, 1995.

ДОДАТКИ

¹ Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту. Практичний посібник. — К., 1995.

² Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. — К.: Ника-Центр, 1999. –с.19.

³ Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. — К.: Ника-Центр, 1999. –с.22.