Ефективності господарювання і пошук резервів такого підвищення

     Натомість з іншої сторони, спостерігається  необґрунтоване самочинне завищення  податківцями своїх адміністративних і службових повноважень; проявляється неповага до законних норм; звичними стали бюрократичне свавілля і безкарність за корупцію. Не існує й очевидної для цивілізованих відносин норми погашення збитків, завданих господарствам діями податкового органу.

     В той же час для податківців  залишається обов’язковим план щодо збору штрафів з платників  податків, а ще до недавнього часу податківці отримували премії від відсотку зібраних ними штрафів та стягнень. Згадаймо також про таку каральну норму, яка дозволяє податковій міліції арештовувати майно громадян без санкції суду. Відомо, що ця норма ще донедавна надзвичайно часто застосовувалася для незаконного тиску й погроз бізнесменам, небажаним конкурентам та політичним супротивникам.

     В атмосфері беззаконня й ворожнечі крупні господарські й комерційні суб’єкти вдаються до встановлення відносин з податківцями, які базуються на лобіюванні інтересів та двосторонніх домовленостях (з безумовним включенням корупційної компоненти). У підсумку, це зменшує фактичні податкові зобов’язання суб’єктів господарювання і надходження до бюджету.

       З іншої сторони, за таких  обставин створюються передумови  для встановлення політичної  лояльності і залежності бізнесу  від влади, що суперечить цілям  свободи і розвитку громадянського суспільства.

     Як  знаємо облікова робота в податкових органах ведеться за різними напрямами, кожний із яких має специфічні особливості, а отже, потребує відповідних підходів до побудови системи обліку. Для  критичної оцінки діючої методики контролю податків та платежів, увагу зосередимо на дослідженні системи обліку у сфері справляння ПДВ. Вибір зумовлений фіскальною значимістю цього податку, частими випадками ухилення від сплати, незаконних відшкодувань та інших порушень, яким можна запобігти за умови створення відповідної системи обліку.

     Як  відомо, Реєстр ведеться за допомогою різного програмного забезпечення залежно від рівня органу. В даному Реєстрі знаходиться інформація про дані платника та види даних. Даний Реєстр містить дуже обмежену інформацію щодо можливостей здійснення податкового контролю. На сьогодні для розподілу платників за категоріями податковий інспектор змушений звертатися до різних, не пов’язаних між собою, інформаційних систем та баз даних. Тому постає питання: чи потрібна така система обліку у сфері справляння ПДВ узагалі? Якщо Реєстр платників ПДВ і надалі слугуватиме лише для фіксування реєстраційних, календарних та анкетних даних, то їх можна заносити до Єдиного банку даних, якщо платник ПДВ – юридична особа, або до ДРФО, якщо платник є фізична особа.

     Як  зазначалося вище, однією з нагальних  проблем є встановлення достовірності  податкового кредиту та сум ПДВ, заявлених до відшкодування. Як відомо, ця проблему розв’язується шляхом проведення зустрічних перевірок. Для  цього до відповідного податкового органу електронною поштою надсилається запит, де вказується номери податкових накладних, наявність яких слід перевірити в контрагента. Але, по – перше, наявність накладних не є остаточним доказом, що зазначена в них сума ПДВ надійшла до бюджету. По – друге, зустрічна перевірка належить до категорії позапланових – її проведення порушує звичайний графік роботи як податкового органу, так і платника.

     Тому  чимало проблем доставляє недосконала  інформаційна база податкових органів. Так, деякі програми встановленні у відділі камеральних перевірок ДПІ поки що тільки на комп’ютері начальника відділу. Інспектори, котрі безпосередньо здійснюють перевірки, не мають постійного доступу до цих інформаційних систем. Кожна з них містить відомості лише про платників, зареєстрованих у відповідній ДПІ. Таким чином, податковий інспектор не може отримати з цих інформаційних систем дані про контрагента, який перебуває на обліку в іншій ДПІ. Тому науковий пошук створення єдиного інтегрованого банку оперативних даних потребує нагальної уваги та впровадження нових дій у цьому напрямку.

     Процес  реформування законодавства для  адоптації до Європейського союзу  має вплив і на підрозділи по боротьбі з економічними злочинами.

     Проте діючим законодавством усім правоохоронним органам країни надано право втручатись у підприємницьку діяльність. На даний час підрозділи, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, розпорошені по різних.

     Виходячи  з вище сказаного робочою групою Секретаріату Президента України запропонована концепція реформування ДПІ.

     Концепція реформування податкової системи є  відповіддю на її сьогоднішній критичний  стан, за якого українська економіка  позбавляється можливостей розвитку та підривається її конкурентоспроможність порівняно з іншими національними господарствами.

     Головні принципи податкової реформи, що пропонується:

1. досягнення довготривалої стабільності норм, складу, ставок й предмету оподаткування. Розуміння такої стабільності як наперед визначеної, публічно оголошеної й фактично запроваджуваної динаміки норм оподаткування;

2. поступове зниження вагомості й трансформація структури  податкового навантаження;

3.  становлення рівноправних відносин між податківцями й платниками.        Внаслідок реформи будуть встановлені оптимальні значення ставок: податку з прибутку - 10,0 %, ПДВ - 12,0 %, податку з індивідуальних доходів - 12,0 %, єдиного соціального податку - 25,0 %.

     Пропонується  запровадження спеціальних стимулів і заохочень з метою прискорення  створення нових робочих місць  в окремих депресивних регіонах й місцевостях України.

     Загальне  податкове навантаження може зменшитися за 7 років в оподаткуванні суб’єктів  господарювання, приблизно до 28,0-28,5% створюваної ними доданої вартості; в оподаткуванні доходів працюючих  громадян України -  до 40,0 % від суми доходів.

     Частка  тіньових неоподаткованих доходів  підприємств зменшиться з 52,0 % у 2005 р. до 18,5 % у 2013 р.

     Завдяки факторам, що будуть збуджені податковою реформою, можна очікувати наступні темпи річного приросту реального  ВВП України: у 2008-2009 рр. – 9,0 % у 2010-2011 рр. – 12,0 %, 2013 – 2014 рр. – 13,0-14,0 %.

     Загалом за 7 років реформ реальний ВВП України  може  збільшитися у 2,3 рази. Номінальний  ВВП України досягне у 2013 р. приблизно 1500 млрд. грн. Загальні доходи бюджету та пенсійного фонду держави до 2013 р. можуть зрости до 660 млрд. грн., що перевищить доходи зведеного бюджету, пенсійного  й державний соціальних фондів 2005 р. у 3,9 рази.

     Реалізація  концепції потребує активних урядових дій на базі організаційного плану, який би включав послідовне вдосконалення  норм оподаткування, оптимізацію положень актів відповідного законодавства (що дало б змогу напрацювати Податковий кодекс держави), ефективний збір і розподіл податково-бюджетних та пенсійних надходжень, перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, реорганізацію структур податкової служби та інші дії з розвитку податкової системи України.  
 
 
 
 

3.3. Пропозиції  щодо удосконалення контрольно  – аналітичного  процесу 

     Становлення в Україні нової економічної  системи, що будується на ринкових відносинах, а також вихід на світовий ринок, зумовлює необхідність удосконалення обліку і контролю, як складових елементів процесу управління, основна мета яких – своєчасне і повне забезпечення управління достовірною економічною інформацією на всіх його рівнях.

  Ведення податкового обліку є дуже важким, оскільки податковий облік ведеться абсолютно обернено до бухгалтерського обліку. Це призводить до того, що в бухгалтерському обліку визначено прибуток і податок з нього, який реально можна заплатити, а в податковому обліку прибуток на багато перевищує реально отриманий прибуток по бухгалтерському обліку. В результаті з’являється „дута” сума податку, що береться з прибутку, яка необхідна для нарахування податку. А платити фактично немає чим, так як сума податку на прибуток  за податковим обліком значно відрізняється від суми податку на прибуток за бухгалтерським обліком.

  Після отримання суми податку з прибутку, спостерігаємо таку ситуацію, що платник  допускає помилки, сам того не розуміючи, а сам податок заплатити не в змозі і за це платника штрафують. І в даній ситуації спостерігаємо те, що у підприємства виникає заборгованість за сплатою податків до Державного бюджету, ще змушене не по своїй винні платити штрафні санкції.

   Потрібно  зробити так, щоб облік податкового  обліку був більш простіший і  зрозумілішим, як це було раніше, коли податок вираховувався з суми прибутку отриманого за бухгалтерським обліком. Це дозволить підприємству не робити помилок і на багато швидше сплачувати податки. Також дозволить підприємству не задумуватися, де брати кошти на виплату податків до Державного бюджету.

      На сьогодні штрафні санкції і сума податків, що необхідно виплатити, підприємство повинне платити із власного резерву, який підприємство залишає собі для розвитку і укріплення матеріально – технічної бази. Тобто поки підприємство буде платити, так звану „дуту” суму податку, то йому нічого не залишається в власному резерві.

    Наповнювати бюджет потрібно при нормальному  розвитку підприємства. А на сьогодні не всі підприємства після виплати  податків можуть залишатися прибутковими, адже така політика податкового обліку просто душить підприємство. В даному випадку на досліджуємому підприємстві можна побачити таку ситуацію, що підприємство сплачує місцеві податки до податкової служби в повному обсязі, проте велика частина коштів йде на цю виплату. Хоч і підприємству важко сплачувати великі суми податків, проте  махінації  з податковою службою воно не веде.

      Облікова політика податків на  підприємстві ведеться за різними  напрямками, кожний з яких має  специфічні особливості, а отже, потребує відповідних підходів до побудови системи обліку, тому увага буде зосереджена на дослідженні системи обліку у сфері справляння ПДВ. Мета – розробити модель взаємозв’язку автоматизованих баз даних у сфері справляння ПДВ.

        Так як ми знаємо Реєстр ведеться з допомогою різного програмного забезпечення залежно від рівня податкового органу. На районному рівні Реєстр функціонує у програмі „FOX PRO”. Результат запиту користувач отримує у програмі „MC Excel”. У середовищі „MC Excel” вибірка з Реєстру платників ПДВ становить електронну таблицю, де у стовпчиках наведені види даних, а в рядках – інформація щодо платника.

     На  підприємстві для удосконалення  обліку розрахунків за податками  та платежами запропонуємо здійснювати  перевірку в електронному режимі. Запровадження електронної звітності, зокрема реєстру податкових накладних, - один із шляхів поліпшення адміністрування ПДВ. Подання до податкової інспекції звітності та реєстрів податкових накладних у електронному вигляді дасть змогу істотно скоротити проведення перевірок щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ, а також своєчасно провести саму процедуру відшкодування.

     При розробці такого реєстру слід продумати, яка інформація буде до нього заноситися і чи достатня вона буде для проведення перевірки. На нашу думку, обов’язково має зазначатися номер податкової накладної, дата її виписки, назва та податковий номер платника, оподатковувані обороти та суми ПДВ. Крім того, має бути передбачено можливість переходу від одного електронного документа до іншого з допомогою гіперпосилань. Також показник нарахованої в особовому рахунку суми ПДВ до сплати повинен мати зв’язок із декларацією з ПДВ. Показники податкових зобов’язань  і податкового кредиту слід пов’язати з реєстром податкових накладних.

     Реалізація запропонованого алгоритму електронної перевірки можлива шляхом створення WEB – сторінки, макет якої наведено на рис. 4.1