Ефективності господарювання і пошук резервів такого підвищення

ВСТУП

     Підвищення  ефективності використання державних  ресурсів, яке має вирішальне значення для економічного розвитку України  та піднесення суспільного добробуту, а також виконання завдань, що впливають з Програми діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям”, можливо досягти, зокрема, шляхом системного вдосконалення діяльності органу державного сектору, підвищення культури державного управління.

     Важливим  інструментом державного управління, що дає змогу досягти виконання  зазначених завдань та звузити коло потенційних проблемних питань, пов’язаних з діяльністю органів державного сектору, є державний  внутрішній фінансовий контроль. Ефективний державний внутрішній фінансовий контроль сприяє державному управлінні при зміні середовища, потреб та пріоритетів суспільства та держави. Тому з метою вдосконалення державного управління, впровадження нових технологічних досягнень з урахуванням програмних змін необхідно проводити оцінку державного внутрішнього фінансового контролю для приведення його у відповідність з потребами сьогодення.

       У Концепції розглядаються питання  організації та функціонування  державного внутрішнього фінансового  контролю в системі органів  сектору. У ній не порушуються   питання зовнішнього фінансового  контролю (аудиту), що здійснюються  Рахунковою палатою відповідно до законодавства, та питання стосовно державного нагляду і контролю за діяльністю інших, ніж державні та комунальні підприємства, установи та організації (крім їх діяльності, пов’язаної з використанням державних ресурсів) і функціонування їх систем внутрішнього контролю або внутрішнього аудиту.

          Державний внутрішній фінансовий  контроль – це система здійснення  внутрішнього контролю, проведення  внутрішнього аудиту, інспектування,  провадження діяльності з їх  гармонізації з метою забезпечення якісного управління ресурсами держави на основі принципів законності, економічності, ефективності, результативності та прозорості. Ефективна система внутрішнього контролю складається з таких елементів: а) середовище контролю; б) оцінка

ризиків; в) контролююча діяльність; г) інформація та інформаційний обмін; д) моніторинг.

     Навіть  при досконалій організації і  забезпеченні функціонування системи  внутрішнього контролю не можна бути повністю впевненим у досягненні мети. Фактори, які існують за межами дії контролю або впливу керівництва органу державного сектору, можуть впливати на здатність органу досягати мети. Функціонування системи внутрішнього контролю спрямоване на запобігання дублюванню або змішуванню функцій і не перешкоджання здійсненню управління.

     Існує певна неузгодженість у визначенні понятійної бази державного внутрішнього фінансового контролю, яка застосовується у законодавстві, науковій та практичній діяльності України. В Україні відсутній  рамковий закон про фінансовий контроль, який би визначав базову структуру, суб’єкти та об’єкти контролю. Так само відсутнє загальне законодавче визначення сутності та процедур контролю в системі діяльності органів державного сектору.

     Проблема  правової невизначеності цілісної системи державного внутрішнього фінансового контролю частково розв’язується окремими законами та чисельними підзаконними нормативно – правовими актами, де окреслено контрольні повноваження і процедури лише для деяких міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, основною або однією з відокремлених функцій діяльності в яких є контроль за фінансово – господарською діяльністю інших органів державного сектору, що не належать до сфери їх управління (централізований контроль). Разом з цим у вітчизняному правовому полі існує не визначення щодо трактування понять „зовнішній контроль” і „внутрішній контроль”.

     Система державного внутрішнього фінансового  контролю, що функціонує на сьогодні в  Україні, лише частково враховує основні  принципи систем державного внутрішнього фінансового контролю країн ЄС.  Поняття „фінансовий контроль” найбільше відповідає широке за змістом поняття „фінансове управління”, поняттю „аудит” – загальне поняття „контроль”.

Аудит – це перевірка  публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово – господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам, яка здійснюється незалежними особами, аудиторськими фірмами, що уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. На даний час в Україні внутрішній аудит виходячи з суті його поняття здійснюється лише ГоловКРУ та підпорядкованими йому територіальними органами відповідно до вимог Порядку проведення органами державної контрольно – ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетних програм. В Україні відсутній орган з гармонізації фінансового управління і контролю та внутрішнього аудиту. ГоловКРУ відповідає за координацію та методичне забезпечення діяльності контроль – ревізійних підрозділів центральних органів виконавчої влади, а також здійснює контроль за станом їх роботи.

     В даній роботі розглянуто базу практики, а саме КРУ в Апостолівському  районі Дніпропетровської області.

     Предметом дослідження даної роботи є облік  і контроль розрахунків з бюджетом за податками та платежами до Державного бюджету на підприємстві.

     Об’єктом  дослідження обрано структурний підрозділ ВАТ „Дніпропетровськгазу” - Апостолівське управління експлуатації  газового господарства.