Банковские операции Украины

     - впровадження, підтримка та розвиток  широкого кола фінансових послуг  в інтересах функціонування банківської  системи та економіки держави  в цілому;

     - забезпечення ефективної та надійної  роботи банків, їх спроможності задовольняти потреби, вимоги та претензії своїх клієнтів;

     - забезпечення відповідності діяльності  банківської системи грошово-кредитній  політиці центробанку, враховуючи  той фактор, що регулювання може  суперечити меті їх діяльності;

     - забезпечення додержання законів, нормативно-правових актів Національного банку України, якими встановлено правила, що передбачають відповідний рівень професіоналізму та компетентності ведення банківської справи. 

     

3. Сутність  та види комерційних банків

 

     Сучасні кредитно-банківські системи мають складну, багатоланкову структуру. Якщо за основу класифікації прийняти характер послуг, наданих клієнтам, то можна виділити три найважливіших елементи сучасної кредитної системи: центральний банк; комерційні банки; спеціалізовані фінансові заснування.

     Розглянемо  детальніше діяльність комерційних  банків в Україні. На відміну від  центрального банку вони покликані  обслуговувати економічних суб'єктів - учасників грошового обігу: фірми, підприємства, сімейні господарства, державні структури. Саме через ці банки банківська система обслуговує народне господарство відповідно до задач, що випливають з грошово-кредитної політики центрального банку. Тому комерційний банк можна розглядати як фундамент всієї банківської системи, вершиною якої є центральний банк. [10]

     Комерційні  банки відносяться до особливої  категорії ділових підприємств - фінансових посередників. Вони залучають  капітали, заощадження населення  та інші вільні грошові кошти, які  вивільняються у процесі господарської  діяльності та надають їх у тимчасове користування іншим економічним агентам, які потребують додатковий капітал. Фінансові посередники виконують, таким чином, важливу народногосподарську функцію, забезпечуючи суспільство механізмом міжгалузевого та міжрегіонального перерозподілу грошового капіталу.

     Комерційні  банки є основою кредитної  системи. Вони утворюються як акціонерні товариства або на пайових засадах  і є кредитними установами універсального характеру. Вони пов'язані з усіма  сферами та фазами відтворення. Характерна риса комерційних банків - повна самостійність підприємств у сфері торгівлі позичковим капіталом. Вони провадять кредитну політику на свій страх і ризик, що сприяє оперативному впливу банків на економіку.

     Комерційні  банки є багатофункціональними  заснуваннями, що оперують у різних секторах ринку позичкового капіталу. Великі комерційні банки надають клієнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозитів розрахунків і т.д. Цим вони відмінні від спеціалізованих заснувань, що обмежені визначеними функціями. Комерційні банки традиційно відіграють роль базової ланки кредитної системи. Переплетення функцій різних видів кредитних заснувань і популярність універсального типу банку створює певні труднощі для визначення понять банк і банківська діяльність. Найчастіше головною ознакою банківської діяльності вважається прийом депозитів і видача кредитів.

     Поняття "банк" має економічне і юридичне значення. Загально прийняте визначення банку в юридичному аспекті - кредитна організація, що має виключне право  здійснювати в сукупності наступні банківські операції: залучення у вклади коштів фізичних і юридичних осіб, розміщення зазначених засобів від свого імені і за свій рахунок на умовах повернення, платності, терміновості, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб".

     Банківськими  операціями є операції, що можуть здійснювати  винятково банки й інші кредитні організації. До таких операцій відносяться:

     1) залучення коштів фізичних і  юридичних осіб у внески (до  запитання і на певний термін);

     2) розміщення зазначених вище притягнутих  засобів від свого імені і  за свій рахунок; 

     3) відкриття і ведення банківських  рахунків фізичних і юридичних  осіб;

     4) здійснення розрахунків з доручення  фізичних і юридичних осіб, у  тому числі банків-кореспондентів, по їхньому банківському рахунку;

     5) інкасація коштів, векселів, платіжних  і розрахункових документів і  касове обслуговування фізичних  і юридичних осіб;

     6) купівля-продаж іноземної валюти  в наявній і безготівковій  формах;

     7) залучення у внески і розміщення дорогоцінних металів;

     8) видача банківських гарантій.

     При цьому тільки банки мають виключне право здійснювати в сукупності наступні операції: залучення у внески коштів фізичних і юридичних осіб, розміщення зазначених засобів від  свого імені і за свій рахунок на умовах зворотності, платності, терміновості, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб.

     Комерційні  банки - основна ланка кредитної  системи країни, до якої належать кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів на принципах комерційного розрахунку. Для цього вони використовую не лише свій власний, а й запозичений фінансовий капітал у вигляді внесків, депозитів, міжбанківських кредитів інших джерел. До того ж запозичені кошти, як правило, значно перевищують обсяг власного капіталу комерційних банк [11. ст.256].

     У сучасних умовах банки відіграють важливу  роль у фінансовій системі держави. З виділенням України як незалежної держави з'являється велика кількість  комерційних банків, що відіграють не останню роль у становленні держави.

     Комерційні  банки - економічно самостійні комерційні підприємства, що функціонують в умовах державного контролю за їх діяльністю з боку органів банківського нагляду.

     Комерційні  банки - кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів та інших джерел [12]. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:

     - фінансування капітальних вкладень за дорученням власників, або розпорядників капіталів, що інвестуються;

     - випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій тощо);

     - купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також цінних паперів інших емітентів;

     - видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

     - касове виконання державного бюджету;

     - придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);

     - купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;

     - купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;

     - довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;

     - надання консультативних та інших послуг, пов'язаних з банківською та іншою комерційною і господарською діяльністю [10].

     Комерційним банкам в Україні забороняється  займатися діяльністю у сфері  матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування, їм забороняється використовувати свої союзи та інші об'єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі.

     Комерційні  банки класифікуються за різними  критеріями:

     - за формою власності;

     - залежно від організаційно-правової форми діяльності;

     - від величини активів банку

     - за розміром статутного капіталу;

     - за секторами ринку банку

     - міжфілійною мережею;

     - залежно від діапазону операцій.

     За  формою власності комерційні банки  можуть бути:

     - унітарними, тобто засновані на  принципах єдиновладдя;

     - колективної форми власності. 

     Унітарні  банки мають одного власника в особі держави. В Україні функціонує два унітарних комерційних банки з державною формою власності: Український ощадний банк і Український експортно-імпортний банк. Статутні капітали цих банків створюються за рахунок бюджетних коштів.

     Інші  комерційні банки мають колективну форму власності. Приватними банками  вони не можуть бути, оскільки частка кожного  із засновників законодавчо обмежена - 35% статутного капіталу банку [11].

     Залежно від організаційної форми комерційні банки організаційно-правової форми діяльності комерційні банки поділяються на акціонерні банки відкритого і закритого типу, на пайові та кооперативні банки.

     Акціонерні  банки - це об'єднання декількох громадян або підприємств, компаній і акціонерів, що формує свій капітал шляхом випуску і розміщення акцій банку.

     Акціонерний банк закритого типу поширює свої акції у формі закритої підписки за рішенням засновників.

     Акціонерний, банк відкритого типу розподіляє свої акції за допомогою відкритого продажу. Акціонери не мають права чекати від банку повернення своїх внесків. Саме тому акціонерні банки вважаються більш стійкими. Акціонерні банки відкритого і закритого типу формують свій капітал за рахунок об'єднання індивідуальних капіталів засновників і учасників за допомогою випуску і розміщення акцій банку. Власником капіталу виступає само акціонерне товариство, тобто банк. Акціонери, як правило, не мають права вимагати від банку повернення своїх внесків. Тому акціонерні банки вважаються більш стійкими і надійними. В Україні більшість комерційних банків - це акціонерні товариства відкритого типу [13].

     Пайові  банки формують свій капітал за рахунок  внесків коштів (паїв) у статутний  фонд. При цьому кожен з учасників  зберігає право власності на свою частку капіталу, тобто банк не є власником капіталу. з колективною формою власності представлені на банківському ринку акціонерними товариствами відкритого і закритого типу (акціонерні банки) та товариствами з обмеженою відповідальністю (пайові банки). Пайові комерційні банки організовуються на принципах товариств з обмеженою відповідальністю. Тут відповідальність кожного учасника обмежена розміром його внеску у капітал банку.

     Залежно від розміру активів комерційні банки поділяються на:

     - малі (з активами до 50 млн. грн);

     - середні (з активами з 50 млн. грн. до 100 млн. грн);

     - великі (з активами від 1100 млн. грн до1 млрд. грн);

     - найбільші (з активами понад 3 млрд. грн).

     На  банківському ринку України більшість  банків - середні. Наприкладі найбільших банків (активи понад 1 млрд. грн) входять: Промінвестбанк, Укрсоцбанк, Приватбанк, Ощадбанк тощо. На ці банки припадає майже половина активів банківської системи України, що свідчить про високу концентрацію банківського капіталу.

     Залежно від міжфілійної мережі комерційні банки можна кваліфікувати на багатофілійні, малофілійні, безфілійні.

     Залежно від сектора ринку, де вони функціонують, розрізняють:

     - міжнародні, які здійснюють свою діяльність в Україні та за її межами;