Фінансовий стан підприємства

Методи фінансового аналізу  – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового  стану підприємства.

У процесі фінансового аналізу  широко застосовуються традиційні методи економічної статистики, а також  математично-статистичні методи.

Використання видів, прийомів та методів  аналізу для конкретних цілей  вивчення фінансового стану підприємства в  сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають  змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи показників, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Таким чином, у ході аналізу фінансового  стану підприємства можуть використовуватися  різні прийоми, методи та моделі аналізу. Їхня кількість та широта застосування залежить від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

 

2. ІНФОРМАЦІЙНЕ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ

 

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані бухгалтерського балансу (форма 1) та додатків до нього (форма 2), статистична та оперативна звітність.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану, за доцільністю можна поділити на відкриту та закриту. Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді і “ноу-хау”. Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Усі показники балансу та звітності  взаємопов'язані один з одним. Їх цінність для своєчасної та якісної  оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.

У цілому баланс та звітність складається  з активу та пасиву і свідчить про  ті, як на певний момент години розподілено  активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою  власного та залученого капіталу.

З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності.

Вона повинна уможливлювати:

• Оцінку динаміки та перспективи одержання прибутку підприємством;
• Оцінку наявних у підприємства ресурсів та ефективності їх використання;
• Прийняття обґрунтованих управлінських рішень для здійснення інвестиційної політики.

Фінансовий аналіз – це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового  стану підприємства на підставі його бухгалтерської звітності.

Звіт про прибутки і збитки відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період часу. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки і збитки дає картину фінансових результатів за відповідний тривалий період.

У звіті про прибутки і збитки наводяться дані про одержані доходи від виробництва продукції та інших видів діяльності. Різниця між доходами і витратами є доходом (збитком) підприємства за вказаний період.

У названому звіті відображено  чотири види показників прибутку: валовий  прибуток, операційний прибуток, прибуток за вирахуванням податків та чистий прибуток.

Прибуток, який залишається в розпорядженні  підприємства після виплати із чистого  прибутку дивідендів на привілейовані  і звичайні акції, а також після  формування резервного капіталу (фонду) є нерозподіленим прибутком підприємства.

Фінансова звітність містить також  іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних  даних визначаються основні тенденції  формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причин змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви для поліпшення фінансового стану в перспективі.

Інформаційна система (чи система  інформаційного забезпечення)  оцінки фінансового стану являє собою  процес безупинного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних оперативних управлінських рішень по всіх аспектах фінансової діяльності підприємства.

Зміст системи інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану, її широта і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності підприємств, їхньою організаційно-правовою формою функціонування, обсягом і ступенем диверсифікованості фінансової діяльності та інших умов. Конкретні показники цієї системи формуються за рахунок як зовнішніх ( що знаходяться поза підприємством), так і внутрішніх джерел інформації. У розрізі кожної з груп цих джерел уся сукупність показників, що включається в інформаційну систему оцінки фінансового стану, попередньо класифікується.

 

2.1. Зовнішні джерела формування  системи показників інформаційного  забезпечення оцінки фінансового  стану 

 

Система показників інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану, формованих із зовнішніх джерел, поділяється  на чотири основні групи (рис. 2).

1. Показники, що характеризують  загальноекономічний розвиток країни. Система інформативних показників  цієї групи є основою проведення  аналізу і прогнозування умов  зовнішнього фінансового середовища  функціонування підприємства при  прийнятті стратегічних рішень в області фінансової діяльності (стратегії розвитку його активів і капіталу, здійснення інвестиційної діяльності, формування системи перспективних цільових показників фінансового менеджменту), формування системи показників цієї групи ґрунтується на опублікованих даних державної статистики.

Показники, що входять до складу першої групи, поділяються на два блоки.

У першому блоці — „показники макроекономічного розвитку" —містяться наступні основні інформативні показники, використовувані в процесі керування фінансами підприємства:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Система показників інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану, що формується з зовнішніх джерел²

а) темп росту внутрішнього валового продукту і національного доходу;

б) обсяг емісії грошей у розглянутому періоді;

в) грошові доходи населення;

г) внески населення в банках;

д) індекс інфляції;

е) дисконтна ставка центрального банку.

В другому блоці — „показники галузевого розвитку"— містяться  наступні основні інформативні показники по галузі, до якої належить підприємство:

а) обсяг виробленої (реалізованої) продукції, його динаміка;

б) загальна вартість активів підприємств, у тому числі оборотних;

в) сума власного капіталу підприємств;

г) сума балансового прибутку підприємств, у тому числі по основній (операційній) діяльності;

д) ставка оподатковування прибутку по основній діяльності;

е) ставки податку на додану вартості і акцизний збір на продукцію, що випускається підприємствами галузі;

ж) індекс цін на продукцію галузі в розглянутому періоді.

2. Показники, що характеризують  кон'юнктуру фінансового ринку.  Система нормативних показників  цієї групи служить для прийняття  управлінських рішень в області  формування портфеля довготермінових  фінансових інвестицій, здійснення  короткострокових фінансових вкладень, формування системи показників цієї групи ґрунтується на публікаціях періодичних комерційних видань, фондової і валютної біржі, а також на відповідних електронних джерелах інформації.

Показники, що входять до складу другої групи, поділяються на два блоки.

У першому блоці — "Показники, що характеризують кон'юнктуру ринку  фондових інструментів" — містяться  наступні основні інформативні дані:

а) види основних фондових інструментів (акцій, облігацій, деривативів і  т.д.), що обертаються на біржовому і позабіржовому фондовому ринку;

б)  котирувані ціни пропозиції та попиту основних видів фондових інструментів;

в) обсяги і ціни угод по основних видах  фондових інструментів;

г) зведений індекс динаміки цін на фондовому ринку. В другому блоці — „показники, що характеризують кон'юнктуру ринку грошових інструментів" — містяться наступні основні інформативні дані:

а) кредитна ставка окремих комерційних  банків, диференційована по термінах надання фінансового кредиту;

б) депозитна ставка окремих комерційних банків, диференційована по вкладах до запитання і строкових вкладів;

в) офіційний курс окремих валют, якими оперує підприємство в процесі  зовнішньоекономічної діяльності;

г) курс покупки — продажу аналогічних  видів валют, встановлений комерційними банками.

3. Показники, що характеризують  діяльність контрагентів і конкурентів.  Система інформативних показників  цієї групи використовується  в основному для прийняття  оперативних управлінських рішень  по окремих аспектах формування  і використання фінансових ресурсів. Ці показники формуються звичайно в розрізі наступних блоків: „банки"; „страхові компанії"; „постачальники продукції"; „покупці продукції"; „конкуренти". Джерелом формування показників цієї групи служать публікації звітних матеріалів у пресі (по окремих видах суб'єктів, що господарюють, такі публікації є обов'язковими), що відповідають рейтинги з основними результативними показниками діяльності (по банках, страховим компаніям), а також платні бізнес-довідки, надані окремими інформаційними компаніями (одержання такої інформації повинне здійснюватися тільки легальними способами).

Склад інформативних показників кожного  блоку визначається конкретними  цілями керування фінансами, обсягом  операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, тривалістю партнерських відносин і інших умов.

4. Нормативно-регулюючі показники.  Система цих показників враховується  в процесі підготовки фінансових  рішень, пов’язаних з особливостями  державного регулювання фінансової  діяльності підприємств. Ці показники  формуються, як правило, у розрізі двох блоків: показники, що „нормативно-регулюють, по різних аспектах фінансової діяльності підприємства" і показники, що „нормативно-регулюють, з питань функціонування окремих сегментів фінансового ринку". Джерелом формування показників цієї групи є нормативно-правові акти, прийняті різними органами державного керування.

 

2.2. Внутрішні джерела формування  системи показників інформаційного  забезпечення оцінки фінансового  стану

 

Система показників інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану, сформованих із внутрішніх джерел, поділяється на три групи (рис. 3).

1. Показники, що характеризують  фінансовий стан і результати  фінансової діяльності по підприємству  в цілому.

Система інформативних показників цієї групи широко використовується як зовнішніми, так і внутрішніми користувачами. Вона застосовується в процесі фінансового аналізу, планування, розробки фінансової стратегії і політики по основних аспектах фінансової діяльності, дає найбільше агреговане представлення про результати фінансової діяльності підприємства, формування системи показників цієї групи ґрунтується на даних фінансового обліку підприємства.

Показники, що входять до складу цієї групи, підрозділяються на три основних блоки.

У першому блоці містяться показники, що вказані в „балансі підприємства". Цей звіт містить два основних розділи — „актив" і „пасив".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Система показників інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану, що формується з внутрішніх джерел³

У складі активу балансу відбиваються показники наступних трьох розділів: 1) основні засоби й інші необоротні активи; 2) запаси і витрати; 3) кошти, розрахунки й інші активи. Другий і третій розділи активу балансу дозволяють одержати представлення про загальну суму оборотних активів, використовуваних підприємством.

У складі пасиву балансу відбиваються показники наступних трьох розділів: 1) джерела власних і прирівняних  до них засобів; 2) довгострокові  пасиви; 3) розрахунки й інші пасиви. Другий і третій розділи пасиву балансу  дозволяють одержати представлення про загальну суму позикового капіталу, використовуваного підприємством.

В другому блоці містяться показники, відбивані в „звіті про фінансові  результати". Цей звіт включає  показники по наступним основних розділах: 1) фінансові результати; 2) використання прибутку; 3) платежі і бюджет; 4) витрати і витрати, що враховуються при врахуванні пільг по податку з прибутку й інші.

У розділі „фінансові результати" містяться показники формування прибутку — від операційної діяльності, від реалізації майна, від позареалізаційних операцій; приводиться загальна сума балансового  прибутку чи збитку в звітному періоді.

У розділі „використання прибутку" містяться показники по окремих  напрямках його використання, що дозволяє одержати представлення про співвідношення суми прибутку, що відчисляється в бюджет і, що залишається в розпорядженні підприємства і т.д.