Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2013 в 08:50, курсовая работа
Метою даної роботи є розглядання економічної сутності аналізу і оцінка економіко-фінансового стану з використанням моделі Du Pont, а також інших фінансових показників діяльності ВАТ “Хмельниччина-Авто”.
Для досягнення цієї мети необхідно розглянути такі завдання :
1) теоретичні основи аналізу економіко-фінансового стану підприємства ;
2) методика проведення аналізу рентабельності підприємства
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти визначення економіко-фінансового стану підприємства
1.1.Фінансовий стан та його роль у ефективності господарської діяльності підприємства
1.2.Основні показники аналізу фінансового стану підприємства
1.3.Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств
1.4.Модель Du Pont як вид факторного аналізу рентабельності підприємства
РОЗДІЛ 2. Аналіз і оцінка економіко-фінансового стану ВАТ “Хмельниччина-Авто” з використанням моделі Du Pont
2.1.Загальна характеристика підприємства “Хмельниччина-Авто”
2.2.Аналіз рентабельності підприємства за допомогою моделі Du Pont
2.3.Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
ЛІТЕРАТУРА
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.
За результатами аналізу робиться висновок щодо прибутковості або збитковості діяльності підприємства, тенденцій зміни фінансових результатів діяльності підприємства порівняно з попередніми періодами, основних факторів, що вплинули на формування кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.
Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу і дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.
Аналіз ліквідності підприємств
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється заданими балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта платоспроможності (автономії); коефіцієнта забезпеченості власними обіговими коштами; коефіцієнта маневреності власного капіталу. [10,с 170]
Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкість обертання фінансових ресурсів підприємства.
Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта обіговості активів; коефіцієнта обіговості дебіторської заборгованості; коефіцієнті обіговості кредиторської заборгованості; тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей; коефіцієнта обіговості матеріальних запасів; коефіцієнта обіговості основних засобів (фондовіддачі) коефіцієнта обіговості власного капіталу.
Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання.
Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта рентабельності активів; коефіцієнта рентабельності власного капіталу; коефіцієнта рентабельності діяльності; коефіцієнта рентабельності продукції.
На підставі узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства за вище наведеними значеннями фінансових коефіцієнтів можна зробити загальну оцінку фінансового стану підприємства на останню звітну дату й оцінку динаміки його зміни та скласти рекомендації щодо подальшого покращання фінансової діяльності. Такий висновок не є єдиним і безумовним критерієм оцінки діяльності підприємства.
Так, якщо підприємство є прибутковим (коефіцієнт рентабельності діяльності перевищує 0,01), або показники (коефіцієнти) його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності (фінансової стійкості), ділової активності) відповідають нормативним вимогам, то фінансовий стан підприємства визнається задовільним і робиться позитивний висновок про діяльність підприємства. Якщо коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства має низькі значення (дорівнює або є меншим ніж 0,01), або за останній звітний період підприємство отримало чистий збиток, але показник (коефіцієнти) фінансового стану підприємства (ліквідності, плато спроможності (фінансової стійкості) відповідають нормативним вимогам, то фінансовий стан підприємства визнається задовільним. Однак при цьому доцільно звернути особливу увагу на майновий стан підприємства, проаналізувати фінансові результати діяльності підприємства.
Фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних.
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані: [15,с 336]
Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Відкритою є інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності.
До закритої інформації відносять розроблені підприємством свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.
У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.
З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності:
Звіт про фінансові результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).
У звіті про фінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибуток чи збиток.
Дані, які використовуються для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівні підприємства повинні відповідати певним правилам, вимогам і нормам, бути зрозумілими та прийнятними для користувачів. Так, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.
З цією метою підприємство повинно розробити свою фінансову облікову політику, яка підпорядковується потребам внутрішнього менеджменту.
Загальні вимоги до фінансової звітності
викладено в положенні (
П(С)БО 1 треба застосовувати за підготовки й надання фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Фінансова звітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.
Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень.
Саме ці зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї належать: баланс; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки до звітів.
Інші звіти (звернення ради директорів до акціонерів, звіт керівництва групі, звіт аудитора тощо), які включені до звітності підприємства, не є фінансовою звітністю.
Складові фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства.
Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів, складаються зі статей, які об'єднуються у відповідні розділи.
Фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та порівнянну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу. Вона має бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки в наданні звітної інформації вона може втратити свою актуальність.
Дані фінансової звітності є підставою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як підстава для прогнозування майбутнього фінансового стану.
1.4.Модель Du Pont як вид факторного аналізу рентабельності підприємства
Розробки в області аналізу чинника, які ведуться з початку 20 століття, мають велике значення для розширення можливостей використання аналітичних коефіцієнтів для внутрішньо фірмового аналізу і управління.
Перш за все це відноситься до розробки в 1919 році схеми аналізу чинника, запропонованої фахівцями фірми Дюпон (The DuPont System of Analysis).Так саме їхня факторна модель отримала найбільш широке розповсюдження при аналізі рентабельності.
Призначення моделі ─ визначити чинники, які впливають на ефективність роботи підприємства та оцінити цей вплив. Оскільки існує велика кількість показників рентабельності, аналітики цієї фірми обрали один. На їх думку найбільш важливий ─ рентабельність власного капіталу. Для проведення аналізу необхідно змоделювати факторну модель коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Схематичне зображення моделі фірми „DuPont” зображено на рис. 1.2.
З зазначеної моделі можемо зробити висновок, що рентабельність власного капіталу підприємства залежить від трьох чинників першого порядку: чистої рентабельності продажів, ресурсовіддачі та структури джерел коштів, які були інвестовані в підприємство. Важливість зазначених показників пояснюється тим, що вони в деякому значенні узагальнюють усі боки фінансово-господарчої діяльності підприємства: перший чинник узагальнює звіт про фінансові результати, другий ─ актив балансу, третій ─ пасив балансу.
Рисунок 1.2 Схема факторного аналізу фірми „DuPont”
Математичне представлення факторної моделі Дюпон має вигляд:
де Рек – рентабельність власного капіталу;
ЧП - чистий прибуток;
А - сума активів організації;
ВР - (об'єм виробництва) виручка від реалізації.
СК - власний капітал організації.
Тепер охарактеризуємо кожний з основних показників, що входять в модель Дюпон.
Рентабельність власного капіталу.
Рентабельність власного капіталу розраховується по формулі:
де СКнп, СКкп величина власних засобів на початок і на кінець періоду.
У практиці аналізу застосовується безліч показників ефективності роботи підприємства. Показник рентабельності власного капіталу вибраний тому, що він є найбільш важливим для акціонерів компанії. Він характеризує прибуток, який власники отримують з рубля вкладених в підприємство засобів. Цей коефіцієнт враховує такі важливі параметри, як платежі по відсотках за кредит і податок на прибуток.
Оборотність активів (ресурсовіддача).
Формула для розрахунку показника має вигляд:
де ВР – виручка від реалізації за розрахунковий період;
Анп, Акп – величина активів на початок і кінець періоду.
Цей показник можна інтерпретувати двояко. З одного боку, оборотність активів відображає, скільки разів за період обертається капітал, вкладений в активи підприємства, тобто оцінює інтенсивність використання всіх активів незалежно від джерел їх освіти. З іншого боку, ресурсовіддача показує, скільки рублів виручки підприємство має з рубля, вкладеного в активи. Зростання даного показника говорить про підвищення ефективності їх використання.
Рентабельність продажів.
Рентабельність продажів також є одним з найважливіших показників ефективності діяльності компанії. Він розраховується як: